Тема: Усний журнал «Віночок народних символів ». ( Урок проводиться напередодні Великодня)
Мета:узагальнити знання учнів, пов’язані з побутом української родини, народними символами та оберегами, їх значенням; сприяти збагаченню словникового запасу учнів, розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей через кооперативну форму навчання; виховувати любов до рідного краю; необхідність знати та продовжувати традиції свого народу.
Обладнання: використання комп’ютерних технологій: мультимедійна презентація; мультимедійний посібник «Мистецтво»; вишиванки; тематичні плакати.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
Привітання
Дівчинка в українському вбранні.
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Хлопчик в українському вбранні.
Ми гостей своїх стрічаєм
Круглим, пишним короваєм.
З рушником берем таріль,
Коровай кладем і сіль.
Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
-Любий гостю наш, приймай
І рушник, і коровай!
(Подають коровай для гостей).
Учні класу співають куплет пісні «Зеленеє жито, зелене...».
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Обереги мої українські,-
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Нам любов’ю серця зігрівають –
Доброта і тепло в них завжди.
Вони святість і відданість мають,
Захищають від лиха й біди.
Й образи, що на стінах у хаті,
Наставляють на істинну путь.
Українці – душею багаті,
Крізь віки у майбутнє ідуть.
Вчитель.
Україна! Рідний край! Золота чарівна сторона.
Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до землі, де народились і живуть.
Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, звичаї, обряди, обереги.
Колосок і калина,
І рушник домотканий,
Хліба чорний окраєць
І розсипана сіль…
Все до болю знайоме –
Обереги домашні,
Пісня й дума народу,
Його радість і біль.
Отож розпочинаємо усний журнал «Віночок українських оберегів»
(слайд)
ІІІ. Виконання завдань уроку.
- Подивімось на екран та прочитаймо назву першої сторінки нашого журналу.
(слайд «Хата моя, біла хата»)
І група
1 учень. Рідна хата – наша берегиня. Вона зігріта теплом материнської любові, мудрим успіхом батька.
А починалася хата з порогу. Пороги були завжди високими. Існувало повір’я, що під порогом знаходяться душі померлих родичів, тому не можна було вітатися через поріг, давати що-небудь.
2 учень
Особлива урочистість – заселення нової хати. Її засипали зерном - на багатство, та маком – проти нечистої сили. Проти злих сил також вносили кропиву, лопух, освячені вербові гілочки, мазали поріг часником.
3 учень.
За старим і гарним звичаєм хлібом святим зустрічали, щастя й радості бажали.
Час народження хліба вважався справжнім священнодійством. Перед тим, як пекти хліб, чепурили світлицю, чистим рушником витирали руки зі словами: «Бог на поміч» готували тісто. Розчиняли тісто в четвер, а пекли у жіночий день – п’ятницю. У цей день у сім’ї не повинно було бути сварок.
4 учень.
Святим правилом було не залишати недоїдків хліба.
«Доїж дитино, хліб – у ньому залишилася вся твоя сила» - учать батьки своїх дітей і донині.
Коли народжується дитина, йдуть з хлібом, виряджає мати сина – зав’язує у рушник хлібину. У нову хату чи квартиру теж йдуть з хлібом.
5 учень.
Піч — це святе родинне вогнище. (слайд)
А вогонь у печі часто називали символом міцних родинних стосунків, любові, тепла та щирості.
Під час сватання дівчина колупала піч, благаючи в неї захисту і сил; після похорону кожен член родини мав потриматися за піч, щоб не боятися небіжчика. Піч була оберегом від різної нечисті. Скіпочка, жаринка, попіл з печі — усе це були дієві ліки для тяжкохворих.
6 учень.
Роль хатніх оберегів виконували й ікони, або образи, як частіше казали в народі.(слайд)
Вони посіли в оселі почесне місце – на покуті. За ікони ховали зілля, свячену воду, свічки. Як оберіг іконку обов’язково дарували новонародженій дитині.
7 учень
Рушник…
Він пройшов через віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові. А чи знаєте ви, що рушники бувають різними за назвами? (слайд)
*утирач – для рук та обличчя;
*стирок – для посуду, стола;
*покутник – ним обвішують стіни;
*плечовий – пов’язують сватів;
*подарунковий – обрядовий весільний.
8 учень.
Хліб-сіль, рушник – гостинності ознака
Це культові і обрядові знаки.
Чудовий український наш рушник!
На щастя, він ще з побуту не зник.
Є звичай: рушником сватів в’язати,
Дорогу молодятам вистеляти.
Прекрасні візерунки рушників
Несуть красу із глибини віків.
Завдання: розгадайте сканворд(сканворд записується таким чином, що кожне наступне слово починається останньою буквою попереднього).
1. Людина, яка виготовляє вироби з глини. (гончар)
2. Предмет домашнього вжитку, домашній оберіг. (рушник )
3. Старовинний зимовий одяг. (кожух)
4. Поширений масовий танець, учасники якого ходять з піснями.
5. Будівля для житла. (дім)
6. Предмет домашнього вжитку, яким розтирають у макітрі мак, пшоно. (макогін)
7. Прикраса з коралів, перлів, яку жінки носять на шиї. (намисто)
8. Ікона. (образ)
9. Короткий опис подій, предметів, які треба впізнати, відгадати. (загадка)
(учні виконують завдання на картах, а потім перевіряють на слайді)
- А зараз пропоную прочитати назву другої сторінки нашого журналу.
ІІ група
1. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи: у канадців – клен, у росіян – берізка, а у нас – верба і калина. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України».
Є багато рослин запашних,
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніше завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краю.
1 учень.
Верба – одвічний символ України,
Також відома культова рослина.
Символізує вірність, рідний край,
Любов безмежну, ніби небокрай.
2 учень.
Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.
Тиждень перед Великоднем називається вербним. Тоді освячують вербу.
3 учень.
Криниця, журавель і кущ калини –
Безсмертя символ, символ Батьківщини,
Це символ вірності, це символ чистоти.
Калину і до столу подавали,
Весільні короваї прикрашали.
Як символ долі, щастя і краси.
І чистої дівочої коси.
4 учень.
Говорила мати: «Не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину».
З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.
Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди.
5 учень.
І жито також – символ України.
Це обрядова культова рослина.
Це знак добробуту і злагоди в сім’ї.
І довгого життя на цій землі.
Народна мудрість стверджує – без жита
Людина не могла б на світі жити.
Тож, на достаток і на довгий вік
Тоді, коли новий надходить рік,
Ходили хлопці житом засівати!
І наречених також посівати.
На щастя, на добро обряд велів
Цим життєдайним символом полів.
6 учень
Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Дуб живе довго.
Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили. Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.
7 учень.
Тополя також є нашим народним символом.
Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю. Про тополю написано багато пісень, складено легенди. написав поему "Тополя".
По діброві вітер віє,
Гуляє по полю.
Край дороги гне тополю
До самого долу.
- Пропоную вам попрацювати зі скарбами народної мудрості. У кожної групи є конверт із завданнями. Вам потрібно скласти прислів’я та пояснити їх значення.(слайд)
Фізкультхвилинка
- А зараз я пропоную вам відпочити під українську народну побутову пісню «Та орав мужик край дороги…»
- А тепер прочитаймо назву третьої сторінки нашого журналу.
ІІІ група(впізнай за описом)
(Один учень читає опис тварини, а інші – впізнають її, після чого на слайді висвітлюється її зображення)
1 учень.
Це дуже розумні тварини. У них чудово розвинуті нюх , слух, добра пам'ять. Вони можуть самі повернутися додому за десятки чи сотні кілометрів. Не раз виручали своїх господарів з біди : знаходили їх у снігах під час бурану. Ці тварини неабиякі чепуруни. Із брудної калюжі вони не питимуть води. А ще вони довго своїх друзів так і ворогів.
2 учень.
На тім рогачі, що не був у печі,
Якась куховарка здорова
Ласкаво нам носить харч вдень і вночі,
А звем її грубо…
Корова
Уособлює материнські сили годувальниці Матінки-Землі.
За українськими повір’ями, коли купуєш її, треба брати
з налигачем, інакше – без прибутку буде. Перед доїнням треба давати корові шматок відламаного хліба, а не відрізаного, бо молоко відріжеш.
3 учень.
Він є улюбленим птахом. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як відомо - від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки. До речі, символом Олімпійської збірної України теж цей птах.
4 учень.
Символом матері є саме цей птах. У слов’ян - символ весни і домовитості. Вона на своїх крилах приносить сонячні дні. Часто згадувана в колядках, щедрівках. У народі вірили, що 14 березня –на Явдохи вона повертається з вирію.
«Хто гніздо зруйнує, або яєчка візьме, у того обличчя покриється ластовинням», - казали в народі.
5 учень.
Ключі від Вирію Бог доручив саме її, - говориться в легенді. Відкриває вона ключами вирій, випускає птахів по черзі на землю. А іще Бог доручив її лічити довгі роки життя людям. І у вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів. Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. Та як би там не було, про неї в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми.
- Для того, щоб дізнатися назву нашої наступної сторінки, потрібно прочитати народну мудрість. Пропоную розгадати сканворд.
(на слайді зображена ромашка, на пелюстках якої написані склади слів. Діти утворюють слова і вводять у речення (квіти – це нитка, що зв’язує людину і красу).
-Ми зараз поговоримо не просто про квіти, а про квіти-символи, які увійшли до українського віночка. Отже, сторінка «Український віночок». А розкажуть нам про нього Барвик та Лясолька. (мультимедійний посібник «Мистецтво» )
-Діти, ми з вами впродовж кількох уроків вивчали народні традиції, свята, звичаї. Пропоную вам скласти календарик святкових дат. (слайд із символічними малюнками свят та їх назв.)
-А зараз пропоную подорож нашою чарівною країною, а подорожуючи ми будемо з вами доповнювати вірш римами.
(Слайди)
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна - найкраща... (у світі).
Моя Україна - це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні... (джерельця).
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки... (глибокі).
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже.. (сучасні).
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна — це пісня... (весела).
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна,... (чудова!)
Її обереги - верба і калина,
Найкраща у світі - моя... (Україна).
Бо нам найрідніша, Вітчизна і мати,
То як же нам, дітям, її... (не кохати).
Моя Україна - козацькая слава,
Така волелюбна і мирна... (держава).
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати,... (відкрила).
Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі... (єдина).
Вчитель. Чи сподобалася вам подорож. Яка чарівна наша країна. А чи хочете ви, щоб вона була ще кращою? Давайте вберемо її у віночок із квітів.
ІV. Підсумок уроку.
- Сьогоднішній день, діти, незвичайний.
- Як його називають? (Чистий четвер)
Існує повір'я, що на світанні в Чистий четвер ворон носить із гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше за них, той буде здоровий протягом цілого року. У Чистий четвер стригли дітей — «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла».
- Сьогодні ми зустрілися напередодні великого свята Великодня. Тому на завершення хочу вам розповісти легенду. Кажуть, що доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає найбільше зло. Отже, пишіть писанки, люді добрі.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До віщих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою.
Забувши, що слова бувають злі.
Повняться всі старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес
І крашанку, як усмішку, підносить.
Разом: Христос воскрес! Воістину воскрес!
(Гостей і всіх присутніх пригощають короваєм)
