ЦЕ ДОБРЕ СЛОВО - БАБУСЯ
Родинне свято
Мета. Поглибити знання учнів про повагу і любов до старших людей, викликати бажання допомагати їм; виховувати почуття любові та шанобливе ставлення до бабусі.
(Звучить пісня "Ой, зелене жито, зелене". Діти стоять біля своїх місць. Двоє учнів заходять до залу. Дівчинка тримає на рушнику хліб.)
Дівчинка: Гостей дорогих ми вітаємо щиро.
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
Хліб ясниться в залі,
Сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
(Діти кланяються і кладуть хліб на стіл.)
Вчитель:
Дорогі діти, сьогодні особливе свято, в гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з вас люди — ваші бабусі.
Вони невтомні трудівниці, берегині скарбниць мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів, цікаві казкарки.
Тільки вслухайтесь у саме слово: бабуся, бабусенька, бабуня, бабусечка. Правда, воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе? А чому?
Сценка
Учениця:
Тому, що бабуся прожила на світі вдвічі більше за наших маму і тата, бачила вдвічі більше, і ми вдвічі дорожчі для неї, бо ми діти її дітей, бо ми — її онучатка, дівчатка та хлоп'ятка, бо ми — її пташенятка, ластів'ятка чи навіть поросятка.
Учень:
І коли це бабуня називала мене поросятком?
Учениця:
Напевно, коли ти був бруднулею.
Учень:
Згадав! Це було тоді,
Коли я заталапав чоботята
І, щоб сховатися від татка,
До бабусі утікав!
А вона побурчить,
Поцілує та й мовчить
Чи сюди, чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята, —
Все до бабці, не до тата:
Там безпечно від біди.
І щасливо той живе,
В кого бабця люба є.
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.
1-й учень:
А дбає про тебе бабуся тому, що ти її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: "Діти — це діти, а справжні діти — це онуки".
2-й учень:
Хто це, хто це, хочу знати,
Нас найбільше в світі любить?
Хто молитви нас навчає?
Хто нам казочку читає?
Всі:
Бабуся — сонечко (дівчатка),
Бабуся — зіронька (хлопчики).
3-й учень:
Хто сорочечку нам вишиє, скажіть?
По голівці хто погладить, підкажіть?
Хто нам слізки витирає?
Ще й від татка захищає?
Всі:
Бабуся — сонечко,
Бабуся — зіронька.
Вчитель:
Для бабусь-сонечок, бабусь-зірочок наш музичний дарунок. (Звучить музичний дарунок.)
Діти, у кого бабуся живе у селі?
Чи часто їздите до неї?
А чим бабуся пригощає вас?
4-й учень:
Їде машина з гори на долину
До бабусі на гостину.
Їде татко, їде матуся і сестричка Олюся,
І, звичайно, іду я — дуже дружна в нас сім'я.
А бабуся старенька любим гостям раденька,
Любих гостей вітає, на воротах стрічає.
Вчитель:
Кожному з нас, чи нам 5, чи 25, чи й 45, хочеться до своєї бабусі. Біля неї добре, тепло, затишно і надійно.
5-й учень:
Бабусю моя дорогенька,
Матусю моєї матусі.
Присядь біля мене близенько,
Я ніжно отак пригорнуся.
Накину тобі я на плечі
Хустинку тепленьку, пухову.
Як гарно з тобою малечі.
Бабусю, завжди будь здорова!
6-й учень:
На руки твої подивлюся,
Що пестили ніжно голівку.
Ці руки моєї бабусі
Гойдали маленьку колиску.
Вони хоч старенькі, та вправні,
Все вміють ці руки зробити:
Сорочечки вишити гарні,
Сніданки й обіди зварити.
За все тобі вдячні, бабусю!
Вчитель:
Дітки, уважно подивіться в очі своїх бабусь. Скільки в них ласки і тепла! Бабуся не має часу на спочинок, на слабкість, бо вічно живе турботами дітей та онуків. Її руки завжди у роботі. І чим пахнуть ці натруджені руки?
7-й учень:
Пахнуть руки її паляницями,
Кропом, борщиком і пшеницею.
8-й учень:
Пахнуть рученьки м'ятою-рутою,
Пахнуть хатою незабутою.
9-й учень:
Пахнуть рученьки огірочками,
Свіжовипраними сорочками.
10-й учень:
Пахнуть рученьки ніжною ласкою,
Онучаток маленьких колискою.
(Пісня про бабусю.)
Вчитель:
Багато є дітей, для яких саме бабуся — найбільший авторитет. Вони дуже її люблять і завжди говорять, що ходять у школу і вчаться тільки для неї.
11-й учень:
Бабусю рідненька, ти моя квіточка,
Ти ніжна і тепла, неначе літечко.
Ти щира, ти щедра, як теє сонечко.
Я — твій онучок, а мама — донечка.
Для тебе, бабусю, ходжу я до школи.
Для тебе не плакатиму вже ніколи.
Для тебе я пишу, для тебе читаю,
Для тебе хороші оцінки я маю.
І точно я знаю, і всім тут скажу,
Що дуже і дуже тебе я люблю.
12-йучень:
А в мене бабуся — неповторна,
Бо така вона у нас моторна!
Хату завжди тримає в порядку,
Вчасно копає і засаджує грядку.
Та ще і танцює, та ще і співає,
Ще й вчитись мене щодня заставляє.
Зі святом бабусю вітаю.
І разом ми пісеньку вам заспіваєм.
13-й учень:
Бабуся! Чи є в світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна і щира! А які гарні бабусині очі! Це погляд добра і любові. Коли бабуся вдома, нам завжди добре живеться. Вона — найкращий друг!
14-й учень:
Бабуся — невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою крихтою поділиться. Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей. Вони з любов'ю передають нам свої уміння.
15-й учень:
Я зі своєю бабусею дружу давним-давно,
Вона у всяких витівках зі мною заодно.
Дуже гарно шиє бабуся моя!
І від неї шити вчуся швидко я.
Помережу ляльці кофтинку
І собі пошию хустинку.
Вийде гарний одяг до свята,
Не впізнають мене мама й тато.
16-й учень:
Свою бабусю люблю я з давніх пір,
Її обличчя і ласкавий зір.
Замислиться бабуся, зажмуриться на мить,
І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.
17-й учень:
Та над усе найбільше сподобались мені
Її ласкаві руки, умілі та міцні.
Оцій руці хорошій робота не важка,
Бо в'яже, варить, пише Бабусина рука.
18-й учень:
Бабусині руки — щедрі, робочі,
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони підіймають.
19-й учень:
Буває, щось пошиють, ви скажете — краса!
Вона робити вміє — ну просто чудеса!
І я бабусі руки цілую залюбки,
Вони немов співають, розказують казки.
Я слухаю бабусю, я весь, мов уві сні.
Розумні, ніжні руки, умілі та міцні.
20-й учень:
Ой, бабусенько рідненька,
Чарівниченько любенька,
Твої руки золоті в невсипущому труді.
Твою працю я шаную,
Твоє серце добре чую.
І тебе я поважаю,
Сонечко тебе вітає.
Вчитель:
І разом з сонечком ми теж вас вітаємо веселою піснею.
(Пісня.)
Вчитель:
Кожна бабуся особлива. А щоб дізнатися, як і за що онуки вас люблять, ми проведемо інтерв'ю "За що я люблю свою бабусю".
21-й учень:
Я люблю свою бабусю за те....
Я своїй бабусі пісню заспіваю,
Вона для мене сонечко й краса.
Подібної до неї я не знаю,
Коли б і обшукав всю землю й небеса.
22-й учень
Я люблю бабусю за те...
Моя бабуся гарна й мила.
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трошки посивіла,
Але так щиро любить нас — дітей!
23-й учень
А я люблю бабусю за те....
Прислала бабуся мені олівці,
Барвисті, мов сонця ясні промінці.
Блакитний, зелений та яблуні цвіт,
Сьогодні ураз змалювали весь світ!
Вони повертають весну у тепло,
Щоб любій бабусі світліше було —
Рожевий, бузковий та яблуні цвіт,
Бабусі моїй подарують весь світ.
24-й учень
Я люблю бабусю за те...
Ой, яка ж бо ти, бабусю, дорога та мила,
Того словечком не сказати, не моя ще сила.
То не сонечко на небі, в лузі квітка красна.
То бабуся в нашій хаті добра все та ясна.
25-й учень
Я люблю бабусю за те...
Ясне сонце світить з неба, веселить та гріє, —
В рідній хаті при бабусі кожен з нас радіє.
Без журби та у здоров'ї жиги, дай вам Боже!
А віддячити бабусі Бог мені поможе!
26-й учень
Я люблю бабусю за те...
Це ж бабуся! Я до неї пригорнуся.
Все бабуся зрозуміє, Приголубить, пожаліє,
Бо бабуся — оборона, Від недуг всіх — охорона.
Вчитель:Ось так виражають свою любов ваші внуки. Та не тільки словами, й за допомогою танцю. (Танець.)
27-й учень:
З ранку до ночі трудиться бабуся,
В неї я охоче працювати вчуся,
Годі їй мити, підмітати —
Я сам швиденько приберу в кімнаті.
28-й учень:
Ледве сни ранкові відлетіли,
Вже бабусі наші все зуміли:
Нам косички заплести,
У квартирі підмести,
29-й учень
Пиріжки спекти, Полить вазони,
Каші внукам наварить, В магазині хліб купить —
Як же нам їх не любить?!
30-й учень
Багато в бабусі турбот — не злічить!
Одній всю роботу нелегко зробить.
І хочеться нам, друзі, таке усім сказать:
Ми будемо бабусі завжди допомагать!
31-й учень:
Нехай, хоч і в маленькім ділі,
Та руки в нас умілі,
Ми допомагаєм вправно,
Посуд миємо під краном,
Витираєм тарілки І... збираєм черепки.
Вчитель:
Дуже приємно бабусям, коли онуки охоче допомагають їм у хатніх справах. Зараз ми дізнаємось, хто з вас найкращий помічник.
(Конкурси на вибір.)
Вчитель:
Роки, роки... Вони біжать невблаганно, їх не зупиниш і не повернеш назад. І кожен прожитий рік залишає свій відбиток — сивину. Одним бабусям вона припорошила скроні, іншим зовсім вибілила коси. І кожна сива волосинка говорить про те, що не завжди слухали їхні діти і ви — онучата. І боліло у бабусь серце за них, за ваших мам і тат, і вас, а волосинки сивіли.
32-й учень
Вартий пошани сивий волос
І тихенький хрипкий голос.
І тим зморшкам придивіться,
Станьте ближче, поклоніться.
33-й учень:
Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію снігом вибілені коси.
34-й учень
В хаті сонячній промінь косо ляга із вікна,
Твої чорні шовкові коси припорошила вже сивина,
Легкі зморшки обличчя вкрили — це життя трудового плід,
Але в кожному русі сила, в очах — юності слід.
35-й учень
Я таку тебе завжди бачу, образ в серці такий несу:
Материнську любов гарячу і твоєї душі красу.
Я хотіла б, як ти, прожити, щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити, і прощати, як ти, уміть.
Вчитель:
В кожного з діток є своя мрія. Нехай дитяча, нехай фантастична. І не один раз чуємо: "А я як виросту..." Тоді вони починають будувати вілли, ставати бізнесменами, купувати дорогі машини. І дуже приємно чути, коли вони кажуть: "Бабусю, я як виросту, зароблю багато грошей і обов'язково тобі допоможу".
36-й учень:
Як я виросту, — бабусі я скажу, —
В іномарці аж в столицю повезу!
Куплю модні черевики,
Підмалюю її щічки.
"Ти — найкраща в мене бабця!" — я скажу.
Вчитель:
Справді, на плечі наших бабусь-трудівниць лягло багато. Крім усіх домашніх турбот ще й виховання онуків. Нерідко бабусі замінюють вам маму і тата. Адже батьки за щоденною роботою та в пошуках кращої долі не мають часу, але знають, що в дома є на кого покластися.
Дорогі бабусі! За щоденними клопотами ми інколи не маємо часу подякувати вам за добро і подвиги, які ви робите щодня. Ніжні та щирі слова вам говорили ваші онуки. А зараз я надаю слово вашим дітям.
1-иіа мама:
Милі наші матусі! Ми вам шану складаєм.
І зізнатися мусим, що без вас нас немає.
Ви нас, рідні, зростили, нам життя дарували,
Безмежно любили й від біди захищали.
2-га мама
Тож сьогодні ми хочемо вам спасибі сказати
За недоспані ночі, на тривоги багаті.
За натруджені руки, що не знають утоми,
За хвилини розлуки, як не ладиться в домі.
3-тя мама:
Ви завжди в роботі, на вас кинуті діти,
Повсякденні турботи — нема часу й хворіти.
Ми вас любимо щиро, люблять вас і онуки.
Всім здоров'я вам зичимо і цілуємо руки.
37-й учень:
Бажаєм вам сто років жити
Без горя, сліз і без журби!
Хай з вами буде щастя і здоров'я
На многії літа, і назавжди!
38-й учень
За все найкраще у житті,
За ваші руки золоті,
За ваші лагідні серця
Внучата вдячні без кінця.
Великомостівський НВК
«Загальноосвітня школа І-ІІІ степенів-ліцей»
Відкрита виховна година:
«ЦЕ ДОБРЕ СЛОВО - БАБУСЯ»
Підготувала і провела:
Класний керівник 3-А класу
2011Р.
