Виплата компенсації за невикористану відпустку

Виплата компенсації за невикористану відпустку Статтями 83 Кодексу законів про працю України, 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. При цьому у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. (Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається). Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсацій за невикористану відпустку провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 000 (далі – Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців виплати компенсації за невикористану відпустку. Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто, з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, а працівник не мав заробітку чи ним не відпрацьовано календарного місяця з першого числа по перше, то розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу (п. 4 Порядку). Відповідно до п. 7 Порядку нарахування суми компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, які припадають на відпрацьований період). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (п. 7 Порядку). Щодо кількості днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові (питання, яке на практиці виникає досить часто), то вони мають розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часові. Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. З цього приводу Міністерство соціальної політики України своїм листом від 27.03.2013 р. за № 000/13/84-13 наводить методику та приклад розрахунку. У листі зазначено, що оскільки відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про відпустки» тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях, при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку, тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник. У наведеному у листі випадку робочий рік, за який надається працівнику щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні, починається з 14.05.2012 р. і закінчується датою звільнення з роботи 29.06.2012 р., тобто він відпрацював 45 календарних днів. У цьому випадку тривалість днів щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу можна розрахувати таким чином. Визначається кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів у цілому за рік: 24 к. д. відпусти : (366 – 10) = 0,0674 Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів (без врахування святкових і неробочих днів), відпрацьованих працівником у робочому періоді з 14.05.2012 р. по 29.06.2012 р. включно: 0,0674 к. д. х 45 к. д = 3,03 к. д.

Кожен працівник має право на відпустку. Однак не завжди це право використовується в повномуобсязі. І тоді виникає запи­тання: а чи можна замінити відпустку грошовою компенсацією?

Спочатку розберемося, в яких випадках згідно з чинним законодавством можна отримати грошову компенсацію за не­використану відпустку.

Порядок виплати компенсації за невикористану відпустку ре­гламентовано ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки. Відповідно до зазначених статей компенсацію за невикористану відпустку працівник може отримати у двох випадках: при звільненні та у процесі роботи на підприємстві (без припинення трудових відносин). Розглянемо кожен із зазначених випадків окремо.

Слід пам’ятати, що згідно зі статтею 2 Закону № 000 щорічну відпустку заборонено замінювати грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону № 000.

У статті 24 Закону № 000 зазначено, що грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, працівник може взяти в разі свого звільнення з роботи (незалежно від підстав звільнення) (додаток 3). Адже право працівника на виплату компенсації за невикористані дні відпустки не обмежується якимось строком.

Крім того, частиною четвертою статті 24 Закону № 000 передба­чено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки може замінюватися грошовою компенсацією. Зауважимо, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою, ніж 24 календарних дні. Отже, основною умовою для отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки є ви­користання працівником в обов’язковому порядку 24 календарних днів щорічної відпустки за робочий рік, за який надається відпустка. Якщо умову виконано, тоді за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік працівник може взяти грошову компенсацію. Скажімо, якщо тривалість щорічної відпустки працівника становить 28 календарних днів (24 календарних дні щорічної основної відпустки і 4 календарних дні — щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день, визначеної колективним договором), то, за умови вико­ристання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 4 календарних дні він може отримати компенсацію.

Якщо виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки відбувається за бажанням працівника (не під час звільнення), працівник повинен подати роботодавцеві заяву, яка є підставою для видання відповідного наказу.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково- педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів (які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців) — грошова компенсація виплачується за невикористані дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Якщо працівник переводиться на роботу на інше підприємство, тоді, за його бажанням, грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток повинні перерахувати на рахунок підприємства, на яке він перейшов працювати.

Згідно з частиною п’ятою статті 24 Закону № 000 осо­бам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

У разі смерті працівника грошова компенсація виплачується його спадкоємцям.

Бувають випадки, коли працівник звільняється з роботи до закінчення робочого року, за який він уже одержав щорічну відпустку повної тривалості. Тоді для покриття його заборгованості треба, щоб бухгалтерія роботодавця відкоригувала його заробітну плату при звільненні (здійснила відрахування із заробітної плати працівника за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого