«12» січня 2012 року
| Президенту України Прем’єр-міністру України Міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Голові Державної служби геології та надр України Голові Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Народному депутату України Народному депутату України іму Головам обласних, районних та міських рад Засобам масової інформації |
Відкритий лист-звернення
Шановний Вікторе Федоровичу!
Шановні керівники державних та самоврядних органів влади!
Шановні журналісти!
Асоціація «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» відзначає, що 2011 рік став певною мірою переломним в урегулюванні проблем надрокористування в Україні:
1. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами тепер діє безперервно (Постанова КМУ № 615 від 30.05.2011 року). Останні 5-6 років порядок приймався у травні-червні, змінювався щорічно та діяв лише до 31 грудня.
2. Затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю (Постанова КМУ № 000 від 14 грудня 2011 року).
3. Верховною Радою України розглядаються законопроекти № 000 від 31.10.2011 року (Народний депутат України ) та № 000/1 від 19.12.2011 року (Народний депутат України ім), які заслуговують на підтримку Верховною Радою України та підписання Президентом України.
Разом з тим, це лише правильний початок. Насправді законодавство і нормативні документи активізують діяльність державних установ і легалізують платежі за державні послуги, але ніяким чином не заохочують інвестора та виробника.
Головним бар’єром сьогодні для інвесторів та використання копалин для будівництва стали місцеві і, в першу чергу, обласні ради, які по процедурі, із-за політичної різнобарвності та некомпетентності акцентують свою діяльність теж на «дозволю – не дозволю» і не виявляють ніякої інвестиційної активності по введенню в господарський обіг корисних копалин, як ресурсної основи самоврядування.
За 2011 рік лише під Новий рік проведено всього один аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами (всього 10 ділянок). Сотні пропозицій обласні ради або не розглянули, або відхилили, а самі не виявили жодної ініціативи.
І це тоді, коли за статистичною звітністю 2007 року із 1861 родовищ цегельно-черепичної сировини розроблялось 388, із 755 родовищ каменя будівельного розроблялось 325, із 438 піску будівельного – 134, із 40 цементної сировини – 23, із 91 вапняку на випалювання вапна – 25, із 67 крейди будівельної – 18.
На сьогодні ситуація лише погіршилась.
Україна відноситься до числа найбагатших у світі країн за запасами нерудних копалин, особливо сировини для будівельного комплексу (мапи родовищ копалин додаються).
Різноманітні поклади гранітів, каолінів, глин, пісків, крейди, гіпсів, вапняків тощо є практично біля кожного населеного пункту.
Тому ще донедавна будівництво базувалось в основному на місцевій сировинній базі. Працювали потужні підприємства і працювали численні малі промисли з видобування та обробки декоративного каміння, виготовлення бруківки, гончарних виробів, елементів оздоблення садиб, місцевих об’єктів тощо.
Сьогодні невичерпні запаси копалин в Україні використовуються недостатньо, їх рівень переробки носить переважно сировинний та первинний характер.
Україна експортує переважно коалін та глину, а імпортує керамічну плитку і сантехніку (й унітази, й умивальники), закуповує для Бориспільського аеропорту полірований граніт із Китаю, завозить віконне скло звідусіль, імпортує керамблоки, черепицю і базальтові плити, а скловату взагалі перестали виготовляти.
В Україні, при невичерпних багатствах, стає дефіцитним навіть гранітний щебінь і пісок будівельний.
Головне завдання сьогодні – коректно спростити і зробити економічно привабливим інвестиційний клімат для розробки кар’єрів та поглибленої переробки сировини, адже оформлення спецдозволів на надрокористування займає 2-5 і більше років, і мало хто здатен пройти цей нескінченний, тернистий і коштовний шлях.
Постановою від № 000 від 30.05.2011 року Кабмін дещо спростив та одночасно й ускладнив ситуацію: Держгеонадра, відповідно до п.8 з усім «теплом» чиновника до підприємця і надр твердить «Документи розглядаються тільки за умови їх комплексності. Документи, що не відповідають вимогам цього порядку, повертаються заявнику». Повертаються без консультації, без будь-якої ідеї сприяння платнику податків.
А в пакеті для Держгеонадр потрібно надати погодження Мінприроди України (Наказ Міністра 26.07.2011 року № 000), якому для погодження потрібен фактично такий же пакет документів.
Дві однопрофільні Державні установи між собою в автоматичному режимі повинні мати спільну позицію, як на нас, без підприємця, його митарств.
Але п. 9 передбачає обов’язкове погодження з відповідними обласними, районними, міськими, селищними та сільськими радами.
Без погоджень місцевих органів самоврядування Держгеонадра документи не розглядає.
Так як Ради у нас багатофракційні, а приймати рішення повинні на сесійних засіданнях, і щонайменше голосувати двічі, а перед цим процедурно розглядати в комісіях і т. п. – то найчастіше виявляються нездатними прийняти оперативно та інвестиційно привабливе рішення.
Зрозуміло, надра, будівельні копалини є природним ресурсом територіальної громади і держави, і тут потрібна їх інтенсивна переробка, і правова охорона, раціональне та ефективне використання, і важлива екологізація надрокористування.
Але не потрібно втрачати здоровий глузд.
Активний «парламент» Львівської області прийняв, наприклад, позитивні, проривні пілотні рішення щодо фінансового заохочення та стимулювання утеплення будівель, а ось в проекті власного регуляторного акту «Порядок розгляду обласною радою питань користування надрами на території Львівської області» запропонував суб’єктам господарської діяльності надавати ще більш об’ємний пакет документів, а ніж вимагає Кабмін своєю Постановою для таких центральних органів державної влади як Мінприроди та Держгеонадра.
Для погодження «польоту в космос» Львівській облраді необхідно надати копії, виданих за немалі кошти центральними органами державної влади (Мінприроди та Держгеонадр) всіляких дозволів на користування ділянкою надр, оцінку та затвердження запасів і т. п. Мало того, ще й обов’язково доповнити «копією угоди з місцевими органами влади за місцем здійснення виробничої діяльності про фінансування об’єктів соціальної сфери на період користування надрами відповідно до спеціального дозволу».
Тобто Мінприроди та Держгеонадра – ніхто і ніщо для обласної ради, яка, вибачте, має далеко неповне уявлення про надра держави.
І ще вищими є сільрада, міськрада та райрада, яким теж потрібен всеохоплюючий пакет документів та на додачу зобов’язання побудувати і школи, і дитсадки, і дороги і все сьогодні й наперед біля Богом наданих глибоко під землею копалин глини чи піску, крейди, гіпсу чи граніту. Де тут йдеться про державно-приватне партнерство, про ініціативу місцевих органів влади?
Подібна позиція «песика на сіні» практично в усіх радах: «Бог дав, а тепер Ви дайте», і ніхто не збирається заробляти. Окрім Львівської області подібне «бачення» в Дніпропетровській, Івано-Франківській, Полтавській, Одеській, Житомирській та інших радах.
Саме влада місцева та державна повинна готувати інвестиційні проекти, проводити аукціони, розвивати інфраструктуру, а потім, коли запрацюють підприємства отримає: плату за надрокористування, плату за землю, податок на доходи працюючих, податок на прибуток підприємств, і лише тоді з’явиться можливість добровільних інвестиційних угод, витрат на рекультивацію тощо.
Скільки проведено аукціонів за ініціативи місцевих органів влади і Львівської облради? Ніскільки.
До того ж, по розвіданих надрах землю часто-густо розпаювали. І тут влада повинна змінити адресність паїв та запропонувати аукціони, і скільки прийнято таких рішень ініційованих Львівськими депутатами усіх рівнів? Не інформовані, бо ніскільки.
До того ж, з 2007 року плата за користування надрами для видобування корисних копалин значно зросла, зокрема:
- на гіпс – у 46 разів,
- на крейду будівельну – у 45 разів,
- на пісок формувальний – у 57 разів,
і ці кошти залишаються в місцевих бюджетах, але коли кар’єр працює, а не поріс бур’янами.
Геній сумнозвісного Л. Берії та славетного Л. Черновецького сучасні «смотрящі» перевершили: підприємствам, яким 50 і 100 років, споконвіків на території мають побудовані для технологічних потреб власні артезіанські свердловини, тепер необхідно отримати новітній дозвіл (який уже під різними назвами отримували сто разів) на водокористування з власної свердловини: вибити, виходити, оплатити «послуги» десяти державних установ та інстанцій і затвердити на сесії Київради, бо райради тимчасово (що було в 500-річній історії самоврядування Києва неодноразово) скасували. А це знову добавляються 1-2 роки оформлення в кращому випадку. А в цей період рідні «силовики» штрафують і катують директорів, бо позавчора не оформили штучні і надумані дозволи, в назві яких змінили лише порядок слів. Кошмар, усі знущаються і ніхто не сприяє вітчизняному і будь-якому виробничнику. А ще недавно потрібно було виграти аукціон на свою ж свердловину. Отака насправді дерегуляція, єдине вікно і ліберально-ринкова економіка.
Словом, в падінні обсягів будівництва за три роки на 70%, в тому що 1,0 млн. будівельників втратили роботу, винна не лише світова криза, а й ідеологія місцевих «добровільних» здирників та «рекетирів», які не організовують, не стимулюють, а царюють, дозволяють або не дозволяють.
То звідки візьмуться дешеві будівельні матеріали і доступне житло?
Шановний Президенте України! Шановні Керівники держави та місцевих органів влади!
Бог наділив Україну незліченними багатствами нерудних, неметалічних копалин будівельної сировини.
Влада усіх рівнів вовтузиться навколо надр, неринково і у збиток державі і регіонам «захищає» їх, а фактично свою бездіяльність.
Просимо вжити заходи з тим, щоби надра запрацювали:
1. Підтримати законопроекти № 000 від 31.10.2011 року та № 000/1 від 19.12.2011 року. Передбачити, що спецдозвіл – то товар, а державні надра – справа держави.
2. Внести зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (Постанова КМУ № 615 від 30.05.2011 року):
2.1. Постановою Кабміну зобов’язати Мінприроди та Держгеонагляд «обмежитись» одним пакетом документів, «одним вікном» на двох.
2.2. Визначити орієнтовний пакет документів для місцевих органів влади, який надають Державні установи, а не майбутній надрокористувач. Виключити будь-які «добровільні» інвестзобов’язання на період розробки кар’єру.
Заборонити державним та місцевим органам влади вимагати додаткові документи, не передбачені Постановою Кабміну, а термін розгляду визначити в часі. Відмова повинна бути обґрунтованою та з рекомендаціями.
2.3. Виключити необхідність рудименту державної власності на землю – гірничий відвід, за який теж голосують ще до сьогодні депутати.
2.4. «Демократизувати» п. 27 для діючих підприємств, бо сьогодні будь-який чиновник може призупинити дію спецдозволу із зупинкою підприємств і шантажувати виробничників.
2.5. Передбачити спрощений порядок отримання спецдозволів на рівні місцевих органів влади на розробку невеликих родовищ для малого і сімейного промислу для виготовлення місцевих будівельних матеріалів, каменеобробки, різьби по каменю, гончарства тощо.
Сьогодні отримання дозволу на розробку таких невеличких родовищ нічим не відрізняється від великих промислових і потребує нескінченної кількості документів, погоджень, експертиз.
3. Встановити індикативні завдання регіонам по інвестиційним проектам надрокористування та проведенню аукціонів за ініціативи місцевих органів влади.
4. У зв’язку з тим, що розпаювання земель сільськогосподарського призначення часто проводилось без врахування розвіданих корисних копалин, пропонуємо органам місцевої влади спільно із Держгеонадрами провести інвентаризацію таких ділянок і при можливості провести пере закріплення земельних паїв на землі запасу.
5. Для окремих працюючих і успішних підприємств стало необхідним розширити межі кар’єрів, а окрім розпаювання виникають такі перешкоди як лісопосадки, орні землі тощо, і тут дійсно потрібен баланс ризиків, рекультивація та компенсації за Постановою Кабміну.
Дійти до Кабінету Міністрів ще не вдалося нікому.
Просимо визначити відповідальних за підготовку матеріалів для розгляду Кабінетом Міністрів саме Держгеонадра, обласні ради та обласні державні адміністрації, а не надрокористувача, бо він роками блукає в хащах влади без будь-якої надії вирішити питання.
6. Просимо Кабінет Міністрів ініціювати зміни у Митний кодекс у розділ про ввезення на митну територію України сучасного обладнання для розвідки, видобування корисних копалин та обладнання для виробництва будівельних матеріалів без сплати ПДВ на 10 років та митного збору за умов внесення його у статутні фонди видобувних підприємств з забороною відчуження протягом 5 років. (Сама юна бурова 30-40 років слугує надрам).
7. Просимо Кабінет Міністрів ініціювати звільнення від сплати ПДВ та податку на прибуток робіт по будівництву в кожному селі та населеному пункті дитячих садочків, місцевих лікарень та дворів, подвір’їв шкіл, тротуарів, пішохідних доріжок, громадських туалетів, благоустрою місцевих парків та вулиць з будівельних матеріалів місцевого виробництва.
Подібних пропозицій сотні…
Асоціація «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» просить розблокувати доступ не до нафтогазових родовищ та металевих руд, а до будівельної сировини, здолати тут штучну імпортозалежність та дефіцитність. А казкові багатства надр України дадуть можливість мати робочі місця і зароблені податки в кожному населеному пункті, в кожному регіоні України.
Просимо органи влади відповідно до законодавства інформувати про вжиті заходи, надрокористувачів – свої пропозиції для узагальнення направляти в органи влади та Асоціації, засоби масової інформації – розповсюдити наше звернення та організувати його публічне обговорення.
Голова Наглядової ради Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» Голова Комітету підприємців – виробників будівельних матеріалів та виробів при Торгово-промисловій палаті України | І. М. Салій |
З повагою
