Сценарій свята останнього дзвоника у Канорській ЗОШ І-ІІ ступенів
Підготувала класний керівник
учнів 9-ого класу Плав’яник Н. М.
Лунає мелодія «Шкільного вальсу»
Ведучий 1. Шановні гості! У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Ось і настав цей незвичайний день… День святковий, радісний, веселий і сумний одночасно… День розставання зі школою, рідними, друзями, , добрими наставниками, рідною домівкою.
Ведучий 2. З першим весняним промінням сонця, ніжними пролісками прилинула до наших випускників остання шкільна весна, а з нею радісне і сумне свято – Останнього дзвоника. Сьогодні останній дзвоник – такий бентежний, такий незабутній. Він залишить у минулому дитинство, школу, безтурботність, усе найперше і найкраще.
Ведучий1. Зі святом вас, дорогі випускники, шановні батьки, вчителі, гості, всі присутні. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас. У цьому святі поєднані біль розставання і світлі надії, радість зустрічі з майбутнім.
Ведучий2.Сьогодні прощаються зі школою наші випускники. Дорогі наші випускники, влийтеся ще раз усі разом у нашу родину, вслухайтеся востаннє в перелив дзвінка і збережіть у своїй пам'яті ці неповторні хвилини прощання зі школою!
Ведучий 1.Я маю честь вітати вас у цей святковий день. Подія, яка зібрала нас всіх, спонукає до теплих слів, щирих зізнань, душевних спогадів. Отже, давайте будемо щедрими на тепло, любов та увагу! Останній дзвоник - незабутнє свято, мов спомин про шкільний веселий час…і, як завжди, гостей у нас багато, здається, зараз весь район у нас!
Ведучий 1.Ось зайдуть на лінійку востаннє
Наші учні – найстарший клас...
Хай здійсняться всі ваші бажання,
Ми ласкаво запрошуєм вас.
Ведучий 2.Юність, справді, найкраща пора життя людини і проходить вона у школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням…Тому дозвольте мені запросити на цю сцену юних, сміливих, нестриманих, крикливих – наших іменинників, випускників 2010 року.
Ведучий: Привітайтесь з учнями вчорашніми,
Школо, зустрічай випускників! Під звуки музики («Церемоніальний марш») випускники виходять на лінійку)
Ведуча: Востаннє в стінах рідної школи дзвоник сьогодні продзвенить для
Гуледзи Галини
Карпишинець Алли
Кризини Богдана
Кризини Наталії
Кризини Оксани
Конепуд Вікторії
Кушнірук Марини
Мацовки Івана
Павлишин Наталії
Попович Лідії
Смоляк Наталії
Фельбаби Андрія
Фуцура Сергія
Якима Станіслава
Ведучий 1. До вносу Державного прапора України стояти струнко! Внести Державний прапор України надається кращим учням школи Карпишинцю Івану та Брунцвику Андрію (під марш учні вносять прапор). Рівняння на прапор!
Ведучий2. Свято Останнього дзвоника вважати відкритим!
(звучить Державний гімн України)
Ведучий І Традиції і звичаї народу…
У них життя, характер і душа.
Тож короваєм починається дорога,
Коли дитя батьківський дім лиша.
Ведучий І Сьогодні від батьків прийміть це диво –
Наш український, пишний коровай.
І батько, й мамо, батьківська родино,
Своїх дітей зі святом привітай.
Батько Благословляємо вас хлібом,
Щоб лихо не зачепило,
Благословляємо вас хлібом
На вдачу і добре діло!
Мати Прийміть цей святий хліб, як наше батьківське благословення. Хай у вашому житті завжди на столі хліб і сіль буде. Благословляємо вас, діти!
(Батьки вручають хліб випускникам, які по кусочку розділяють його між собою).
Ведучий 1 Почуттів переповнює чашу свіжий подих красуні-весни,
Свою любов і прихильність нашу адресуєм директору ми!
Ведучий2..Разом з вами схвильований трішки, як буває в хвилини розлук,
Проводжа він вас поглядом ніжним, добрий, щирий порадник, і друг.
Ведуча. А зараз надаємо слово директору школи _ І.
(Випускники вручають квіти)
Ведучий 2. Для зачитання наказу “Про допуск учнів до державної підсумкової атестації” слово надається заступнику директора по навчальній роботі Михайлишину Володимиру Степановичу.
Ведучий ІІ Серце сповнене ніжності й подяки
Тим, хто носить почесне ім”я – Вчителі.
Тож самачний коровай між всіма вчителями та батьками
по шматочку розділимо ми.
Ведучий І Тим, хто біля мене, тим, хто з краю,
Простягну по скибці короваю.
І роздам по усмішці, по слову,
Душу травневу, барвінкову.
Пісня «Прощальний вальс»
Виступ випускників.
Випускник1. Ось і настала хвилююча мить прощання зі шкільною родиною. І сьогодні, можливо, як ніколи, ми відчули, що школа - це наш рідний дім, дім дитинства і юності. Як не хочеться залишати ці рідні стіни, але незвідана даль кличе нас, і ми вдячні всім, хто прийшов провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям. Ми з сумом озираємося на прожиті шкільні роки, бо вони ніколи не повторяться.
1вип. Останній рік навчання в школі – це 190 напружених навчальних днів…
2 вип. 190 недоспаних ночей.
1 вип. 190 зустрічей з шкільними друзями…
2 вип. 190 на ходу проковтнутих сніданків.
1 вип. Це 1300 шкільних дзвінків, що вимогливо і настирливо кликали на урок…
2 вип. І відривали нас від улюблених занять.
1 вип. Це 1300 шкільних дзвінків, що весело і завзято сповіщали нам про закінчення уроків…
1 вип. Це цікаві шкільні вечори, захоплюючі спортивні змагання…
2 вип. І перші побачення.
1 вип. Це велика кількість цікавих уроків, практичних та лабораторних робіт…
2 вип. Важких задач, заліків, контрольних.
1 вип. За цей рік ми встигли списати сотні зошитів…
2 вип. І домашніх завдань.
1 вип. Розмалювали десятки олівців і фломастерів...
1 вип. Вивчили чимало віршів, теорем…
1 вип. Зіграли багато футбольних матчів, «морських боїв»…
2 вип. І не одну симфонію на нервах наших вчителів.
1 вип. А ще ми стали на рік дорослішими, серйознішими, відповідальнішими…
2 вип. Одним словом ми стали випускниками!
Випускник 2.Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання того, що створено людським розумом. А ще подарувала нам хвилини спілкування з добрими і мудрими людьми - з нашими вчителями.
2.Школо! Рідна, єдина, дорога, незабутня
Ти наша домівка, наш храм науки, наше дитинство.
Скільки змісту і подій у цьому звичному слові.
Дев’ять років проведено з тобою!
3.Ну ось і все. Спасибі, люба школо, бо промайнули довгих дев’ять літ.
Уроки, дискотеки, друзів коло - прекрасний, чарівний дитинства світ!
3.Були ви з нами поруч в кожній справі - шановні, любі, щирі вчителі,
Порадники суворі і ласкаві, Ви - честь і слава нашої землі!
4.Ви вчили нас в пораді і розмові, були завжди опорою для всіх.
Ми вірили: є вищий сенс в любові; безчестя, підлість, зрада - тяжкий гріх.
5.Ми всі здоров'я, щастя вам бажаєм, бо стан душі не висловить словам.
За все, чого навчилися і знаєм, сьогодні ми завдячуємо вам!
6.А зараз доводиться думати про прощання і залишається
Переступити поріг неповторного дитинства.
Ведучий 1..Не спіши шалено ти його минути,
Озирнись в минуле, все запам'ятай.
Школу ти ніколи не зможеш забути,
В час прощання з нею усе пригадай.
Випускник 2.Зовсім, зовсім недавно – років 9 тому,
Ми, маленькі зернятка, прийшли в школу оцю.
3.Все здавалось казковим, світ рожевим весь був.
Як любили ми вчитись! Хто б дитинство забув?
4.Як ми тихо сиділи. Як ловили слова.
Все нове, незбагненне… повторить би сповна
5.Як красиво й урочно йшла у клас дітвора!
Все це було, це було,та було, мов вчора.
6.Ми все старалися пізнати,
Вивчити й запам’ятати.
Яким буде результат –
Нам покаже атестат!
7.Не забуть нам ніколи добрих слів вчителів.
Скільки знань і натхнення кожен дать нам зумів!
8.Зовсім, зовсім недавно, років 9 тому.
Світ радів загадково й ми всміхались йому...
9.Давайте пригадаєм разом, як вперше тут ми всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні, з–за квітів ледве виглядали.
Нас вчителька взяла за руку і повела у перший клас
Терпляче нас всьому навчала...Як швидко пролітає час!
Виступ класного керівника (замість першої вчительки)
Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи, вірніше, вас привели батьки. Вас зустріла усміхнена та привітна перша вчителька Ганна Федорівна. Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивилися ви з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Немов фея, і добра, і мила, усміхалася лагідно вам. Як же щиро вас всіх любила, як же завжди хвалила батькам!
Яким великим, щедрим, добрим і чуйним мало бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з вас. Пам’ятайте її завжди…
На жаль, минуло … років, як її нема з нами, але, я впевнена, що її старання не пропали задарма, її мрія виховати та навчити вас здійснилася. Я вірю, що ви завжди будете пам’ятати про свого першого наставника. Я прошу вас, моліться за неї! А зараз хвилиною мовчання пом’янемо пам'ять вашої першої вчительки, а ці квіти – для неї, ми віднесемо їх після закінчення свята.
Хвилина мовчання…
Випускник1.Прощай, дитинство й незабутня школо! Нас кличуть у майбутнє стежки,
Та яснітимуть, як небо, барвінково у пам’яті шкільні наші роки !
2.І ось ця мить, в житті єдина мить, коли останній дзвоник продзвенить.
Мелодія весела і сумна, мов спогад серця зараз пролуна.
3.Ось ти ідеш із друзями у клас, а ось ти закохався в перший раз.
Біля віконця дівчина руда - твоя найперша радість і біда.
4.А ось слова "кохаю" і "повір", а ось з літератури перший твір,
Ось дискотеки голос, метушня, казковий вечір, світле сяйво дня.
5.А ось контрольна, тест, екзамен, зріз, можливо, успіх, може, море сліз...
Нова мета і поклик висоти, і хлопець, що сказав: "Найкраща - ти!"
6.Це сонця промінь, чиста даль ясна, а ще – наша п’ятнадцята весна.
Це мрії, плани, це в майбутнє крок. Так, друже, це останній наш дзвінок.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 |
