Вивчення фразеології на уроках

2. Вивчення фразеології на уроках

мови та літератури

2.1 РОБОТА З ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ ПРИ ВИВЧЕННІ СИНТАКСИСУ

Подібно до слів, фразеологізми об'єднуються в словосполу­чення з лексемами, виступають головними й другорядними чле­нами речення, відокремленими словами і звертаннями, станов­лять собою двоскладні, односкладні і складні речення та ін. Таким чином, на уроках синтаксису можна успішно поєднувати граматичну й фразеологічну роботу. При цьому слід пам'ятати, що природа багатьох фразеологізмів суперечлива: аналітичні за будовою, вони мають тенденцію значеннєво сприйматися як певна єдність. Так, у реченні «Темний ліс — надійний захист: там ми — пани, там — наша воля» (М. Старицький.) слово ліс є підметом, а темний — означенням до нього. А ось в іншому реченні — «Кожному в душу не заглянеш. Що не кажи, а вона — темний ліс» — сполука «темний ліс» не членується — це присудок.

Можна вивести й певну закономірність: чим ближча сполука до ідіоми, тим швидше вона виступає як один член речення.

Словосполучення і речення

Подібно до вільних словосполучень, у фразеологічних ви­діляють головне й залежне слово, розрізняють іменні (морський вовк), дієслівні (на гачок зловитися), прикметникові (тугий на вухо) та прислівникові (не покладаючи рук) сполуки, вони імітують основні способи підрядного зв'язку — узгодження, керування й прилягання, нарешті, за будовою одні з них співвідносні зі словосполученнями, а інші — з реченнями.

Завдання

1. Перепишіть словосполучення, підкресліть у них головні слова. Поясніть значення кожного виразу.

Каламутити воду, виляти хвостом, високі пороги, високо літати, відбити хліб, вірний собі, вкоротити віку, вовком диви­тися, вовчий квиток, вухо ріже, гаряча голова, гарматне м'ясо, гірка правда, осине гніздо, голова дірява, дістати язика.

2. Прочитайте спроектовані на екран словосполучення. Випишіть поєднані способом керування (без прийменника чи з прийменником).

Обламати крила кому, обстріляний птах, окинути оком кого, що, остре слово, вийти заміж, бачити наскрізь кого, золотий вік, падати до ніг кому, перемивати кісточки кому, перша ластівка, підвести під монастир кого, підводне каміння, підкласти свиню кому, плентатися в хвості, покласти край чому.

Чи завжди займенники, що даються біля зворотів, допомагають визначити спосіб підрядного зв'язку?

3. Які способи синтаксичного зв'язку ілюструють подані форми двох
фразеологізмів? Доведіть.

1. Ахіллесова п'ята, ахіллесової п'яти, ахіллесовій п'яті; ахіллесові п'яти.

2. Виходити в люди, виходив у люди, виходила в люди, виходило в люди; виходили в люди.

Напишіть 1—2 аналогічні приклади.

3. З'єднайте залежні слова, що в дужках, із головними зв'язком узгодження, керування або прилягання. Вкажіть спосіб зв'язку і вид словосполучення.

Зразок: (бита) шлях — битий шлях (узгодження; іменне).

(Білі) ворона, обламати (боками) кому, (викапаного) батько, викинути (коникові), глянути (скоса) на кого, (горобиної) ніч, (гусячий) шкіра, забивати (головах) кому, забити (клину) між ким, закрутити (гайками) кому, (заключне) акорд чого, заорати (ніс).

5. Прочитайте. Виписуючи виділені фразеологізми, поставте їх у початковій формі. Перевірте за словниками.

1. То те дитя й на ноги зіп'ялося, і розуму дійшло у Чураїв. 2. Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. 3. Марусю, чуєш, за­раз, ще до осени, поберемось та й вступимо в закон. 4. І ось він, Київ, за валами він! — той стольний град, золотоверхе диво, душі моєї малиновий дзвін! 5. Дітей без мужа ставити на ноги. Ні захисту в житті, ні допомоги. 6. І знову панство суне на Полтаву, щоб знов тебе поставити навколішки. 7. Неназване, туманом пойнялося. Непізнане, пішло у небуття. (За Л. Кос­тенко.)

6.Допоможіть словам знайти «свою» фразеологічну пару. Запишіть їх за поданим зразком.

Зразок: кататися як сир у маслі.

I. Бити (драти, лупцювати); сидіти (примоститися, почувати
себе); ладен (готовий); попасти (потрапити); костюм (піджак,
черевики); розбити; писати.

II. Як Сидорову козу, як курка лапою, між двох вогнів,
як сорока на тину, як з голки, в пух і прах, у вогонь і воду.

7. Доберіть до поданих фразеологізмів слова, з якими вони вживаються. Напишіть твір-роздум за картиною. Використайте деякі з названих виразів.

... до останньої краплі крові, ... як на пожежу, ... на сьомому небі, ... як з відра, ... як риба об лід, ... як мур, ... як на долоні, ... як сніг на голову, ... як хлющ, ... не на життя, а на смерть.

8.Прочитайте, випишіть слова й фразеологізми, що поєднуються, парами.
Синтаксично залежну частину в парі підкресліть.

Зразок: припасовують під дзвін малиновий.

І наші сини вже шкільну припасовують форму

Під дзвін малиновий нових вересневих світань.

1. Народ не візьмеш на макуху.

Він зоддаля розрізнить чин.

2. За отсю роботу гойну, за веселу молотьбу

Віддаю на тиждень вольну: Погуляй на всю губу.

3. А вона прийшла холодна, наче крига,—

І лови тепер у небі журавля...

4. Тоді мости, котрі недолюбив,

Він [Є. Патон] об'єднав у лебедину пісню. (З творів Б. Олійника)

9. Випишіть спочатку речення із фразеологізмами, утвореними як словосполучення, а потім — як речення.

1. Багатому і діти чорт колише, а бідному і янгол не рідня. 2. Йому вже всі зозулі відкували. 3. Вже йду не йду, під­ламуються ноги. 4. Грицько зцурався дівчини такої! Доп'яв біди, земля йому пером.Якби ми так чесали язиками, то вже б давно Вкраїну віддали. (Л. Костенко «Маруся Чурай»)

Просте речення

Фразеологізми можуть виступати: 1) як самостійне просте речення: у дорозі і голка важка; 2) як члени речення: «Степа­не, невже в тебе підійметься рука на моє добро?» (М. Стельмах.)

Синтаксично закінчені фрази — прислів'я, більшість при­казок і крилатих висловів — підлягають синтаксичному роз­борові за членами речення: всяка пташка свої пісні має; буде й на нашій вулиці свято; Сполуки-ідіоми мають тенденцію виступати одним членом речення. При цьому дієслівні й іменні фразеоло­гізми найчастіше виступають присудками: «...Варивон уже всю свою бригаду поставив на ноги»; « Я — птах пере­літний». (М. Стельмах.) Прислівникові фразеологізми звичайно виступають обставинами: «Ми день. і ніч [безперестанку] сте­регли». (Ю. Яновський.); «Там стояла з_давніх-давен [здавна] пасіка його батька». (І. Нечуй-Левицький.)

Порівняльний зворот найчастіше є або обставиною способу дії, або іменною частиною складеного присудка: «Вона ви­скочила з-за вугла (як?), як козак з маку» [обставина] (І. Не­чуй-Левицький.) «Поле — що безкрає море». (Панас Мирний.)

Під час вивчення односкладних речень, особливо узагальне­но-особових, учитель може якнайширше залучити прислів'я та приказки. Так само фразеологічний матеріал прислужиться й при вивченні однорідних та відокремлених слів, звертань, пря­мої мови тощо.

Завдання

1. Випишіть спочатку фразеологізми-речення, а потім — речення, в яких фразеологізми виступають їх членами.

1. Скоро казка мовиться. 2. — Ти чого це, дівко, на вулицю носа не показуєш? 3. Так тебе дуже легко на гачок і якомусь ворогові спіймати. 4. Дмитро з копита пустив коні розмашистою риссю. 5. Йому вже три чисниці до смерті. 6. В мене серце вискакує з грудей. 7. Після цих слів гора звалилася з плечей. 8. На людях і смерть красна. (За М. Стельмахом.)

2. Знайдіть у Фразеологічному словнику української мови 10—15 зворотів із граматичною позначкою «у ролі прис.» (у ролі присудка). Прочитайте приклади до них. Фразеологізми випишіть за поданим зразком.

Зразок: держати в лабетах кого, у ролі прис.

3. Перепишіть, у кожному з речень підкресліть граматичну основу.

1. Батько її, Сила Гаврилович — майстер на всі руки. 2. На­робив шелесту Псьол і цієї весни. 3. Справді, Ганна здавалася тут багатьом білою вороною. 4. — Ну чого ти з ним глека зліпив?.. Чи він тобі брат, чи він тобі сват? 5. Гаркуша був на сьомому небі. 6. Інша на твоєму місці йшла б і землі під собою не чула. 7. Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь із-за потилиць. (З творів О. Гончара.)

Циганським сонцем називають місяць — на відміну під справжнього сонця. Взагалі в народі часто словом «циган­ським » іменують усе незвичне або несправжнє: циганське щастя означає «нещастя», циганське життя — бездомне, не таке, як у всіх, життя; циганське тепло — холод, а циганський дощ (Закарпаття) — це дощ при світлі сонця, тобто теж «неприрод­ний дощ».

Пояснюється це тим, що звичаї циган, які прийшли в Європу з Індії, здавалися дивними.

5. Перепишіть речення парами, порівняйте виділені слова і словосполучення. Якими членами речення вони виступають? Яка між ними значеннєва й стилістична різниця? Що образніше — слово чи словосполучення?

1. Завжди бачу я перед собою Ясні оченьки дівочі.	...Вдень і вночі бачу я перед собою Ясні оченьки дівочі.
2. За тюремний спів він мусив Загинути.	За тюремний спів він мусив Головою наложити. (З творів Лесі Українки.)

5. Прочитайте виразно речення, визначте синтаксичну роль виділених членів, запишіть їх за поданим зразком.

Зразок: полетіла (к у д и?) по всіх усюдах [обставина].

За вітром слава полетіла

По всіх усюдах і кутках.

1. А соловей аж горло надриває

І на всі заставки співає.

2. А се солом'яник... Не боїмось,

Під носом пурхаєм і сміємось.

3. Був на селі козак Кирило Яловець...

Хазяйство добре мав і повний гаманець. (З творів Л. Глібова.)

6. Складіть невеличке оповідання «За тридев'ять земель» так, щоб фра­зеологізми взяти ноги в руки, бувати в бувальцях, від зорі до зорі, землі під ногами не чути, золоті руки виступали різними членами речення.

7. Перепишіть за поданим зразком. Зробіть писемний розбір виділених членів речення.

Зразок: Панич милував (я к?) наліво й направо. Наліво й направо — обставина способу дії, виражена фразеологізмом; у словнику тлумачиться: «в усі сторони, не розбираючи». Пов'я­зана з присудком милував способом прилягання.

1. Голови туманіли від невщухаючого лементу цього ваві­лонського стовпотворіння. 2. Раніше це вікно було в таку пору відчинене день і ніч. 3. Штрафи посипались на заробітчан як із рукава. (З творів О. Гончара.)

8. Спишіть, підкреслюючи порівняльні звороти. Усно визначте, на які запитання вони відповідають та якими членами речення виступають.

1. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. 2. Вії зачорніли на молодих щоках, як шовк. 3. Одна дівчина, як рожа, друга, як маківка. 4. Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась. 5. Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. (З творів І. Нечуя-Левицького.)

9. Прочитайте, випишіть узагальнено-особові речення і поясніть, чим ви керувалися при виборі.

I. Вороні соколом не бути. 2. Обійдеться без вовка в кошарі. 3. Видно зайця по вухах. 4. Сокола з рук не пускай. 5. Вовка пастухом не ставлять. 6. Любимо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею. (О. Підсуха.) 7. ;Не спиться вовку під се­лом. 8. Лови журавля в небі. 9. Якось осінньо тут, тривожно. (О. Гончар.) 10. Не научиш вовка орати. 11. Ведмедя не на­лигаєш. 12. Не зламати нас утомі. (Л. Забашта.) 13. Вовка в кошару не впускай.

10.Випишіть із збірника прислів'їв і приказок по три узагальнено-особо­вих речення про: 1) захист Батьківщини, 2) працю, 3) правду і кривду.

Зразок: за рідний край життя віддай; працюй плечима, а не очима; людською кривдою не доробишся.

11. Запишіть прислів'я та приказки з однорідними членами речення в середині фразеологізму. Самостійно доберіть подібні приклади із фольклорних збірників і продовжіть вправу.

1. Не знає ані що, ані куди. 2. Не знає ні бе, ні ме, ані кукурі­ку. 3. І швець, і жнець, і в дуду грець. 4. Хоч молодий роками, та старий розумом. 5. Немов верста на шляху: без роду, без племені, без захисту...

12. Спишіть спочатку речення з однорідними фразеологізмами, а потім — з однорідним словом і фразеологізмом. Визначте, якими членами речення вони виступають.

1. Він [Чіпка] заходив по хаті, розпустив язика, дав волю серцю. 2. Ішов захожий тихо, нога за ногою. 3. — Що це ти кажеш, сину? Чи ти маєш бога в животі, а царя в голові?! (Панас Мирний.) 4. Двоє дітей — треба виростити, до розуму довести. 5. Горе впало на нас неждано й негадано, як грім серед ясного неба. (А. Головко.) 6. Тільки не в пору ти, дівчино, розквітла, не в пору стала на порі. (М. Стельмах.)

13. Складіть речення, в яких би однорідними членами виступали слово і фразеологізм. Запишіть їх за поданим зразком.

Зразок: Молодиці перебрали язиком (щ о з р о б и л и?) усіх дівчат на селі, пересудили (щ о з р о б и л и?) і багатих, і бідних [присудки]. (І. Нечуй-Левицький.)

14. Прочитайте і перепишіть фразеологічні вислови, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх уживання. Чи можна переставити в реченнях звертання?

1. Ні сіло ні впало: «Дай мамо сало!» 2. Хапай Петре поки тепле. 3. Скачи Данило хоч тобі не мило. 4. Не трать куме сили, спускайся на дно. 5. Заплач Матвійку дам копійку. 6. Хоч ні­чого не виходить, а ти Марку грай. 7. Грай, грай глечику а підеш без вушка. 8. Ой піч моя піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, славний був би козак з мене.

15. Прочитайте, слідкуючи за інтонацією. Перепишіть, підкресліть вставні слова, словосполучення й речення, поясніть розділові знаки при них.

1. Тепер само собі стоїть

Деревце молоденьке,

Сміється, шелестить.

(Раденьке, що дурненьке!)

2. Признаться, ніде правди діти,

І я гуляючи прожив.

3. Учені та розумні люди

Усюди славу рознесли,

Що наші прадіди — нехай їм легко буде —

Великий город Рим од ворога спасли...

4.Ворота, як на те ж, кругом усі заперті,
А дуже Вовкові не хочеться умерти

(Бо ще він не нажився, бач!),

А гірше од людей — од видимої смерті... (З творів Л. Глібова.)

16. Прочитайте і перепишіть приказки. Поясніть розділові знаки. Чи скрізь можна поміняти місцями пряму мову й слова автора?

1. Голова каже: «Іди!», а ноги: «Сиди!». 2. Ти йому: «Стри­жене», а він тобі: «Смалене». 3. Обізвався Яготин: «Ніжин мені побратим!», а Ніжин каже: «Є у степу Ромен, та й той мені не ровен!» 4. «Не до вас, гуси, я йду,— водиці напиться»,— каже лисиця. 5. Хвалилася опенька, що на ній шапочка гар­ненька, а гриб їй: «Гарненька, да дарма: під нею голови нема!» 6. Дурний хазяїн каже: «На наш вік буде, а після нас хоч трава не рости!»

17. Зробіть синтаксичний розбір даних речень. Якими членами речення виступають фразеологізми?

I. 1. З усіх усюд згонили сюди худобу, свиней, овець, везли у великих ящиках курей. 2. Тимко розкрив рота з переляку й здивування. 3. його рожеві мрії з часом розвіялись. 4. Тепер Мишко був готовий іти за Васильком у вогонь і воду. 5. Його слова потрапили в ціль. 6. Хлопці затамували подих. 7. Німці боялись у наші села й носа показати. 8. Тимко і Сава — не­розлучні друзі: один в одного днювали й ночували. (Ю. Збанацький.)

II. 1. Мені не дозволяє совість Негоду пересидіти в кущі. 2. Ось мій поріг. І отча моя хата. І хліб, і сіль — у простоті святі. 3. Дід їм долю угадав по зорях. 4. Ми серцем вросли у манливе узвишшя. 5. Беруть на кпини молоді міста Прапращурів. 6. Од козачої відваги Втік паша, як битий лис. 7. Час пряде свою одвічну нить. (З творів Б. Олійника.)

III. 1. Всі хати йому здавалися на один кшталт. 2. Глин
у нас — непочатий край. 3. Серед білого дня і заблудився. Куди ж тепер? 4. В хаті у Меланії було, як у віночку: тіняво, зелено, чисто. 5. — А де ж ваші соняшники, кукурудза? — Все там,— засміялась Меланія і махнула рукою кудись весело.На широчезній рівнині, скільки сягав зір, яскраво золотились соняшники. (За О. Гончаром.)

IV. 1. Сорока-ворона на припічку сиділа, діткам кашку варила, ополоником мішала, діток годувала. 2. Коте, коте" Вилий воду на колоду, чи на грім, чи на дощ, чи на блискавку. 3. Учи дітей не страшкою, а ласкою. 4. Негріте залізо не зігнеш. 5. Давніх друзів забувають, а при горі споминають. 6. Друзі пізнаються в біді. 7. Для приятеля нового не цурайся старого. (Народна творчість.)

Складне речення

Фразеологізми можуть: 1) виступати частиною складного речення; 2) крилатий вираз, прислів'я і приказка можуть бути складним реченням, пор.: «Надворі стало ясно, хоч голки ви­збируй» (І. Нечуй-Левицький.); коли гора не йде до Магомеда, то Магомед іде до гори; не поможе ні мило, ні вода, коли така врода.

Особливо вдячною є робота з прислів'ями. Учень сам легко добере численні приклади до теми «Складносурядне речення»: ластівка день починає, а соловей кінчає; щастя біжить, а не щастя лежить; одному сонце світить, а другому і місяць не зблисне.

Різноманітний матеріал можна дібрати й до теми «Складно­підрядне речення», причому з підрядними різних видів: прийде така неділя, що і в нас буде весілля (означальне); хто оре й сіє, той молотить і віє (займенниково-означальне); якщо посієш вчасно, то збереш рясно (обставинне). Особливо багато складно­підрядних речень з підрядними умовними: як доля когось ка­рає, то перше розум вибирає; коли почав орати, то в сопілку кинь грати.

Та найбільший фразеологічний матеріал дає нам тема «Без­сполучникове складне речення»: розпочалися жнива — будь скупішим на слова; шануй одежу в дворі, вона тебе — в людях.

Робота з таким матеріалом ефективна не тільки на уроках граматики, а й на уроках зв'язного мовлення, при написанні творів, виборі заголовків тощо. Матеріал можна згрупувати за певними темами: правда і кривда, праця і безділля; для зміц­нення міжпредметних зв'язків важливі такі розряди, як приро­да у прислів'ях та приказках, ремесла та промисли, досвід та знання. Цінні історичні та топонімічні усталені вислови.

Важлива й активна позиція вчителя: він дає короткі пояс­нення до влучних народних виразів, заохочує до їх відтворення, нагадує літературні твори, в яких вони вживалися, схвалює ведення учнями словничків.

Завдання

1. Прочитайте. Запишіть спочатку вислови, утворені як прості речення, а потім — як складні. Спробуйте встановити автора.

1.Поет — завжди учень. 2. Від великого до смішного один крок. 3. Я людина, і ніщо людське мені не чуже. 4. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. 4. Я вийду сама проти бурі. 5. А братія мовчить собі, витріщивши очі. 6. Воно знову оживає і сміється знову. 7. Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться.

2. За даними частинами відтворіть повністю прислів'я. Визначте синтак­сичну роль у реченні цих частин. Запишіть спочатку прості речення, а потім — складні.

Журавель у небі, тихе болото, вік живи, лежачий камінь, покірне телятко.

Примітка: краще синиця в руках, ніж журавель у небі; у тихому болоті чорти водяться; вік живи — вік учись; під лежачий камінь і вода не біжить; покірне телятко дві матки ссе.

3.Із-поміж поданих речень виберіть фразеологізми (крилаті вирази,
прислів'я, приказки). За яких обставин вони застосовуються?

1. Чоловік не знає, де загубить, а де знайде. 2. Сотні тисяч слів у мові, але першими я б поставив три: народ, праця, хліб. (В. Сухомлинський.) 3. Коли гримить зброя, музи мовчать. 4. Це про нас писав М. Гоголь: «Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень». 5. Не все так буває, як чоловік гадає. 6. Пригадаймо слова К. Д. Ушинського: у вогні юності ви­робляється характер. (В. Сухомлинський.)

4.У поданих реченнях підкресліть граматичні основи. З'ясуйте, як з'єднуються окремі прості речення в складні: інтонацією, інтонацією і сполучниками (сполучними словами).

1. Рідна сторона — мати, чужа — мачуха. 2. Хто смерті не боїться, того і куля не бере. 3. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. 4. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. 5. Як сіно косять, то дощів не просять. 6. Учений водить, а невчений слідом бродить.

5.Випишіть окремо прості речення з однорідними членами і склад­носурядні речення. Визначте смислові зв'язки між простими реченнями в складносурядних.

1. Всяк про правду трубить, та не всяк ту правду любить. 2. Змилувався бог над раком та й дав йому ззаду очі. 3. У дити­ни заболить пучка, а в матері — серце. 4. Мати голівку миє — пригладжує, а мачуха миє — прискубує. 5. Журавлі прилетіли і полудень принесли. 6. Красно говорить приятель, а правду каже неприятель.

6.Прочитайте і спишіть. Поясніть, за якою ознакою протиставляються (зіставляються) прості речення у складносурядному.

Зразок: Розумний научить, а дурень намучить (проти­ставляються за ознакою дії: научить — намучить).

1. Правду кожний хвалить, та не кожний її любить. 2. Жур­ба та горе з ніг звалять, а біда землею привалить. 3. Добрий доброго научає, а злий на зле наставляє. 4. Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить. 5. Поїхав би в гості, та люди не кличуть. 6. Великий рід, та ніде голови прихилити.

7. Напишіть коротке гумористичне оповідання на одну з тем: «Хочете вірте, хочете ні»; «А було одного разу...»; «На вербі груші». Уведіть до нього фразеологізми і підкресліть їх. Назвіть складносурядні речення з фразеологіз­мами.

Зразок: 1 вересня... Ми знову в школі, і кожен з нас роз­казати не промах. Переміг усіх, як завжди, Микола.

— Хочете вірте, хочете ні... Відпочивав я на селі у бабусі й дідуся. Пішли Ми з хлопцями одного разу ловити рибу — ще й не світало. Закинули вудки, а риба хоч би тобі хни. Як у воду пірнула. Вже й носами ловимо окунів, а Василь так другий сон бачить.

Аж ось мою вудочку повело, повело, та як смикнуло!.. Я уже по шию у воді, але вудочки не випускаю. Довго я так боровся, доки викинув на берег величезного сома.

Приніс додому, не можу віддихатися. Пудів два. Півсела збіглося, а я...

Хтось із гурту перебив:

— А чи не росли в бабусі з дідусем на вербі груші?

Хтось згадав про муху, хтось про слона... А по мені так:

— Хочете вірте, хочете ні!

8.Допишіть усталену фразу. Визначте групу складнопідрядних речень (з підрядними означальними, з'ясувальними чи обставинними).

1. Хто взяв мечХто не працюєЯкщо за двома зайцями погонишсяКоли взявся за гужНе кажи «гоп» Не плюй в криницю... .

Примітка:від меча й загине;той не їсть;жодного не піймаєш;то не говори, що не дуж;доки не перескочиш;бо з неї ще будеш пити водицю.

9.Побудуйте складнопідрядні речення з підрядними способу дії, увівши до них фразеологізми як корова язиком злизала, мов з води йде, як вітром здуло.

10.Випишіть спочатку ті складнопідрядні речення, в яких підрядна частина йде після головної, а потім речення, в яких спочатку йде підрядна частина. Визначте вид підрядних частин (речень).

1. На те щука в морі, щоб карась не дрімав. 2. Той дає раду, хто знає правду. 3. Куди ніч, туди й сон. 4. Не тоді коня сідла­ти, коли на нього сідати. 5. Не рубай сук, на якому сам сидиш. 6. Біда вівцям, де вовк пастушить. 7. Хто в дорозі буває, той розуму набирає.

11. Напишіть твір-роздум «Покликання». Використайте фольклорні вира­зи: дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре робить; знання красить, а незнання смішить; поки не упріти, доти не уміти. Почніть свій твір словами В. Сухомлинського: «Так що ж воно таке — покликання? Схоже ніби на те, що кожній людині на роду написано, як говориться в народі, ким їй бути. Ні, це не так...»

12. Підготуйте тези повідомлення на тему «Кожен народ має свої скарби» (за однією з науково-популярних книг). Попередньо зробіть виписки з цієї книжки.

Усно назвіть кілька складнопідрядних речень, визначте їх вид.

13. Прочитайте прислів'я, назвіть тип безсполучникових складних речень. Накресліть їх схеми, використовуючи для позначення простих речень квадратні дужки. Запишіть їх за поданим зразком.

Зразок: Бджоли раді цвіту, люди — літу. [ ], [] (одночасність дії); баба з воза — коням легше. [ ] — [] (умова — наслідок).

1. Кинь правду в калюжу, вона чиста буде. 2. Гуси летять — зиму на хвості несуть. 3. Кобила за вовком гналась: хвіст та грива осталась. 4. Свій дім не чужий, із нього не виженуть. 5. Чужу хату топить — свої очі сліпить.

14. Напишіть безсполучникові речення в такому порядку: а) друге речення вказує на причину того, що говориться в першому; б) друге речення (або група речень) розкриває зміст першого (а саме); в) друге речення доповнює перше (можна вставити сполучник що). Поставте, де треба, двокрапку.

1. На роботу йти для нього кара заважає то сонце, то хмара. 2. От вам Лука рукавиці за пазухою, а він шука. 3. Отаке-то гречане тісто ти його в піч, а воно й репається. 4. На зле не учи нікого сам догадається. 5. Пора до двора сходить місяць і зоря. 6. Зробив на собаку мале, а на кішку велике.

15.Опишіть картину, використовуючи складні речення різних видів. Уведіть у них фразеологізми один в один, аж душа радіє, як перемиті, від зорі до зорі, носа не вішати, пальці оближеш, піти вгору, показати клас, приложити руки до ч о г о, не сидіти склавши руки, чуба гріти.

16. Прочитайте речення, установіть їх тип, поясніть уживання розділових знаків. Якою темою об'єднані всі ці народні вирази?

1. Коли стіг робить, то байдики не бить. 2. Як пішла по мас­ло, то й в печі погасло. 3. Не знаю, що робити: чи лягати, чи стелити. 4. Поки лежень належиться, то встайко наїсться. 5. Якби пес не сидів, то би зайця зловив. 6. Не поспішай з коза­ми на торг: кіз продаси і гроші проїси. 7. Поспішиш — людей насмішиш. 8. Птиця створена для польоту, а чоловік — для роботи.