Міністерство освіти і науки України
Донецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 97
з поглибленим вивченням англійської мови
Донецької міської ради Донецької області
Цикл уроків
екологічної спрямованості
з предмету «Я и Україна»,
2 клас
Тема. Природа навколо нас.
(5 уроків)
Підготувала:
учитель початкових класів
Толстова Алла Миколаївна
Донецьк – 2010
Тема. Природа навколо нас. Сонце.
Цель. Формувати поняття «природа», «нежива природа», «жива природа», уявлення про цінність природи для людей з естетичної, практичної, пізнавальної і екологічної точки зору, о значенні Сонця в природі. Шукати шляхи збереження екологічної рівноваги в природі. Виховувати почуття відповідальності за природу. Розвивати інтерес до вивчення природи, раціонального використання її багатств.
Хід уроку.
I. Мотивація учбової діяльності.
Ознайомлення з епіграфом уроку.
«Жити щасливо і жити в злагоді
з природою – одне і теж».
Римський мислитель Сенека.
- Як ви розумієте цей вислів?
II. Повідомлення теми уроку.
III. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.
1. Бесіда з елементами розповіді і демонстрацією таблиць.
· Влітку ви де-небудь відпочивали. Спробуйте заплющити очі і пригадати те місце, де ви відпочивали. Що вам уявляється?
(Море, гори, ліс, тварини, квіти тощо)
· Що зображено на цих таблицях?
Учитель коментує всі відповіді учнів, доповнює і розширює їхні уявлення про навколишній світ. Робиться висновок про те, що таке природа.
· А що ще оточує людину, крім природи? Подивіться навкруги, спробуйте уявити себе на вулицях нашого міста, в своїй квартирі.
Робиться висновок про те, що природою неможливо назвати те, що зроблено руками людини.
2. Групова робота по складанню схеми „Жива і нежива природа”
(з використанням магнітної дошки).
- Чи всі предмети оточуючого нас світу, природи однакові?
На дошці показано початок схеми:
Природа
|
| ||
 |
Кожній групі дано декілька карток, на яких записані назви об’єктів природи. Учні повинні вирішити, що можна віднести до живої, а що до неживої природи. Капітан кожної групи заповнює схему на магнітній дошці, намагаючись аргументувати свою відповідь, спираючись на знання, отримані у 1 класі і свій життєвий досвід.
По закінченню роботи робиться висновок: все живе народжується і помирає, дишіть, харчується, росте, розмножується.
3. Взаємозв’язок живої і неживої природи. Колективна робота. Асоціативний кущ „Сонце”.
 |
Робиться висновок про зв’язок живої і неживої природи: без сонця немає життя, не розквітають квіти, тварини не можуть знайти собі їжу, їм холодно, люди не зможуть виростити врожай тощо.
4. Розповідь учителя з елементами бесіди „Цінність природи для людей”:
· Естетична – природа прикрашає наше життя; художників, поетів, письменників, музикантів надихає створювати твори.
· Практична – природа дає людині світ, тепло, природні багатства, їжу.
· Пізнавальна – природа дає людині знання, які роблять людину розумніше, сильніше, більш захищеною.
· Екологічна – якщо людина хоче пити чисту воду, дихати свіжим повітрям, їсти здорову їжу, мати топливо для автомобіля – не забруднюй природу, розумно використовуй її багатства.
IV. Закріплення і осмислення знань.
1. Дидактична гра „Знайди своє місце”.
Кожен учень отримує картинку. За командою учителя вони підходять до різних табличок, які прикріплені до стін у класі.
(«Жива природа», «Нежива природа», « Зроблене руками людини»).
У кінці гри учні самі знаходять „зайвого” в своїй команді і пояснюють йому, де його команда.
2. Складання ланцюжків харчування (робота в парах).
Учням дається завдання: роздивись, які зв’язки в природі зображені на
с. 23 підручника.
Складіть на аркуші свої приклади ланцюжків харчування.
3. Екологічна гра „Виправ картинку.”
На дошці вивішується ескіз малюнка. Учням дається завдання: виправити недоліки в малюнку, зробити так, щоб пейзаж тішив, і ви почувалися себе щасливими, дивлячись на нього (на малюнку вирублені дерева, сміття, дим, багаття, гусені на рослинах, квіти, які зів’яли).
Висновок: природу треба берегти, не забруднювати, висаджувати
дерева, допомагати виживати тваринам і птахам.
V. Підсумок уроку.
- Про що йшла мова на уроці?
- Що відноситься до природи, а що ні?
- Яка буває природа?
- Поверніться до епіграфу урока і скажіть: „Ви щасливі, якщо повітря чисте, у річці плескає риба, у лісі співають птахи, на луках – море квітів, гудуть бджоли? Що ж значить – жити у злагоді з природою?” / Берегти її/
Тема. У царстві рослин. Дерева, кущі, трави.
Практична робота. Визначення за істотними ознаками групи
рослин.
Мета. Продовжувати формування поняття „природа жива та нежива”, сформувати уявлення про рослини як частину живої природи, про різноманітність рослин, розділення на дерева, кущі та трав’яністі рослини. Вчитися проводити спостереження, порівняння. Розвивати логічне мислення. Виховувати почуття любові до природи, прагнення берегти її.
Хід уроку.
I. Актуалізація знань, отриманих на попередньому уроці.
1. Фронтальне опитування.
- Що таке природа?
- Що відносять до живої природи?
- Що відносять до неживої природи?
- Як треба ставитися до природи?
- Що ви робите, щоб зберегти природу?
2. Робота у групах.
Дидактична гра „Знайди зайве”.
Кожній групі дається завдання: знайдіть у своїй картці зайвий об’єкт і доведіть, чому він зайвий.
Сонце, повітря, вода, водорості, вітер;
кішка, нашийник, собака, горобець;
огірок, помідор, капуста, горох, сіль;
вода, компот, річка, озеро, море.
3. Робота над загадками.
- Відгадайте загадки. Поясніть, до об’єктів живої чи неживої природи можна віднести відгадки.
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Він поспати трохи ліг. (Ведмідь)
Вдень у небі гуляє,
А ввечері на землю сідає. (Сонце)
Не звір, не птиця, а ніс –
Як спиця. (Комар)
Мене частенько просять, ждуть,
А тільки покажусь – ховатися почнуть. (Дощ)
II. Мотивація навчальної діяльності.
1. Демонстрація картини „влітку у лісі”.
2. Бесіда.
- Що ви побачили на картині?
- Які рослини ви впізнали?
- Чи знаєте ви рекордсменів у світі рослин?
Інформація для допитливих
· Найкрихітніша рослина – ряска плавуча; її листячко таке мале, що на нігті вашого пальця розмістяться 25 таких листочків.
· Найкрупніша капуста, яку змогла виростити людина, важила приблизно 52 кг, помідор – приблизно 2 кг, диня – приблизно 40 кг.
· Найкрупніше листя у пальми рафії; вони досягають 20 м.
III. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.
1. Робота з таблицею „Органи рослин”.
Висновок: світ рослин різноманітний, але у кожної рослини є коріння, стеблина, листя й плоди з насінням .
2. Формування понять „дерева”, „кущі”, „трав’яністі рослини”.
Робота з підручником (с.28).
Розглядання малюнка. Порівняння рослин на малюнку.
Висновок: у дерева одне товсте стебло – стовбур, у кущів – багато
стеблин, трав’яністі рослини мають соковиту, м’яку стеблину.
3. Евристична бесіда екологічного характеру.
- Пригадайте, що потрібно людині для дихання? (Кисень)
- Звідки кисень береться у повітрі? (Дають рослини)
- Чи існувало б життя на Землі, якщо б не було рослин?
- Тепер пригадайте, навіщо в містах роблять парки і бульвари, висаджують лісосмуги уздовж транспортних магістралей? (Щоб очищувати повітря, виділяти кисень)
Висновок: рослини – легені планети.
IV. Закріплення і осмислення знань.
1. Дидактична гра „З якого дерева впав листок?”
Учитель показує лист рослини (з гербарію), а діти відгадують, якій рослині вона належить.
2. Робота в групах. Визначення за суттєвими ознаками груп рослин. Практична робота.
Кожна група отримує гербарний зразок і завдання: визначте, до якої групи рослин належить об’єкт – до дерев, кущів чи трав’янистих рослин.
Капітан кожної групи представляє всьому класу відповідь своєї команди й доводить її правильність.
3. Екологічна гра „врятуйте квітку”.
Учитель показує макет з дроту квітки, яка зав’яла й задає питання : „Що треба зробити, щоб врятувати квітку?” (Полити його, удобрити, розрихлити землю, поставити на сонце, витерти пил з листя.)
За ходом відповідей квітка „оживає”.
V. Підсумок уроку.
- Чому рослини – частина живої природи?
- Чим схожі всі рослини?
- Чим рослини відрізняються?
- Чому рослини називають „легенями планети”?
Тема. У царстві тварин. Практична робота. Визначення за суттєвими
ознаками груп тварин. Людина – частина живої природи.
Мета. Формувати поняття „тварини – живі організми”, уявлення про види і різноманітність тварин, значення в природі й цінність для людини. Засвоїти, що людина – частина живої природи і суспільства. Розвивати мислення, спостережливість. Виховувати любов й повагу до живої природи, прагнення берегти її; естетичні почуття.
Обладнання. Картинки з зображенням людей, рослин, тварин; м’яч,
аудіозапис голосів птахів і звірів; картки з описом груп тварин.
Хід уроку.
І. Актуалізація опорних знань учнів.
i. Дидактична гра „Хто уважний?”.
Дітям пропонуються картинки з зображенням людей, тварин, рослин.
- Як можна назвати всі ці предмети одним словом? (Жива природа)
- На скільки груп можна розділити ці предмети? (На три групи)
ii. Дидактична гра „Де чий дім?”.
Учитель називає тварину, кидає м’яча учню, а той каже, де можна зустріти цю тварину. Наприклад, жабка – болото, білка – ліс.
Верблюд - … (пустеля), акула - … (море), ведмідь - … (ліс), коник - … (луг), лисиця - … (ліс), джміль - … (луг), чапля - … (болото), польова миша - … (поле), горобець - … (парк), метелик - … (луг).
ІІ. Повідомлення теми і задач уроку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Прослуховування запису голосів птахів, звірів.
Обговорення вражень від почутого.
2. Інформація для допитливих.
§ Найбільша на Землі тварина - кит (до 33 м у довжину).
§ Найменша тварина – землерийка; її маля важить не більш 2 г.
§ Найбільша птиця – страус (до 3 м в высоту).
§ Найменша птичка – колібри (маса 1,5 г).
ІУ. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.
1. Робота з текстом і ілюстраціями підручника (с. 32-35).
2. Бесіда про значення тварин для природи і їх цінність для людини.
3. Людина – частина живої природи.
Бесіда з опорою на підручник (с. 38-39).
У. Закріплення та осмислення знань.
1. Робота у групах. Визначення за істотними ознаками груп тварин. Практична робота.
Кожна група отримує картку з описом певної групи тварин.
Робиться висновок, що це за група.
Картка № 1. Тіло вкрито слизькою лускою, живуть у воді, плавають з допомогою плавників. (Риби)
Картка № 2. Тіло вкрито пір’ями, два крила, пересуваються по землі на двох ногах, літають. (Птахи)
Картка № 3. Тіло вкрито шерстю, пересуваються по землі на чотирьох ногах, вигодовують дитинча молоком. (Звірі)
Картка № 4. Мають шість ніг, чотири крила, пересуваються по землі, літають; найбільша за кількістю на Землі. (Комахи)
Картка № 5. Тіло вкрито слизом, яйця та личинки живуть у воді, а дорослі особи – на суші. (Земноводні)
Картка № 6. Тіло вкрито лускою, щільно притискаються до землі при русі, є отруйні види (більш 2 тисяч). (Плазуни)
2. Робота над загадками.
- Відгадайте загадки й визначте, до якої групи належить ця тварина.
Маленький хлопчина у сірій свитині
По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)
Не мотор, а шумить. Хоч не шию я ніколи,
Не пілот, а летить. Та голок завжди доволі. (Їжак)
Не гадюка, а жалить. (Бджола)
Удень спить, а як ніч прийде – У зеленому жакеті
На вогонь летить. (Метелик) галасує в очереті.
Хоч і плавати мастак,
Що тут казати – хижа вкрай, а не риба і не рак. (Жаба)
У неї апетит найкращий.
Карасику, ти не дрімай, Що за дивна непосіда
А то в її потрапиш пащу. (Щука) На стежину шишки кида? (Білка)
УІ. Узагальнення і систематизація знань.
Складання таблиці „Рослини, тварини і людина – живі організми”.
Загальні ознаки | Відрізнені ознаки |
УІІ. Підсумок уроку.
- Про що ви сьогодні розмовляли на уроці?
- Прослухайте вірш і скажіть, як ви його розумієте.
На кулі нашій, на земній, То ж не руйнуйте світ цей наш,
Де родились ми й живемо, Мої ви любі друзі,
Дзюрчить струмок де лісовий, Інакше все навколо нас
Де житнє поле та й село, Залишиться лиш в книзі.
Де буйні трави, цвіт суниць – Цвітіння щоб було – куди не глянь,
Багато дивних таємниць. А в джерелах повнесенько води, -
Полює в лісі сірий вовк, Стань обережним, чуйним стань,
Пісок у річці, немов шовк, Товаришуй з природою завжди.
Гримить на скелях водоспад, Бо ти – частина всіх цих справжніх див,
І бризки райдугой летять, Так не залиш брудних своїх слідів
А в морі – величезний кит, На нашій рідній матінці Землі -
Акула хижа там не спить. Природу неодмінно збережи!
Тема. Осінь. Рослини восени.
Мета. Продовжувати формування поняття „дерева”, „кущі”, „трав’яністі рослини”; вчитися проводити спостереження за осінніми змінами у житті рослин, виявити причини цих змін. Виховувати дбайливе ставлення до природи, цінувати її дари. Прищеплювати навички екологічної грамотності у зв’язку з осінніми змінами в природі, у житті рослин.
Обладнання. Картинки із зображенням рослин, сигнальні картки червоного, жовтого і зеленого кольору; таблички „Дерева”, „Кущі”, „Трав’яністі рослини”; костюм Осені, папір для плакатів, кольорові олівці і фломастери, таблиця „Осінні зміни в природі”, 2 склянки з водою, цукор.
Хід уроку.
І. Актуалізація знань, отриманих на попередньому уроці.
1. Дидактична гра „Знайди своє місце”.
Кожна дитина отримує картку із зображенням рослини. Потім, за командою вчителя, кожен підходить до відповідної таблички („Дерева”, „Кущі”, „Трав’яністі рослини” ). Об’єднавшись таким чином у групи, учні обговорюють, чи правильно вони знайшли своє місце і, якщо потрібно, переходять в іншу групу. Один учень з кожної групи пояснює, за якими ознаками вони об’єдналися.
2. Конкурс загадок (з сигнальними картками).
Учитель загадує загадку. Учні намагаються відгадати, обмірковують, до якої групи рослин відноситься відгадка й підіймають сигнальну картку (зелена – дерево, жовта – кущ, червона – трав’яниста рослина).
І маленькі, і старенькі, Червона, солодка, пахуча,
Влітку, взимку, навесні Росте низько,
Всюди вдягнені гарненько До землі близько. (Суниця)
У зелені сукні всі. (Ялинки)
У вінку зеленолистім, Низький та колючий,
У червоному намисті, Солодкий, не пахучий.
Видивляється у воду Ягідку зірвеш –
На свою хорошу вроду. (Калина) руку обдереш. (Аґрус)
Ніхто її не пугає,
А вся тремтить. (Осика)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Гра-інсценування “Осінь”.
(Входить Осінь у віночку з осіннього листя, намисті з горобини, зі снопом у руках і Листочок).
Осінь. Облітає листя у гаях,
І на схилах гір, і у лісах.
Покидають нас пташині зграї
Тихо стало в нашім ріднім краї.
Листок. Та це ж осінь золота –
Чародійниця лісна!
Все навколо розмалює,
І над листячком чаклує.
Діти. Здраствуй, Осінь!
Здраствуй, Осінь!
Добре як, що ти прийшла!
І дозволь нам запитати:
Що в дарунок принесла?
Осінь. Принесла вам гречки.
Діти. Каша буде з пічки!
Осінь. Принесла вам овочів.
Діти. І для каші й для борщів!
Осінь. Полюбляєте ви грушки?
Діти. А ми зробимо з них сушки!
Осінь. Яблучко скоріше в рот!
Діти. На варіння, на компот!
Листок. Ти і яблук, ти і меду,
Ти і хлібу принесла.
А ясну сонячну погоду
Дітлахам всім запасла?
Осінь. Дощик ось поллється з неба!
Діти. Ой, не хочемо, не треба!
(Діти закривають голови руками, „ховаються”)
ІІІ. Первинне сприйняття і усвідомлення нового матеріалу.
1. Бесіда.
- Як змінилося забарвлення листя на деревах і кущах?
- Що ще відбувається з листям?
- Яки рослини залишились такими самими, як і влітку, без змін?
- Що відбувається з трав’янистими рослинами?
- Чому це відбувається? (Сонце гріє слабо, воно знаходиться нижче над обрієм, земля стала холоднішою, рослинам важко брати з неї поживні речовини.)
2. Робота з підручником (с. 41). Розглядання ілюстрації.
- Чим займаються люди восени? (Збирають урожай, прибирають листя, що впало.)
- Що треба робити з цим листям? (Закопувати у землю, чи робити компостні кучі, щоб листя перегнило й удобрювало ґрунт.)
3. Екологічна хвилинка “Ні – спалюванню листя!”
Учитель ще раз нагадує, що при згоранні листя утворюються отруйні речовини, шкідливі для людини.
Девіз: Діти, листя не паліть!
Ви природу збережіть.
Повітря чистим залишайте,
Про Землю ви не забувайте!
ІУ. Закріплення й осмислення знань.
Практична робота.
а) створення проблемної ситуації.
Листяні рослини скидають восени листя, трава в’яне. Чому це відбувається? Давайте спробуємо це зрозуміти.
б) попередня бесіда з елементами розповіді.
- Як їдять рослини? (Коріння всмоктують поживні речовини з ґрунту)
- Ці поживні речовини знаходяться в сухому вигляді чи розчинені у воді? (Розчинені у воді)
Влітку ґрунт добре прогрівається під сонцем, дощі також йдуть теплі. Рослини легко всмоктують поживні речовини з ґрунту.
- А що відбувається восени? (ґрунт холодний, сонце гріє слабо, дощі холодні і всмоктування поживних речовин йде погано.)
в) проведення досвіду.
Учитель пропонує учням прослідкувати, як буде розчинятися цукор (поживна речовина) у склянці з теплою і холодною водою.
Робиться висновок: в холодній воді цукор (поживна речовина) розчиняється повільно.
Тому восени, коли ґрунт холодний, рослини отримують із ґрунту мало поживних речовин із-за повільного всмоктування.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Робота з таблицею.
Осінні зміни припппппппппппрпри пппппприродеприроде пприроде
 |
 |  |  |  |  |
(Продовжити заповнення таблиці на наступних уроках, після вивчення теми „Як тварини готуються до зими”.)
- Про що цікаве і нове ви дізнались на уроці?
Тема. Як тварини готуються до зими.
Мета. Узагальнити отримані раніше знання про тваринний світ. З’ясувати характер і причини змін у житті тварин восени. Формувати поняття „зимуючі птахи”, „перелітні птахи”. Виховувати любов до тварин, намагатися допомогти їм вижити взимку. Розробити проект „Кожну крихту збережемо”.
Обладнання. Картки з завданнями для групової роботи, картинки із зображенням тварин, таблички „Допомога”, таблички з назвами груп тварин, таблиці „Зимуючі птахи”, „Перелітні птахи”, таблиця „Як тварини готуються до зими”, картки з назвами тварин.
Хід уроку.
І. Мотивація навчальної діяльності.
Колючий клубочок Влітку наїдається,
Прибіг у садочок. (Їжак) Взимку висипається. (Ведмідь)
Довгі вуха має,
Швидко в лісі стрибає. (Заєць)
Прийшла кума із довгим віником
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою слід. (Лисиця)
- Про кого всі ці загадки?
- А які прислів’я і приказки про тварин ви знаєте?
II. Повідомлення теми і задач уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
1. Методика «Мозкова атака».
- Як називаються тварини, які живуть у дикій природі? Вдома?
- Які групи тварин ви знаєте? (Звірі, птахи, комахи, риби, земноводні, плазуни.)
(На дошку вивішуються таблички з назвами груп тварин)
- Як називають тварин, які харчуються собі подібними? (Хижаки)
- Як називаються тварини, які харчуються рослинною їжею?
(Травоїдні)
- Як називаються тварини, які харчуються і тваринною, і рослинною їжею?
- Яке значення мають тварини в природі?
- Яка їхня роль у житті людини?
- Чому треба берегти тварин?
- Що для цього робиться?
2. Дидактична гра «Знайди своє місце».
Кожен учень отримує картку із зображенням тварини й визначає, до якої групи воно належить. За командою вчителя учні підходять до потрібної таблички, яка прикріплена до стіни у класі. У кінці гри учні самі знаходять „зайвого” і пояснюють йому, де його група.
IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.
1. Як птахи готуються до зими.
а) метод «Таблиця «Допомога».
Читання статті підручника (с.46-47)
Учні роблять на полях примітки:
«+» - я це знаю;
«-» - я цього не знаю;
«?» - хотів би знати більше.
(Не більш ніж дві помітки на абзац)
б) заповнення таблиці «Допомога»:
«+» - знаю | «-» - не знаю | «?» - хочу знати |
в) обговорення прочитаного тексту з опорою на помітки:
- Які ваші знання ви підтвердили у тексті?
- Що нового ви впізнали?
- Що ще ви б хотіли впізнати?
2. Як тварини готуються до зими.
а) бесіда:
- Що відбувається з шерстю деяких тварин восени? Чому?
- Про що ще треба потурбуватися перед приходом зими?
- А хто не робить ніяких припасів на зиму? Чому?
б) інформація для допитливих (демонструються картинки із зображенням даних тварин):
· Завдяки своєму гострому зору, слуху і нюху лисиця ловить в день під снігом до 20 мишей.
· Бурундук заготовляє на зиму до 10 кг горіхів і хлібних зерен. Він приносить їж в защічних мішках й ховає у своїх коморах.
· Білка іноді так заховає свої припаси, що потім не може їх знайти. Тоді їй приходиться годуватися насінням ялини і сосни.
3. Як люди піклуються про тварин взимку.
Розповідь вчителя.
Взимку люди піклуються про тварин. Оленів, лосів і зайців підгодовують гілками осики, верби, а також сіллю й сіном, яке припасали влітку й восени. Для птахів виготовляють годівниці і сиплють туди насіння бур’янів, зерна і хлібні крихти, кладуть шматочки сала.
V. Закріплення і осмислення знань.
1. Заповнення таблиці «Як звірі готуються до зими».
Як звірі готуються до зими | ||
Запасають їжу | Нагулюють жир для зимової сплячки | Змінюють колір шерсті |
Учням видаються картки з назвами тварин.
Треба визначити місце цих тварин в таблиці.
Ведмідь, заєць, білка, миша, бурундук, їжак, борсук.
2. Робота з таблицями «Зимуючі птахи» и «Перелітні птахи».
- Назвіть зображених на таблиці птахів.
- Кого з них ви можете побачити і влітку, і взимку? Чому?
- Чому відлітають у вирій інші птахи?
Робиться висновок: зимуючі птахи – ті, які можуть знайти собі їжу і взимку, перелітні – ті, що взимку їжу не знайдуть; в основному це комахоїдні і водоплаваючі птахи.
3. Екологічна акція «Допоможи птахам».
Учні під керівництвом учителя виготовляють з підручних засобів (пластикові пляшки, порожні коробки, дріт) годівниці для птахів. Після уроків ці годівниці вивіщують на деревах на території шкільного подвір’я.
4. Розробка екологічного проекту «Кожну крихту збережемо».
Учитель пояснює, що проект – це задум. Задум складається з того, щоб заготовити як найбільше хлібних крихт для підгодовування птахів і з метою збереження відходів хлібу.
Обов’язкова умова : збирати тільки крихти білого хлібу, шматки хліба розкришити і підсушити; зберігати крихти в полотняному мішку, паперових пакетах чи в картонній коробці.
За допомогою цього проекту ми забезпечимо наші годівниці їжею.
VI. Підсумок уроку.
