Твоє ім'я - твій друг (1 год.)
Мета: Зацікавити дітей походженням найпоширеніших імен, свого власного, вчити ласкавим та пестливим формам звертання до людини, однолітка (знайомого та незнайомого), вчити поважати гідність іншої людини. Вчити аналізувати власні слова, дії. вчинки, вчинки іншої людини, робити власні оцінні судження. Вчити надавати підтримку ображеній людині, висловлювати їй співчуття.
Хід заняття
І. Вступна розповідь.
Учитель: Як і коли виникли людські наймення? Як сталося, що колись деяких дівчаток називали Дорогою, Півонією, а хлопчиків — Орлом, Вовком чи навіть... Баранячою Головою?
Наші далекі пращури вибирали імена для своїх дітей не абияк. Вони — люди, котрі вірили у слова-заклинання, у назви-талісмани, завжди намагались із тисячі назв обрати якусь одну, "найсприятливішу" для дитини.
Прагнення "нагородити" дитя ім'ям-талісманом пов'язане було в наших пращурів з повагою до сильних звірів. Батьки вважали, що разом з найменням на дитину "перейде" сила, витривалість та сміливість звіра. Здавна відомі такі імена, як Лев, Вовк.
Значну частину давніх імен становлять наймення, за основу яких узято якусь прикмету чи рису характеру. Наші пращури не раз давали імена залежно, як пишеться в одній давній книжці, "від вигляду детіща". З нетерпінням очікуваного сина називали Жданом чи Бажаєм; малюків з доброю, лагідною вдачею — Любимами, Добринями, Милютами, а примхливих та неслухняних — Гамами, Брикунами, Досадами тощо.
Відтоді спливло багато часу. З'явилися нові жіночі та чоловічі імена. Багато було запозичено в інших народів — греків, германців та ін.
Давайте подивимось на своїх однокласників і згадаємо, як їх звуть. (Відповіді дітей.)
А чи знаєте ви, що кожне ім'я має певне значення? Ось наприклад: Тарас (з гр.) — бунтівливий, Петро (з гр.) — камінь, Ганна (з давньоєвр.) — благодать, Павло (з лат.) — малий. Віктор (з лат.) — переможець тощо.
Гарні й звучні слов'янські імена. Ось послухайте, як вони красиво звучать: Мирослав. Ярослав. Милослав. Віра. Світлана. Людмила.
А як утворилися прізвища? Ось, наприклад, Миколка Петренко. Це означає, що Миколка — син Петра. Так само і у дівчаток. Давайте спробуємо визначити, як утворилися деякі прізвища наших однокласників. (Відповіді дітей.)
II. Складання "Словничка ласкавих імен".
—Давайте спробуємо скласти "усний словничок ласкавих імен". Почнемо із сусідів по парті (наприклад, за партою сидять Галя та Микола). Галя, спробуй пригадати якомога більше ласкавих найменувань для Миколи, а Микола для Галі (Галочка, Галюня, Галюся, Галинонька тощо; Миколко, Миколчику тощо).
— Бачите, скільки добрих і ласкавих слів можна згадати для кожного імені. їх приємно і говорити, і слухати. Ніколи не забувайте, звертаючись до товариша або подруги, назвати його по імені, вживайте у своїй мові якомога більше ласкавих слів.
— А чи знаєте ви, як називають тих, у кого імена співпадають. Ось, наприклад, у нашому класі є два Петра, три Світлани тощо. Такий людей називають "тезками".
III. Розв'язання проблемної ситуації "Як не образити товариша дражнилкою (перекручуванням імені, прізвища)".
— Чи можна ображати товариша, перекручуючи його ім'я, прізвище? Як застерегти інших від такої поведінки?
— Як підтримати товариша, заспокоїти його, якщо хтось його образив?
IV. Підсумок заняття.
Рухлива гра (або гра-змагання) за бажанням дітей. Для її проведення створюються дві команди. До однієї увійдуть "тезки", інша - буде називатися "Райдуга" (діти з різними іменами).
Додаток до заняття.
Прослухайте оповідання Алли Потапової.
ІМ'Я
Народилося дитя, і батьки думають: як його назвати? Воно лежить собі у пелюшках або тепер — у памперсах, і не знає, що його долю вирішують дорослі.
Раніше імена давали виключно у цервах, перед тим, як охрестити дитину. Знаєте, чому на Русі було так багато Іванів? Тому що у святцях — спеціальних книгах, де записані імена, це ім'я зустрічалось 170 разів на рік!
Сьогодні називають дитину, хто як хоче. Коли вона виростає, або дякує батькам за ім'я, або — змінює його на інше. Може, й справді ім'я якось впливає на життя людини?
Великого полководця Македонського звали Олександр. Що означає це ім'я? Воно складається з двох древньогрецьких слів: мужчина та завойовувати. Цей Олександр завоював майже увесь тодішній світ. Цікаво, правда?
А от ім'я Василь означає — цар. Але у народі кажуть насмішкувато: ну ти й Вася! Тобто якийсь довірливий, простуватий. Або Веніамін - улюблений синочок. Може так, може ні. Віра так і означає — віра. Ще два жіночих імені — Надія та Любов. Вважається, що ті, хто носять ці імена, надійні та вірні. Віктор —переможець, Галина — дуже спокійна, Олена — світло, Ірина — мир, Федір — дар Божий, Володимир - вольовий, Петро — настирливий, Юрко - твердо стоїть на землі.
Та імена надаються не тільки людині, але й тваринам — досі вчені сперечаються, звідки взялося саме таке чи інше котяче або собаче ім'я. Собаку, наприклад, звуть Сірко, а кішку — Мурка, і ніколи не назвуть навпаки. Такі приклади може знайти кожний, кого це зацікавить.
- Але є ще одна сторона імені. Якщо людина веде себе достойно, то й ім'я її викликає повагу. Недарма ж кажуть, не місце прикрашає людину, а людина — місце.
Можуть із задоволенням про хлопчика говорити: — Он той Микита, що гарно вчиться. А можуть сердито сказати: — Так це ж знову Ігор бешкетує, батьки з ним замучилися!
Хтозна, як воно насправді. Можливо, коли дитина виросте, вона, всупереч невдалому імені, стане людиною, яку поважатимуть, пам'ятатимуть люди за гарні вчинки чи обдарованість, чи просто за те, що буде вона, ця людина, щирою, доброю, привітною.
(Потапова А. В. Що за буквами стоїть? Книга для дошкільнят та їх батьків. - К.: Фенікс, 2005,- 192 с.)
- Чи знаєш ти. що означає твоє ім'я?
- Якою б людиною ти хотів би вирости?
- На кого хотів би бути схожим?
