Тема: Гуронець і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент – Ів і гронця. Поняття про філософську повість.
Мета: пояснити сутність полеміки простака і Гордона у Бастилії, розкрити трагізм долі мадемуазель де Сент – Ів і Простака; закріпити знання учнів про філософську повість; розвивати читацьку та творчу активність учнів.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
І. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Бесіда.
У чому виявляється «природний розум» Простака? Як і з якою метою використовує Вольтер прийом «очуднення» у повісті «Простак»? Які вади сучасної йому цивілізації критикує Вольтер у своєму творі? Як проявляється комічне у повісті?Перевірка раніше засвоєних знань. Робота у групах. Учні розкладають картки у тій послідовності, у якій відбуваються події у творі.(Метод «Порушена послідовність»).
- Простак їде до двора. Дорогою він вечеряє з гугенотами. Пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його, зустріли гуронця. Прекрасна Сент – Ів опирається ніжним пропозиціям. Гронець, прозваний Простаком, дізнається про своїх батьків. Простак перемагає англійців. Сент – Ів страждає через свою чесноту. Прекрасна Сент – Ів помирає. Простак приїздить до Версалю. Гронець навертається до віри. Простака охрещено. Простак прибігає до своєї коханої і страшенно розлючується. Простака замкнено у Бастилії з янсеністом. Простак закохується. Простак розвиває свій геній. Сент – Ів визволяє свого коханого і янсеніста. Простак, прекрасна Сент – Ів і їхні родичі гуртуються.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Як ви знаєте, повість Вольтера «Простак» закінчується сумно. Однак Гордон, який до самої смерті приятелював з простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре». А скільки чесних людей на світі можуть сказати: « У нещасті немає нічого доброго!» Для того, щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент – Ів і гронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гронця і Гордона в Бастилії.
V. Робота над темою уроку.
1. Робота у групах
Завдання для 1 – ї групи. Як ви думаєте, чи випадково Вольтер посадив Простака в камеру саме з янсеністом Гордоном? Яку мету переслідував автор?
(Автор хотів показати, що під впливом просвітництва Простак почав суттєво змінюватися. Простак сидів у одній камері з літнім ученим янсеністом Гордоном, який майже півстоліття присвятив науці. Природний розум гуронця дивує вченого. Він бачить, що молодий неук багато читає і не просто читає, а висловлює свої думки щодо прочитаного. «Як,- казав той сам собі, - п’ятдесят років витратив на своє навчання і тепер боюся, що не зможу наздогнати природний добрий розум цієї майже дикої дитини. Я тремчу, зміцнивши старанно свої забобони: він же слухав лише простої природи». Філософська ідея Вольтера полягала в тому, щоб показати переваги науки, яка по суті, зробила з «дикуна» корисного члена суспільства. Простак щиро визнає: « Я схильний повірити у метаморфози, оскільки з тварини я перетворився на людину»)
Завдання для групи – 2. У чому полягає трагізм долі мадемуазель де Сент – Ів? Чи є трагічною доля Простака?
(Сент – Ів прибуває до Парижа для того, щоб врятувати свого коханого. Перше, що вона зустріла та відчула на собі – це байдужість чиновників. Один з них відверто зізнається: «Я не маю права робити добра; вся моя влада полягає лише в тому, що час від часу я можзу робити зло». Задля врятування Простодушного Сент – Ів. Що була наділена привабливою зовнішністю, пішла на страшний моральний злочин: вона скорилася домаганням розбещеного вельможі, але не змогла пережити безчестя і померла на руках ошалілого від горя нареченого. Отже, для того щоб стосовно однієї людини здійснити акт справедливості( щоб Простака звільнили), треба, щоб стосовно іншої людини здійснили акт несправедливості(панна Сент – Ів змушена віддатися вельможі Сен – пуажу). Такий стан справ називається беззаконням.
Що стосується Простака, він «з’явився в Парижі й у військовому під іншим іменем», і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити, як зникнення тієї людини, яка його носила. Отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою.
Завдання для групи 3.
Проаналізуйте фінал повісті і сформулюйте своє судження про нього.
( Усі, крім бідолахи Сент – Ів, непогано влаштувалися. Вольтер швидше всього знущається над людською ницістю.)
2. Жанрові особливості повісті Вольтера «Простак».
Що свідчить про те, що «Простак» - філософська повість? ( головними героями твору є філософські ідеї Вольтера. Скажімо, головним героєм «Простака» є не гронець, а ідея природної людини, її конфлікту з «цивілізованим суспільством» , не між Простаком і Гордоном точиться суперечка в Бастилії, а між філософськими ідеями Вольтера і Руссо. )
VІ. Узагальнення і систематизація.
Мікрофон. Які ідеї Просвітництва реалізує Вольтер у своїй повісті?
VІІ.Підведення підсумків уроку.
Тест.
1. XVІІІ століття увійшло в історію людства як доба:
а) класицизму; б) романтизму;в) книги; г) Просвітництва.
2. Вольтер’янство – це:
а) безстрашне вільнодумство;
б) атеїзм;
в) ідея «освіченої монархії»;
в) нетерпимість до інших думок і поглядів».
3. «Простак» Вольтера – це:
а) дослідження з історії;
б) філософська повість;
в) роман про кохання;
г) пригодницький роман.
4. Основна тема повісті «Простак» - це:
а) битва французів з англійцями на узбережжі Нижньої Британії;
б) пригоди Простака в Англії і Франції;
в) історія кохання Простака і юної красуні Сент – Ів;
г) історія життя молодого француза серед індіанців – гуронців.
5. Гуронця прозвали Простаком, оскільки він:
а) завжди намагався говорити людям лише правду;
б) був неосвіченою людиною;
в) мав просте походження;
г) дотримувався тих принципів у житті, що були підказані йому серцем.
6. Яка мова найбільше подобалася гуронцеві?
а) гуронська;
б) англійська;
в) французька.
7. У творі Вольтер:
а) іронізує над церквою;
б) захоплюється діяннями церкви;
в) засуджує дії церкви.
8. Чому Біблія, яку дали прочитати гуронцеві, дивує і розлючує його водночас?
а) він не любить читати;
б) бачить, що «цивілізоване суспільство» нічого не робить з того, що сказано у книзі;
в) не хоче навертатися до чужої віри.
9. До Версалю Гурон їде, щоб:
а) визволити з монастиря панну Сент – Ів та одружитися з нею.
б) втекти від своїх французьких родичів;
в) помститися судді.
10.Перебуваючи у Бастилії, Простак:
а) багато читає і скоро стає освіченою людиною;
б) пише листи до коханої Сент – Ів;
в) мріє про своє звільнення.
VІІІ. Домашнє завдання. Підготувати запитання до повісті Вольтера “Простак» для взаємоперевірки; характеризувати образи повісті.
Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №30
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Конспект уроку на тему
«Гуронець і Гордон у Бастилії.
Трагізм долі мадемуазель де Сент – Ів і гуронця.
Поняття про філософську повість».
Підготувала для учнів 9 класу
вчитель зарубіжної літератури
Кіровоград - 2009
