Літературно-музична композиція

до дня народження Лесі Українки

(Виходять хлопчик і дівчинка в українському вбранні з хлібом на рушнику.)

І. У сяйві вічної любові,

В краю чарівної краси

Співачка волі народилась

Печалі й тихі голоси

Тут серцем ніжним слухати навчилась.

ІІ. Пісні надіями плекала,

Вітав народ її пісні.

А Українкою назвалася,

Бо вірила новій весні.

( Жанна Василенко)

І. Ти себе Українкою звала.

І чи краще знайти ім'я

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як Вітчизна велика твоя!

ІІ. Тобі сьогодні хліб, калину й колос

Твоя малеча рідна принесла.

Ти все життя з недугою боролась

Та творчістю ти смерть перемогла!

1 уч. За вікном зима. Ось в таку пору, 25 лютого 1871 року, в нашому місті народилась Лариса Петрівна Косач. Мама – письменниця Олена Пчілка, батько Петро Антонович - юрист. Вони багато зробили для розвитку здібностей обдарованої доньки, дбали про її освіту, вчили шанувати свій народ, рідну мову, звичаї.

2 уч. Читати Леся почала в чотири роки, шестирічною навчилася писати. З п’яти років добре грала на фортепіано, згодом і сама складала пісні. В дев’ять років склала свій перший вірш «Надія».

3 уч. Ще одне захоплення Лесі Українки – народна пісня. Вона швидко запам’ятовувала народні пісні, гарно співала, любила слухати казки, легенди. А почалася ця любов з маминої колискової. Ніжної і зворушливої.

( У виконанні дітей звучить колискова)

Леся Українка «Вечірня година»

Уже скотилось із неба сонце,

Заглянув місяць в моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі,

Усе заснуло, заснуло й горе.

Вийду в садочок та погуляю,

При місяченьку та й заспіваю.

Як же тут гарно, як же тут тихо,

В таку годину забудеш лихо!

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в гаю чувати.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Волині!

Ніч обгорнула біленькі хати,

Немов маленьких діточок мати,

Вітрець весняний тихенько дише,

Немов діток тих до сну колише.

4 уч. Ще маленькою Леся тяжко захворіла. Все життя вона боролась з тяжкою недугою. Героїзм, з яким поетеса переборювала свої муки, робили Лесю Українку наймужнішою серед тогочасних поетів. Шукаючи зцілення, вона багато подорожувала, але завжди душа линула на Україну, в рідний край.

Леся Українка «Сім струн»

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

По світі широкому буде та пісня літати,

А з нею надія кохана

Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,

Де схована доля незнана?

І, може, зустрінеться пісня моя самотная

У світі з пташками-піснями,

То швидко полине тоді тая гучная зграя

Далеко шляхами-тернами.

Полине за синєє море, полине за гори,

Літатиме в чистому полю,

Здійметься високо-високо в небесні простори

І, може, спітка тую долю.

І, може, тоді завітає та доля жадана

До нашої рідної хати,

До тебе, моя ти Україно мила, кохана,

Моя безталанная мати!

( Звучить пісня про рідний край)

5 уч. Життя Лесі Українки – це подвиг людини, митця, великої особистості. То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої видатної землячки.

Навчи мене, Лесю!

І. Навчи мене, Лесю, як ти Україну любити,

На гострім камінні барвисті квітки висівать.

Життя не боятись, і віри в добро не згубити,

Навчи мене, сестро, як іскру безсмертя пізнать.

ІІ. Я йду проти бурі, обпалюють блискавки ноги,

Іду на твій голос, щоб чути нескорений спів!

Я теж – українка!

І сильна, і горда від того:

Ношу в своїм серці

Мелодії Лесиних слів.

(Ніна Петрук)

(Звучить пісня )

6 уч. Дякуємо за увагу, на цьому наша літературно-музична композиція підійшла до кінця. Нехай пам'ять про видатну Лесю Українку завжди живе в наших серцях.

( Петровська івська ЗОШ І-ІІ ступенів)