Волочиський район розташований на заході Хмельницької області

Волочиський район розташований на заході Хмельницької області.

Створений в березні 1923 року.

Межує з Хмельницьким, Теофіпольським, Городоцьким, Красилівським

районами та Підволочиським Тернопільської області.

Площа – 1,1 тис. км2 (5,3% території області). Населення – 52,9 тис. жителів.

Районний центр – місто Волочиськ.

Маршрут №5: Канівка-Петрівка-Тарноруда-Зайчики.

Екскурсія починається з села Канівка, що відоме з 1629р.

Зворушливе враження справляє обеліск воїнам-односельчанам та “Курган пам’яті” як згадка про подію, що сталася 24 січня 1944р. Тоді фашистами село було спалене вщерть. Загинуло 80 жителів.

Але Канівка відродилася. Тут гарні умови для рибалок і чудова природа.

Поруч з Канівкою розташоване невелике село Петрівка, що виникло лише у 1928р. як хутір.

У Петрівці встановлено пам’ятний знак на місці, де була по-звірячому замордована керівник оборони села від німецьких військ, лейтенант медичної служби Уральського добровольчого танкового корпусу Галина Гордієвич, котру називають «подільською Жанною Д’Арк». Її ім’я носить одна з вулиць районного центру.

Одним з найбільш цікавих історичних населених пунктів є сусіднє село Тарноруда.

Воно розташоване між Авратинською височиною і Подільським кряжем. З початку XIXст. тут проводилися щорічні ярмарки, був значний католицький паломницький центр.

Окрасою села дотепер залишається величний костел св. Станіслава, перебудований на кошти князів Чарторийських у 1754р. У вівтарі костелу до

початку XIX ст. знаходився чудотворний образ Ісуса Милосердного, пізніше вивезений до Польщі.

В сучасному приміщенні школи розташовувався житловий будинок панів Мордвінових.

На одній з сільських садиб стоїть пам’ятний знак, де ніби-то похована дівчина, яка відмовилася коритися татарам й покінчила життя самогубством, за що село було спалене.

	Овіяний легендами палац поміщиків Мордвінових у Тарноруді. Місцеві жителі розповідають легенди про нещасливе сімейне життя власників палацу та молоду панну у білому вбранні, привид якої блукає коридорами будинку.
	Гостинно запрошує туристів старовинне село Тарноруда. Найстаріша споруда Волочищини – костел Матері Божої. Це творіння князів Чарторийських зведено у 1754 році. Храм колись був відомий, як місце паломництва до чудотворного образу Ісуса Милосердного. Його змалював відомий білоруський художник Наполеон Орда під час подорожі нашим краєм. Навіть тарнорудський став з висоти пташиного польоту нагадує стопу із розп’яттям.
	Хресний хід паломників з чудотворним образом Ісуса Милосердного, що знаходився в костелі с. Тарноруда. Фото початку ХХ ст..

У Тарноруді також гарні лісові насадження та ставки. Найбільший став має з висоти пташиного польоту вигляд стопи з розп’яттям.

На лівому березі Збруча серед Подільських Товтр розкинулося мальовниче село Зайчики. Його справедливо можна назвати “маленькою Швейцарією”. 110га живописного лісового масиву віком близько 80 років віднесено до заказників місцевого значення. Під назвою Зайончики село відоме з XVIст.

Відпочинок у Зайчиках може супроводжуватися купанням, сонячними ваннами, риболовлею.

Відпочинок у Зайчиках може супроводжуватися купанням, сонячними ваннами, риболовлею. Тут розвідані родовища мінеральних вод типу “Нафтуся”, корисних для лікування нирок та сечовивідних шляхів, а також опорно-рухового апарату людини.

З історичних пам’яток слід відзначити капличку “Петра і Павла” на території сільської ради, де раніше стояла фігура Матері Божої, а також безіменну могилу червоноармійців, що загинули в 1918р.

Зайчики – один з базових осередків зеленого туризму у Волочиському районі.

Дорогі друзі! Завітайте до нас на Волочищину! Тут є всі передумови щоб відпочити душею і тілом, оздоровитися, отримати нові цікаві враження!