Л. Ядак

МОЄ КРЕДО «ХТО ЯК НЕ Я»

Ми будуємо незалежну суверенну державу - Україну, а вона мати ме майбутнє, якщо на належному рівні розвиватимуться освіта, наука та куль­тура. Сучасна національна школа України повинна формувати людину, яка би втілю­вала в собі високі громадські почуття, нор­ми загальнолюдської моралі, розвинене почуття національної самосвідомості. Тому в ній утверджуються культурологічний принцип, особистісно зорієнтоване навчан­ня та виховання. Важливою ланкою в тако­му вихованні є початкова школа. Тому вже в молодших школярів треба розвивати творчі здібності, нахили, інтереси. Бо якщо дитина ще у школі не навчається творити щось самостійно, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде в житті. Молодший шкільний вік — сенситивний період для роз­витку спеціальних здібностей. Дітям цього віку притаманні конкретність і водночас не­абияка образність мислення, емоційне сприйняття дійсності й активне ставлення до неї. Брак життєвого досвіду та знань компенсується фантазією, яка яскраво вия­вляється в дитячій словотворчості, зокрема підчас складання казок, віршів, потішок, за­гадок. Тоді у пригоді стануть такі прийоми.

«Біном фантазії»

Новий образ може з'явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дис­танція. Це активізує уяву, а в результаті ви­ходить єдине фантастичне ціле. У «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільнені з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. На­приклад, «телевізор» і «кішка». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прий­менника: кішка на телевізорі, кішка в те­левізорі, телевізор кішки, по телевізору кішка. Кожне з цих поєднань може бути основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Конструювання загадки

Цей прийом стимулювання дитячої творчості в символічній формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності. Напри­клад, складання загадки про олівець:

♦ Перша операція — відсторонення (олівець — дерев'яна паличка у формі ци­ліндра з гострим закінченням; якщо прове­сти ним по світлій поверхні, то залишаєть­ся чорний слід).

♦ Друга операція - асоціація та порів­няння (світла поверхня — це не тільки ар­куш паперу, це й стіна, і засніжене поле. За аналогією: те, що на білому виглядає як «чорний знак», на «білому полі» може чорніти, як сніжинка).

♦ Третя операція — метаморфічне ви­значення олівця (це щось таке, що на біло­му полі робить чорний слід).

І ось загадка набуває такого вигляду.

Він на білім-білім полі Залишає чорний слід.

Придумування історії із шостим словом

Даю дітям слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію, наприклад, п'ять слів, які підказують сюжет казки «Ріпка»: дід, баба, внучка, кішка, мишка. Із шостим словом, наприклад, трактор, історія може бути такою: прибігла мишка на город, бо почула, як кричить кішка. По­бачила діда, бабу, внучку і величезну ріпку. «Е ні —, думає мишка, — тут без тра­ктора не обійтись». Покликала мишка сво­го друга тракториста, який і допоміг витяг­ти ріпку. Друзі, користуйтеся технікою при збиранні врожаю!

Створення «вінегрету» з казок самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку. Наприклад: «Жили собі мишенята Круть і Верть та Півник-захрипле горлечко. Ось одного разу Півник не знайшов колоска, а приніс качан куку­рудзи, та й питає: «А що ми з нею будемо робити?»

— Треба її обмолотити, — пропищали мишенята.

— А хто ж її молотитиме?

— Давай я, — сказав Круть.

— Ні, давай я, — проревів Верть.

Суть цього методу полягає в тому, що по­дії з різних казок переплутуються й розгалу­жуються за новим сюжетом.

Наприклад.

Біжить Буратіно лісом, раптом зустрічає •його Сірий Вовк і каже:

- Буратіно, зараз я тебе з'їм.

- Не їж мене, Вовчику-Братику, я тобі пісеньку заспіваю.

Буратіно-хлопчак,

за п'ять злотих куплений,

Татом я луплений.

Я від Карла утік,

від Мальвіни я втік

І від тебе утечу.

Провідним напрямком уяви молодших школярів є заохочення дитячої творчості й постійне залучення учнів до різноманітних видів творчих завдань.

Значні можливості для цього надають уроки читання та розвитку мовлення. На них діти мають змогу оволодіти індивіду­альним досвідом фантазування.

Казка навиворіт

Метод вивертання «казки навиворіт» - цінний не тільки для розвитку пародіюван­ня. З його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді.

Вправи на розвиток мислення

Назвати предмет одним узагальню­ючим словом:

дуб, сосна, береза — це... карась, лин, окунь — це...

Вилучи зайвий предмет: стіл, крісло, телевізор, шафа; дуб, бузок, сосна, верба.

Узагальнити через протиставлення: дуб — дерево, а смородина — ... плаття - одяг, а черевики - ...

Дібрати видові назви до родових: квіти - це чорнобривці, транспорт - це машина, ...

Визначити предмет за його ознакою: пухнасте, руде, хитре - ...

Визначити предмет за його діями: літає, падає, зігріває, блищить, скри­пить - (сніг).

«Слова-переверти»

Еге, ага, біб, тут, пуп, піп, око,

Пилип, Алла, корок, потоп, кабак, шалаш.

Прочитайте слова зліва направо та справа наліво і поясніть їхнє значення:

Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.

«Хто більше?»

Використовуючи букви слова «ластівка», утворіть інші слова (стіл, лак, салат, кава, літала, тікала, сітка, лавка, віл, кіт, світ, Сав-ка, сіла).

«Збери слово»

Прочитайте слова кожного рядка, візьміть першу літеру з першого слова, другу літеру з другого слова, ...:

Риба, рак, макарони, поле, салат, пір'їна (ракета).

Вправи на розвиток уяви та фантазії

«Показуха». (За допомогою міміки та жестів один учень показує іншим задумане слово, а ті намагаються його відгадати, ви­мовляючи по черзі свої варіанти.)

Уявіть себе ведмедиком, будильником, деревом.

Гра «Розмова лісу».

Уявіть, що ми в лісі чуємо, відтворіть звуками.

Вітерець у лісі - ш - ш. Повзе вуж у траві — с с. Прилетів жук — ж — ж.

«Озвуч картинку»

Діти отримують картинки із зображен­ням тварин, явищ природи, предметів і пробують озвучити їх. Дощ: кап-кап, Машина: пі-пі.

«Повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили та здібності, було б немислимим, якби не спеціальна спрямованість, скерованість навчання», — писав .

Якщо дитину не навчити уважно слуха­ти, точно відтворювати, спостерігати, орієнтуватися у просторі, діяти руками, ди­ференціювати різні ознаки, то їй не досяг­ти й високого розвитку мислительних умінь. З уроку в урок учень повинен бути не звичайним виконавцем, а відчути задо­волення від творчості. На уроці мають бути створені умови для поступового переходу від дій у співробітництві з учителем та уч­нями до самостійних.

У дошкільному віці в дитини розпочина­ють формуватися процеси сприймання. Тому на уроках я стараюсь розвивати та вдосконалювати в молодших учнів уміння бачити, спостерігати, слухати. Під час осінньої прогулянки пропоную дітям при­слухатися до розмови пташок, які сидять на білокорій березці, гомону веселого струмочка, шуму сердитого вітрюгана, по­чути музику осіннього листя.

Усе це море звуків незамінне для емо­ційної забарвленості дитячої думки, уяви, мовлення.

Великі можливості для розрізнення уч­нями найхарактерніших звуків є й у класі.

«Діти, заплющіть очі, я зроблю відому вам дію, а ви здогадаєтеся за звуком, що це», — кажу я дітям у класі. Я закриваю підручник, листаю сторінки, кладу книгу на стіл, пишу крейдою на дошці, відсуваю стілець...

На уроці математики діти із заплющени­ми очима у грі визначають за певним зву­ком, де б'є м'яч: ліворуч, праворуч, попе­реду, позаду. Куди пішов учень: до дверей чи до столу. Скільки кроків він зробив.

Цікавим для дітей є тренування слухової чутливості у процесі ігор на розпізнавання звуків: «Злови звук», «Який звук заблукав».

На уроках на учнів діє багато подра­зників. Залежно від спрямованості уваги, уміння зосередитися центром уваги стає той чи інший предмет. Найважливіша умо­ва виразного зорового сприймання — уміння виділити предмет на загальному фоні на основі чіткого розпізнавання кон­туру. Цьому сприяють різні види завдань:

1. Знаходження предметів в умовах, що відволікають.

2. Вибір маршруту на основі зорового зіставлення різних напрямків руху.

3. Пошук виходу з лабіринту.

4. Вправи на тренування обсягу й точ­ності зорового сприймання групи об'єктів.

5. Ігрові завдання типу «Що зміни­лось?», гра «Фотограф», «Що я помітив, ідучи до школи?».

Обов'язковою ознакою творчого мис­лення є розвинена уява — здатність уявити те, чого раніше не бачив, уміння перевести словесний опис в наочний, створювати нові образи.

Допитлива дитина живе в ситуації постійного дефіциту інформації, однак у неї переважають позитивні емоції, ра­дісний настрій. Молодші учні особливо чутливі до створення фантастичних образів різними засобами: у малюванні, ліпленні, складанні казок, віршів, розповідей...

У фантазуванні дитини тісно переплі­таються пам'ять, мислення, мовлення, емоції, практичні вміння. У цьому процесі бере участь уся особистість. Дитина, яка яскраво фантазує в одному виді діяль­ності, легко переносить цю якість на інші.

Важливими засобами стимулювання уяви є заохочення дитячої творчості та постійне включення учнів у різноманітні види творчих завдань на всіх уроках, які дають їм змогу оволодіти індивідуальним досвідом фантазування.

Для розвитку наслідувальної уяви на уро­ках читання ефективні такі види завдань: доповнення та зміни тексту. Домислення подій, які могли би продовжити розповідь про героїв твору. Придумування різних варіантів закінчення оповідання. Введення у твір нових персонажів; відгадування за­гадок, складання власних; створення уяв­них образів на основі прочитаних текстів; пошук варіантів використання завдання; розгляд репродукцій картин.

Ознаки творчої уяви: створення обра­зів, які в такому вигляді не існували і є но­вими для творця.

Виразно виявляється творча уява мо­лодших школярів під час малювання, літе­ратурної творчості, драматизації.

«Учити поетичної творчості треба не для того, щоби виростити юних поетів, а щоб облагородити кожне юне серце», - писав . Над створенням казки працюю не поспішаючи. Спочатку діти аналізують свої улюблені казки. Потім вони вчаться орієнтуватися у змісті казок, пробують складати казки самостійно. Теми для казок пропоную такі: «Про що розповіла мені хмаринка», «Мандрівка осіннього листочка», «Чому зебра смуга­ста», « Що сниться дереву взимку».

Діти є активними учасниками засідань клубу «Театральна зернинка», де знайом­ляться зі сценарієм казки, визначають ролі, вивчають їх. Юні актори показують набуту майстерність на театральній прем'єрі. А гля­дачами стають їхні батьки, однокласники.

Театральне мистецтво було й зали­шається невичерпним джерелом розвитку творчих здібностей дітей будь-якого віку. У процесі опрацювання ролі, під час різноманітних театралізо­ваних ігор розвиваються уява, фантазія, артистичність школярів, здатність імпро­візувати.

Спеціальні вправи формують уміння пе­редавати образи через рухи та жести, удо­сконалюють координацію. Вони позитив­но впливають і на розвиток мови, а саме таких її складових, як мовне дихання, дикція, артикуляція, тональність голосу, інтонаційна виразність. В учнів форму­ється стійкий інтерес не лише до театру, а й до інших видів мистецтва — літератури, живопису, музики.

Паростки творчості є майже в усіх ді­тей — треба лише створити відповідні умо­ви для їх розвитку. Дитина — природже­ний актор, який постійно виконує якусь роль у дитячій грі. Мої маленькі шес-тилітки добре пам'ятають і люблять своїх ляльок, ведмедиків, граються машинка­ми, вірять, що десь живуть Вінні Пух, до­бра Фея, Снігурочка, Дід Мороз, Лисичка-сестричка. І коли їхні улюблені іграшки та казкові персонажі приходили в гості, урок ставав цікавим, схожим на казку. Тоді руч­ка ставала чарівною паличкою, сонечко заглядало в дитячі зошити, а самі діти ста­вали чарівниками.

На уроках читання улюбленою грою є читання голосами казкових героїв. Дітям подобається добирати слова, які харак­теризують дійових осіб. Наприклад, на дошці написані риси характеру. Учні ма­ють вибрати ті, які характеризують героя твору, і довести свою думку.

Дуже продуктивні уроки читання з вико­ристанням елементів театральної педа­гогіки. Це майстерне читання текстів, за­стосування міміки та жестів, використання різної атрибутики та бутафорії, інсценізу­вання, ігрові прийоми.

Навчаючи своїх дітей, я вчуся сама. Хіба може схвилювати дитину монотонне, бай­дуже мовлення вчителя. Адже слухати урок - то велика розумова праця. На практиці ми вчимося володіти диханням, голосом, дикцією, інтонацією, темпом, же­стами та мімікою.

На уроках читання спочатку ми вико­нуємо вправи на дихання. Наприклад:

♦ видихни повітря з грудей (губи «трубочкою»);

♦ вдихни через ніс на рахунок 1, 2 ,3 («роздути» животик);

♦ затримай дихання.

Правильне дихання забезпечує чистоту, красу, різноманітність відтінків голосу. Промовляння скоромовок, використання артикуляційної гімнастики допомагають привернути увагу учнів до дикції та ор­фоепії.

Вправи для губ

1. Склади губки трубочкою, батон­чиком.

2. Подуй на свічечку.

3. Подуй, як легенький вітерець, силь­ний вітрюган.

4.Уяви, що ти чистиш язичком зубки. 5.Уяви, що ти злизуєш варення з губ.

Вправи з реченням

1. Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок.

Прочитай скоромовку з радістю, здиву­ванням, запитуючи, із сумом.

2. Ой, минула вже зима.

Снігу, льоду вже нема.

Прочитай радіючи, що зима вже закін­чилася.

Прочитай схвильовано (зима закінчи­лась, і снігу вже не буде, не можна гратись у сніжки, кататися на ковзанах).

3. Зіронька Різдвяная в небі запалала. Уявіть, що ви гномики, та прочитайте речення тоненькими голосками. А тепер ви велетні. Прочитайте грубим голосом.

Ви зайченята, вам холодно і страшно, зіронька — ваша єдина надія на порятунок.

4. Читання загадок, виражаючи здиву­вання, подив, радість.

Білі мухи налетіли. Все подвір'я стало біле.

Поступово переходжу до інтонування речень у тексті. Уважаю, що дуже важливо не тільки те, що сказано, а й те, як сказано.

Тому в букварний період я виконую з дітьми такі вправи, що спрямовані на розвиток у дітей здібності слухати та відповідати, відтворювати почуте, ро­зуміти, тлумачити його зміст і відтворюва­ти вголос.

Далі, коли вже діти читають нескладні тексти, розвиток мовленнєвого вміння не­розривно пов'язаний з розвитком техніки читання й мовлення. У цей період дітей цікавлять вправи на інтонування тексту: читання з різними намірами.

1. На дошці чотири картки, на яких зоб­ражені обличчя з різною мімікою (радість, сум, здивування, замисленість), знайдіть у тексті речення, які відповідають даному малюнку.

2.Звучать музичні твори — опишіть настрій твору, який прослухали.

3. Створіть ритмічний супровід до музи­ки, яку слухаєте.

4.Уявіть себе Попелюшкою (Принцом). Коли вона тікала — який характер її кроків з балу? Який предмет у казці про Попе­люшку зіграв важливу роль? (Годинник.)

Як рухалися стрілки годинника на­прикінці балу та на початку? Чому? Ство­ріть імпровізацію годинника.

5.Гра «Показуха» — створіть образ ге­роя рухами, мімікою, жестами. Діти відга­дують героя.

6.На далекій півночі, серед сніжного простору живе Снігова Королева. В її во­лодіннях живуть сніжинки. Створіть образ сніжинок і передайте...

Зал святково прибраний: букви, кульки, стенд з малюнками пер - шокласників, надпис «Прощавай, Букварику!»

Учитель, Увага! Увага!

Любі гості, мами й тата! Розпочинаємо Букварикове свято! Навчився читати перший клас, Сьогодні можна привітати нас. Пройшли ми перші сходинки У житті шкільному, І невдачі наші уже позаду.

Згадаємо на хвильку недалекі події, Коли до школи пташенята летіли. Хтось умів читати цілими словами, А дехто просився швидше до мами.

День за днем плинув час. Усі вже читають у першому класі. Пишуть диктанти, списують вірші — Від старшокласників нічим не гірші.

Буяє природа, квітує земля, Першокласників на свято вже кликати пора!

Дорогі першокласники, просимо розпо­чати свято.

Звучить музика. Заходять першокласни­ки. Лунає пісня «Ми — першокласники».

Є святкових днів багато На листках календаря.

А між ними й наше свято - Вшанування Букваря.

День вітання і прощання — Свято перших букварів. Перша сходинка зростання Для найменших школярів.

В путь щасливу та широку Всіх виводить перший клас. До уроку, до уроку -Чуєш, дзвоник кличе нас!

Лунає пісня «Ми ще звечора».

Ми всіх гостей вітаємо І дуже вам радіємо. Уже всі букви знаємо, Книжки читати вміємо.

Букви всі старанно вчили, знаєм їх від А до Я, І сторінку вже останню Прочитали з букваря.

Лунає пісня «Зелено, зелено».

Учитель. Свято Букварика, а його не­має! Давайте його запросимо!

Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!

Букварик.

Я веселий Букварик,

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Так, так, так, так, весело співаю. (2 рази.)

Я розумний Букварик, Все про себе знаю, Свої літери слухняні Вже в слова єднаю.

Так, так, так, так вже в слова єднаю. (2 рази.)

Я щасливий Букварик,

Прошу всіх на свято!

Кожну літеру всі разом

Будемо вітати.

Так, так, так, так будемо вітати. (2 рази.)

Букварик підходить до букваря, відкри­ває першу сторінку, оголошує букву й за­прошує подивитися сюрприз, який ця бук­ва підготувала. Так робить перед кожною літерою.

Лунає пісня « Ми літери відомі».

А в алфавіті — найперша А в алфавіті — найлегша, А іще буква А Скажем дружно: голосна! А ще хоче буква А, Щоби Алла букви знала, А тоді до школи йшла І складала їх в слова.

Буква Б хоч і дзвінка, Та повір, не голосна. Звуки приголосні вона Позначає вже здавна.

Лунає музика, вилітає Баба Яга.

Баба Яга.

Я летіла на мітлі! Щоб на святі буть мені! Свою ступу розтрощила, Сильно ноги намочила!

Сідає на підлогу, викручує шкарпетку, з якої тече вода.

Ох, як я поспішала, Спати довго не лягала, Довго-довго готувалась, Поки сюди діставалась, Фу-фу! Фу-фу!

Щось Букварський і школярський дух чую! Ага-а-а!

Підбігає до букваря, хапає, перегортає сторінку.

Ну, нарешті ти попався! Ох і люблю таких пухкеньких, Гарних, смачних, чепурненьких. Ох, тепер вже не стерплю, Швидко всіх вас проковтну!

Бабусю, почекай! Ти Букварика не ковтай, Краще з нами ти пограйся, А ми тебе не забудем І на святі добрі будем.

Баба Яга. Добре. Якщо ви такі добрі, розумні, то буде вам завдання. Допомо­жете мені римувати вірші складами. Я бу­ду говорити рядок, а ви додавати: «І я!».

Я сьогодні рано встала! (Діти додають — «/ я» після кожного ряд­ка вірша.)

Чисто все поприбирала, Каву чорну заварила, Кицьку нею отруїла. Ох, які всі уважні! З усіма тепер вітаюсь, Щиро всім я посміхаюсь, Всім я друзям помагаю, Цвяхи в крісло забиваю. Ну, добре, я Букварика прощу, Із тенет вже відпущу, Але вам скажу відразу: Забувайте ви образу І на свято на своє Запросіть ви і мене.

Буквар.

Друзі, запросимо Бабу Ягу?

Дівчата (виходять троє жабенят).

Ж

А ми зеленії, лупатії, В болоті всім нам не звикать. Коли почуєте, що квакаєм, Ми хочем пісеньку співать.

Звусь я Зайчик-побігайчик, хочу зватись Зайчик-знайчик. Я вам віршик розкажу Про своє життя в гаю. Там живеться мені добре, маю вдачу я хоробру, Там я голосно сміюся І нікого не боюся. Я оббігав сто доріг І на свято це прибіг. Бо мої малі зайчата Хочуть літери вивчати, І просили дуже вас, Записать їх в перший клас. Кожен має довгі вуха, Кожен вміє добре слухать.

Учитель. А що, діти, запишемо зайче­нят до школи?

Чи сподобався вам наш Зайчик?

Проводиться конкурс «Намалюй Зай­чика».

Учитель. Гей, малий, ти хто такий?

Й

Я не «Хто», я - буква їй. Щоб мене не сплутать з й, Я купив берет новий. Не великий, не малий. Подивіться, ось який!

К

Я Коза-Дереза.

За три копи куплена, На пів боки луплена. Тупу, тупу ногами, Сколю тебе рогами, Ніжками затопчу, Хвостиком замету. Ось яка! Ось яка! Ось така буква К!

Л

Я Лисичка, я сестричка. Не сиджу без діла. Я гусяток пасла, Полювать ходила. По садку гуляла, Грибочки збирала Та грибочків не знайшла. Відшукала букву я. Що за буква це така? Буква Л, вона моя.

М

Скоромовка «Прибігла мишка...»

Учитель. Дивіться, діти, порушився порядок букв Р та О! Мабуть, щось трапи­лося!

Виходять розбійники, співають.

Розбійники.

Піф-паф! Бу-бух! Розбійники! Розбійники, розбійники! Піф-паф! І ви покійники, Покійники, покійники! Ах! Хто побачить нас, той зразу ахне! Ах! І для когось смаженим запахне! Ах! За поясом ножа ми носим! До насти не підходь, Коли не просим!

Отаманша.

Кажуть, що ми бяки-буки, Як виносить нас земля! Дайте мені карти в руки Ворожить на Букваря. Ой ля-ля! Ой ля-ля! Е-ха!

Зараз дальняя дорога Не до серця Букварю. В нього літер є багато, А я літери люблю. Ой ля-ля! Ой ля-ля! Нумо всі на Букваря.

Оточують і хапають Букваря.

Хлопчик. Ой, розбійники, відпустіть нашого Букварика, а ми вас за це запроси­мо на свято.

Розбійники.

Ну, тоді ми не проти.

Отаманша.

Ей, хлопці, за мною кроком руш! Ать, Два!

П

Перепілка гарна птиця, Та вона хлоп'ят боїться... А хлоп'ята візьмуть гілку І лякають перепілку. Не потрібно так лякать — В неї п'ять перепелят.

Виконується танок «Сльози».

Ц

Цап до цапа в гості йшов, Цап дороги не знайшов. Цапеня його догнало І дорогу показало. Цілий день в гостях сиділи, Цілий віз капусти з'їли.

Я — не шість, я — м'який знак. Це повинен знати всяк. Я не літера проста, Я пом'якшую слова.

Ю

Юля юшку вранці їла.

Юля юшки не хотіла. Мама просить «Ще наллю», Юля каже: «Не люблю».

Виконується пісня «Ішло дівча лучками».

Яструб ящірку несе. Я - остання буква. Все!

Лунає пісня « Нас 33».

Буквар.

Ось ми і перегорнули останню сторінку, І прощатися нам, друзі, пора. Не забувайте мене, дітвора!

Ой, Букварик, ой, Букварик, Ти малесенький ліхтарик, Що веде нас у життя, Щоб ми вчились до пуття.

Знаєм всі вже сторінки, Звуки голосні й дзвінкі. Ти в житті на цей момент Головний наш документ.

Любий Букварику,

Перша книжко,

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатись, хоч і треба, Ми не забудем ніколи про тебе, Ми пам'ятатимем довгії роки, Мудрі й повчальні твої уроки.

Буквар.

Всі літери прочитані, Усіх їх — тридцять три. Тепер всіх вас учитимуть Підручники нові.

Під музику виходять «підручники».

Читанка добра, прийми естафету, Веди школярів шляхами планети.

Читанка.

Я — читанка нечитана Навчатиму ваш клас. Я з вами говоритиму Про наш прекрасний час.

Мова.

Я не з лісу, я не з поля, Нелегка у мене доля. Через радість і біду Я з віків до вас іду.

Всі народи мову мають, Всі пісень своїх співають. Бо хто має мову рідну, Той багатий, а не бідний.

Математика.

Раз, два, три, чотири, п'ять — Вміють діти рахувать, Але хто мене не знає, Хай даремно не гуляє. Щоби весело гулять, Всі уроки треба знать.

Читанка.

Я знаю, що ви вже прочитали багато казок.

Сьогодні я запросила до вас у гості моїх Друзів.

А вони приготували для вас вікторину.

Слухайте уважно та відповідайте на пи­тання.

Якщо все правильно будете робити - отримаєте приз.

Вікторина проводиться за допомогою лялькового театру.

Математика.

Дивіться, саме до свята розквітла чудо­ва поляна із чарівними квіточками, які допоможуть провести нам наступний конкурс.

Проводиться естафета «Склад числа».

Українська мова.

Зараз мої помічниці — Читанка та Мате­матика роздадуть вам картки з літерами.

Усі, у кого сині літери, станьте праворуч. А в кого жовті - ліворуч.

Нам допоможуть шановні батьки. Я бу­ду загадувати загадки, вони будуть відга­дувати, а ви будете складати відгадки за допомогою ваших літер.

Виконується танок «Барві».

Дуже весело гуляли ми на святі Букваря. Та прощальну заспівати нам пора, уже пора.

Звучить пісня « Рідна школа».

Учитель.

Які чудові у нас діти, Що так гарно вміють радіти. Вміють читати і писати. Вміють батьків своїх шанувати. Бо яке дерево — такі й квіти, Які батьки - такі й діти.

Слово надається батькам.

Учитель.

Закінчилося наше свято.

Я бажаю вам, дорогі діти, хороших успіхів у навчанні, а вам, шановні батьки, бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими.

Хай у вашім житті буде завжди весна, І ніколи вона не старіє. Хай дорога у вас буде чиста й ясна І задумані збудуться мрії.