Сценарій позакласного заходу

«Ломоносов – науковець, мислитель, поет …»

Мета: ознайомити учнів з умовами становлення особистості , розширити їх знання про життєвий і науковий шлях великого вченого; формувати навички використання отриманих знань, уміння виступати перед аудиторією, працювати в колективі.

Обладнання: портрет , вислови вчених про Ломоносова, виставка книжок і творчих робіт учнів, присвячена життю та діяльності вченого.

Вислови: 1. «Історик, хімік, механік, художник, поет» (О. Пушкін)

2. «Широко простягає хімія руки свої у справи людські. Куди не глянь, не подивись – скрізь обертаються перед очима нашими успіхи її старанності». ()

3. «Природа досить проста; що цьому суперечить, має бути відкинуто».

()

Хід заходу

Викладач: Історія знає багато вчених, імена яких глибоко шанують передові люди всього світу. До таких титанів належить і – учений-енциклопедист, перший учений-природознавець, академік Петербурзької академії наук. Його ідеї випередили тогочасну науку, а відкриття збагатили різні галузі знань: атомно-молекулярне вчення про будову речовини; закон збереження речовини; виключення флогістону з числа хімічних реагентів; закладення основ фізичної хімії.

19 листопада 2011 р. виповнилося 300 років від дня народження видатного майстра художнього слова, техніка, хіміка, фізика, історика, філолога.

Ведучий 1: Наукова і просвітня діяльність великого вченого залишила глибокий слід в історії. Життя і діяльність вченого – дуже яскравий приклад самовідданого служіння своєму народові, невтомної різнобічної праці. Виходець з простого селянського середовища, він повинен був здолати тисячі перешкод на шляху до науки.

Ведучий 2: Михайло Васильович Ломоносов народився 19 листопада (8 листопада за старим стилем) 1711р. в селі Денисівка біля міста Холмогори, за 80 км від міста Архангельська в сім’ї рибалки Василя Дорофійовича Ломоносова. Крім сільського господарства селяни-помори займалися морським промислом у Білому морі й Льодовитому океані.

Ведучий 3: Під час далеких і важких подорожей з батьком на парусному судні «Чайка» Ломоносов знайомився не лише з могутньою північною природою, але й з виробництвами, наприклад, соляними варницями Білого моря. У нього викликали інтерес промисловість, торгівля і техніка.

Ведучий 4: М. Ломоносов, будучи сином селянина, не міг вступити до єдиної в Холмогорах словесної школи при архієрейському будинку. Грамоті юний Михайло вчився в односельця Івана Шубного. Хлопець роздобув кращі на той час книжки: «Арифметику» Леонтія Магницького і «Граматику» Мелетія Смотрицького. Ломоносов назвав ці книжки «брамами своєї ученості».

Ведучий 1: Від бувалих людей Михайло Ломоносов дізнався, що справжню освіту можна здобути лише в Москві або Петербурзі. Тому, всупереч волі батька, Михайло пішов з дому в морозну ніч у грудні 1730 р. Понад три тижні ішов він з рибною валкою, поки на початку січня 1731 р. прибув до Москви.

Ведучий 2: У Москві М. Ломоносов вступив в єдиний вищий навчальний заклад того часу – Слов’яно-греко-латинську академію, яку в народі називали Спаськими школами. Жити і учитися було дуже важко. Але, не дивлячись на матеріальні труднощі й незгоди, Ломоносов перші три класи закінчив за один рік.

Ведучий 3: У 1735 р. в числі кращих учнів М. Ломоносов був відправлений до Петербурзької академії наук. Там він вивчав німецьку мову, латинь, математику, фізику, географію, історію. Через рік, у числі трьох найбільш здібних учнів він поїхав до Німеччини для вивчення гірничої справи і металургії.

Ведучий 4: Першою відомою студентською роботою М. Ломоносова була з фізики «про перетворення твердого тіла на рідке». Під час навчання в Марбурзі М. Ломоносов почав розробку власного вчення про будову матерії.

У 1741 р. М. Ломоносов повернувся до Петербурга. Через рік його зараховують до штату співробітників Петербурзької академії наук, а в 1745 р. затверджують на посаду професора хімії та звання академіка.

Ведучий 1: Ломоносова можна зі справедливістю назвати першим фізико-хіміком узагалі. До нього хімія багатьма вченими не вважалася наукою, а відносилася до категорії мистецтв. М. Ломоносов уперше визначив хімію як науку про перетворення речовин.

Ведучий 2: Добре відомий його вислів: «Широко простягає хімія руки свої у справи людські. Куди не глянь, не подивись – скрізь обертаються перед очима нашими успіхи її старанності». Сьогодні ці слова звучать з особливою силою, оскільки у наш час роль хімії у житті суспільства постійно зростає.

Ведучий 3:

Сила хімічної науки,

Що створив великий геній,

Дала силу людям в руки

У праці їх щоденній.

Чи будинок зводиш, друже,

Чи пливеш морями, -

Скрізь вона тобі послужить.

Всюди вона з нами.

На заводі і в друкарні,

У відкритті галактик,

Також лікар у лікарні

Мусить її знати.

Найдавніша на планеті,

Поміж всіх наук – цариця.

Хімія – ти наша

Вірна помічниця.

Ведучий 4: М. Ломоносов був ученим-енциклопедистом свого часу. Приголомшує не лише глибина й широта його думок та ідей, а й неосяжне коло питань, що він вивчав. Від М. Ломоносова почався розвиток природничих, технічних і суспільних наук. Великий російський поет ін писав про Ломоносова: «Поєднуючи незвичайну силу волі з незвичайною силою розуму, Ломоносов осягнув усі галузі освіти. Історик, ритор, механік, хімік, мінералог, художник, віршотворець – він усе звідав, усе збагнув…» То ким же насправді був Ломоносов? Розібратись у цьому нам допоможуть члени наукової конференції.

(Ведучі виходять, на сцені за столом сидять члени наукової конференції; перед кожним табличка: математик, хімік, фізик, астроном, географ, художник, металург, поет. Загальний шум.)

Голова: Увага! Увага! Тихіше! Давайте вислухаємо наших колег.

Астроном: Я стверджую, що Ломоносов був астрономом. Він назавжди залишив своє ім’я у нашій науці, відкривши атмосферу на Венері. Він сконструював одно дзеркальний телескоп нового типу і трубу для спостереження за небесними світилами у нічний час.

Хімік: Так, так, але спочатку він був хіміком. За його кресленнями і ескізами було побудовано саму першу хімічну лабораторію ще у 1748 р. Він створив атомно-молекулярне вчення, заклав основи фізичної хімії, проводив досліди з виплавки металів, обґрунтував теорію розчинів, розробив метод виготовлення кольорового скла.

Голова: Він же металург. Вибачте, а як же металургія без Ломоносова? Він створив саму науку металургію. У своїй книжці «Перші підстави металургії і рудних справ» він не лише перерахував різні рецепти в галузі металургії, але і науково обґрунтував процеси, пов’язані з виплавкою металів і добуванням руди. Не одне покоління металургів вчилося за цією книжкою.

Географ: Проте прошу вас не забувати, що з 1758 р. М. Ломоносов офіційно очолив Географічний департамент академії наук. Його праці в галузі географії отримали світове визнання. У квітні 1760 р. його вибрали членом Шведської академії наук. Він зібрав усі можливі відомості про подорожі Північними морями й обґрунтував можливість плавання Північним морським шляхом.

Поет: Дозвольте мені! Михайло Васильович почав писати вірші ще під час навчання у Слов’яно-греко-латинській академії. Учений багато зробив для розвитку своєї мови. Перший підручник з теорії літератури й ораторського мистецтва мав назву «Риторика». В. Белінський називав М. Ломоносова «батьком російської поезії». Навіть свої наукові праці він інколи записував віршами. А під час урочистих свят він читав віршовані і оди.

Художник: А як художник прославився створенням великої мозаїчної картини «Полтавська баталія», де на фоні Полтавської битви зображено Петра І на коні в оточенні його сподвижників. У його майстерні було створено сорок мозаїк, з яких до наших днів збереглося двадцять чотири.

(Усі починають вигукувати: «Дозвольте мені!»,

«Я теж хочу сказати!», Загальний шум, усі виходять)

Ведучий 1: Як бачимо навіть на цій конференції вчені не зуміли дійти до спільного висновку: ким насправді був ?

Ведучий 2: Чим би не займався М. Ломоносов – хімічними чи фізичними дослідженнями, поезією чи географією – завжди рушійною силою його творчості було прагнення працювати на благо науки.

Ведучий 3: прожив 54 роки: з них до 32 років навчався, у 33 роки повернувся з Німеччини, вісім місяців був під арештом, хворів майже цілий 1742 рік. Отже, на все, що він зробив, припадає трохи більше двох десятків років. В останні роки життя слава М. Ломоносова поширилася далеко за межі Росії. Як видатного вченого його обрали членом Стокгольмської і Болонської академій наук.

Ведучий 4: 4 квітня 1765 р. помер. Більше двох століть пройшло з часу його смерті, але вчені завжди віддавали належне його заслугам. Спеціальні Ломоносівські читання знайомлять громадськість із досягненнями сучасної науки. У 1956 р. була заснована золота медаль і премія імені . Ім’я Михайла Ломоносова носять вулиці, мости, площі, навчальні заклади, навіть підводний гірський хребет у Північно-Льодовитому океані, кратер на невидимій стороні Місяця, одна з малих планет.

Викладач: Так, це дійсно визнання його як ученого. Ломоносов був генієм, талантом, людиною енциклопедичних знань. Це була людина, яка зуміла піднести науки на новий рівень. Доля цієї людини складна і водночас щаслива. Він не шкодував, що все своє життя присвятив науці. Його слова говорять самі за себе: «Я сам не зможу зробити все те, що замислив, однак я почну, тоді легше буде іншим після мене це здійснити».