КРАСА І ЗДОРОВ'Я
Мета. Закріплювати і зміцнювати в учнів навики охайності й акуратності, прагнення
до краси й досконалості; переконати в необхідності дотримання гігієнічних
вимог у домашньому побуті, на вулиці і в школі; попереджувати інфекційні
захворювання серед дітей.
На урок запрошено шкільного лікаря чи медсестру; якщо в школі таких нема, то медичного працівника даного населеного пункту.
І. Вступне слово класного керівника.
Із давніх-давен українцям притаманне бажання прикрашати свій побут. У чудових вишиванках, тканинах, писанках, малюванні, різьбі та гончарних виробах втілений високий художній смак народних умільців. Ще однією привабливою рисою нашого народу є охайність. На це звертали увагу й іноземці-мандрівники та дипломати, яким доводилось бувати в Україні. Наприклад, данський посол Юлій Юст, який у 1711 р. проїжджав Україною, був приємно вражений культурою українців, про що згодом писав у своїх спогадах: "Місцеві жителі..., як і все населення Козацької України, відзначаються ввічливістю і охайністю, гарно вдягаються і чисто утримують доми". Хоч і невелика, убога була оселя поневоленого панщиною українця, одначе її завше намагались причепурити, побілити. Щосуботи господиня підбілювала піч, змащувала долівку жовтою або червоною глиною, вискоблювала лави, стіл, випарювала в золі й випирала полотняну одежу, дівчата прикрашали стіни вишиваними рушниками та квітами.
"У хаті, як у віночку" — цей вираз влучно характеризує ту гармонію чистоти й краси, яка панувала в хаті. Мати купала своїх діток, мила їхні голівоньки різними травами, зіллям, що позитивно впливало на здоров'я і приємно пахло. Таку господиню в селі поважали, а неохайних називали нехлюями, задрипанками та іншими прізвиськами, у яких втілювався громадський осуд.
Та й кому з вас не відомо, що поняття краси і чистоти, акуратності дуже тісно пов'язані? Уявіть собі навіть дуже розкішно обставлену кімнату, у якій на меблях пилюка, на підлозі доріжка закидана сміттям, речі розкидані абияк. Чи приємне враження справить таке житло? Що скоріше кинеться у вічі: багатство чи неохайність?
Або, зайшовши в кухню, побачимо: на столі рештки засохлоїїжі, підлога забризкана, над купою брудного посуду кружляють мухи. Чи приємно вам буде їсти в такій кухні? Такою ж непривабливою буде й людина, яка не дбає про чистоту свого обличчя, одягу, рук, волосся. Коли хтось розмовляє з вами, і ви відчули неприємний запах його нечищених зубів, чи хочеться вам далі спілкуватися з ним? А нам усім хочеться, щоб нас любили, щоб з нами дружили, тож дбаймо про свою культуру. Культурна людина — це, перш за все, завжди чиста й охайна людина. Ви вже не маленькі, і все, що я вам говорю, не нове для вас. Але, на жаль, є ще серед нас хлопчики, а зрідка й дівчатка, які чомусь забувають добре вимити вуха, у волоссі яких звідкись беруться воші, за нігтями чорніє бруд, а черевики не пам'ятають, коли їх чистили.
Не забувайте — брудна, неохайна людина відштовхує, викликає відчуття бридливості. І нема чого дивуватися, якщо з такою дитиною хочуть дружити лише такі самі замазури. Отже, якщо хочете, щоб вас любили—любіть воду, мило, зубну пасту і щітку, тримайте в чистоті свій одяг.
Чистота виконує не лише естетичну функцію, тобто робить вас привабливими, вона ще й охороняє від багатьох інфекційних хвороб. Про це вам кваліфіковано розкаже наш шановний гість, лікар (назвати ім'я та по батькові).
II. Виступ лікаря про причини захворювання дітей на глисти, карієс, коросту,
педикульоз, профілактику грипу, про те, де і за яких обставин найчастіше можна
заразитись інфекційною хворобою, про негативний вплив інфекційних хвороб на
розвиток організму, різні ускладнення тощо.
ІІІ. Запитання учнів до лікаря.
ІV. Висновки з прослуханого (пропонуємо зробити самим учням).
V. Прийняття програми "Краса і здоров'я".
Кл. керівник. Щоб нинішня розмова принесла вам користь, пропоную прийняти класну програму (можна назвати інакше, скажімо, кодексом).
Складемо її колективно, а потім проголосуємо. Давайте свої пропозиції, що ви зобов'язуєтесь робити постійно, систематично, дбаючи про свою красу і здоров'я. (Пропозиції учнів). Орієнтовний перелік завдань "програми".
1. Усім слідкувати за своїм зовнішнім виглядом, берегти в чистоті одяг, взуття.
"Не глянувши в дзеркало, не виходь на люди".
2. Щоранку вмиватись прохолодною водою, обливатись (або обтиратись вологим
рушником) до пояса, систематично змінювати нижню білизну.
3. Доглядати за своїм волоссям, хай воно завжди буде чисте, розчесане, блискуче,
з приємним запахом.
4. Час від часу перевіряти, чи не заразились ви педикульозом.
5. Щоденно вранці і перед сном чистити зуби, перевіряти їх стан у стоматолога,
щоб вчасно запобігати хворобі.
6. Завжди мати при собі чисту, старанно випрасувану носову хустинку;
ні в' якому разі не витирати ніс рукою чи рукавом.
7. Старанно обрізати і чистити нігті.
8. Сирі фрукти і овочі їсти, тільки старанно вимивши у проточній воді. Беручи
до школи фрукти, не класти їх у портфель безпосередньо між книжками і зошитами,
а у спеціальний пакет.
9. Перед тим, як сісти до столу, не забувати помити руки з милом, витерти
чистим рушником. Користуватись тільки чистим посудом.
10. Погравшись зі своїми улюбленими домашніми тваринками, обов'язково
мити руки.
11. Провітрювати свою кімнату, щодня протирати чистою вологою ганчіркою
меблі, підвіконники, підлогу. Черговим учням робити це в класі. Не витирати дошку
сухою ганчіркою. Не гратись у класі в рухливі ігри.
Учитель. Проголосуємо: хто за таку програму самовиховання, піднесіть руки. Залишається обрати пост краси і здоров'я, який буде час від часу проводити перевірки (вибрати трьох учнів — членів поста). Сподіваємось, обраним учням не прийдеться соромити своїх однокласників за порушення елементарних норм гігієни й санітарії.
Може, ви помітили, що я назвав (-ла) цю програму програмою самовиховання. Бо хоч би над вами було постійно сто вчителів — вони не зможуть змусити вас чинити так, а не інакше, якщо ви самі не поставите перед собою якусь мету. Всім зрозуміло: все, що робиться для вашого здоров'я, для вашої привабливості, не може бути небажаним чи неприємним. Тільки декому іноді не вистачає сили волі, дехто просто лінується виконувати всі приписи і норми культурного життя. Навчіться вимагати самі від себе, виховуйте себе такими, щоб ви самі собі подобались. Адже лише частка того, що ми називаємо красою, дається природою, решта залежить від самої людини. Бажаю вам бути завжди здоровими і красивими!
Бесіда: «ЖИТТЯ ЛЮДИНИ - НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ"
I. Слово вчителя.
Життя — це велике диво й велике благо! І його необхідно цінувати.
Що ж таке життя?
Життя кожної людини — це своєрідний атом неосяжної, безмірної вічності. Воно, як справжній атом, — єдине ціле. І як атом, життя незмірно мале порівняно з вічністю. Часто говорять, що воно подібне до іскри, яка вилетіла з багаття, спалахнула на коротку мить у темряві й одразу ж згасла. Таке порівняння — сумне усвідомлення швидкоплинності життя.
Появі кожного з нас передувало існування мільйонів людей, наших предків, перед якими кожен з нас якоюсь мірою в боргу. Вони, навіть не знаючи про це, своєю працею створили сприятливі умови для нашого життя.
Незважаючи на те, що життя всіх людей розвивається переважно за однаковими законами, воно у кожного в чомусь унікальне і неповторне. Навіть якщо ми відчуваємо, думаємо, робимо одне й те саме, то кожен і відчуває, і думає, і робить це по-своєму.
Найяскравіше неповторність виявляє себе у житті видатних людей. Можна назвати імена багатьох відомих композиторів, художників, письменників, які жили в один і той самий період і в одній країні, проте кожен їхній твір — це неповторність.
Життя звичайних людей також різниться. Невипадково, наприклад, М. Горький вважав, що кожна людина може написати цікаву книжку про своє життя. Подібної думки дотримувався й славнозвісний автор романів А. Моруа. "Можна було б стверджувати, — писав він, — що життя будь-якої людської істоти цікаве, й якби знайшовся біограф, здатний проаналізувати всі думки, які приходили в голову нікому не відомому жебракові, то такий аналіз був би прекраснішим і багатшим, ніж життєпис Цезаря".
Вкажіть свою думку щодо неповторності життя. Яких сторін людини вони стосуються?
II. Бесіда вчителя з учнями.
Учень: У кожної людини свої почуття, думки, радощі і смутки, свої життєві обставини, що все разом створює неповторні сполучення. У кожного з нас життя лише одне, кожен крок на цьому шляху — неповторний. Кожен день життя по-своєму унікальний, тому не можна вважати, що є дні, якими не варто дорожити.
Учениця: Іноді підлітки гадають, що справжнє життя ще попереду, а шкільні роки — це тільки своєрідна прелюдія до нього. Я думаю, що це не так. Будь-який відрізок життя — це також життя, яке не повториться. Тому, думаючи лише про майбутнє, ми недооцінюємо день сьогоднішній, про що пізніше жалкуємо.
Вчитель: Неповторність життя кожної людини зумовлена вже самою природою й посилена суспільством, середовищем, в якому вона виховувалася й жила. Кожна людина має право на свою неповторність. Потрібно вміти сприймати людей такими, якими вони є, не нав'язуючи свої уявлення про життя. Вміти розуміти і прощати іншій людині, залишаючись вимогливим водночас до себе, — велике мистецтво життя, яким необхідно опанувати з дитинства.
Людина — частина народу, держави, суспільства в цілому. Як суспільна істота, вона має свої права і обов'язки. Основне право людини — право на життя. Тому його захист належить до найцінніших пріоритетів людської цивілізації. Конституцією України визначено, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека. У статті 27 Основного Закону України зазначено: "Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань".
Назвіть документи, в котрих відображені права дитини, серед яких — право на життя.
Учень: Найважливішим міжнародним документом є Конвенція ООН про права дитини. Положення цих і деяких інших документів відображено в Законі України "Про охорону дитинства", у національній програмі "Діти України", національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України.
Вчитель: Якщо право на життя обмежується або не реалізується, як це було в першій половині XX ст., то таке суспільство приречене. Саме тоді відбулися найжорстокіші світові війни, які кривавим смерчем пронеслися українськими землями і забрали життя 12 млн її жителів. Мільйони людей стали жертвами штучно створених голодоморів, масових репресій, насильного вивезення на Сибір. Життя людини у той страшний час не вартувало нічого. За жменю зібраних колосків, за п'ять хвилин запізнення на роботу, за необережно сказане слово, за відмову донести на свого ближнього, нерідко без суду і слідства, позбавляли волі і навіть життя. Згадайте інші трагічні сторінки нашої історії, які забрали життя мільйонів людей.
Учні: Друга світова війна для нашого народу назавжди стала Великою Вітчизняною. Не згасає пам'ять про тих, хто, не вагаючись, віддав своє життя в ім'я свободи і незалежності. Ці люди були романтиками, закоханими у рідну землю, у життя. Вони мріяли про майбутнє, молодість кликала у незвідане. Але прийшла біда — і з почуттям відповідальності за долю держави, відчуттям особистої причетності до долі народу вони ступили у безсмертя. Найвищий вияв гуманізму — жертовність в ім'я інших людей.
Вчитель: Чи є місце для подвигу в сучасній історії України?
Учень: Не можна сьогодні не згадати гіркі сторінки, пов'язані з наслідками аварії на ЧАЕС. Нам потрібно пам'ятати тих пожежників, якісвоїми грудьми, незважаючи на смертельну радіацію, вивержену атомним реактором, захистили мільйони людей. Що 28 вогнеборців сміливо і до кінця виконали службовий обов'язок, свою присягу. Шестеро чоловік загинули, але увійшли у безсмертя.
Із вогню у безсмертя, смерть поправши, ступили вони,
Та з такого вогню не виходив ніхто ще в житті.
Жити можна і в затінку, — поринати в розкішні весни.
А вмирати доводиться перед людством — на видноті. Це:
1. Правик Володимир Павлович — українець.
2. Кібенок Віктор Миколайович — українець.
3. Тишура Володимир Іванович — росіянин.
4. Ігнатенко Василь Іванович — білорус.
5. Вашук Микола Васильович — українець.
6. Титенко Микола Іванович — українець.
На могильних плитах на Митинському кладовищі читаємо слова скорботи і вдячності:
Ви — безумство хоробрих — все назавжди зріднили собою: Землю сущу і лютий вогонь, і відвагу людську. Нам лишається пам'ять, що світить життям і любов'ю. Тим високим життям, що, як серце, дається лиш раз на віку.
Пізніше тисячі людей із різних куточків Землі взяли участь у ліквідації наслідків аварії: вони не думали про себе, не вагалися, хоча у них був вибір — рятувати себе чи рятувати інших. Вони обрали порятунок планети, адже зрозуміли: перемогти стихію — значить врятувати життя на Землі. Ми повинні гордитись цими людьми, які ціною власного життя подарували нам радість сьогодення.
Досить цікавою щодо життя є думка римського імператора Марка Аврелія, котрий жив у І! сторіччі до н. е.: "Живи так, немов би ти зараз повинен розпрощатися з життям".
Ми не знаємо й не можемо знати, як довго триватиме наше життя. Якщо сподіватися на те, що воно попереду, то така надія розхолоджує, дає привід не поспішати. Час буде змарновано. Тому краще цінувати час, кожну мить, намагаючись зробити вже зараз щось добре і корисне. Чим більше буде днів, заповнених справами, тим значущішим І вагомішим буде й загальчий підсумок усього життя.
Близько зі ста томів складається творча спадщина Л. Толстого. Також багато здійснили за своє життя композитор П. І. Чайковський, вчений-хімікД.1. Менделєєв, Історик , лікар-хірург і багато інших видатних людей.
Більш детальніше ознайомившись з їхніми біографіями, доходимо висновку, що головний секрет їхніх досягнень — щоденна невпинна праця, причому як у підлітковому, так і зрілому віці. Між іншим, саме в юному віці закладається своєрідний фундамент наступних звершень. НІ.
Запитання:
1. Чим визначається цінність людського життя?
2. Як ви розумієте тезу про те, що кожна людина не тільки має право на життя, а й повинна бути гідною життя?
3. Впродовж тижня кожного вечора записуйте, що було зроблено за день. Проаналізуйте записи й дайте відповідь на запитання:
а) Наскільки розумно прожито тиждень?
б) Що можна зробити, щоб більш плідно використовувати свій час?
в) Чи може людина бути безсмертною?
г) Що таке марнування життя?
Сценарій виступу агітбригади "СНІД - ПРОБЛЕМА ЛЮДСТВА"
На сцені розвішані плакати та малюнки:
"Єдина людина, яка може уберегти вас від привиду СНІДу, — це ви самі"
"Від наркоманії до СНІДу — один крок" "Заразитись СНІДом — бути приреченим на смерть" "Ліки від СНІДу — обережність, медицина — безсила"
Хід заходу:
1. Гарна велика країни моя,
Є в ній озера, річки і моря... Гори високі, степи та ліси — Скільки багатства і скільки краси!
2. Є багато квітів запашних, Кожна квітка красу свою має. Та гарніші завжди поміж них Ті, що квітнуть у рідному краї.
3. Є багато пташок голосних, Любі-милі нам співи пташині.
Та завжди наймиліші із них
Будуть ті, що у рідній країні,
4. Рідне небо, ясне сонце, Місяць, зорі срібні. Рідний народ — українці, Всі до нас подібні.
5. І я твоя, Вкраїно. Я дитина, , Краплинка рідного народу. Твоєї доленьки клітинка,
Я — україночка від роду.
Учениця: Я, людина, люблю тебе, світе, бо ти хороший. Я хочу стати красивою, розумною, а головне — здоровою. Боже, я благаю тебе: оберігай мене і всіх людей від усього злого: нещастя, війни і хвороб! Хай буде життя на Землі!
Ведучий 1: Люди на Землі народжуються для щастя, добра і любові. Вони шукають вічне кохання, мріють про взаємність, боляче переживають прикрощі та шалено радіють, коли на це є причини.
Ведучий 2: У будь-якій державі так чи інакше поширені соціальні небезпеки, які загрожують життю і здоров'ю людини: алкоголь, паління, нарко - та токсикоманія. Внаслідок паління кожні 8 секунд на Землі помирає людина, кожної секунди 1 % населення земної кулі — п'яні як ніч. На кожні 10 тисяч жителів України припадає 17 наркоманів, 70 % споживачів наркотиків — молоді люди віком від 16-ти до 20-ти років. Спостерігається тривожна тенденція — дедалі більше дітей звикають до
наркотиків. Дітлахи 5—7 років уже нюхають клей, ацетон, ковтають таблетки, а до 10-річного віку дехто переходить на важкі наркотики.
Диктор (голос за сценою під звучання тривожної музики): Увага! Увага!
Чума XX століття атакує людство! Увага! Увага!
(На сцену виходять ведучі).
Ведучий І: Зберіться з думками!
Ведучий 2: Наберіться терпіння!
Ведучий /: Все, що почуєте!
Ведучий 2: Все, що побачите!
Разом: Всім розкажіть!
Ведучий 1: Сьогодні, завтра і завжди...
Ведучий 2: 3 тютюном, алкоголем, наркотиками...
Ведучий 1: Розпустою, привидом СНІДу...
Разом: Ми вступаємо в бій!
(На сцену виходять учні).
1-й учень: За часів середньовіччя чума забрала 48 мільйонів людей, населення тоді налічувало приблизно 500 мільйонів чоловік. Вірус СНІДу, який прийшов на зміну чумі в 70-х роках минулого століття, вимагає значно більшої кількості жертв.
2-й учень: СНІД вперше виник в Африці, де зараз 14 мільйонів хворих.
3-й учень: Якщо в середні віки для поширення чуми в Європі було потрібно близько століття, то нині для поширення СНІДу на всі континенти виявилося достатньо чотири роки.
4-й учень: Виникнення СНІДу тісно пов'язане з інтимною сферою життя людей. Поживним середовищем для СНІДу є сексуальна вседозволеність, проституція, наркоманія.
5-й учень: СНІД — єдине епідемічне захворювання людини з тривалим періодом від моменту зараження до виникнення перших клінічних проявів (до 15 років і навіть більше),
6-й учень: Що таке ВІЛ? Це вірус, який призводить до руйнування імунної системи.
А що таке СНІД? Це комплекс захворювань і проблем зі здоров'ям, що виникають на фоні низького імунітету.
7-й учень: На жаль, сучасні підходи до лікування ВІЛ-інфекції дозволяють лише зменшити кількість вірусу в крові, але не можуть вивести ВІЛ з організму.
8-й учень: Епідемія СНІДу в найближчі 20-30 років знищить половину населення земної кулі.
9-й учень: Якщо не будуть вжиті широкомасштабні екстрені заходи боротьби зі СНІДом, то до 2010 року стане реальною загроза вимирання до 40 % молодого покоління.
10-й учень: Спеціалісти ВООЗ стверджують, що на початку 90-х років минулого століття загальна кількість хворих на СНІД перевищуваламільйон чоловік, наприкінці сягала трьох мільйонів, а на початку 2002 року становила понад 11 мільйонів.
11-й учень; За останні роки епідемічна ситуація в Україні щодо поширення ВІЛ/СШДу значно погіршилась. Сьогодні динаміка поширення ВІЛ-інфекції у нашій країні — одна з найвищих серед країн Східної Європи.
12-й учень: За останні п'ять років кількість виявлених ВІЛ-інфікованих зросла більш ніж у 300 разів. Це — переважно молодь у віці від 14 до 29 років.
1-й учень: За статистичними даними відомо: ін'єкційна наркоманія — головний шлях розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Наркоманія — СНІД! Геть із нашого життя!
2-й учень: Безладні статеві контакти без засобів застереження, випадкові статеві зв'язки...
3-й учень: ... використання нестерильних медичних інструментів у клініках, лабораторіях, стоматологічних кабінетах...
4-й учень:... можуть призвести до зараження ВІЛ-інфекцією (до СНІДу).
Разом: Зупиніться! Подумайте! Запам'ятайте!
4-й учень: Єдина людина, яка може вберегти вас вщ ВІЛ/СНЩу...
Разом: Це ви самі!
5-й учень: СНІД — це найболючіша біда.
Бо гине молодь в світі! А найстрашніше — помирають діти!
6-й і 7-й учні: Ми хочемо, щоб із лиця Землі Зникла оця чума проклята...
8-й учень: Нехай батьки і матері
9-й учень: Припинять сльози проливати,
10-й учень: Нехай Земля почує сміх дітей
11-й учень: Здорових, молодих людей.
12-й учень: Хай щастя буде повна хата І радості на всіх багато!
Ведучий І: СНІД — це біль і сум...
Ведучий 2: СНЩ — це дитячі сльози!
Ведучий 1: Це — каліцтво душ!
Ведучий 2: Це — могили!
Ведучий 1: За розпусту — плата!
Ведучий 2: СНІД — чума XX століття. Геть із життя людства!
Бесіда «ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ: ТЮТЮНОПАЛШНЯ"
Коротка історія розвитку куріння
Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов'язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був І тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним він став у XVII— XVIII століттях.
Біохімія тютюнового диму І дія його на організм
При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згорання висушених тютюнових листків незалежно від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручені в трубочку), в сигареті, чи в сигареті і трубці. При повільному згоранні виділяється дим — неоднорідна (гетерогенна) суміш, що складається переважно з 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтьових крапель (аерозолі). В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59 %), кисню (13,4 %), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6 %), оксид вуглецю (II) (4 %), водяна пара (1,2 %), ціаністий водень (0,1 %), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4 %), гліцерин та спирти (0,1 %), альдегідні кетони (0,1 %), вуглеводні (0,1 %), феноли (0,003 %), нікотин (0,002 %) та ін.
Відповідно до основної дії, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі і впливають на організм, об'єднані в чотири групи:
1) канцерогенні речовини;
2) подразнюючі речовини;
3) отруйні гази;
4) отруйні алкалоїди.
Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуїдин та ін.), неорганічні сполуки миш'яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут-210.
Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід — пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (Л).
Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.
Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.). Нікотин є одним із найсильніших з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згоранні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25 %, Вміст нікотину в димі головного струменя сигарети від 0,4 до 3 мг — лише 20 % від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається близько 5 %, решту 50 % потрапляють у повітря в приміщенні, де курять.
Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.
Чому курці кашляють?
Головною причиною виникнення і розвитку "тютюнового" кашлю є краплі дьогтю, шо осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі, викликають запалення епітелію, який вкриває дихальні шляхи. Це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв'язаний з виділенням мокроти при кашлі.
Чи здорове серце в курця?
Масове куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців, на відміну від тих, хто не палить, в 2—3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Житгя курців на 4,6-8,3 роки коротше, ніж у некурців, причому скорочення тривалості життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.
Доведено, шо понад 50 % усіх захворювань, котрі є причиною смерті курців, припадають на серцево-судинні захворювання.
Чому виразка шлунка віддає перевагу курцям?
Понад 80 % хворих, котрі страждають хронічним захворювання у шлунка та дванадцятипалої кишки, є курцями. Ці недуги найчастіше виявляються у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.
Куріння, стать та покоління
Завдяки великій організованій боротьбі з курінням в багатьох країнах поменшало курців. Але, незалежно від цього, значна кількість курців серед молоді та жінок продовжує зростати. Разом із цим підвишується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, айв майбутнього покоління. Куріння завдає великої шкоди всім, а особливо— молодому поколінню, організм якого перебуває в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на Його потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, а й гострою соціальною проблемою, з якою пов'язане майбутнє всього людства.
Бесіда "ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ВЖИВАННЯ
НЕПОВНОЛІТНІМИ АЛКОГОЛЮ ТА НАРКОТИКІВ*
Подолання алкоголізму та наркоманії неможливе без з'ясування причин цих негативних явищ.
Найчастіше до алкоголізму та наркоманії підлітки вдаються через життєвий досвід, помилки в шкільному та сімейному вихованні. Наркологи та психіатри на перше місце ставлять патологію розвитку особистості, тобто спадкові вади у функціонуванні вищої нервової діяльності. Це, насамперед, діти з психопатичними рисами характеру, невротичні, емоційно нестійкі, розумово відсталі.
На думку психологів, жодна з цих причин не є тією, що безпосередньо детермінує виникнення бажання вживати алкоголь чи наркотики. Таким чином, детермінантою виникнення алкоголізму та наркоманії неповнолітніх виступають не зовнішні обставини, і навіть не внутрішні особливості, а свідомість, внутрішній світ самого підлітка.
Життя людини може складатися по-різному, стан здоров'я — також, але головним у ньому буде те, як сама людина сприймає всі ці обставини, як вона ставиться до оточуючих, як переживає події свого буття. Саме це є предметом психологічного аналізу і саме це визначає, чому одна дитина, незважаючи на несприятливі умови життя, виростає достойною людиною, а інша, що виховується начебто в заможній, благополучній сім'ї, починає вживати алкоголь або навіть наркотики.
Сенс алкоголізму та наркоманії полягає в тому, що людина змінює свій психічний стан штучним шляхом. Отже, віднайти психологічні причини виникнення наркоманії та алкоголізму у неповнолітніх — означає відповісти на запитання: "Чому підліток хоче змінити свій психологічний стан саме штучним шляхом?", і відповідь на це запитання треба шукати в дослідженні психологічних особливостей підлітків, котрі вживають алкоголь, або епізодично — наркотичні речовини.
Результати досліджень свідчать, що головні мотиви більшості підлітків вражають беззмістовністю. Так, 79 % підлітків, розповідаючи про своє життя, уподобання, відзначають, як найулюбленіші, пасивно-розважальні види діяльності: "Люблю сидіти та "балдіти" під музику" тощо.
Якщо порівняти ці дані з міркуваннями звичайних дівчат і хлопців, у яких переважають мотиви спостереження, самореалізації, престижу, самовдосконалення, складається враження, що підлітки, які схильні до алкоголізму та наркоманії, живуть наче уві сні, ніколи не замислюючись над тим, що і для чого вони роблять.
Цей висновок стосується і мотивів уживання наркотиків. Так, 43 % підлітків пояснили: їм це подобається; 27 % — було цікаво спробувати дію психоактивних речовин; 24 % — нічого не могли пояснити; 6 % — не хотіли відставати від своїх друзів. Зрозуміло, що такі висловлювання підлітків фіксують лише зовнішні, поверхові мотиви, і це не випадкоАдже для усвідомлення складних, глибинних, реально діючих мотивів своєї поведінки людина повинна мати досить високий рівень розвитку особистості, певні навички самоаналізу, прагнення зрозуміти себе.
Відомо, що рушійною силою життєдіяльності людини є потреби. Задоволення будь-яких потреб супроводжується позитивними емоціями. Людяна, яка не має відхилень у розвитку особистості, вже в підлітковому віці добре усвідомлює зв'язок між своїми діями, задоволенням своїх потреб та позитивними емоціями.
Мотиви вживання алкоголю юнаками та дівчатами істотно відрізняються. Так, традиційні мотиви є домінуючими для юнаків та дівчат, а ось на другому місці в юнаків стоять гедоністичні мотиви, тобто бажання отримати фізичне та психологічне задоволення від дії алкоголю, а в дівчат — псевдокультурні мотиви, тобто вплив соціального мікросередовища. Третє місце для юнаків посідають мотиви позбавлення нудьги, апатії, "порожнечі", бажання підвищити ефективність поведінки, а для дівчат — підкорення впливу окремих осіб або референтної групи, наслідування і аж потім — гедоністичні мотиви. На останньому місці стоять мотиви, пов'язані з демонстративною функцією алкоголю.
Матеріали досліджень засвідчили низький рівень самоусвідомлення підлітками, схильними до алкоголізму, рис своєї особистості, практичну відсутність навичок самоаналізу і вміння описувати себе. Аналіз результатів свідчить про значні відхилення у розвитку самосвідомості підлітків, які вживають алкоголь чи наркотики. їхні самооцінка та рівень домагань суттєво відрізняються від показників підлітків групи "норма" і важких у вихованні учнів, які не вживають алкоголю та наркотиків. Підлітки, схильні до алкоголізму, одразу ж відмовляються від праці, тільки-но зіткнуться з труднощами. Подібна поведінка спостерігалась у 57 % таких підлітків. Страх перед невдачами, небажання навіть спробувати подолати труднощі свідчить про високий рівень невпевненості у своїх можливостях, інтелектуальних здібностях. Однак, незважаючи на це, у них занадто високий рівень домагань. Це виявляється і в їх висловлюваннях, і в динаміці вибору складності завдань залежно від успіху чи невдачі.
Особистість підлітка, який вживає наркотики або алкоголь, значно відрізняється за деякими параметрами від звичайних підлітків. Це дає підставу вважати, що існує схильність до вживання наркотиків або алкоголю. Діагностика такої схильності дає змогу своєчасно виявляти підлітків, які потребують особливої уваги. Надалі з такими дітьми треба проводити спеціальні психологічно-педагогічні заходи, спрямовані на корекцію структурних компонентів їх особистості.
Важливим напрямом діяльності служби психологічної допомоги неповнолітнім повинна бути робота з родинами таких підлітків, а також з дітьми, батьки яких зловживають алкоголем.
Боротьба з наркоманією відбувається під гаслом: "В нове тисячоліття— без наркотиків". Рік від року ця проблема Стає дедалі актуально порівняно недавно, проте вже встигло накоїти чимало лиха. Поняття "наркоманія" означає звикання, пристрасть до деяких токсичних отруйних речовин: синтетичного або рослинного походження. Характерною особливістю дії цих речовин є створення в людини непереборного потягу до повторного їх вживання і щоразу в більших дозах. Досить швидко, майже одразу, "забавляння" наркотиками перетворюється в справжню рабську залежність. Настає надзвичайно важка розплата: занепад сил, безсоння, схуднення, жовто-сіра шкіра, старіюче обличчя, випадання зубів. З кожним днем організм вимагає все більших і більших доз наркотика — в десятки і сотні разів. Доходить до того, що навіть декілька смертельних для звичайної людини доз не дають наркоману очікуваного ефекту. А невведення в організм цієї отруйної речовини викликає важкий хворобливий стан, так званий абстенентний синдром, синдром відняття наркотика, або "ломка". З'являється неймовірний біль у м'язах, наркоман не може ні їсти, ні пити, бо йому боляче жувати і ковтати. До того ж спостерігається сильний біль в животі, а також занепад в серцевій діяльності, часті судомні приступи. Тяжка "ломка" небезпечна для життя. Тепер гонитва за наркотиком стає не для того, щоб мати відчуття задоволення, а шоб не померти. Чим молодший наркоман, тим згубніше діє цей дурман на його організм. Немає жодного органа, якого б не зачепило руйнування наркотику. Навіть короткочасне _ вживання цієї отрути юнаком або дівчиною згубно позначається на здоров'ї їхніх майбутніх дітей. Це можуть бути різні форми розумової недорозвиненості, епілепсії та інші важкі розлади. Тривалість життя людей, які почали вживати наркотики в молодому віці, не перевищує 30—35 років. Майже половина їх, за статистичними даними, закінчує життя самогубством, а решта помирає від фізичного і психічного виснаження. До речі, в обласному наркологічному диспансері на обліку перебувають 528 наркоманів, 90 % з них — молодь до ЗО років.
А у держави немає єдиної політики щодо профілактики асоціальної поведінки підлітків. На дні пляшки чи кінчику "голки" криється, як відомо, багато соціальних проблем. Тим паче, коли йдеться про неповнолітніх.
Які соціальні чинники провокують поширення алкоголізму та наркоманії серед підлітків?
Алкоголь, як відомо, є слабким наркотиком, тому це речі одного порядку. Поширена думка про те, що алкоголізм І наркоманія пов'язані з економічною ситуацією, не зовсім коректна, особливо якщо простежити динаміку цих явищ в Україні, починаючи з 60-х минулого століття. Із року в рік вони наростали. Головний чинник, який "стимулює", чи, навпаки, перешкоджає не тільки наркоманії та алкоголізму, а й іншим формам девіантної поведінки (злочинність, бродяжництво, проституція), — це сім'я. Йдеться про те, який характер стосунків між батьками, батьками та дітьми (відчуження або взаєморозуміння), повна чи неповна
сім'я. Наркоманія сьогодні дуже "помолодшала". По-друге, — поява важких наркотиків (героїн, ЛСД). Наступна особливість — вживання наркотиків та алкоголю домашнього або кустарного приготування. Далі — "відповідне" найближче оточення. Наприклад, в одному з опитувань неповнолітніх 44 % заявили про те, що не раз спостерігали ситуації, коли батько приходив додому, вибачте, п'яним до нестями. Подібну відповідь дали стосовно матері — 3 %, інших родичці — 18 Ж. Недавно ми провели опитування 800 учнів у Києві (15—16 років). Це відносно благополучна категорія — жителі столиці, учні шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів. За останні чотири роки підвищився рівень інформованосп про небезпеку алкоголю та наркотиків. Однак він усе ще низький. Близько третини опитаних відповіли, що їм нічого не відомо про фізичні й психологічні наслідки прийому наркотиків. Турбує також факт, шо для значної частини учнів не складає великих труднощів "дістати" наркотики, тобто вони стикаються з випадками продажу й вживання наркотиків у своєму соціальному оточенні.
Проблема дозвілля І позаучбової діяльності зараз стоїть досить гостро. Колишню систему позашкільної роботи за місцем проживання зруйновано, систему шефських зв'язків міх підприємствами та навчальними закладами (в ній було багато й позитивних моментів) теж. Підприємствам зараз не до шкіл. Соціально-культурну інфраструктуру позашкільного виховання або комерціалізовано, або не розвинуто (особливо в малих містах і селах). Якщо фінансовий стан батьків дозволяє — то дитина займається іноземними мовами, спортом, музикою тощо. Інакше — вона залишена на "вулицю" та напризволяще. До речі, у своїх дослідженнях ми вже помічаємо зниження культурного й освітнього рівня підлітків. Наприклад, літературні переваги перебувають в основному "в рамках" шкільної програми. Культурних та інформаційних можливостей, звичайно, зараз більше. Проте ці "можливості" переважно платні. За нашими оцінками, у Києві для чверті неповнолітніх установи культури, дозвілля, спорту тощо недоступні через фінансову неспроможність батьків. А в середньому в Україні цей показник утричі вищий.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗІБРАНЬ
"ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ"
У підлітковий період в організмі відбуваються зміни, які спричиняють статеву, фізичну і психічну зрілість. Підлітки — це вже не діти, але ще й не дорослі. Підвищена секреція статевих гормонів зумовлює у неповнолітніх підвищену емоційність, неусвідомлений неспокій і тривогу. Погано виховані підлітки стають зухвалими, грубими, часто вступають у конфлікти з батьками і вчителями через дрібниці, намагаючись довести свою незалежність.
У цьому віці закладається багато рис характеру (егоїзм, позитивні і негативні звички), властивих конкретній особистості, виробляється вміння контролювати власну поведінку, здатність керувати своїми вчинками і настроєм, формуються моральні якості людини, її цілеспрямованість.
Під впливом авторитетних дорослих і соціального оточення формується характер. Є два шляхи формування — виховання і самовиховання. Однак цілісною особистістю людина стає переважно завдяки самовихованню.
У цей період виникають певні зміни у стосунках між підлітками: з'являється інтерес до протилежної статі, прагнення сподобатися одне одному. Дівчатка починають використовувати косметику, підмальовують очі, покривають лаком нігті. Хлопці намагаються носити довге волосся, або щоб сподобатись дівчатам, поводять себе по-особливому.
Саме в цей період багато хто з школярів прилучається до шкідливих звичок — паління, вживання алкоголю та наркотичних і психотропних речовин. Для чого вони це роблять? Щоб вписатись у ту компанію, яка — вони вважають — їм необхідна, шоб швидше стати старшими і виглядати модерно, круто (цьому сприяють телебачення, реклами). Але ці вади затримують розумовий і фізичний розвиток підлітка, руйнують його ще_ не сформовану психіку, послаблюють контроль за своєю поведінкою. Не' випадково багато злочинів скоюються в стані наркотичного або алкогольного сп'яніння. Це — групові крадіжки громадського та особистого майна, хуліганські злочини.
Саме з того періоду (7, 8, 9 класи) починаються правопорушення. Спочатку у школі зривають уроки, вимагають у молодших гроші, говорять грубощі вчителям, погрожують однокласникам, коли ті попереджують про їхню недостойну поведінку, тікають з дому, якщо з них вимагають батьки. І тоді виникають проблеми в школі, вдома-
Особливо зараз серед підлітків поширено паління. Учні, які палять, не ходять коридорами школи, вони не можуть дочекатися кінця уроку, шоб провести перерву є хмарі тютюнового диму. Паління надзвичайно шкідливе для дівчаток. Порушуючи живлення органів і тканин, воно призводить до розвитку суттєвих змін в організмі дівчини. Голос стає низьким, неприємним, шкіра втрачає еластичність і свіжість, з'являються ранні зморшки. Часто еони не знають про те, що розпочати палити — легко, а кинути — дуже важко.
У підлітковому віці потрібне повноцінне харчування з достатнім вмістом білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів. Як харчуються наші діти? Вранці — або зовсім не снідають, або чай з канапкою. Батьки дають гроші, за які діти купують воду, насичену хімією, і печиво, яке також містить такий склад, що не завжди відповідає стандарту. Обов'язково повинно бути 4-разове харчування.
У підлітковому періоді ще не закінчилось формування серцево-1 судинної системи. Сітка кровоносних судин відстає в своєму розвитку від| серця. Тому при посиленій фізичній праці серцю доводиться докладати] додаткових зусиль для проштовхування крові через вузькі просвіти судин.| Серце зношується.
В процесі росту і розвитку відбуваються значні зміни опорно-рухової! системи. Ріст кісток у довжину в дівчат — в 12-13 років, а у хлопців —З в 13—14 років. Маса м'язів збільшується повільно, а інтенсивно — віді 14 до 16 років. Розвиток опорно-рухової системи залежить від рухової] активності, харчування, діяльності залоз внутрішньої секреції.
Гіподинамія (телевізори, комп'ютери) — це один із най шкідливіших І чинників, який негативно впливає на процеси росту підлітка, спричиняє різні хронічні хвороби. Серцево-судинна система: послаблюється сила; скорочень серця, зменшується його працездатність, знижується тонусі судин. Послаблене серце не спроможне підняти кров до верхньої частини І тіла, знижується обмін речовин, ослаблюється імунітет.
Кожній людині хочеться мати правильну поставу, яка важлива не ] тільки з естетичної точки зору, а й є головною умовою для нормального розвитку і функціонування внутрішніх органів. Постава не успадковується, | вона формується у дитячому та підлітковому віці. Є такі порушення! постави: сколіоз, лордоз, кіфоз. Причини: неправильне сидіння за столом чи партою, погане освітлення, постійне носіння портфеля в одній руці,! спання на вгнутому ліжку, плоскостопість, недостатнє, неправильне! харчування.
Струнка постава, гармонійно розвинене тіло завжди привертали себе увагу. Вони оспівані поетами, відображені в численних творах художників і скульпторів. У поєднанні з духовністю, розумом і здоров'ям! гармонія тіла становить найбільший скарб, яким може володіти людина.!
Фізична робота і фізичні вправи справляють дуже великий вплив наї фізичний, розумовий і психічний розвиток людини. Систематичні занятті фізичними вправами підвищують працездатність серцевого м'яза.] Треноване серце скорочується повільніше, що дає змогу краще! відпочивати, працювати економніше. Фізичні вправи сприяють кращому розвиткові системи дихання, підвищується інтенсивність обміну речовин, | підвищується стійкість до дії чинників навколишнього середовища,] захисні властивості крові і шкіри. Двох уроків фізкультури на тиждень] у школі не достатньо для цього. Необхідно займатись самостійно. Заняття] фізичною культурою, спортом сприяють розвиткові вольових якостей і| позитивних рис характеру. Риси характеру формуються в процесі розвитку] людини, особливо інтенсивно в дитячому та юнацькому віці, під впливом] виховання і самовиховання. У процесі навчання велике значення має увага та пам'ять. Стійкість уваги можна підвищувати вольовими зусиллями. Щоб краще засвоїти матеріал, треба не пасивно слухати вчителя або читати, а активно осмислювати почуте і прочитане. Пам'ять успадковується мало, ії необхідно постійно розвивати. Взагалі нездібних людей не буває. Слід вчасно виявляти здібності і розвивати їх. Проте історія розвитку суспільства вказує на те, що які б великі здібності не мала людина, без постійної праці вони не реалізуються.
