Показники забруднення питної води нітратами децентралізованого водопостачання у Рівненській області

ПОКАЗНИКИ ЗАБРУДНЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ НІТРАТАМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

В Україні 5,7 млн. городян та 11,7 млн. сільського населення споживають воду із колодязів та індивідуальних свердловин, що живляться ґрунтовими водами і, у переважній більшості, знаходяться у незадовільному стані.

В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, які без очищення споживає населення у сільській місцевості. Якщо концентрація нітратів в питній воді не перевищує 45 мг/л (за нітрат-іоном), то така вода не шкідлива для вживання. Однак лабораторні дослідження останніх років довели, що вода з колодязів та індивідуальних свердловин (каптажі) до 70% випадків має наднормативний уміст нітратів. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, його забруднення стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотримання вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я. З ним безпосередньо пов'язане захворювання водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей до року, летальні випадки, від якої реєструються все частіше.

Випадки метгематоглобінемії трапляються частіш за все в сільських регіонах, де використовується вода з колодязів. Групи підвищеного ризику складають:

· немовлята віком до одного року, що знаходяться на штучному вигодуванні;

· сільське населення, що споживає воду або продукти з перевищеним вмістом нітратів;

· чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, з захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

З метою запобігання негативному впливу нітратів на здоров’я населення та виникненню отруєнь і захворювань необхідно:

1. За можливістю як найдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком, так як уміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук.

2. Не вживати питної води з колодязів і джерел, вміст нітратів у яких перевищує нормативні показники, та не використовувати її для приготування сумішей для дитячого харчування.

3. 3 обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям у радіусі 50 м від колодязів та каптажів.

4. Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення.

Сьогодні, практично, не існує ефективних методів видалення нітратів із води в умовах децентралізованого водопостачання. Тому, держасепідслужба для запобігання виникненню водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей забороняє вживати забруднену наднормативними концентраціями нітратів питну воду.

За результатами проведеної роботи встановлено, що в Рівненській області кількість децентралізованих джерел питного водопостачання (колодязі, каптажі, тощо), вода з яких використовується для споживання дітьми віком до трьох років – близько 12595, з них 262 громадських та 12323 індивідуальних об’єктів.

Так, найбільша кількість децентралізованих джерел (колодязів та каптажів) вода з яких використовується населенням для питних потреб розміщена у Корецькому, Млинівському, Зарічненьскому, Рокитнівському, Дубровицькому, та Березнівському районах.

За 2012 рік фахівцями територіальних закладів держсанепідслужби було обстежено 262 громадських колодязів, із них 67 ( 25,5 % ) не відповідали вимогам санітарного законодавства. Для досліджень за санітарно-хімічними показниками було відібрано та досліджено 262 проби питної води з громадських колодязів, каптажів, із них не відповідали гігієнічним нормативам за вмістом нітратів 30 ( 11,5 % ); за бактеріологічними показниками досліджено 148 проб, із них не відповідали гігієнічним нормативам 24 ( 16,2 % ).

Найбільший відсоток нестандартних проб питної води з громадських децентралізованих джерел водопостачання за санітарно-хімічними показниками водопостачання у Млинівському, Здолбунівському, Рівненському районах, при середньообласному показнику – 30,5 %.

При обстеженні 12323 індивідуальних колодязів було відібрано та досліджено за санітарно-хімічними показниками 12323 проб питної води, відхилення за вмістом нітратів виявлено у 852 ( 6,9 % ) пробах; за мікробіологічними показниками досліджено 586 проб, із них не відповідали нормам 64 ( 10,9 % ) проб.

Найбільший відсоток проб питної води з індивідуальних децентралізованих джерел водопостачання не відповідають за санітарно-хімічними показниками у Березнівському – 38,2 %, Дубровицькому – 32 %, Володимирецькому – 18,4%, Радивилівському – 35,4% районах, при середньообласному показнику – 7,9 %.

Найбільші рівні забруднення води нітратами відмічається у Березнівському – 45,7 %, Дубровицькому – 42,3 %, Володимирецькому – 27,6 % районах.

За бактеріологічними показниками децентралізованого водопостачання невідповідність становить– у Рівненському – 53 %, Дубенському – 34 %, Володимирецькому – 32%, Здолбунівському – 37% районах, при середньообласному – 16,5 %.

У 2012 році з питань запобігання виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей було здійснено близько 19 виступів по радіо, 8 по телебаченню та понад 37 публікацій у пресі.

Таким чином, особливе занепокоєння викликає стан децентралізованих джерел водопостачання індивідуального користування. Недотримання самими власниками вимог санітарного законодавства при облаштуванні та утриманні колодязів призводить до забруднення питної води та робить її непридатною для споживання людиною.

Шахтні колодязі більшою мірою незахищені від хімічного та органічного забруднення, а оскільки основна маса колодязів перебуває в приватному володіння населення, то їх очищення, ремонт та дезінфекція проводиться недостатньо, у зв’язку з чим щороку в Україні реєструються випадки отруєння грудних дітей нітратами.

Оптимальним вирішенням питання забезпечення доброякісною питною водою населення, що користується забрудненою криничною водою, є будівництво нових мереж централізованого водопостачання та розширення наявних. І передусім, у населених пунктах, які перебувають у зоні впливу таких найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища, як сміттєзвалища та великі агропереробні підприємства.