Сценарій

Милосердя і доброти! Спочатку батьківські очі дивляться на нас із любов’ю, потім – з гордістю, а далі з надією. Зростають діти – стають старшими Батьки. Це неминуче це – як невблаганний час.

Учень. Хочеться, щоб кожен із нас шанував своїх батьків, розумів їхні мудрі поради, думав про них, був поруч у скрутну хвилину. Відгукувався на кожен поклик.

Кл. керівник. Батько в сім’ї – захисник, годувальник. Батькове слово –це закон.

Як скаже батько, так і буде, тому що він – голова сім’ї, зразок для своїх дітей.

Кожна дитина хоче щоб батько був людиною сильною, справедливою, щоб був мудрим і мужнім.

Мати – берегиня роду, домашнього вогнища сама вона є тим центром, який єднає всю родину. Мама – наше довідкове бюро і швидка допомога, скринька добрих порад. Перше слово, яке дитина промовляє, це слово мама. Мама вчила вас робити перші кроки, вимовляти перші слова.

Учень.

Скільки в мами сонця, щирого тепла

Скільки, в мами радості. Щедрого добра

Всі ночі не спала – сон наш берегла

Ніжне своє серце і тепло дала.

Як нам не любити неньку дорогу?

У душі матусі почуттів глибінь,

У руках матусі праця без кінця.

А в устах матусі слово мудреця

Учениця. Найкращі дні для наших матерів – це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких ми зможемо для матері зробити.

Даруймо ж радість нашим матерям, бо їм турбот і горя вистачає.

Кл. керівник. У наших предків охоронців родинного вогнища була богиня Берегиня. Ми теж її знаємо. Прокидаємось уранці, наспіх з’їдаємо сніданок приготований її руками, і біжимо до школи, забуваючи поцілувати ці руки. Засинаючи у вечері, бачимо над собою її лагідні очі, забуваючи іноді тим очам сказати лагідне «На добраніч». Це берегиня – наша бабуся. «Бабуся – невтомна бджілка і пече і варить, і внуків приголубить». Діти – це діти, а справжні діти – це онуки. Онуків любить більше ніж дітей. Бабуся! Це мамина або татова мама. Вона прожила вдвічі довше, ніж мама чи тато, бачила в житті вдвічі більше. І ти мабуть, удвоє дорожчий для неї, бо ти дитина її дитини. Сивина… одним бабуся вона прикрашала скроні, іншим зовсім вибілила коси. І кожна сивина свідчить про те, що не завжди їх слухали їхні діти та й внучата. І боліло у бабусь серце за нас, за наших мам і тат, а волоски сивіли.

Кл. керівник. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини. Мудре, хоч іноді й суворе дідусеве слово, вміння заохотити до праці, розповісти цікаві спогади, наповнені природним, народним дотепом, прислів’ями і приказками, легендами, - саме таким незамінним помічником і доброзичливим учителем він є для кожного з нас.

Кл. керівник. В усі часи існувала проблема батьків і дітей. Дітям завжди здається, що батьки не розуміють їх, що вони відстали від життя, що колись було зовсім не так, як тепер. Із покоління в покоління передається це тимчасове непорозуміння. Але там де панують любов і довіра, з часом це проблема зникає.

Зараз ми послухаємо наших дітей, вони розкажуть нам про традиції та звичаї своєї сім'ї (слухаємо розповіді).

Кл. керівник. Прошу всіх покуштувати солодощі, приготовлені дбайливими руками наших люблячих мам та бабусь.

А свято наше продовжується, переходимо до конкурсів. Пропоную для розминки вправу-руханку «Варенички». (Батькам запропоновано підвестися і повторювати слова та рухи: «Просіяли борошно», «Замісили тісто», «Зробити ковбаску», «Порізали ковбаску», «Зліпили варенички»).

Конкурс «Улюблена пісня сім'ї».

Конкурси для батьків та дітей на краще виконання танців та пісень 80-90 років і сучасних, зав'язування піонерських галстуків.

Звання:

«Мама - рукодільниця» - отримала Лілія Євгеніївна Таран,

«Бабуся – рукодільниця» - отримала Ліна Миколаївна Левченко,

«Відомі люди Павлоградщини» - отримав Анатолій Іванович Таранець

«За оригінальність батьківських талантів» – батьки та

Учень. Дорогі батьки, бабусі, дідусі! Дякуємо вам за все хороше, що ви зробили, і робити для нас. Дякуємо за недоспані ночі дякуємо за любов та ласку, за щедрість і доброту.

Кл. керівник. Завершилось наше родинне свято.

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

Ну от і все, ця зустріч – як урок,

Пройшла так швидко, пам'ять відновилась,

І, як в дитинстві, продзвенів дзвінок.

Як добре, що ми всі зустрілися!

7-Б клас, класний керівник івна