Бактеріальний опік плодових
Erwinia amylovora Burill
 |
1, 2 – уражені опіком квіти та суцвіття, 3 – уражені листки яблуні,
4 – уражений плід груші, 5 – прояв хвороби на стовбурі з виділенням ексудату,
6 – вигляд ураженого пагона.
Рослини-господарі. Збудник Erwinia amylovora уражує близько 170 видів рослин. Уражує культурні та дикоростучі рослини: яблуню, грушу, вишню, черешню, суницю, абрикос, персик, мигдаль, малину, айву, сливу, троянду, хурму, волоський горіх. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини Rosaceae.
Плодові культури по чутливості до опіку можна розмістити в такому порядку : груша, яблуня, айва, слива, абрикос, вишня, персик. Декоративні та дикорослі : кизил, глід, горобина, китайська айва, троянда.
Географічне розповсюдження. Опік плодових дерев уперше був виявлений у США в 1844 р. на груші. У Європу він був занесений під час другої світової війни, У наш час опік плодових зареєстрований у багатьох європейських країнах, таких як Німеччина, Франція, Польща, Угорщина, Чехія, Румунія та інші.
Вперше на Україні з’явився в 1997 р. в Чернівецькій обл. на Придністровській дослідній станції в насадженнях груші та яблуні.
У червні 2003 р. при проведенні обстеження плодових культур в Ужгородському районі Закарпаття виявлено опік плодових на саджанцях яблуні. Протягом липня-вересня виявлені нові вогнища бактеріального опіку на присадибних ділянках у Берегівському, Виноградівському, Іршавському та Ужгородському районах. Квіти в’януть, змінюють забарвлення від природного до коричневого та чорного, засихають, залишаючись на дереві. При теплій вологій погоді на квітах і квітконіжках спостерігається виділення молочно-білого ексудату. (фото 2)
Симптоми ураження:
Суцвіття в’януть і відмирають. Загиблі квіти стають бурими або темно-коричневими до чорного кольору. (фото 1, 2)
На листках спостерігається почорніння по краю і згортання їх до середини в разі проникнення інфекції через природні отвори та по серединній жилці листка – в разі проникнення інфекції від пагона. Листки стають чорними у груші, коричневими у яблуні, кизилу, глоду, горобини та ін. (фото 3), відмирають, але не опадають.
Верхівкові молоді пагони в’януть, утворюючи характерний гачкоподібний згин у вигляді пастушої палиці. (фото 6)
На гілках та стовбурі утворюються клиноподібні виразки із різним характером межі здорової і мертвої тканини. Кора в таких місцях стає водянистою, розм’якшується, розтріскується, епідерміс відшаровується. Із виразок може виступати молочно-білий ексудат, який по мірі підсихання набуває бурого кольору. (фото 5)
Ексудат відсутній при високій температурі і низькій вологості. Захворювання поширюється зверху-вниз із скелетних гілок до стовбура, а звідти – до кореня.
Плоди уражені в першу половину вегетації, засихають, зморщуються, темніють і залишаються на дереві навіть після листопаду. При більш пізньому ураженні на плодах груші спостерігається поява водянистих плям, зміна кольору плоду до коричнево-червоного. На яблуках краї інфікованої ділянки червоніють. В умовах підвищеної вологості на уражених плодах спостерігаються краплини молочно-білого ексудату. (фото 4)
Інтенсивність прояву захворювання залежить від кліматичних умов, сезону, видового та сортового складу рослин. Виділяють три критичні періоди появи хвороби : 1 – ранньовесняний (період цвітіння), 2 – літній (період інтенсивного росту дерев), 3 – осінній (період посиленого сокоруху).
Шкодочинність. Опік плодових надзвичайно шкодочинна хвороба плодових рослин, яка уражує квіти, листки, пагони, гілки, стовбур, корінь, плоди. Хвороба виражається в ослабленні дерев, втраті урожайність і товарної якості плодів, а при сприятливих умовах розвитку хвороби – в повній загибелі рослин.
Способи поширення, місця резервації - різноманітні. Збудник може тривалий час знаходитись на рослині в епіфітній стадії. Резерватором часто виступають дикорослі рослини: глід, кизил, горобина та інші.
Поширення збудника здійснюється комахами-запилювачами ( бджолами, осами, джмелями), мухами, попелицями та іншими комахами. Перенесенню збудника опіку на нові території і на більш далекі відстані сприяють дощ, вітер, а також птахи.
Передається збудник з посадковим матеріалом та прищепами. Вірогідність ураження зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізування дерев.
Виявлення та ідентифікація. Проводиться обстеження плодових садів і дикоростучих рослин від початку цвітіння до пізнього літа, з відбором частин рослин та дерев з ознаками ураження. Виявлення збудника слід підтверджувати лабораторно.
Карантинні заходи. Забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів чи країн, де зареєстровано захворювання. Обов’язковий карантинний огляд та лабораторна експертиза. Дозволяється завезення сортових зразків для науково-дослідних установ з обов’язковим розміщенням їх в інтродукційно-карантинних розсадниках. Для вчасного виявлення захворювання необхідне візуальне обстеження посадок у період цвітіння та достигання плодів.
При виявленні опіку плодових на господарство накладається карантин та вживаються заходи з локалізації та ліквідації вогнища згідно з існуючими інструкціями. Після викорчовування – дезінфекція технічних засобів наявними засобами згідно з „Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні”.
Організаційні, агротехнічні та захисні заходи при опіку плодових.
- сильно уражені опіком поодинокі плодові дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці;
- при незначному ураженні окремих гілок опіком плодових проводять п’ятиразовий обробіток в період цвітіння плодових дерев бордоською рідиною (пропорція: мідний купорос – 1, негашене вапно – 3, вода – 50 частин). Перший обробіток – по закритих квітках, 2-йт – коли відкрито 20% квіток, 3-й – коли квітки відкриті на ¾, 4-й – після опадання пелюсток, 5-й – після повного закінчення цвітіння;
- у період спокою, пізно восени, роблять обрізку окремих гілок на відстані від місця ураження: у молодих гілок на 20-25см, у старих – на 10-15см.
- як профілактичний захід рекомендують проводити викорчовування дикорослих груш, яблунь і глоду, які можуть бути джерелом уражень дерев;
- при закладанні нових садів необхідно вибирати стійкі сорти;
- підтримувати кислотність ґрунту в межах рН 5,5-6,5, регулювати баланс N-P-K (азот-фосфор-калій);
- проводити дезінфекцію садового інвентарю, що використовується для обрізки дерев, 5% розчином формаліну.
Боротьба зі шкідниками. Проти переносників інфекцій (кліщів) рекомендовано використовув ати Апполо, 50% к. е.; проти плодожерки, сірого брунькового довгоносика, листовійки, попелиці - Арріво, к. е., Базудин 600EW, 60% к. е. Проти комплексу шкідників рекомендовано застосовувати Бі-58-новий, 40% к. е.
