УДК 550.382.3

, докт. фіз.-мат. наук, директор,

Крива І. Г., інж. 1 к.,

Карпатське відділення Інституту геофізикиім. С.І. Субботіна НАН України,

вул. б, Львів, 79060

depart10@cb-igph.lviv.ua,

ЗАСТОСУВАННЯ КАПАМЕТРІЇ ДЛЯ КОРЕЛЯЦІЇ СТРАТИГРАФІЧНИХ ПЕРЕРИВІВ В ОСАДКОНАГРОМАДЖЕННІ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ (НА ПРИКЛАДІ ГРАНИЦІ НИЖНІЙ-ВЕРХНІЙ ВІЗЕ)

При проведенні нафтопошукових робіт, незважаючи на високі можливості сучасних геологічних методів, розчленування та кореляція геологічного розрізу складно побудованих районів залишається актуальною проблемою. Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ) пов’язана з глибоким прогином в основі Східно-Європейської платформи. У структурному відношенні ДДЗ по кристалічному фундаменту представляє собою грабен, який виповнений відкладами палеозойського, мезозойського і кайнозойського віку. У будові поверхні докембрійського фундаменту чітко виявляються Північний і Південний борти і Центральна частина.

Для Дніпровсько-Донецької западини одним із дискусійних залишається питання стратиграфічного розчленування візейських відкладів, в яких сконцентрована значна кількість вуглеводнів і з якими пов’язуються перспективи відкриття нових родовищ нафти і газу. Відклади візейського ярусу, хоч розвинуті в ДДЗ повсюдно, але не скрізь в повному обсязі. Повнота розрізу і товщина відкладів візейського ярусу змінюється в широких межах в залежності від регіональних і локальних факторів. Серед дослідників немає єдиної думки щодо поділу візейського ярусу на під’яруси. Так, А. О. Білик, Г. І. Вакарчук, В. А Іванишин [1] виділяють три під’яруси (верхній, середній, нижній), в той час як за Стратиграфічною схемою нижньокам’яновугільних відкладів східних областей України візейський ярус поділено лише на два під’яруси.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Представлений візейський ярус морськими і континентальними утвореннями. Відмінною рисою візейських відкладів, особливо у верхній їх частині, є багаторазове перешарування та чергування морських, континентальних і перехідних між ними типів розрізів, утворюючи цикли різних порядків. Відклади верньовізейського під’ярусу літологічно складені аргілітами темно-сірими до чорних, слюдистими, пісковиками сірими, світло сірими. Пісковики дрібно і середньозернисті, нерідко каолінизовані Утворення нижньовізейського під`ярусу виповнені переважно аргілітами та алевролітами темносірого кольору, пісковиками сірими, дрібно-середньозернистими, незначної потужності прошарками вапняків сірих та темно сірих, глинистих. Нижньовізейський під’ярус стратиграфічно відноситься до XІV і ХІІІ мікрофауністичних горизонтів (МГ).

Не вдаючись в дискусію стосовно двох - чи трьохчленної будови візейського ярусу, зупинимося лише на особливостях виділення нижньої границі верхньовізейського під’ярусу.

Нижня границя під’ярусу проводиться переважно по підошві продуктивного горизонту В-20. Відклади верхнього візе зі стратиграфічною незідністю залягають на відкладах нижньовізейського під’ярусу. Перерив в осадконагромадженні між верхнім і нижнім візе є важливим елементом і представляє інтерес для стратиграфічних досліджень.

Метою роботи є оцінка можливостей χ-метрії для розчленування та кореляції візейських відкладів.

Експериментальні виміри магнітної сприйнятливості c гірських порід проводились в керносховищі підприємства “Чернігівнафтогазгеологія” за допомогою капаметра Кт-5. (чутливість капаметра становить 1×10-5 Сі). Дослідження магнітної сприйнятливості відкладів виконувалось для низки перспективних площ Північної та Південної прибортових зон, а також Центральної частини ДДЗ.

Характерним прикладом розподілу χ по вертикалі в Північній прибортовій зоні можуть служити результати отримані на Вовківецькій структурі (Рис.1). Значення χ переважно коливаються в межах 0-60 · 10-5 од. СІ. Однак, досить помітною є відмінність у величинах та дисперсії χ між верхнім і нижнім під’ярусами. Для верхньовізейського під’ярусу характерною є величина χ=15-20 · 10-5 од. СІ, а також наявність значної кількості значень χ, які досягають іноді 300-400 · 10-5 од. СІ. Зовсім інша картина притаманна для нижнього візе, тут значення χ не перевищують 15 · 10-5 од. СІ, при χсер.=5-10 · 10-5 од. СІ та незначній дисперсії. Проте слід відмітити, що границя між XІV і ХІІІ відображається, як різниця в значеннях і складає 10·10-5  од. СІ. Аналогічний характер розподілу χ виявлений нами і в інших зонах ДДЗ [2, 3].

Співставлення виділених інтервалів з аномальними значенням χ із іншими геолого-геофізичними дослідженнями дають можливість стверджувати, що ці інтервали, як правило, приурочені до зон розмиву. Найвищі аномальні значення магнітної сприйнятливості для виділеного інтервалу відмічені в Північній прибортовій частині, що пов’язано, ймовірно, з близькістю джерела зносу, де концентрація магнетиту підвищена. Для інших досліджуваних територій вони дещо нижчі.

Рис. 1. Розподіл значень c по свердловині Вовківецька-1.

Умовні позначення: 1-пісковики, 2- алевроліти, 3- аргіліти, 4- вапняки, 5- аномальні значення χ, 6- осереднина лінія значень.

Отримані результати дають змогу рекомендувати метод χ-метрії, як додатковий метод при розчленуванні та кореляції геологічних розрізів і, в цілому, – при стратиграфічному вивченні осадових товщ.

1. А. О. Білик, Г. І. Вакарчук, В. А Іванишин. Стратиграфія, кореляція і перспективи нафтогазоносності турнейських і візейських відкладів Дніпровсько-Донецької западини.-Чернігів,2002. 2. , Крива І. Г., С. Застосування капаметрії для розчленування та кореляції візейських відкладів Дніпровсько-Донецької западини.-Судак: Українська нафтова академія. Нафта і газ України.. Матеріали 8-ої Міжнародної науково-практичної коференції.2004 – 336-337 с. 3. Крива І. Визначення стратиграфічних переривів в осадонагромадженні Північної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини за даними за даними χ-метрії //Геологія і геохімія горючих копалин//. – Львів, 2008. №2(143), с.67-71.

Maksymchuk V. Yu., Kryva I. G.

USING OF Χ-METERING FOR CORELATION OF STRATIGRAPHICAL INTERRUPTIONS IN SEDIMENTATION OF DNIEPR-DONETSK DEPRESSION (IN APPLICATION TO THE BOUNDARY LOWER-UPPER VISE)