Стенограма прес-конференції, присвяченої ідеї створення
Всеукраїнської експертної мережі
УНІАН
26.01.06
В’ячеслав Брюховецький:
Дозвольте ми розпочнемо прес-конференцію, яка присвячена започаткуванню Всеукраїнської мережі експертів. Ця ідея народилася в надрах «Києво-Могилянської академії», хоча вона підтримана так само політиками і має певну підтримку Київради.
Всі ви знаєте, що в принципі еліта нації завжди незадоволена стосунками з владою. В будь-якій країні воно так відбувається. Нам прикро, що багато інтелектуалів якщо й відійшли від діалогу з владою, то не за своєю волею. Влада, нажаль, не дуже хотіла слухати, і не дуже слухає. Тому виникло таке взаємне бажання, яке викристалізовувалось в моїх полеміках, як члену керівного органу партії «Наша Україна» з своїми колегами. Я їм говорив: «Ну чому ви не слухаєте? Де професори, які брали участь? Де, зрештою, думаюча частина нації, яка повинна впливати на управлінські рішення, на господарські рішення?». Тоді виникла ця ідея, підтримана, зокрема, паном Мартиненком,: давайте створимо таку мережу, де кожен міг би висловити свою думку.
І сьогодні ця мережа розпочала працювати. «Всеукраїнська експертна мережа» – це портал, доступний для кожного, хто бажає взяти участь в подібних обговореннях.
Чому це, на мій погляд, важливо? Важливо, тому, що ми привчилися, ще за часів Радянського Союзу, до тог, що, коли ми йдемо на дискусії, ми йдемо переконувати опонента, ми не йдемо слухати опонента. І ми свідомо намагаємося тільки відстоювати свою думку. В цьому є, очевидно, і якийсь позитив, якщо говорити з ідеологічних позицій. Але насправді це не веде до пошуку оптимальних рішень або до консолідації суспільства, або до створення інститутів громадянського суспільства. Це іде ідеологічна боротьба, яка була ще за часів Радянського Союзу, хоча сьогодні вона інакше виглядає.
Ідея нашої мережі – зламати цю тенденцію і спробувати почути один одного, розуміючи, що, можливо, не завжди влада буде дослухатися до наших думок. Ми не є ідеалістами, які вважають, що якщо розумні люди понарасказують владі, то влада одразу змінить стиль своєї поведінки. Але, тем не менше, ми маємо твердий намір і бажання того, щоби влада почула. Більше того, ми в розмовах з Миколою Мартиненком, як представником влади, говорили про те, що непогано було би деякі рішення, які потребують експертизи не лише в надрах парламенту чи уряду, виставляти на той самий портал, щоби люди могли їх обговорювати і висловлювати свої пропозиції.
Отже, коротко, в цьому і полягає ідея створення мережі. Вона відкрита для будь-кого. Ми будемо дуже зацікавлені в максимальному розширенні учасників мережі, включаючи не лише киян, а й потужних центрів інтелектуальної концентрації, які є в Україні. Але це не виключає участі людей з іншого середовища, з маленьких населених пунктів. Розумні люди є скрізь.
На початку нашої діяльності ми провели три вступні семінари з експертами. Сьогодні тут є представники від кожного з цих семінарів. Перший семінар був присвячений проблемам освіти, що, мабуть, природно – почати в «Києво-Могилянській академії» з цього. Другий семінар був присвячений проблемам політичним. І третій семінар – проблемам економічним. Таким чином було започатковано рух цієї мережі і порталу, про який ви сьогодні теж дістанете інформацію.
Дозвольте мені представити учасників прес-конференції. Я – В’ячеслав Брюховецький, президент «Києво-Могилянської академії».
Тарас Фініков – проректор з міжнародних проектів Університету економіки та права «КРОК», він буде розповідати про семінар, який був присвячений освіті.
Відомий політолог Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладний політичних досліджень «ПЕНТА». Володимир В’ячеславович буде представляти політичний семінар.
– завідуюча кафедри конкурентної політики та інноваційного розвитку Університету економіки та права «КРОК», професор «Києво-Могилянської академії», колишній заступник Голови Антимонопольного комітету України. Вона буде розповідати про семінар з економіки.
Павло Гальченко – співробітник Центру інтелектуальних ресурсів і технологій, системний адміністратор порталу.
На останок хочу сказати, що робота мережі буде присвячена не лише цим трьом напрямкам. Найближчим часом відбудеться подібний семінар в галузі охорони здоров’я, згодом – в інших галузях нашого життя. Отже, дозвольте мені надати слово представникам кожного з тих напрямку, які вже було започатковано. Тарас Фініков. Прошу.
Тарас Фініков:
Дякую. Семінар, присвячений актуальним проблемам української освіти, був першим у ряді семінарів, які започатковано для створення мережі. Під час цього семінару ми сконцентрувались на кількох базових, з нашої точки зору, речах. В першу чергу – в яких сферах соціально-політичного життя у нас є брак експертної підтримки. Які галузі сфери освіти потребують такої підтримки. Де ми маємо ті чи інші можливості залучити експертів до освітньої сфери. Нарешті, якими способами може діяти мережа в рамках своїх можливостей.
Я б хотів сказати лише кілька слів про базові, головні результати цього семінару. Для себе ми визначили, що центральними проблемами нашої освітньої сфери є сьогодні такі: проблема якості освіти, проблема демократизації освіти (як внутрішньої, так і зовнішньої), всілякого розширення автономних начал в діяльності нашої освітньої сфери. Є проблема зв’язку освіти з ринком праці, який залишає бажати багато кращого. Є проблема мотивації освітніх інституцій до участі в реформуванні.
Виходячи з цих і низки інших проблем, експерти і всі інші, хто був учасником дискусії, дійшли висновку, що запровадження мережі, активне розширення діяльності мережі, в першу чергу, буде сприяти формуванню громадської думки через реальні форуми (через конференції, різноманітні електронні засоби, Інтернет-сайти і портали. Це дозволить організувати певну систему лобіювання інтересів освіти перед державними органами і налагодити таку взаємодію з владою, коли думка експертної частини суспільства буде владою почута і вимагатиме якоїсь реакції влади. Це проблема незалежної системи акредитації навчальних закладів всіх рівнів. І це, нарешті, забезпечення певної симетрії в доступі до прийняття рішень всіх потенційно здатних брати участь в прийнятті цих рішень. Я хотів би тут сказати, що семінар був дуже налаштований саме на те, як побудувати мережу в такий спосіб, щоб вона дозволила тисячам людей, які сьогодні спроможні щось запропонувати, отримати це право.
Я передаю слово Володимиру Фесенку.
Володимир Фесенко:
Дякую. По-перше, я хотів би відзначити велику актуальність такого проекту і те, що це не перший проект. Декілька років тому була зроблена спроба створити всеукраїнську експертну мережу за допомогою фонду «Відродження». Але, нажаль, тоді проект, хоча і розпочався, не набрав повної сили, не запрацював. В даному випадку я дуже сподіваюсь, що те, що проект реалізується за допомогою такої авторитетної структури як «Києво-Могилянська академія», декількох громадських (і не лише громадських) організацій, і, я хотів би це підкреслити, не на грантовій основі (тобто, тут поки що не буде якихось обмежень в часі), це дає надію на те, що проект буде розвиватися.
До речі, є велика потреба у такому проекті. Наприклад, в Росії вже є аналоги, хоча дуже політизовані і заангажовані. У нас такі спроби також є: політологи вже декілька років намагаються спілкуватись на регулярній основі, працювати в спільних проектах. Одним із таких проектів, де я також беру участь, є «Український клуб». Є електронний проект – проект «Діалог». Але в даному випадку йдеться про дуже масштабний проект, в якому будуть брати участь, по-перше, представники різних галузей (це дуже важливо), по-друге, будуть брати участь представники різних регіонів. Нам дуже потрібна така велика мережа, яка би охоплювала всі регіони України. В цьому є інноваційність такого проекту. Такий проект може дозволити вирішити декілька дуже актуальних завдань. По-перше, визначити кола експертів в різних напрямках, в різних галузях. Я, до речі, дуже часто, чую критичні зауваження (наприклад, в засобах масової інформації), що ми бачимо одні і ті ж обличчя. З іншого боку, до мене дуже часто звертаються: «Скажіть, хто може виступити в ролі експерта?». Наприклад, газове питання було. Де експерти з газової проблематики? З проблематики енергетичної політики? Я вже не кажу про інше, наприклад, про соціальну політику. Тобто у кожній галузі треба шукати експертів. Така мережа може визначити кола експертів, роблячи поле для пошуків таких експертів.
З іншого боку, важливе завдання – це креативна функція такої мережі. Треба напрацьовувати ініціативи, пропозиції щодо вирішення проблем і викликів, які стоять перед нашою державою, перед нашим суспільством. Треба формувати порядок денний розвитку суспільства і держави. Ми за останній рік чули досить багато критичних зауважень щодо відсутності чіткої стратегії розвитку, як в цілому, так і по окремих галузях. Я думаю, що в рамках такого проекту можна працювати стосовно визначення стратегічного розвитку.
На нашій секції ми спробували визначити найбільш актуальні політичні проблеми, які потребують уваги експертів. При чому йшлося не лише про найбільш гарячі проблеми (конституційна реформа, політична криза, яка відбулась в січні), але і проблеми стратегічного розвитку, проблеми, які англійською мовою називаються public policy.
Багато хто під час дискусії звертав увагу на те, що експерти мають попрацювати над формуванням порядку денного для держави. Дуже багато хто звертав увагу на необхідність визначення національних інтересів. Наведу один лише приклад. Дискусія про нафтогазову угоду. Всі говорять про захист національних інтересів. Але майже ніхто не визначає, а у чому саме є національні інтереси в газовому питанні. Навіть визначення, формулювання конкретних національних інтересів – важливий крок.
Багато хто пропонував різні варіанти взаємодії між владою і експертною спільнотою. Це проблема, яка залишається дуже актуальною. Я знаю із спілкування з колегами, які працюють у владі, що влада зацікавлена в співпраці з експертами. Але треба шукати формат співпраці, джерела фінансування такої співпраці, канали обміну інформації, щоб отримати продукт співпраці. Експертна мережа може надати багато для розв’язання цієї проблеми.
Нарешті, я хотів би відзначити, що було багато пропозицій стосовно того, в якому саме напрямку може працювати така мережа. Це не лише визначення певного кола експертів, не лише оперативна експертиза конкретних документів, конкретних проектів, ініціатив, як з боку влади, так і з боку опозиційних сил, але це також робота стосовно визначення конкретних проблем, конкретних шляхів їх розв’язання. Наприклад, була така ідея (за аналог брали роботу відомого американського аналітичного центру Think Tank RAND Corporation): підготовка національних доповідей, підготовка конкретних пропозицій і їх оперативне обговорення в рамках мережі.
Були пропозиції щодо створення видання, в якому можна би було не лише в електронному, а і в друкованому вигляді надавати найбільш цікаві матеріали, які би з’являлися в рамках мережі.
За браком часу, я, нажаль, не можу про все розказати, але, я думаю, що навіть перша спроба обговорити на семінарі, чим і як може займатися така мережа і експерти, які будуть в ній працювати, показали, що у такого проекту є дуже великий потенціал. І цей потенціал може бути корисним не лише учасникам проекту, а й суспільству, і органам влади. Дякую.
Зоя Борисенко:
Я хотіла б почати з того, що на засіданні нашої, економічної, секції були на тільки експерти, а і представники різних галузей науки, працівники органів влади. Дуже активно обговорювалися економічні проблеми. Проблем в нашій економіці сьогодні безліч, і всі на перший погляд здаються найважливішими. Але ми спробували виділити найбільш актуальні з них.
Першою, зрозуміло, сьогодні іде проблема енергетичної безпеки.
Далі – формування ефективного конкурентного середовища і дієвий захист конкуренції підприємницької діяльності. Ми повинні підняти своє власне підприємництво.
Дуже багато хто говорив про питання детінізації економіки, подолання корупції в нашій державі.
Крім того, важливість визначення ролі і місця українських компаній в нинішньому глобалізованому середовищі.
Далі було піднято питання сприяння розвитку регіонів. Це дуже важливо, тому, що в нас, нажаль, сьогодні майже все вирішується в центрі.
Далі – питання розвитку середніх та малих підприємств, питання раціонального використовування природних ресурсів і питання інвестиційно-інноваційної політики.
Ми, звичайно, намагалися підійти до проблеми, яким же чином вирішувати всі ті питання, що розглядали економісти. Вирішили, що найважливіше – це реальний аналіз стану, того, що відбувається, тому, що, нажаль, те, що на місцях відбувається і те, що має в уявленні влада, – це часто зовсім різні речі. Створення такої мережі надати можливість почути думку всіх, всіх, всіх, не тільки різних столичних фахівців, але і регіональних представників. Тому об’єктивний аналіз і оцінка економічної ситуації повинні бути зроблені перш за все.
Далі – ми вважаємо обов’язковим діалог з владою, особливо в прийнятті рішень. Пан Мартиненко у своєму виступі зазначив, що деякі закони взагалі незрозуміло звідки беруться, і суспільство на їх прийняття не впливає. Якби от був такий громадський контроль за прийняттям рішень влади і обговорення в їх прийняття, то багато рішень можливо б і не з’явилось.
Ну і, врешті, дуже важливим є громадський контроль виконання рішень. Всі знають, що за роки незалежності (майже кожен рік – новий уряд) було багато програм дій уряду, які не виконувались.
Наприкінці я хотіла би сказати, що всі учасники цього економічного семінару підтримали думку, що створення Всеукраїнської експертної мережі – це надзвичайно актуально. Яка б чудова влада не була, а все одно її представники є суб’єктивними. Вони чимось обмежені. Кожен керівник обмежений певними питаннями. І тому у найбільш демократичних суспільствах, у країнах з розвиненою економікою велику роль відіграють громадські організації, громадський контроль діяльності влади. Обов’язково! Тому створення такої мережі – це залучення думки широкого кола фахівців до вирішення найбільш болючих питань розвитку суспільства. Мережа доступна, через Інтернет туди може війти будь-який фахівець. У нас, нажаль, сьогодні склалася така ситуація, коли дуже багато фахівців пішло з влади, і відчувають себе просто непотрібними. Але дуже щиро хочуть, щоби їх фах був якимось чином використаний у реформуванні економіки нашої країни. Тому я вбачаю дуже великі перспективи в цієї мережі. Ми можемо добре працювати, але влада повинна нас почути. Тому дуже добре, що нас сьогодні запросили сюди, що наша думка донесеться не тільки до широких кіл громадськості, а і до представників органів влади. Хай вони знають: є можливості, що ми можемо працювати не тільки на суспільство загалом, а й на потреби конкретного органу влади, тобто проводити якісь проблемні опитування, пропонувати шляхи вирішення питань. Дякую.
В’ячеслав Брюховецький:
Дякую. Я надаю слово Павлу Гальченку для короткої презентації порталу і детальнішої розповіді про те, як це може відбуватися.
Павло Гальченко:
Добрий день, Вітаю вас. Я представляю Центр інтелектуальних ресурсів і технологій, це саме та команда, яка обслуговує портал.
Взагалі Інтернет-портал – це той інструмент, та «машина», на якій будуть «їхати» наші експерти. Я міг би дуже довго розповідати про те, як зроблений портал, які програмні модулі тут використовувались (це наша «дитинка»). Але за браком часу я цього не буду робити, обмежусь короткою презентацією.
Портал дуже зручний і простий у користуванні. Головна сторінка порталу з декількох головних рубрик: це останні аналітичні статті, написані експертами, останні новини та анонси, які нам надають агентства УНІАН та Інтерфакс, дайджест ЗМІ, а також три основні рубрики, три майданчика, на яких працюють експерти. Поки що це тільки «Економіка», «Політика» і «Освіта». Але згодом, як вже зазначив В’ячеслав Степанович, їх буде значно більше.
Основною «фішкою» порталу є громадські та експертні опитування. Вони представлені на головній сторінці, але для них відведено і окрему сторінку. Наш движок має можливість з усіх отриманих від користувачів та експертів відповідей виділяти не лише експертні думки, а і робити розподіл за статевою ознакою, за місцепроживанням тих, хто голосував, за рівнем освіти тощо. Завдяки цьому можна робити більш розгорнуті аналітичні висновки щодо результатів опитувань.
Ще одним інструментом роботи експертів є форум. Він дуже розгорнутий, надає дуже багато можливостей, він написаний українською мовою. На порталі, до речі, існує дві мовні версії, російська і українська. Авторські матеріали друкуються мовою оригіналу. За півроку планується впровадження англійської версії, бо в перспективі ми сподіваємося вийти на міжнародний рівень.
Ще одна цікава сторінка – «Експерти». Тут зареєстровані експерти, які є членами Всеукраїнської експертної мережі, з тими даними, які вони самі хочуть повідомити про себе громадськості.
Якщо ви хочете отримати більш детальну інформацію, будь ласка, заходьте на наш портал. Я думаю, ви складете свою думку самі, і вона буде позитивною. Запишіть, будь ласка дві адреси. Дякую.
В’ячеслав Брюховецький:
Дякую. Отже ви дістали попереднє цілісне уявлення про те, що сьогодні є Всеукраїнська експертна мережа і портал, який вже працює і адресу якого ви бачите. Ми завжди будемо вітати роботу з мережею і на нашому порталі. Але, будь ласка, якщо є питання, кожен з вас може їх задати.
Зоя Борисенко:
Я хочу додати. От ми з вами говорили про те, що важливо, щоби влада користувалася результатами нашої роботи. Але я зараз подумала, що преса – це ж найважливіша влада! Владні можливості сьогодні в демократичному суспільстві є і у преси! Я вважаю, що це прекрасно, якщо засоби масової інформації будуть користуватися цим порталом, використовувати дані, які там є, висвітлювати результативність нашої роботи, наскільки влада прислухається до громадськості.
В’ячеслав Брюховецький:
Я сподіваюсь на те. Будь ласка.
Запитання із залу:
Идея прекрасная. Каков международный опыт создания подобных сетей экспертов?
Павло Гальченко:
Подобного опыта у Украины нет. Если же речь идет о международном опыте, то он, конечно же, существует. Такие сообщества преимущественно создаются на территории Соединенных Штатов Америки, хотя существуют и в европейских странах.
Такие интеллектуальные сообщества можно охарактеризовать как «фабрику мысли» 5-го поколения – своеобразный «мозговой центр», который в своей работе использует в основном средства телекоммуникации, Интернет, и сообщество экспертов работает в виртуальном режиме в телекоммуникационных сетях.
В’ячеслав Брюховецький:
Досвід, безперечно, є, і досить значний. Як сказав Павло Гальченко, це вже п’яте покоління подібного роду утворень, які, очевидно, починалися не з порталів. Вони починалися з «мозкових штурмів». Поняття Think Tank, як відомо, пішло з Америки. Між іншим, є досвід таких проектів і в наших сусідів, у росіян. Хоча він більше політизований, ніж той, що ми хочемо зробити. Ми не хочемо політизувати свою роботу. Ми хочемо бути відкритими для всього суспільства. Але ми цей досвід враховуємо. Він став у пригоді при підготовці нашого концептуального бачення. Наша ідея в тому, щоби це не було політизованим.
Запитання із залу:
Еще один вопрос. Каков механизм привлечения экспертов? Организаторы их приглашают или они сам должны себя предлагать?
В’ячеслав Брюховецький:
На початку, як ви розумієте, організатори запрошували на ці семінари. Ми визначали певне коло експертів, яких хотіли запросити. Хто відгукнувся, той прийшов. Але, в принципі, ідея в тому, щоб експерти оголошувались самі. Дуже важливо, щоби цей портал став цікавим. Тоді експерти будуть працювати. Але ідея, повторюю, в тому, що люди повинні залучатись самі. Пан Фесенко хотів щось додати.
Володимир Фесенко:
Стосовно міжнародного досвіду (тут згадувався російський досвід). Що конкретно малося на увазі. Це така мережа, яка називається kreml. org. (в Інтернеті). Це проект відомого Гліба Павловського. Тому зрозуміло, яка там політична позиція. Хоча за формою, за самою ідеєю проект цікавий. Інша річ, що він, дійсно, політично заангажований. В даному випадку, одна з цілей проекту – зробити політично незаангажований проект.
Запитання із залу:
Ви хочете допомагати владі виробляти ті чи інші рішення. Чи є в вас якась реакція когось із представників влади, крім пана Мартиненка, якого Ви назвали, на створення цієї мережі?
В’ячеслав Брюховецький:
У нас є позитивна реакція Київради, і зокрема, мера Києва, пана Омельченка, на ці ідеї. Поки ще ми пропонуємо і чекаємо на реакцію. Власно, останній з циклу семінарів відбувся тільки вчора. Портал тільки запрацював. Але перші реальні кроки ми вже бачимо. Треба час на це, і треба бути активним, щоби влада захотіла на це реагувати.
Запитання із залу:
Нажаль, дуже далеко відірвані наші державні мужі від народу. І проекти (як кодекс, громадянський, цивільний, які вступили в протиріччя, і один треба відміняти). Це і затрачені людські ресурси, і все.
Чи не заставити ви, щоби обов’язково залучали експертів (і ваш сайт) і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, інші державні установи. Є нормальні наукові інститути, є експерти, той самий «Український клуб», які нормальні речі пропонують, а все одно, закони, кінець кінцем, приймаються для народу. Не могли б ви зробити так, щоб вас обов’язково залучали на платній основі, щоб наука наша теж мала якусь підтримку з цього. Дякую.
В’ячеслав Брюховецький:
Я можу додати, що не тільки державні мужі, а й державні дами точно так само ставляться. Чи можемо ми вимагати того, про що ви кажете? Я думаю, що тут є один шлях: якість та інтенсивність нашої роботи. Як ми можемо вимагати? Ми є громадська ініціатива, якщо хочете, народжуваного громадянського суспільства.
Запитання із залу:
Чи буде у вас база даних експертів? Чи будете ви їх запрошувати залучатись до роботи (бо є люди пасивні)?
В’ячеслав Брюховецький:
Ми це вже робимо в Києві. І будуть такі семінари в регіонах. Це вже залучає людей. База даних вже є, власно кажучи, база даних тих людей, які вже залучилися до роботи. Вона твориться і поповнюється кожен день. Я сподіваюсь, що вона буде розширюватись.
