Реформа монастирів у Словаччині
Ми, нижчепідписані монахи звернулися з закликом до єпископів Словаччини зректися сучасних єресей (див. лист Заклик єпископам Словаччини визнати католицьку віру – www.societasbm.sk). За це звернення єпископи незаконно і неправосильно виголосили на нас кару екскомуніки. Однак цим тільки виявили своє власне відступництво від християнської віри. Тому що не зреклися єресей, самі себе виключили з Містичного Тіла Христового (Гал.1,8-9) і стягнули на себе екскомуніку latae sententiae (СІС кан.1364 §1) за оборону єресей і перебування в них. Визнати істинну віру і зректися єресей сьогодні є обов’язком кожного монаха і кожного священика.
Сенсом монашого життя є радикальне відділення від духа світу і радикальне наслідування Христа: «Хто не залишить все, що має, не може бути моїм учнем» (Лк.14.33). Це стосується кожного християнина, але кожен монах має бути прикладом. Ганебно, коли монах назовні залишив світ, але внутрішньо не живе для Ісуса, але сам для себе, своєї кар’єри і своєї самореалізації. Монах, насамперед, має бути сіллю і світлом для світу: «Ви – сіль землі. Ви – світло світу». Монах має повертатися до первісної харизми свого засновника. Є обманом писати гарні книги про свого засновника, а тим самим притягнути молоді душі до цього ідеалу, але потім жити якраз навпаки і нікому не дозволити жити харизму засновника. Свідоцтва монахів, які вийшли з монастиря, є жахливі.
Францисканці: Святий Франциск наголошував на харизмі убожества, але багато з його духовних синів люблять комфорт, матеріальні речі і є нав’язані на них більше, ніж люди у світі!
Святий Франциск де Пауло заснував строгий чин. Навіть сьогодні ці монахи не їдять м’яса, але насправді є ласунами, які їдять дорогі риби і спеціальну їжу, якої не мають навіть люди у світі.
Святий Ігнатій і святий Домінік радикально наслідували Христа і воювали за правовірність. Їхні духовні сини сьогодні є найбільшими єретиками!
Сучасні монастирі проходять глибокою кризою, стали найбільшою перешкодою навернення, покаяння і наслідування Христа. В монастирях є дух фарисейства, формалізму і пихи. На цього духа вказував вже Христос. Нагадуємо, що правовірний Синод Української Греко-Католицької Церкви 24.6.2009р. закликав нижчевказаних генеральних настоятелів визнати віру і зректися єресей:
о. Адольфо Ніколас (єзуїти)
о. Аб. Олівера Д. Бернардо (трапісти)
о. Азпіроз Коста Карлос Альфонсо (домінікани)
о. Родріґес Карвайо Хосе (францискани)
о. Єґрі Мауро (капуцини)
о. Таска Марко (мінорити)
о. Марінеллі Франческо (мініми)
о. Ноткер (бенедиктини)
о. Тобін Джозеф Вільям (редемптористи)
Дон Паскуаль Чавез Віянуева (селезіяни)
о. Міян Ромерал Фернандо (кармеліти)
о. іс (августиніани)
о. ґретінґер (премонстрати)
Оскільки єресей не зреклися, 16.07.2009р. на них лягла екскомуніка latae sententiae і Божа анатема.
Так само 25.07.2009р. представників руху Фоколяре було закликано визнати віру і зректися єресей. Йдеться про оцих церковних представників:
Марія Воче – президент
Джанкарло Фалетті – спів-президент
Альберто Феруччі, президент руху Нове людство
П’єр Джорджо Колонетті, віцепрезидент руху Нове людство
Луйджіно Бруні, координатор Економічного товариства
Марчелла Феррарі, президент Акції об’єднаного світу
Сальватріче Інфантіно, віцепрезидент Акції об’єднаного світу
Оскільки єресей не зреклися, 16.08.2009р. на них лягла екскомуніка latae sententiae і Божа анатема.
Є ганьбою, що фоколярини вносять до Церкви синкретизм, прихований за фразами про любов, і творять єдність з єресями, масонами і духом Ньою Ейдж.
Духа синкретизму вносять до Церкви і бенедиктинці, надаючи свої монастирі для дзен-медитацій буддистів і йоги. Самі приймають цього духа апостазії, а потім інфікують ним Церкву. Подібні духовні центри для духовного отруєння щирих християн створили і монахи ксаверіани в Італії. Багато єзуїтів вже не є навіть християнами, бо прийняли духа антихриста і вносять цього духа з надзвичайно великою ревністю до цілої Церкви. Напр.: Минулого року в Братіславі відбувся виступ єзуїта з Індії, який подавав модель нової духовності і молитви. Йшлося про танець, яким він вшановував демонів і відкривав молоду генерацію на антихристовго духа. Замість габіту, був напів-нагий, в спідниці-штанах, як гомосексуаліст, і нафарбований, наче розпусниця. Це ганьба, що офіційна ієрархія не перестерігала перед цим публічним злочином, але навпаки, дала для цієї антимісії своє благословення і робила їй рекламу.
Інші монахи займаються окультними практиками і орієнтальними медитаціями. Ще інші відкриваються різним формам нечистоти, які навіть не хочемо називати. В домініканців є Содом і Гомора. Від таких духів щирий монах мусить за будь-яку ціну відділитися, інакше прикриває єретичну і неморальну систему всередині Церкви і на нього лягає повна відповідальність. В сучасності мовчання є злочином і зрадою Христа.
Що стосується францисканців і капуцинів, то вони заморюють християнську молодь хеві-металом і рок-музикою, яка походить з поганського культу вуду і відкриває душі всім формам нечистоти, насилля, різним демонам, і таким чином – відпаду від Христа. Нічого не змінює те, що в піснях використовуються побожні слова – тим гірше!
Сьогодні монастирі стали розсадниками духа Нью Ейдж, розсадниками духовного розкладу Католицької Церкви. Багато селезіан замість того, щоб формувати молодь у правовірності, пропонують їй найсучасніші єресі і так допомагають неприятелям Церкви вибудувати всередині Церкви антихристову генерацію апостатів. В цій особливо важкій добі монаші обіти чистоти, убожества і послуху є насмішкою. Послух зловживається до того, щоб приглушувати совість і нищити останні залишки спасительної віри в щиро шукаючих молодих монахів. Яке рішення? Або робити реформу, або відійти з монастиря. Чому? Бо людина швидше спасеться у світі, ніж в монастирі, де панує дух єресей і лицемірства.
Кожен чин хай виділить один дім, де монахи зможуть розпочати правдиву реформу, тобто повернення до первісної харизми свого засновника. На жаль, фарисейська система, яка окупувала в Церкві владу на найвищих місцях, не дозволить правдивої реформи. Тому треба великого геройства. Монах мусить усвідомлювати, що до цієї ситуації відноситься Боже слово: «Бога треба слухати більше ніж людей». Правдива реформа мусить здійснитися і за ціну погроз та формальних екскомунік від апостатів (які однак не є правосильними). Інакше монастирі з духом відступництва є пошестю чуми для цілої Церкви. Для багатьох монахів є єдиний вихід: відважно виступити проти єретичної структури і прямо підпорядкуватися юрисдикції Святішого Отця. В історії Церкви бачимо, що ненавернені монахи з духом фарисейства спроможні вчинити найгірші і найпідліші речі, напр.: святого Івана від Хреста власні монахи закрили в погребі і щоп’ятниці бичували. Якщо б він не втік, то там би й загинув. Святому Бенедикту дали отруту до келиха. Святого Альфонса виключили з чину, який він сам заснував. Відпір духа фарисейства є таким сильним, що часто єдиним рішенням є відійти і заснувати новий чин.
Суть монаршого життя – це постійне покаяння, тобто завжди повертатися до правди, завжди намагатися зректися свого «еґо» і жити з віри. Це поєднане з правдивим наслідуванням пониженого і покинутого Христа. Монахи мають бути ведені до суті Євангелія, тобто до втрати своєї душі задля Христа (Мк.8.35), відмирання пшеничного зерна (Ів.12,24). Замість того сучасна деформація монахів базується на модерних психологіях, філософіях і єресях історично-критичної теології (ІКТ), які заперечують натхнення Св. Письма, Христове Божество і його реальне та історичне воскресіння. Чуда у Св. Письмі вважають міфами. Плодом ІКТ і фальшивої пошани до інших релігій є гомосексуалізм і педофілія. За це моральне збочення священиків публічно вибачався Святіший Отець Бенедикт XVI в США і Австралії. Якщо священики і монахи Словаччини не відділяться від цих сучасних єресей і не визнають віру, то цей духовний СНІД заморить цілу Словаччину.
Ми були змушені зробити радикальний крок, вийти з-під юрисдикції єретичної структури і прямо підпорядкуватися юрисдикції папи. І для багатьох з вас це є єдиним рішенням. Ви, монахи Словаччини, розпочніть правдиву реформу самі від себе, відділіться від Духа єресей, синкретизму з поганством і Духа світу, прийміть дорогу покаяння і правдивого наслідування Христа. Святий Дух сьогодні говорить до вас, «коли почуєте Його голос, не робіть затверділими ваші серця» (Євр.3,7-8). Станьте пророцьким голосом і голосом сумління для інших монахів та цілої Церкви. Ми закликаємо вас, настоятелів чоловічих монаших домів у Словаччині, щоб ви до 2.02.2010р. – в день монашества – визнали католицьку віру і публічно зреклися єресей. Ця наша вимога зобов’язує вас у сумлінні. Якщо не визнаєте істинну віру і не відділитеся від єресей та духа єресей, то цим самим зраджуєте Ісуса Христа і довершите свою апостазію від Нього і від Церкви. Ваші підлеглі мусять знати, кого можуть, а кого вже не сміють слухати. Молимось за вас. Будьте відважні і не бійтеся погроз, залякувань і т. зв. церковних кар єретичної системи. В цій історичній годині зробіть одне: зречіться єресей та визнайте істинну віру. Своє визнання вишліть Святішому Отцю і нам, щоб ми могли його оприлюднити.
Ваші в Христі,
о. Міхал, SBM
о. Вацлав, SBM
о. Бернард, SBM
о. Шарбель, SBM
Братіслава, 31.12.2009
Додаток: Формуляр визнання віри.
Копія листа: Святіший Отець Бенедикт XVI
www. societasbm. sk
