Олесь Гончар – син Придніпров’я (стр. 1 )

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія

Краєзнавчий відділ

Серія: «Літературна Дніпропетровщина»

Олесь Гончар – син Придніпров’я

До 95-річчя від дня народження

Дніпропетровськ

2013

ББК 91.28

УДК 016:929

Г - 65

Олесь Гончар – син Придніпров’я: До 95-річчя від дня народження: Біобібліограф. покажчик / Упорядн.: Т. Бреславець, І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2013.– 108 с. (Сер. «Літера-турна Дніпропетровщина»).

У серії бібліографічних видань «Літературна Дніпропетровщина» ДОУНБ пропонує біобібліографічний покажчик, присвячений Олесеві Гончару – видатному синові Придніпров’я, відомому українському письменникові та громадському діячеві. Оскільки життя та творчість письменника неймовірно багаті, насичені, різноманітні й пов’язані з усією Україною, упорядники не ставили за мету зібрати всю його бібліографію, а лише ту її частину, що пов’язана з Дніпропетровщиною.

Бібліографії передує стаття старшого наукового співробітника відділу ДНІМ ім. Д. І. Яворницького «Літературне Придніпров’я» Світлани Мартинової.

У покажчику представлені твори та публікації О. Гончара, які друкувалися на Дніпропетровщині та в яких зображений Придніпровський край. Також зібрано книги і публікації про народження, навчання, перебування його у Дніпропетровську та інших куточках області, зв’язки з нашими краянами. Окремі розділи подають матеріали з вивчення біографії та творчої спадщини письменника, вшанування та увічнення його пам’яті.

Покажчик охоплює період з 1945 року, від перших публікацій у місцевій пресі, до 2012 року. Матеріали логічно структуровані, більшість бібліографічних записів анотовано. Бібліографію доповнює іменний покажчик.

Видання може бути корисним літературо - та мовознавцям, історикам, учителям, журналістам, бібліотекарям, студентам, школярам – усім, хто цікавиться та вивчає життєвий шлях і творчість Олеся Гончара. Також видання може слугувати матеріалом для упорядкування науково-допоміжного покаж-чика загальноукраїнського масштабу.

Видатний син Дніпропетровщини

3 квітня 2013 року виповнюється 95 років із дня народження видатного письменника і громадського діяча, Героя України, академіка, лауреата Державної премії України імені Т. Шевченка, інших державних премій –Олеся Терентійовича Гончара (1918–1995).

Дніпропетровськ є цен-тральною географічною точкою в його біографії. Саме тут, у козацькій Ломівці, на околиці Дніпропетровська, народився Олесь Гончар. Сюди повернувся обпаленим війною, аби у Дніпропетровсь-кому університеті продовжити перерване війною навчання.

У будиночку сестри по вул. Клубній, 25, де проживав під час навчання, написав перші твори – новели «Модри Камень», «Весна за Мора-вою», «Співачка», нарис «Аспірантка», роман «Пра-пороносці» (кн. 1 і 2), з яким яскраво й одразу увійшов в українську літературу і був визнаний наймолодшим її класиком.

З 1947 року, після переїзду до Києва, щорічно до 1984 року навідується в Ломівку. Приїздить сам, з родиною, зі своїми іменитими друзями. Тут, в тиші міської околиці, ховається від столичної метушні, телефонних дзвінків, офіційних зустрічей. «А такої тиші, як у Ломівці, немає ніде», – скаже, побувавши на Клубній, Олександр Фадєєв.

На тій же Клубній, усього за декілька будинків від сестриного, Гончар придбав садибу й збудував свою хату. Садиба зі споришевим подвір’ям та великим садом, як у Романа Степового – головного героя роману «Твоя зоря». А поряд – поле соняшників... «Стояли до самого обрію пишноголові, стрункі і незліченні, і всі як один обернені до свого небесного взірця, до сонця... Здавалося, вони й самі випромінюють світло своїми жовтогарячими незліченними коронами, і, може тому навкруги, в зоні їхньої дії, було якось особливо ясно, чарівно й святково, мов у заповіднику сонця».

«Вся Клубна наче пахла поезією», – писав Павло Загребельний і зауважував, що «…справжні твори тільки й можуть народжуватися у таких блаженних куточках, як Ломівка!».

Тому не випадково «добра половина творів» Гончара, як він сам зізнавався у листі до свого друга, дніпропетровського письменника Сергія Зав-городнього, створювалася саме в Ломівці, на «незабутній Клубній», де «сама атмосфера, середовище людей трудових» схиляли до творчості.

Нашим степовим духом навіяні і «Тронка», і «Таврія», і новели з циклу «Південь». Тут писалися «Людина і зброя», «Перекоп». Тут «визрів» і роман «Собор».

«Зближується все, з плавень сарматських, з Новомосковських напливає собор. Ломівка стала Зачіплянка, все, змістившись в просторі, зблизилось, зажило вже у новій поетичній географії, в нових взаємозв’язках, і почуваєш, як із цих зближень, реальностей, із твоїх уявлень, фантазій і візій виростає щось єдине, народжується ота моцартівська гармонія мистецтва… Буде «Собор».

Критика завжди відзначала головну рису творчості Гончара: уміння вивищити людину. Думається, що уміння звертати увагу більше на добрі, приязні, сонячні аспекти життя своїх героїв, ніж на темні його прояви (хоча вони й не зникають з поля бачення письменника), Гончар набув саме в Ломівці, серед «добрих», «гарних, незлобивих людей».

Він любив людей «трудових», які живуть змістовним життям, «полишають глибокий слід на землі – променистий світ любові…»

На Придніпров’ї Гончар мав безліч шанувальників і друзів. Тривалі дружні стосунки підтримував з дніпро-петровськими літераторами, своїми ровесниками: Сергієм Завгороднім, Дмитром Демерджі, Михайлом Шатровим, Петром Бібою. За словами самих письменників, сформував ціле покоління дніпропетровських шестидесятників, у свідомості яких є щось від мистецької сутності Олеся Гончара.  Це і Семен Данилейко, якого благословив у літературу Гончар, написавши передмову до його першої книжечки «Рідна сторона», і Володимир Михайличенко, рецензію на книжку якого «Ритми Кривбасу» написав Олесь Гончар, і Олесь Завгородній, у творчій долі якого зіграв безпосередню участь Гончар, спрямувавши його на перекладацьку стезю, і Віктор Корж, для якого зустріч з Гончаром стала «вищим знаком» його письменницької долі».

Називаючи дніпропетровські роки найхарак-тернішими, найвизначальнішими для свого формування, Гончар з неослабною увагою завжди стежив за розвитком літературного процесу в краї. Він часто отримував для першого прочитання рукописи своїх земляків: Михайла Дяченка, Сергія Бурлакова, Марії Зобенко, Олександра Ратнера та багатьох інших. Попри величезну зайнятість (робота у Верховній Раді, Раді Миру, ООН) жодного з творів не залишав поза увагою, хоч кількома рядками власноруч відповідав авторам, радіючи їхнім успіхам. «Знаю з власного досвіду, якою важливою може бути підтримка на початку творчого шляху», – говорив він.

Останні роки життя Олесь Гончар не приїздив на Дніпропетровщину. Та в 1994 році, за рік до смерті, письменник у своєму щоденнику занотує:

«Найщасливішими для мене, думаю, були 50-ті, 60-ті роки. Щоліта живемо в Ломівці. Поруч – кохана дружина. Ростуть діти. На затишному споришевому подвір’ї все свої... Увечері сходяться у нас всі добрі люди, ближня і дальня рідня, то-ді клацає завзято доміно або прос-то говоримо до-пізна, слухаємо далекі співи по заводських наших селищах.

Навкруги все гарні незлобиві люди, рідня, заводчани, рибалки, мисливці, жартуни... І ми обоє ще молоді, праця дається, повно творчих задумів. Я цілими тижнями в степах, серед сонця, повертаюсь засмаглий як скіф, тоді Валя сідає за друкарську машинку – праця іде, як пісня.

О, які то були розкішні українські вечори!».

написано безліч книг, статей, досліджень. Кожен твір цього письменника ставав явищем літературного життя. Він був причетним до найбільших історичних подій XX століття. Пропоноване видання показує, яке значення в становленні Олеся Гончара як особистості і письменника зіграло Придніпров’я – земля, в яку він вріс корінням і духовно був пов’язаний все життя.

Світлана Мартинова,

літературознавець, ст. наук. співробітник

відділу ДНІМ ім. Д. І. Яворницького

«Літературне Придніпров’я».

Бібліографія

Життя і творчість Олеся Гончара

та Дніпропетровщина

1. № 17. Лист голови правління СПУ першому секретареві Дніпропетровського обкому КП України О. Ф. Ватченку про відсутність умов зберігання експонатів в Дніпропетровському історичному музеї [Текст] // Тернистим шляхом до храму: Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України 60–80-х рр. ХХ ст.: Зб. док. та матеріалів / Упорядн.: , , Ю. З. Данилюк.– К.: Рідний край, 1999.– С. 50.

Лист як реакція на статтю С. Плачинди «Музей у …підземеллі», опубліковану в газеті «Літературна Україна».

2. № 18. З листа міністра культури УРСР ійчука голові правління СПУ з проханням висловити свої пропозиції по увічненню сторінок історії українського козацтва [Текст] // Тернистим шляхом до храму: Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України 60–80-х рр. ХХ ст.: Зб. док. та матеріалів / Упорядн.: , , .– К.: Рідний край, 1999.– С. 50.

3. № 40. З довідки начальника підрозділу Управління КДБ при Раді Міністрів УРССР по Дніпропетровській області А. Тутика про від’їзд письменника на святкування 50-річчя з дня народження [Текст] // Тернистим шляхом до храму: Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України 60–80-х рр. ХХ ст.: Зб. док. та матеріалів / Упорядн.: , О. Г. Ба-жан, .– К.: Рідний край, 1999.– С. 94–95.

* * *

4. Свою душу він мусив нести на розп’яття [Текст]: [Інтерв’ю] / В. Гончар, В. Луценко // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: Нариси та есеї / Упоряд. Л. Степовичка.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2005.– С. 145–151.

Інтерв’ю з дружиною О. Гончара, яка розповідає про його творчість, зв’язок із Дніпропетровщиною. Подаються уривки зі щоденника письменника.

5. Завгородній С. Олесь Гончар на півдні. Вечір тихої розмови. Подорож до останнього махновця. Над Азовським морем [Текст] / С. Завгородній // Завгородній С. Так давно і так недавно: Спогади, документальні повісті.– Дніпропетровськ: Промінь, 1982.– С. 68–127.

Спогади про зустрічі та спілкування з О. Гончаром, розмова з його сестрою О. Совою про життя письменника в Ломівці, про роботу над творами, спільні поїздки по Дніпропетровщині.

6. Провидіння [Текст] / М. Зобенко // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: Нариси та есеї / Упоряд. Л. Степовичка.– Дніпропетровськ: Дніпро-книга, 2005.– С. 152–173.

Художньо-біографічний нарис про дніпропет-ровський період життя і творчості письменника.

7. Українське небо О. Гончара [Текст] / М. Зобенко.– Львів: Коць, 2003.– 185 с.

8. Калиниченко про Олеся Гончара [Текст] / М. В. Калиниченко // Олесь Гончар і шістдесятництво: Матеріали Всеукр. наук. конф., присвяч. 80-річчю від дня народження Олеся Гончара.– Дніпропетровськ: Навч. книга, 1998.– С. 15–18.

Про студента О. Гончара згадує викладачка ДДУ.

9. Олесь Гончар (1918–1995) [Текст] // Літературне Придніпров’я: Навч. посібник з хрестомат. матеріалами до шкільн. програм. У 2-х т. Т. 2 / Упорядн.: І. В. Мазуренко, С. М. Мартинова.– Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2005.– С. 500–502.

Оглядова стаття про життя та творчість.

10. Сторінки історії. Олесь Гончар [Текст].– Вид. 2-ге, доп., перероб.– Дніпропетровськ: Пороги, 2008.– 288 с.

Хроніка та сторінки біографії письменника. Наводяться документи.

11. Тронько і влада: Олесь Гончар на тлі суспільно-політичного життя в Україні в 60-80-х рр.: [Текст] / , , // Тернистим шляхом до храму: Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України 60–80-х рр. ХХ ст.: Зб. док. та матеріалів / Упорядн.: , , Ю. З . Данилюк.– К.: Рідний край, 1999.– С. 3–19.

Ідейна спрямованість роману «Собор», організація його цькування партійними організаціями, підтрим-ка роману та його автора інтелігенцією Дніпро-петровщини. Громадська діяльність О. Гончара щодо збереження історико-культурної спадщини Придні-пров’я, пам’яті про козацтво та його діячів.

12. Селіванов (Буряк) В. Могили теж мають свій голос. То говорять архетипи пам’яті. Олесь Гончар [Текст] / В. Селіванов (Буряк) // Хроніка 2000. Дніпропетровськ: виміри історичної долі.– К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2008.– Вип. 74.– С. 734–736.

Спогади автора статті про зустрічі з О. Гончаром.

13. Селіванов (Буряк) В. Скіфські профілі. Могили теж мають свій голос. То говорять архетипи пам’яті... (Олесь Гончар) [Текст] / В. Селіванов (Буряк) // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: Нариси та есеї / Упоряд. Л. Степовичка.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2005.– С. 246–248.

Спогади автора про зустрічі з О. Гончаром, його зв’язок із Дніпропетровськом, роман «Собор».

14. Великі в Катеринославі-Дніпропетровську. Олесь Гончар [Текст] / М. Чабан // Дніпропетровськ: минуле і сучасне. Оповіді про пам’ятки культури, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С. 394–395.

15. «Справжній суд історії ще попереду»: Спогади, щоденники, документи, матеріали [Текст] / П. Шелест; упорядн.: В. Баран, О. Мандебура та ін.– К.: Генеза, 2004.– 808 с.

Є про кампанію цькування О. Гончара, оцінка діяльності письменника.

* * *

16. Баран Є. Олесь Гончар крізь призму щоденників [Текст] / Є. Баран // Кур’єр Кривбасу.– 2004.– № 000.– С. 208–210.

17. Майстер чарівного слова [Текст] / М. Безуглий // Прапор юності.– 1967.– 4 жовт.

18. Там, де писалися «Прапороносці» [Текст] / М. Безуглий // Зоря.– 1984.– 14 жовт.

19. Літа молодії [Текст] / М. Безхутрий // Березіль.– 1996.– № 7–8.– С. 170–183.

Спогади про Олеся Гончара його однокурсника по Харківському університету. Листування під час навчання в ДДУ.

20. Білокінь А. на Приорілля [Текст] / А. Білокінь // Приоріл. правда.– 2006.– 2 серп.– С. 3.

Гончара з поетом М. Дяченком.

21. Відьомські полювання на «Ватчині» [Текст] / Л. Бойко // Вітчизна.– 1999.– № 11.– С. 111–125: іл.

Документи Дніпропетровського держархіву про цькування О. Гончара та його роману «Собор» на Дніпропетровщині.

22. «Хай таланить вам у Новому році і на просторі літ!» [Текст] / С. Бурлаков // Літературне Придніпров’я.– 2002.– № 8.– груд.– С. 1.

Спогади поета С. Бурлакова про зустрічі та листування з О. Гончаром.

23. В одвічнім пожаданні істини і краси [Текст] / С. Бурлаков // Літературне Придніпров’я.– 2003.– № 1.– лют.– С. 1.

Спогади поета С. Бурлакова.

24. История двух фотографий [Текст] / С. Бурлаков // Днепр вечерний.– 1997.– 4 апр.

Спогади про перебування письменника у Дніпропетровську 1984 р.

25. Під степовим небом Олеся Гончара [Текст] / Пшеничний [Текст] / С. Бурлаков, Ю. Пшеничний // Зоря.– 2003.– 25 лют.

Про дружбу з О. Гончаром згадує поет С. Бур-лаков.

26. Бурлаков єві та творчі джерела Олеся Гончара [Текст] / // Грані.– 2003.– № 2.– С. 3–7.

27. Пам’ять ніжна й гаряча: Документальна новела [Текст] / В. Буряк // Прапор юності.– 1988.– 12 трав.

Сторінки біографії О. Гончара, пов’язані з Дніпропетровщиною.

28. Персоналії: Скіфський воїн. Дмитро Яворницький. Ніна Матвієнко. Олесь Гончар. Віктор Корж [Текст] / В. Буряк // Зоря.– 2009.– 17 жовт.– (№ 000).– С. 4.

Роздуми про творчість та життя відомих людей. Є про О. Гончара.

29. Билінов О. «Злата Прага» [Текст] / О. Билінов // Зоря.– 1948.– 17 жовт.– (№ 000).– С. 3.

Критика і бібліографія трилогії «Прапороносці».

30. Книги, отмеченные народом [Текст] / А. Былинов // Днепров. правда.– 1948.– 4 апр.

О. Гончару присуджено Сталінську премію.

31. На берегах Росі: Чи служив О. Гончар у Криворізькій дивізії? [Текст] / Т. Воронова // Червон. гірник.– 2004.– 26 черв.– С. 4.

Про участь О. Гончара в перших боях під час війни.

32. Здравствуй, лошадь, я – Будённый! [Текст] / Л. Гамольский // Днепр вечерний.– Днепропет-ровск, 2010.– 3 верес.– (№ 000).– С. 1, 23.

У 60-ті роки О. Гончар часто приїжджав до Дніпропетровська, в один з приїздів стався конфлікт з першим секретарем обкому Комуністичної партії О. Ватченком.

33. «І я підкорила все своє життя до його життя» / Інтерв’ю у дружини О. Гончара взяла Т. Вергелес [Текст] / В. Гончар, Т. Вергелес // Вісник національного гірничого університету.– 2008.– квіт.– С. 6.

34. Ломівка [Текст] / В. Гончар // Січеслав.– 2008.– № 1.– С. 11–40.

Спомини дружини О. Гончара Валентини Данилівни про його перебування в рідному селищі.

35. Між вогнями Ломівки і центру Дніпропетровська... [Текст] / В. Гончар // Січеслав.– 2011.– № 1.– С. 60–63.

Дніпропетровський письменник В. Буряк листувався з О. Гончаром, пересилав йому свої вірші.

36. Де й коли народився Олесь Гончар? / Підготув. Л. Ядерська [Текст] / Л. Ядерська // Бористен.– 2002.– № 12.– С. 31.

Документальні підтвердження народження О. Гончара на Дніпропетровщині.

37. Саша і Шура [Текст] / С. Довгаль // Україна молода.– 2001.– 6 квіт.– С. 14.

О. Гончар у спогадах сестри О. Сови.

38. Вірний син України. До 90-річчя від дня народження (1918–1995 рр.) [Текст] / С. Довженко // Молодий будівельник.– 2008.– 16 квіт.– (№ 8).– С. 4.

Сторінки біографії письменника.

39. Від подиху його зростаю [Текст] / К. Дуб // Зоря.– 2003.– 3 квіт.– (№ 37).– С. 3.

Літературознавець, доцент ДНУ про вплив творчості О. Гончара на своє життя.

40. Этой красы мы уже не увидим [Текст] / В. Ефимов // Бизнес-Время.– 2003.– 17 апр.– С. 7.

Спогади про зустріч с О. Гончаром у Нікопольських плавнях 1954 року.

41. Єфимов В. Давня зустріч у плавнях [Текст] / В. Єфимов // Свята справа.– 2007.– № 3–4.– С. 38–40.

Спогади про зустріч с О. Гончаром у Нікопольських плавнях 1954 року.

42. За дальше піднесення літературної творчості письменників Дніпропетровщини [Текст] // Зоря.– 1949.– 3 груд.– (№ 000).– С. 1.

На обласній нараді письменників голова дніпропет-ровської письменницької організації відзначає високохудожню цінність роману «Прапороносці».

43. Завгородній С. Олесь Гончар на півдні [Текст] / С. Завгородній // Зоря.– 1988.– 3, 5, 6, 12, 15, 17, 19, 22 квіт.

44. Пока не поздно – прислушаемся к Олесю Гончару [Текст] / Н. Захаренко // Днепров. правда.– 1998.– 23 июля.

Уривки зі щоденників О. Гончара за 1989 та 1990 роки.

45. «А это эпос, это целая трагическая поэма...» [Текст] / М. Зобенко // Днепр вечерний.– 2000.– 12, 14 июля.

Про книгу О. Гончара «Катарсис», сторінки його біографії та творчості, пов’язані з Дніпропетровськом. Є фото.

46. Батьки: Розділ із художньо-біографічного нарису про О. Гончара «Провидіння» [Текст] / М. Зобенко // Літератур. Придніпров’я.– 2001.– № 4.– квіт.

47. Він був великим українцем... [Текст] / М. Зобенко // Вісті Придніпров’я.– 2003.– 11 лют.– С. 3.

Олесь Гончар у Ломівці.

48. Митець і влада [Текст] / М. Зобенко // Літератур. Придніпров’я.– 2001.– № 6.– серп.

Гончара з владою, протистояння утискам владних структур.

49. Провидіння. Художньо-біографічний нарис: Розділ 1. Батьки [Текст] / М. Зобенко // Зоря.– 2001.– 3 квіт.

Маловідомі факти з біографії О. Гончара, його родини.

50. Провидіння: Художньо-біографічний нарис: Розділ 2. Сестра і брат [Текст] / М. Зобенко // Зоря.– 2001.– 5 квіт.

51. Провидіння: Художньо-біографічний нарис: Розділ 3. Рік у Ломівці [Текст] / М. Зобенко // Зоря.– 2001.– 10 квіт.

Життя і творчість О. Гончара, перебування його в Дніпропетровську.

52. Провидіння [Текст] / М. Зобенко // Дивослово.– 2003.– № 4.– С. 7–14.

Дніпропетровський період життя і творчості письменника.

53. Провидіння: Художньо-біографічний нарис [Текст] / М. Зобенко // Вітчизна.– 2006.– № 1–2.– С. 130–142.

Є фото будинку в Ломівці.