Інформація про минулі форуми, виставки і т. ін (стр. 2 )

"В принципі, основна ідея полягає в перенаправлення процесу газифікації по відношенню до матеріалу утилізації, говорить вона. 'Таким чином, для збільшення доданої вартості газифікації ми вирішили пару другого процесу, присвячений синтезу кераміки, таких як карбід кремнію -. Вуглець реагує з оксидом кремнію при високій температурі з утворенням карбіду кремнію "

Карбід кремнію може бути використаний у виробництві керамічних матеріалів і для електронної промисловості.

Проект отримав 3,3 мільйона євро в ЄС-фінансування. Включає в себе науково-дослідний консорціум дослідників і компаній, що представляють основний ланцюжку беруть участь - утилізації шин, керамічних порошків кінцевого користувача і піро-вуглецю виробника.

Значні успіхи були досягнуті з моменту початку проекту в 2009 році. Новий процес був розроблений і випробуваний в лабораторних. Прототип завод був встановлений в будівлях ВДНГ у Trisaia. Консорціум спрямований на обробку 20 кілограмів на годину відпрацьованих шин. Операційна прототип встановлять стійкості з утилізації TyGRe. Команда проекту матиме можливість оцінити енергетичний баланс всього процесу.

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, відвідайте:

TyGRE

http://www. tygre. eu

Проект листок

http://cordis. europa. eu/projects/rcn/92902_en. html

Італійське національне агентство з нових технологій, енергетики та сталого економічного розвитку

http://www. enea. it/en/home? set_language=en&cl=en

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В СФЕРІ НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ (В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ)

П'ятниця, 26 липня 2013, 19:27

21 липня 2013 року закінчилось громадське обговорення проекту нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» на Урядовому сайті «Громадянське суспільство і влада» представниками наукової спільноти. Впродовж періоду обговорення законопроекту було отримано майже 400 повідомлень, які містили як позитивні відгуки, так і критичні зауваження до окремих його положень, а також конкретні пропозиції щодо їхньої редакції. За результатами опрацювання отриманої інформації значна частка цих пропозицій знайшла своє відображення у положеннях проекту акта.

Станом на сьогодні здійснюється робота по доопрацюванню законопроекту з метою формування його остаточної редакції, яка буде направлена для погодження до заінтересованих центральних органів державної виконавчої влади, Національної академії наук України та національних галузевих наук України відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 000.

Вівторок, 23 липня 2013, 14:56

Уряд України надзвичайно зацікавлений у розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) в інноваційній сфері, оскільки саме інновації здатні забезпечити високу динаміку економічного розвитку, заявив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко. За його словами, тема партнерства в інноваційній сфері досить успішно використовується у світовій практиці, а останнім часом набуває актуальності і в Україні.

На даний час інноваційна діяльність у нашій державі залишається недостатньо розвиненою, тому і не існує належної взаємодії бізнес-наука-держава. «Саме модель державно-приватного партнерства може заповнити пробіли в цій сфері і встановити потрібні правила гри для всіх учасників ринку інноваційної діяльності», - наголосив В. Семиноженко.

Він додав, що про увагу влади України до зазначеного питання свідчить розробка нормативно-правової бази для таких відносин. Зокрема, було ухвалено Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 1 липня 2010 року, прийнято ряд постанов та розпоряджень КМУ. «Але це тільки початок. Законодавча база в сфері інновацій ще потребує серйозного доопрацювання і удосконалення. Але основа все ж таки є», - зазначив В. Семиноженко.

Голова Держінформнауки зазначив, що розвиток ДПП в інновацій сфері дає можливість залучати значні інвестиційні ресурси, які сприятимуть реалізації перспективних проектів, а також дозволять знизити навантаження на державний бюджет.

«Державно-приватне партнерство – це необхідний сценарій розвитку для України. Такий симбіоз державної і приватної підтримки інновацій створить стимули для розвитку цієї сфери: при умові, що держава подвоїть зусилля щодо розвитку інновацій і високих технологій, внесок бізнесу у цю галузь зросте у рази», - наголосив Голова Держінформнауки.

Він нагадав, що передові країни світу змагаються одна з одною у тому, яка з них забезпечить кращі умови для формування та розвитку інноваційної інфраструктури. Україна не може стояти осторонь цих процесів, тому Уряд, і Держінформнауки зокрема, ставить перед собою завдання створити такий сприятливий бізнес-клімат, що дозволить приватному капіталу інвестувати у вітчизняні інноваційні розробки.

12.07.2013 | 09:30

Прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства

Уряд ухвалив постанову про утворення Навчально-науково-виробничого комплексу «Всеукраїнський науково-навчальний консорціум». Головним розробником документу виступило Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Створення Консорціуму є першим кроком до реалізації Концепції реформування і розвитку аграрної освіти та науки. А ухвалена постанова сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців, поєднанню наукового та навчального потенціалу університетів, інститутів та успішних сільськогосподарських підприємств. Окрім цього, завдяки Консорціуму вирішиться проблема бази для набуття практичних навиків студентами та аспірантами, а також для науково-дослідної діяльності вчених

На переконання урядовців, ухвалення цієї постанови дасть можливість вирішити питання з реформуванням та розвитком аграрної освіти та науки, як складової єдиного освітнього простору, створити цілісну вертикально інтегровану систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК і досягти необхідного рівня забезпечення аграрної галузі висококваліфікованими фахівцями з вищою освітою. Також завдяки документу буде забезпечено трансфер наукових та інноваційних розробок в агропромислове виробництво.

ІННОВАЦІЙНІ ПРОДУКТИ

Опубликовано 29 июля, 2:02

Ученые Университета Фрайбурга (University of Freiburg), Германия, создали гидрогель для регенерации тканей, который можно «доработать» и использовать для восстановления любой органа.

Новый вид геля, способствующий правильной организации человеческих клеток, разработан профессором Прасадом Шастри (Prasad Shastri) и его коллегами. Гидрогели из агарозы, полимера из молекул сахаров, получаемых из морских водорослей, имитируют многие аспекты среды, окружающей клетки человека в организме. Они могут служить тем каркасом, который помогает организации клеток в ткани.

Применяя такие гидрогели, профессор Шастри и его коллеги смогли вырастить кровеносные сосуды способом, не имеющим на сегодня аналогов. В будущем эти гели могут быть использованы для ускорения регенерации поврежденных тканей.

Окружающая клетки среда состоит из коллагена и полимеров из молекул сахаров. Она обеспечивает механический сигналинг, необходимый как для выживания клеток, так и для их правильной организации в ткани, и, следовательно, необходима для тканевой регенерации. Гель может имитировать такой каркас. Однако он должен точно воспроизводить физические свойства внеклеточного молекулярного матрикса. Эти свойства, например, жесткость, варьируют в зависимости от вида ткани.

Гидрогели образуются при сшивке растворимых в воде полимерных цепочек. Чтобы агарозные гели максимально соответствовали межклеточной среде, профессор Шастри и его коллеги модифицировали молекулярную структуру полимера добавлением карбоксильных групп. В агарозном геле сахарные цепочки организуются в спиральную структуру, так называемую α-спираль. При добавлении к этой основе кислоты полимеры образуют лентообразные конструкции – β-листы, что позволяет изменять жесткость геля и таким образом адаптировать подложку к любой ткани человеческого организма.

Чтобы продемонстрировать универсальность своего геля, исследователи провели in vitro эксперимент по выращиванию кровеносных сосудов из эндотелиальных клеток. Используя соответствующие биологические молекулы, опосредующие развитие сосудов в эмбрионе, они определили то единственное условие, которое стимулирует формирование эндотелиальными клетками больших структур, очень близких к кровеносным сосудам, высотой несколько сотен микрометров. Полученный исследователями результат имеет большое значение для лечения поврежденной сердечной и мышечной ткани.

3-D организация и ветвление человеческих эндотелиальных клеток в сосудистые сети в карбоксилированных агарозных гелях.

Эндотелиальные клетки организуются в прямостоящие люмены более 100 мкм в длину. Тот факт, что биоматериал может служить инструктивным матриксом, является стимулом к изучению механобиологической парадигмы в регенеративной терапии.

(Фото: © Aurelien Forget, Prasad Shastri)

Принято считать, что образование больших сосудистых структур требует дополнительных клеток, называемых муральными поддерживающими клетками, являющихся каркасом для прикрепления и организации эндотелиальных клеток.

«Это просто замечательно, что в наших гелях организация эндотелиальных клеток в прямостоящие сосудистые протоки происходит без участия поддерживающих клеток», – говорит профессор Шастри. «Мы были удивлены, обнаружив, что эндотелиальные клетки подверглись специфической трансформации, называемой апикально-базальной поляризацией».

Оказывается, такая поляризация является необходимым условием развития кровеносных сосудов и естественно происходит в развивающемся эмбрионе. Способность индуцировать эту поляризацию в клетках в трехмерных культурах в среде из синтетического полимера является уникальной особенностью нового геля, не свойственной, в частности, фибриновым и коллагеновым гелям.

Оригинальная статья Polysaccharide hydrogels with tunable stiffness and provasculogenic properties via α-helix to β-sheet switch in secondary structure опубликована в Proceedings of the National Academy of Sciences.

Источник(и):

http://www. pr. uni-freiburg. de/…07-26.211-en?…

Опубликовано 30 июля, 2:02

Ученые из Физического института имени Лебедева РАН (ФИАН) впервые в России синтезировали новый тип высокотемпературных сверхпроводящих материалов на основе железа, никеля и кобальта, который имеет большие перспективы в технике, сообщает «ФИАН-Информ».

До недавнего времени основным классом высокотемпературных сверхпроводников были купраты — соединения на основе меди. В 1993 году Евгений Антипов и Сергей Путилин из МГУ получили ртутьсодержащий купрат, в экспериментах с которым была достигнута рекордная температура перехода в сверхпроводящее состояние — 135 кельвин (109 градусов ниже нуля по Цельсию).

Однако в 2008 году был открыт новый класс высокотемпературных сверхпроводников — материалов на основе железа и пниктидов (азота, фосфора, мышьяка) или халькогенидов (кислорода, серы, селена, теллура, полония).

Новые сверхпроводники, выращенные в Отделе высокотемпературной сверхпроводимости ФИАН, относятся к семейству 1–2–2 — веществам, состоящим из бария, железа и мышьяка. Их изготовление проще, чем синтез их «собратьев» из других семейств и при этом данные материалы отличаются интересными свойствами.

«Во-первых, хотя это семейство интенсивно изучается, по-прежнему до конца не ясен механизм спаривания электронов. Во-вторых, в этих материалах высока температура сверхпроводящего перехода, значения верхнего критического поля (магнитное поле, которое при данной температуре вызывает переход вещества из сверхпроводящего состояния в нормальное) и плотности критического тока», — говорит ведущий научный сотрудник лаборатории Юрий Ельцев.

В образцах, синтезированных в ФИАНе, значения верхнего критического поля приближаются к 100 тесла, температура перехода достигает 21 кельвина.

По указанным параметрам новые соединения могут конкурировать с лучшими зарубежными аналогами в классе материалов на основе железа и мышьяка и являются перспективными кандидатами для практического использования — прежде всего, при создании магнитов со сверхсильными полями.

Источник(и):

1. РИА Новости

Опубликовано 30 июля, 2:04 Тромбиновый аптамер (красный) и антидот (синий), присоединенный к двум типам золотых наночастиц.

Инженеры Массачусетского технологического университета разработали основанную на наночастицах систему, с помощью которой можно обратимо выключать и включать свертывание крови светом лазеров. Описание системы опубликовано в журнале PLoS ONE.

Принцип работы системы основан на высвобождении в нужное время веществ, либо блокирующих, либо восстанавливающих работу одного из факторов свертывания крови — тромбина. Каждое из двух веществ было присоединено к цилиндрическим золотым наночастицам одного из двух типов – короткого и длинного.

Облучение высокочастотным лазером приводило к высвобождению вещества, присоединенного к коротким наночастицам, но не влияло на то, что было зафиксировано на длинных и наоборот.

В качестве блокатора ученые использовали специальный аптамер – искусственный фрагмент ДНК, отобранный по силе сродства к данному фактору свертывания крови. Связываясь с тромбином, аптамер не давал ему запускать образование тромбов. В роли антидота ученые использовали комплементарную ДНК — под ее действием аптамер превращался в обычную двуцепочечную ДНК и высвобождал тромбин.

В результате, ученые получили систему, которая в пределах прозрачности ткани может контролируемым образом повышать или понижать свертываемость крови.

Ранее у медиков помимо инъекций общих ингибиторов свертывания крови (гепарина, варфарина и других) не было возможности контролировать этот процесс. Классические ингибиторы действуют не локально, а системно, и, кроме того, не могут быть в нужный момент выключены с помощью антидотов.

Новая система, по словам авторов, позволить контролировать свертывание как в пространстве, так и во времени.

Источник(и):

1. lenta.ru

Опубликовано 31 июля, 2:00

В науке нет ничего невозможного, есть только что-либо маловероятное. Подтверждением этому в очередной раз служит тот факт, что ученым из университета Упсалы (Uppsala University) в Швеции удалось получить в чистом виде некий материал, который, как считалось ранее, не может существовать в такой форме. Этот материал, получивший название Упсалит (Upsalite) представляет собой одну из форм карбоната магния и является абсолютным мировым рекордсменом по площади поверхности на единицу массы и по его адсорбционным свойствам – способностью поглощать воду или другие химические соединения.

Ученым известно, что в природе существует несколько форм карбоната магния, которые имеют четкую и упорядоченную кристаллическую структуру, в которой содержится множество молекул воды.

В природе не существует безводных форм этого вещества, их можно получать только в небольших количествах на лабораторном оборудовании с использование достаточно сложных процессов, высокой температуры и тратя при этом уйму энергии.

Однако, Йохан Гомез де ла Торе (Johan Gomez de la Torre) и его коллеги из Отдела нанотехнологий и функциональных материалов (Nanotechnology and Functional Materials Division), как это часто бывает в науке, за счет чистой случайности выяснили, как полностью обезвоженный карбонат магния может быть получен с помощью весьма простого процесса, протекающего при низкой температуре.

Вышеупомянутая случайность заключается в том, что заинтересовавшись результатами некоторых экспериментов, ученые забыли и оставили некий испытательный материал в реакционной камере на выходные. После того, как ученые возвратились в лабораторию в понедельник утром, они обнаружили, что в камере за это время сформировалась некая субстанция в виде твердого геля. Высушив этот гель и проведя анализ материала, они нашли, что им в руки попало нечто, считавшееся до этого «невозможным». И после этого ученым потребовался еще год дополнительных экспериментов, точной настройки оборудования, подборки параметров и анализа, прежде чем им удалось воспроизвести то, что произошло в реакционной камере за двое суток.

Рис. 1.

Но самым удивительным в этом открытии являются уникальные свойства нового материала.

Упсалит имеет самое высокое значение площади поверхности на единицу массы этого материала, 800 квадратных метров на грамм, что является самым большим таким показателем на сегодняшний день. Это ставит новый материал в один ряд с другими высокопористыми материалами, обладающими большой площадью поверхности, такими, как некоторые формы кварца (силикагель), цеолиты, металло-органические материалы и углеродные нанотрубки.

Изучая структуру нового материала, ученые выяснили, что весь объем этого материала заполнен крошечными пустыми порами, поверхность которых дает материалу уникальную возможность взаимодействовать с окружающей средой. К примеру, упсалит способен поглотить значительно большее количество воды при более низкой относительной влажности, нежели чем другие, доступные на сегодняшний день материалы.

Уникальные свойства упсалита могут обеспечить применение этого материала во многих областях промышленности, науки и техники, включая ликвидацию последствий выбросов токсичных химических веществ, химикатов и разливов нефти.

Помимо этого, материал с подобными свойствами может оказаться крайне полезен для создания новых систем доставки лекарственных препаратов, для систем искусственного обоняния, для создания аккумуляторных батарей высокой емкости и научных приборов, с помощью которых ученые получат возможность проводить совершенно новые эксперименты.

Источник(и):

1. dailytechinfo. org

ІННОВАЦІЇ У ВИРОБНИЦТВІ

Белгородский завод лимонной кислоты "Цитробел" запустил биогазовую установку, которая будет работать на сточных водах. По словам генерального директора «Цитробела» Евгения Мачинского, проект очистных сооружении является уникальным и впервые реализуется на территории страны. В общей сложности для реализации идеи потребовалось восемь лет. Её разработкой в регионе занималось совместно с немецкими коллегами из компании Voith.

фото: бел. ру

Реактор способен переработать до 1,2 тысячи кубических метров сточных вод предприятия. Стоимость проекта 157 млн. рублей.

фото: бел. ру

"При переработке мы имеем почти 9 тысяч кубов газа в сутки, с содержанием метана 80%. Газ этот высокой чистоты и его можно направлять в теплогенерирующие установки", — сообщил руководитель предприятия.

Помимо газа на выходе получается очищенная вода, которую можно пускать в промышленное производство.

В планах завода запустить еще проект использования полученного биогаза — построить установку обжига гипса (одного из побочных продуктов производства лимонной кислоты) и доведения его до строительных норм. В настоящее время на заводе скопилось около 300 тысяч тонн гипса. С запуском этого реактора, по словам руководства завода, будет решена и проблема неприятных запахов, которые исходили от полей фильтрации, площадь которых составляет 21 га.

"Технология позволяет разложить все органические вещества, которые потенциально могут спровоцировать гниение и появление запахов. При запуске реактора запахи исчезнут", — заявил Мачинский. Губернатор Белгородской области Евгений Савченко поручил руководству завода согласовать с другими предприятиями вопрос использования воды и полученного газа, а на территории, где сейчас находится гипс и поля фильтрации, в будущем сделать рекреационные зоны.

Крупнейший в России завод лимонной кислоты "Цитробел" выпускает до 12,5 тысяч тонн продукта в год и поставляет его на ведущие предприятия пищевой и химической промышленности.

http://*****/eco//.html

СТАТТЯ (ІНТЕРВ’Ю) ПРО ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

Українська наука має достатньо вагомих досягнень, але про них не завжди знають за кордоном. Проблема часто полягає в інертності вітчизняних науковців, які про себе та свої розробки не поспішають розповісти світовій спільноті. «Щороку дуже багато наукових публікацій українських вчених залишаються мало відомими світовій науковій спільноті. Для того, щоб про них знали, треба інформувати світ, зокрема шляхом публікацій в рейтингових міжнародних наукових виданнях. Українська наука може бути більш пізнаваною для світу», - вважає Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко.

На його думку, українські вчені мало публікуються не тільки за кордоном, а й в Україні. Часто-густо наукові публікації торкаються досить специфічних тем, які стосуються локальних українських проблем і викладені у розрахунку на сприйняття лише місцевого читача, який знає проблему. Такі публікації зазвичай не цікавлять світове наукове співтовариство, що у свою чергу знижує життєздатність науки та реалізацію вітчизняних учених і створює враження про відсутність серйозних наукових досліджень і науковців у певних галузях науки.

Звісно, зазначає Володимир Семиноженко, результати досліджень багатьох українських вчених публікуються за кордоном. Це знаходить своє відображення в універсальних наукових базах даних, таких як Scopus та Web of Science. Але це явище не має настільки широкомасштабного характеру, який би відповідав реально існуючому потенціалу вітчизняної науки. Тому підстави посилити нашу присутність у світовому інформаційному середовищі, звичайно, є. Це безпосередньо вплине на рейтинг активності і цитованість наукових праць українських вчених.

«Склалася закрита система: наука для внутрішнього вжитку. Ми повинні заявити про себе у світі, бо це формує статус України як наукової держави», - наголосив він.

На переконання Голови Держінформнауки, в сучасному глобалізованому світі завдяки використанню новітніх засобів телекомунікацій та інформаційних технологій проблема оперативного обміну інформацією про досягнення науковців вирішується не важко. Але при цьому треба врахувати не тільки технічні, а й інші аспекти, в тому числі організаційні та мовні, які часто стають перепонами на цьому шляху. «Необхідність їх вирішення є очевидною, тому що від цього залежать успіхи розвитку суспільства у багатьох напрямах, у тому числі науковому», - наголосив Володимир Семиноженко.

ІНОЗЕМНИЙ І ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ПІДТРИМКИ ТА ФІНАНСУВАННЯ НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ

Вівторок, 30 липня 2013, 22:19

Вітчизняну науку гальмує відсутність міжнародних критеріїв оцінки наукових результатів та наукових проектів. Про це у коментарі Укрінформу заявив завідувач відділом фізики лептонів Інституту ядерних досліджень НАНУ доктор фізико-математичних наук Федір Даневич.

"В Україні відсутні критерії оцінки результатів наукової роботи і наукових проектів, які існують в усьому світі, що гальмує її розвиток", - переконаний він. За словами Даневича, наукові проекти у нас оцінюються не за їхньою науковою цінністю та інноваційністю, "а роблять це містечкові журнали інститутів". "У цивілізованих же країнах критерієм оцінки такої роботи є її публікація у солідних наукових журналах, визнаних у всьому світі, та представлення праць на міжнародних конференціях", - наголосив науковець. За словами вченого, в українській науці спершу необхідно вводити нормальну систему відбору наукових проектів за допомогою анонімних рефері-вчених з-за кордону. Даневич також вважає, що в Україні активно працює всього від 10 до 30% учених. "У науковому середовищі існує "зрівнялівка" активно працюючих учених і тих, хто "доживає свій вік" у науці", - сказав він, додавши, що наша держава повинна прийти до розуміння того, що наука Україні потрібна. "Поки ж цього немає і ніхто не хоче реформувати її кардинально. Наприклад, у Грузії взагалі було ліквідовано Академію наук. Але наука у цій країні розвивається все краще і краще. І це видно з публікацій грузинських вчених у визнаних в усьому світі журналах", - відзначив він. "Якщо стан справ у нашій науці не змінити кардинально - то вона просто загине", - підкреслив Даневич.

Джерело: http://www. /ukr/news/ukraiinsku_nauku_galmue__vidsutnist_kriteriiiv_otsinki_naukovih_rezultativ___ekspert_1849187

Четвер, 25 липня 2013, 08:19

«Україна фінансуватиме науку по-новому» - Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко.

За даними ЮНЕСКО, в Україні загальний рівень фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розрахунку на одного вченого працівника приблизно в шість разів нижчий, ніж у США та Німеччині, у п'ять разів - Японії і в 1,3 рази - Росії. Фінансування науки (у % ВВП) упродовж років знизилося з 1,16% до 0,73%. Так, недостатній обсяг фінансування наукової та науково-технічної діяльності за рахунок держбюджету унеможливлює реалізацію державних цільових програм. У цьому зв'язку Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реалізації Концепції реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю на період до 2017 року, а Держінформнауки виставило на громадське обговорення розроблену ним нову редакцію законопроекту "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Про реалізацію плану, спрямованого, насамперед, на створення умов для підвищення ефективності використання державних коштів у сфері наукової і науково-технічної діяльності, а також залучення у цю галузь коштів приватного бізнесу в інтерв'ю кореспондентові Укрінформу розповів голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації, академік НАН України Володимир Семиноженко.

- Володимире Петровичу, план заходів щодо реалізації Концепції реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю на період до 2017 року передбачає ввести на конкурсній основі державну грантову підтримку прикладних наукових досліджень, науково-технічних розробок і створення високотехнологічної продукції. Чим така підтримка відрізнятиметься від існуючих форм цільового фінансування перспективних наукових напрямків?

- Сьогодні законодавчо визначено наявність лише одного фонду, який має право здійснювати фінансову підтримку наукових досліджень за рахунок коштів держбюджету - це Державний фонд фундаментальних досліджень. План же передбачає створити також Фонд технологічного розвитку, після внесення відповідних змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Він надаватиме гранти на конкурсній основі відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів.

- Планується ще одне нововведення - участь бюджетних установ, як наукових, так і вузів, у створенні господарських товариств. Яким чином формуватимуться статутні фонди таких товариств?

- Передбачається участь на пайовій основі з інвестиційними партнерами. При цьому пайова участь наукових установ і вузів може бути реалізована виключно за рахунок майнових прав на інтелектуальну власність, які вони мають. Для реалізації цього завдання також необхідно внести відповідні зміни до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Засновники або співзасновники таких господарських товариств матимуть можливість отримувати доходи від розпорядження частками (акціями) у статутних капіталах господарських товариств. Крім того, в їхнє розпорядження надходитиме частина прибутку (дивіденди) таких господарських товариств. Ці кошти будуть спрямовані на правову охорону результатів інтелектуальної діяльності, виплату винагороди їхнім авторам, а також на здійснення діяльності установ і вузів.

- Відомо, що буде вдосконалено і податкове законодавство у сфері науково-технічної діяльності...

- Так, заплановано звільнення від податку на додану вартість операцій з проведення наукових досліджень та виконання науково-технічних розробок за рахунок грантів міжнародних організацій, у тому числі ввезення на територію України безкоштовно наданого ними наукового обладнання. Крім того, планується опрацювати питання про можливість звільнення від податку на додану вартість виконання бюджетними науковими установами та вузами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт на основі господарських договорів з вітчизняними замовниками. Ми сподіваємося, що це положення стимулюватиме приватний бізнес. Для реалізації цих планів необхідно внести зміни до Податкового кодексу України.

- Чи передбачені ще якісь механізми залучення в цю сферу приватного бізнесу?

- В Україні не розвинений сектор недержавних неприбуткових установ, що здійснюють фінансову підтримку наукової і науково-технічної діяльності. Зокрема, майже не діють спеціалізовані недержавні (корпоративні) фонди грантової підтримки науки, які досить поширені в розвинених країнах. Для зміни ситуації пропонується створити такий інструмент підтримки у сфері науки як спеціалізований недержавний (корпоративний) фонд. Це дасть змогу отримати компаніям-творцям певні репутаційні дивіденди: дасть унікальні можливості просування позитивного іміджу компаній, підвищить рівень бізнес-віддачі від їхньої власної соціальної активності для отримання соціальних або економічних вигод тощо. Планується законодавчо визначити джерела формування коштів таких фондів, зокрема, внести зміни до Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". Розглядається і питання можливості надання низки економічних стимулів господарюючим суб'єктам для формування та наповнення фінансовими ресурсами таких фондів.

- План заходів передбачає перспективне формування державного замовлення новітніх технологій на два бюджетних роки з урахуванням прогнозних показників бюджету замість одного, як зараз. Що це дасть?

- Справа в тому, що існуюча нині процедура формування замовлення надто тривала і неефективна. Витрати часу на підготовку відповідної постанови Кабміну, проведення процедур закупівель товарів і послуг, а також на укладення та реєстрацію договору з виконавцями робіт досить часто досягають семи-дев'яти місяців. Таким чином, на безпосередню реалізацію досліджень і розробок часу практично не залишається. Крім того, в кінці року, як правило, отримати кошти з державного бюджету досить складно, тому іноді ставиться під загрозу не тільки своєчасне виконання робіт, передбачених державним замовленням, а й їхнє виконання в принципі. Дворічний термін дасть можливість формувати держзамовлення і, відповідно, виконувати його в реальні терміни, і не відмовлятися від гідних але більш тривалих проектів, уникнувши певних бюрократичних процедур.

- Володимире Петровичу, план заходів щодо реалізації цієї Концепції реформування розрахований на кілька років. Коли можна очікувати перші позитивні результати реформ для вітчизняної науки?

- Наука є однією з найбільш "довгограючих" галузей діяльності. Для розробки однієї нової промислової технології або наукоємного продукту потрібно від двох до п'яти років навіть за наявності серйозної фундаментальної бази наукових результатів. Максимально сприятливий режим інноваційної діяльності технопарків в Україні був введений в 2000 році, а віддачу економіка країни почала відчувати тільки в 2004 році, коли обсяги виробництва інноваційної продукції почали обчислюватися мільярдами доларів. Тому очікувати дуже швидкої віддачі від впровадження Концепції реформування не доводиться. Така природа науково-технічної сфери. Потрібно кілька років для того, щоб побачити позитивні результати. І то тільки в тому випадку, якщо держава фінансуватиме науку не на нинішньому рівні, а хоча б у 2-3 рази більше. Без фінансування будь-які реформи залишаться тільки благими побажаннями і намірами.

- Щиро вдячна за цікаву розмову, Володимире Петровичу.

Розмову вела Ірина Демура, Укрінформ.

Джерело:http://www. /ukr/news/ukraiina_finansuvatime_nauku_po_novomu___seminogenko_1847534

Субота, 27 липня 2013, 17:44

Держінформнауки планує вдосконалити податкове законодавство у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Про це Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко заявив в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ».

«Заплановано звільнення від податку на додану вартість операцій з проведення наукових досліджень та виконання науково-технічних розробок за рахунок грантів міжнародних організацій, у тому числі ввезення на територію України безкоштовно наданого ними наукового обладнання», - зазначив Голова Держінформнауки.

Крім того, за його словами, планується опрацювати питання про можливість звільнення від податку на додану вартість виконання бюджетними науковими установами та вузами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт на основі господарських договорів з вітчизняними замовниками.

«Ми сподіваємося, що це положення стимулюватиме приватний бізнес. Для реалізації цих планів необхідно внести зміни до Податкового кодексу України», - заявив Володимир Семиноженко.

12.07.2013 | 11:30

Прес-служба Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації