Тема: Спілкування і мовний етикет

5 клас

Етика

Тема: Спілкування і мовний етикет

«Спілкування є мірилом

людської культури».

В. Лозовий

Мета: учні мають засвоїти зміст понять поведінка спілкування, мовний етикет та найважливіші правила бесіди (для мовця та слухача), усвідомити моральні основи спілкування;

спонукати дітей опановувати вміння бути цікавим і приємним співрозмовником;

виховувати доброзичливість, щирість, увагу й повагу до співрозмовника.

Очікувані результати:

На кінець заняття учні зможуть:

- розповідати про необхідність доброзичливості, щирості, уваги і поваги до партнера у спілкуванні;

- формулювати і використовувати найважливіші правила бесіди (для мовця і слухача);

- визначати роль мови у житті людини;

- вирішувати проблемні завдання;

- моделювати ситуації та розв'язувати їх.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні терміни і поняття: спілкування, спілкувальна поведінка, мовний етикет, культура спілкування, культура мовлення.

Обладнання: підручник: Етика: підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл.– К.: Ґенеза, 2005, робочі зошити: Данилевська : 5 клас: Робочий зошит/ О. М. Данилевська, О. І. Пометун.– К.: Ґенеза, 2008, картки зі словесними формулами, ілюстрації, аркуші паперу для кожної малої групи.

Структура уроку

І. Організація роботи класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

IІI. Визначення теми, мети і очікуваних результатів уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Що таке спілкувальна поведінка та мовний етикет.

2. Що означає бути цікавим і приємним співрозмовником.

3. Чому слово не повинно розходитися з ділом.

V. Закріплення вивченого на уроці

VІ. Підсумки уроку.

VІІ. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організація роботи класу

Вітання, облік відсутніх.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учні посміхаються один одному.

Вчитель: Спілкування є необхідною умовою існування люди­ни серед людей. Від уміння правильно висловлювати свої думки, вести розмову залежить успіх розв'язан­ня численних життєвих проблем. Поведінка в спілкуванні - це показник внутрішньої культури людини, її загального розвитку, інтелекту тощо.

Навчитися правильно, ефективно спілкува­тися допомагають знання мовних норм і правил. Розділ етикету, який вивчає ці правила та норми, називається мовним етикетом. У ньому містять­ся поради щодо поведінки, спілкування людини в різноманітних ситуаціях: дарування й звертання, привітання й прощання, пробачення й подя­ки, прохання й відмови, знайомства й запрошен­ня тощо.

На уроці поведемо мову про моральні основи спілкування, поміркуємо над тим, як бути приємним та цікавим співрозмовником.

Для мотивації навчальної діяльності вчитель пропонує учням провести експеримент. Для цього він об'єднує їх у пари «день - ніч» так, як вони сидять за партами. Мета експерименту – перевірити, чи вміють діти спілкуватися. Учні, які отримали роль «день», розповідають «ночі» про своє захоплення або улюблену домашню тварину (1 хв.).

Вчитель проводить обговорення з учнями у ролі «дня»:

- Як ви почувалися в ролі оповідача?

- Що вам сподобалось?

- Як вас слухали?

- Що допомагало вам розповідати, а що заважало?

Потім звертається до учнів, які були в ролі "ночі":

- Як ви відчували себе в ролі слухачів?

- Чи було вам цікаво слухати?

- Що допомагало, а що заважало сприймати інформацію?

Підбиваючи підсумки, вчитель зауважує, що люди створили правила спілкування, аби зробити його приємнішим. Дослідник Р. Бард протягом шести місяців жив сам серед снігів Антарктиди. Він писав, що людина не може обійтися без звуків, голосів, без спілкуван­ня з іншими, як не може жити без води. У самот­ності він шукав спокою, а знайшов лише розчару­вання й безвихідь.

У Стародавній Греції найтяжчим покаранням для злочинців була заборона спілкуватися з ними.

IІI.Визначення теми, мети і очікуваних результатів уроку.

Повідомлення теми, очікуваних результатів.

Метод «Мікрофон». Вправа «Очікування»(Від сьогоднішнього заняття я очікую…).

IV.Вивчення нового матеріалу.

1.Що таке спілкувальна поведінка та мовний етикет.

Розгляд малюнка на с.123, читання в особах, обговорення.

Прочитаймо і поміркуймо.

Насмішливе слово

Українська народна казка

Давно це діялося. Побачив якось чоловік у лісі гарного оленя. Довго милувався його красою, аж олень помітив це і зрадів, бо вже віддавна хотів попитати когось про свою вроду.

Олень наблизився до чоловіка, став перед ним у всій красі та й питає:

- Чи ж гарний я?

- Аби лишень не такий товстий! - сказав чоловік.

Олень затремтів від досади й каже:

- Удар мене сокирою поміж роги, - та й нагнув голову до чоловіка. Той вагався, але олень дуже просив, тож ударив рогатого.

- Дя­кую тобі за послугу, - каже поранений, - за рік прийдеш на це саме місце, щось тобі цікавого покажу і скажу. Та й з цими словами зник у гущавині, лишаючи кривавий слід за собою.

Через рік жде чоловік на оленя. І незабаром той надбіг та й, поклонившись знайомому, каже:

- Подивися, чи ра­на від твоєї сокири загоїлася? І нахилив голову.

Боязко оглянув чоловік поранене місце та й каже:

- Загоїлася, тільки маленький шрам по собі залишила.

- Бачиш, - промовив, зітхаючи, олень, - рана від сокири за рік затяглася, а ось рана, що мені в серці зробило твоє насмішливе слово, не загоїться ніколи.

Який урок дай олень чоловікові?

Чи згодні ви з тим, що сказав олень?

Подумайте, чи завжди ваші слова бувають добрими.

Які слова неприпустимо вживати під час розмови і чому?

Вчитель: До цієї казки добре підходить вислів Дж. Свіфта: "Гарними манерами володіє той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище".

Робота з підручником (самостійне читання).

Технологія «Два – чотири – всі разом».

Учні самостійно читають текст пункту пер­шого на с. 124, складають три запитання до тексту (5 хв). Потім об­мінюються запитаннями із сусідом по парті, обговорюють, які з них збіглися, а які ні, і домовляються, які три запитання можуть бути спільними (3 хв). Після цього учні об'єднуються в четвірки, так само обговорюють запитання й обирають три запитання, що будуть спільними для четвірки (за технологією "Два - чотири - всі разом).

Представники груп читають запитання "колом ідей", учні стисло відповідають на них.

Робота з новими термінами і поняттями.

2. Що означає бути цікавим і приємним співрозмовником.

Вчитель: У народі часто слова мовного етикету називають чарівними словами. Чим активніше вживають їх у своїй мові люди, тим простіше встановлюється кон­такт між співрозмовниками, спілкування підтри­мується в тональності ввічливості, доброзичливості, взаємної уваги й повага. Досягти взаєморозуміння допомагають також спільні інтереси, вміння знаходи­ти позитивні риси співбесідника, делікатність, такт, спокійний, ввічливий тон розмови тощо. Результатом такої взаємодії є порозуміння людей між собою.

Запам'ятаймо!

Мовний етикет стверджує, що під час спілкування слід більше слухати, ніж говорити. Слухати іншу люди­ну - значить уміти співпереживати, перейматися її радо­щами й прикрощами.

Важливим складником мовного етикету є манера поведінки співрозмовників.

Етимологічна цікавинка

Манера поведінки - це зовнішні особливості по­ведінки людини, способи її дій. Цікаво, що слово манери (moniere) прийшло в нашу мову з французького. Його первісне значення - "брати рукою, торкати". Зверніть увагу на те, як збагатилося значення цього слова в сучасній мові. Це не тільки уміння гарно рухати руками, а й гарно поводитися.

Завдання:

Які з перелічених ознак поведінки людини в спіл­куванні характеризують гарні манери, а які - погані? Згрупуйте відповідно їх і запишіть у таблицю(на дошці):

Гарні манери	Погані манери

Стриманість; уміння слухати співрозмовника; над­мірна жестикуляція; уміння виявляти зацікавленість у розмові; нестриманість у висловлюваннях; грубість; відверта недоброзичливість; урівноваженість; зневажан­ня думки та інтересів інших; мажорний тон спілкування; невміння стримати роздратування; брутальність у ви­словлюваннях; вживання різних образливих прізвиськ; щирість; доброзичливість.

Завдання 4 на с. 126 підручника: прочитати ланцюжком рекомендації щодо спілкування і визначити, яке з правил для мовця, а яке для слухача є найважливішим.

Учням пропонується для фронтального виконання завдання 5: прокоментувати прислів'я та приказки і визначити, яких спілкувальних правил стосуються ці зразки народної творчості.

3. Чому слово не повинне розходитися з ділом.

Робота в групах.

Розіграш інсценівок – мініатюр.

Група 1. Інсценівку-мініатюру «Зустріч двох хлопців».

Перший. Привіт! Де ж це ти швендяв?

Другий. Салют! Вийшов трохи повештатись!

Перший. Ну, блін! Чому мені не сказав про це?

Другий. Сказав! Часу було обмаль.

Перш и й. То ти не кореш мені!

Завдання: - Висловіть свою думку про діалог хлопчиків.

- Чи великий словниковий запас у хлопців?

- Що можна сказати про культуру мовлення у хлопчиків?

Потім розмова йде про те, що глибокі знання теми розмо­ви, прагнення й уміння вислухати співрозмовника - важливі умови чіткості мовлення. Нечіткість висловлювання заважає порозумінню між людьми, а іноді стає причиною конфліктів. Мова Пушкіна, російського поета, нараховувала приблизно 21 тисячу слів, а Елочки - людоїдки — лише 30 слів.

Група 2. Ситуація.

- Ба! Обідати! І скоріше! Хліба! Ба! Неси компот! Ложку дай! Усе! Мене немає!

Завдання: - Висловіть свою думку про поведінку дівчинки.

- Чи можна назвати це діалогом?

- Як почуває себе бабуся в цей момент? Але ж дівчинка не вимовляла поганих слів?

Група 3. Завдання 6 у підручнику

Прочитайте вірш в ролях Оксани Сенатович «Балакуни». Обміркуйте, чому балакунів іще називають пустомелями? Чому таких людей не поважають?

БАЛАКУНИ

Торочив базіка всім: Балакуха щебетала,

- Я збудую диво-дім! Нахвалялась, обіцяла

Торохтій допомагав – Для гостей спекти в печі

Язиком дошки «тесав». Пиріжки і калачі.

Теревенив пустомеля: В дім без вікон і дверей

- Скоро будуть стіни й стеля! Талалай скликав гостей.

Говорун клав на словах На гостину всі прийшли,

З бляхи цинкової дах. Проте дому не знайшли,

І патякало патякав: Ні дверей, ані стіни...

- Полакую я все лаком! Он які балакуни!

Група 4.Завдання 7 у підручнику

Прочитайте співомовку Степана Руданського «Вовки» у ролях. Обмір­куйте, що змушує людину до брехні. Яким людям притаманна брехливість?

ВОВКИ

«Чого, брате, так збілів? - Ну, Іванцю! нехай так,

Що з тобою сталось?» Але десять гналось.

- Ах, за мною через став «Та і десять не було!

Аж сто вовків гналось! Знать, один усього?»

«Бог з тобою!.. - А як один? аби вовк!

Сто вовків!.. Страшно і одного...

Та б село почуло...» «А може, то і не вовк?»

- Та воно пак і не сто, - А що ж то ходило?

А п'ятдесят було. Таке сиве та мале,

«Та й п'ятдесят диво в нас... А хвостик, як шило.

Де б їх стільки взялось?»

Вчитель заува­жує, що дуже важливо вміти гарно говорити, але ще важливіше, щоб за словом ішло діло.

V.Закріплення вивченого на уроці

Виконання завдань 1 – 6 у зошитах з друкованою основою.

Тест «Чи вмієте ви слухати?».

VІ. Підсумки уроку.

Метод «Мікрофон». «Цей урок мене навчив…».

Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання

Виконати у підручнику завдання 2 на с.128.