Синтез мистецтв

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

для студентів спеціальності „Дизайн” 8.020210

Затверджено

на засіданні

кафедри дизайну

Протокол № 10

від 10 травня 2007 р.

КИЇВ – 2007

Синтез мистецтв: Навчально-методичний комплекс для студентів спеціальності 8.020210 “Дизайн” / Уклад. – К.: ДАКККіМ, 2007. – 24 с.

Укладач – старший викладач

Рецензент – кандидат сільськогосподар-ських наук, професор

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

„Синтез мистецтв” – дисципліна, необхідна для підготовки висококваліфікованих фахівців з дизайну. Вона формує у студента цілісне бачення гармонійного поєднання в художньому творі різних видів мистецтва, розуміння ним принципів формоутворення, особливостей пропорційних та масштабних співвідношень. Опанування навчальним матеріалом дисципліни сприяє структуризації комбінаторно-художнього мислення майбутнього фахівця, розвиває системний підхід в естетизації предметного середовища.

Важливою складовою курсу “Синтез мистецтв” є поглиблений аналіз широкого кола творів образотворчого мистецтва та архітектури. Тут розглядається поступовий розвиток творчого мислення люд-ства у сфері опанування простором, формою, ритмом, з подальшим формуванням розуміння цілісного художнього образу. Разом з цим, на основі вивчених пам’яток формулюються узагальнюючі висновки щодо особливостей синтезу мистецтв в розвинених культурах різних країн і народів.

Метою курсу є всебічне висвітлення проблем синтезу мистецтв: взаємодії та взаємовпливу різних видів мистецтва (архітектури, скульп-тури, живопису та ін.), формування загальних принципів створення гармонійного, цілісного художнього простору.

Завданням курсу є системне вивчення широкого кола пам’яток, найбільш виразних стосовно синтезу мистецтв: архітектурних ансамблів, інтер’єрів, пам’яток садово-паркового мистецтва, скульптури, живопису.

З метою більш ефективного засвоєння матеріалу дисципліни в межах курсу передбачені лекційні та практичні заняття. Поточний контроль має здійснюватися за допомогою спеціально розроблених контрольних завдань, що студенти повинні виконувати впродовж семестру. Також, з метою поглиблення знань з окремих тем курсу, передбачаються завдання до самостійної підготовки.

На вивчення дисципліни “Синтез мистецтв” відведено 54 години, у тому числі: 16 годин лекційних та 8 – практичних занять, а також 32 години самостійної роботи студентів. Впродовж семестру, студенти виконують контрольну роботу, а наприкінці вивчення курсу складають екзамен.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

для студентів денної форми навчання

№ з/п	Назви тем	Усього	Кількість годин	Форма контролю
У тому числі
лекції	практ.	СРС
1	Поняття синтезу мистецтв	8	2	2	4
2	Поняття простору. Його роль в синтезі мистецтв	8	2	2	4
3	Форма	6	2	2	2
4	Масштаб, контраст, пропорції. Їхня роль у формуванні художнього образу	6	2	2	2
5	Ритм. Лінія. Інтервал	6	2	2	2
6	Роль кольору в синтезі мистецтв	6	2	2	2
7	Композиція. Ансамбль. Канон	6	2	2	2
8	Синтез мистецтв у китайських і японських садах	8	2	2	4
Усього	54	16	16	22	Контр. робота, екзамен

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Поняття синтезу мистецтв

Синтез мистецтв як пластична система різноманітних сполучень художніх творів, природних об’єктів, специфічних прийомів і засобів, внаслідок чого утворюється цілісний художній образ. Проблема важливості синтезу мистецтв у контексті сучасних дизайнерських розробок, його вплив на формування предметного оточення людей і навколишнього середовища.

Класифікація мистецтв: просторові та часові мистецтва. Аналіз засобів їхньої художньої виразності.

Проблема цілого й деталі в процесі утворення художнього образу. Поняття дисонансу, гармонії та антисинтезу.

Обумовленість синтезу мистецтв усталеною системою унормованих цінностей.

Практичне заняття № 1

1. Поняття синтезу мистецтв.

2. Приклади гармонійного синтезу архітектури та скульптури.

3. Приклади гармонійного синтезу ландшафту й архітектурної споруди.

4. Особливості сприйняття просторових видів мистецтв (архітектури, скульптури, живопису, графіки).

5. Взаємовплив архітектури і настінного живопису.

Завдання до самостійної підготовки

1. Венеціанський карнавал як приклад вдалого штучного синтезу просторових та часових мистецтв.

2. Знайти та проаналізувати приклади гіпертрофованого синтезу.

3. Синтез у розвитку дизайну (пошук відповідності естетичного оформлення конструктивним та технологічним характеристикам механізму чи конструкції).

Теми аудиторних контрольних робіт

1. Особливості архітектурного декору храму Ерехтейон.

2. Взаємовплив штучних і природних форм в архітектурі модерну.

3. Зв’язок живопису, мозаїки та інших елементів декору з формами архітектури в Софії Київській.

Література: 1, 8, 15, 16, 21, 28, 32, 42, 66, 68, 74

Тема 2. Поняття простору. Його роль в синтезі мистецтв

Поняття простору як первісної “даності”. Архітектоніка як одна з властивостей природного простору. Архітектура як вид організації простору. Поняття ландшафту як відкритого простору та інтер’єру, як замкненого простору.

Основні типи ландшафту (гірський, пагорбистий, рівнинний), їхній вплив на розташування та сприйняття архітектурної споруди. Фактори, які можуть впливати на візуальне сприйняття споруди в ландшафті (форми та ритми рослинності в поєднанні з кольором).

Відкриті й закриті види простору (панорамний, частково відкритий і закритий). Проблема штучного ландшафту.

Зв’язок ландшафту і архітектури (органічна архітектура; архітектура, створена за регулярним принципом; архітектура як домінанта в ландшафті; архітектура, підпорядкована ландшафту).

Практичне заняття № 2

1. Поняття архітектоніки простору.

2. Відображення гірського, пагорбистого та рівнинного простору в західноєвропейському живописі.

3. Мистецька концепція як один з факторів створення штучного ландшафту.

4. Особливості ритмів рослинності в поєднанні з кольором в італійських віллах ренесансу.

Завдання до самостійної підготовки

1. Проаналізувати оформлення внутрішнього простору в ансамблі Альгамбра.

2. Принципи розташування давньогрецьких храмів в ландшафті.

3. Архітектура, що розташована в просторі за регулярним принципом (храм Хатшепсут).

4. Традиційна українська хата як приклад органічної архітектури.

5. Українська дерев’яна архітектура та особливості її розташування в природному ландшафті.

Теми аудиторних контрольних робіт

1. Особливості розташування в просторі середньовічного замку.

2. Проблема напіввідкритого простору в живопису імпресіоністів.

3. Особливості сприйняття простору в рельєфах Давньої Греції та Єгипту.

Література: 8, 21, 53, 60, 68, 74, 78, 92, 98, 104, 105, 108

Тема 3. Форма

Поняття форми. Види фізичного існування форми (три основні стани матерії – тверде, рідке та газоподібне). Характеристика станів матерії за їхніми візуальними ознаками. Образне відображення різних матеріальних форм в живопису, архітектурі та скульптурі.

Поняття параметра, зразка, еталона. Особливості сприйняття та відображення форми в західноєвропейському та східному (китайському) мистецтві. “Ідеографічний скелет” в китайському живопису. Порівняльна характеристика особливостей зображення рідких та газоподібних станів матерії в західноєвропейському та східному живопису.

Деформація в мистецтві ХХ ст. (кубізм, дадаїзм, абстракціонізм, сюрреалізм, супрематизм).

Практичне заняття № 3

1. Порівняти принципи зображення водної поверхні в живопису ренесансу (на прикладі картини С. Ботічеллі “Народження Венери”), в картинах І. Айвазовського “Дев’ятий вал”, “Буря на морі”) та в графіці Хокусая (“Хвиля”).

2. Принципи формоутворення єгипетської монументальної скульптури та її взаємозв’язок з архітектурою.

3. Трансформація в роботах С. Далі.

Завдання до самостійної підготовки

1. Замалювати дорійську та іонійську колони грецького ордеру й порівняти форму каннелюр з формами одягу в грецькій монументальній скульптурі архаїки.

2. Замалювати три приклади антропоморфних елементів в архітектурі.

Теми аудиторних контрольних робіт

1. Принципи формоутворення в китайському середньовічному пейзажі.

2. Особливості розкладання форми в кубізмі.

3. Зв’язок форми вази й декору в кераміці Кріту (Камарес).

4. Біонічні й ландшафтні мотиви в архітектурі А. Гауді.

Література: 1, 2, 8, 12, 14, 16, 22, 32, 37, 49, 62, 66, 74

Тема 4. Масштаб. Контраст. Пропорції.

Їхня роль у формуванні художнього образу

Поняття масштабу. Його важливість для характеристики об’єкта художньої діяльності. Проблема співмірності архітектурного об’єкта архітектурному середовищу й людині.

Поняття пропорції. Принцип “золотого перетину”. Пряма й зворотна пропорційність.

Контраст як засіб відчуття виразності форми.

Масштабні й пропорційні співвідношення в архітектурних спорудах та елементах їхнього оздоблення. Взаємозалежність засобів виразності різних художніх стилів від соціальної функції архітектури.

Стилі бароко й класицизм в контексті масштабних, пропорційних та гармонійних співвідношень архітектури та людини.

Масштаб і пропорції в традиції східного живопису та архітектури.

Практичне заняття № 4

1. Визначити масштабні співвідношення в стелах Нарамсіна (Месопотамія)) і фараона Нармера (Єгипет).

2. Дослідити особливості пропорцій скульптурних груп, що розміщені на фронтонах грецьких храмів.

3. Контраст і пропорції на прикладі грецької кераміки періоду архаїки.

Завдання до самостійної підготовки

1. Замалювати план Парфенона та проаналізувати пропорційні співвідношення його складових.

2. Виконати графічний начерк портрета Нефертіті й визначити, які елементи цього скульптурного погруддя працюють на контраст, а які – на збереження пропорцій.

Теми аудиторних контрольних робіт

1. Особливості масштабних контрастів у культових спорудах бароко.

2. Масштаб і пропорції українських дерев’яних церков.

3. Роль кольорового контрасту в регулярних парках Франції (на прикладі Версальського парку).

Література: 8, 17, 21, 47, 49, 64, 78, 82, 89, 92, 95

Тема 5. Ритм. Лінія. Інтервал

Поняття ритму. Особливості ритму в архітектурі, скульптурі й живопису. Аритмія. Орнамент як вид ритму. Види орнаменту, його роль в оздобленні архітектурних споруд, інтер’єрів, скульптури. Кольорові ритми в живописі.

Лінія як перша ознака руху маси. Об’єднуюча функція лінії. Поняття виразності лінії. Силует архітектурної споруди та його значущість стосовно сприйняття загального об’єму.

Інтервал. Його роль в членуванні мас архітектурних та скульптурних об’ємів.

Ритм, лінія, інтервал в китайському живопису та архітектурі.

Практичне заняття № 5

1. Провести порівняльний аналіз грецької вази геометричного стилю і вази стилю Камарес.

2. Особливості ритму в єгипетській архітектурі (храм Хатшепсут, алея сфінксів тощо).

3. Кноський палац як приклад архітектурної “аритмії”.

4. Ритм, лінія, інтервал в готичному соборі.

5. Особливості ритму пейзажного парку.

6. Роль ритму й лінії в плануванні регулярного парку.

Завдання до самостійної підготовки

1. Виконати графічну схему центральної частини Версальського парку й проаналізувати притаманні йому види ритмів.

2. Роль скульптури в оздобленні собору Нотр Дам де Парі.

3. Особливості просторових ритмів у плануванні вілл Пізнього Відродження.

Теми аудиторних контрольних робіт

1. Ритм, лінія, інтервал в інтер’єрі Софії Київської.

2. Роль та функції орнаменту в архітектурі модерну.

3. Особливості ритму в архітектурі класицизму.

Література: 6, 8, 9, 12, 16, 28, 36, 61, 79, 79, 82, 98

Тема 6. Роль кольору в синтезі мистецтв

Символіка кольору. Колір в давньоруській іконі, візантійській мозаїці. Властивості золотого тла і його роль в оздобленні інтер’єрів християнських храмів.

Взаємодія кольору й форми. Фізична, естетична, психологічна, смакова, тактильна властивості кольору.

Колір в архітектурі. Роль кольорового акценту архітектурного декору.

Колір в сучасній забудові мегаполісів. Взаємозв’язок кольору архітектурної споруди й оточуючого простору.

Роль кольору в оздобленні інтер’єрів.

Практичне заняття № 6

1. Проаналізувати особливості використання золотого тла в оформленні Софії Київської.

2. Використання золотого, чорного, червоного та інших кольорів в сучасному промисловому дизайні (навести чотири приклади).

3. Колір в архітектурі Месопотамії та в забудові давнього Вавилону.

4. Особливості оформлення грецьких храмів архаїки та класики.

5. Роль кольорового акценту в китайських і японських садах.

Завдання до самостійної підготовки

1. Виконати таблицю, що відображає взаємодію кольору й форми (за В. Кандинським).

2. Виконати живописну композицію з переважанням теплої гами кольорів.

3. Виконати живописну композицію з переважанням холодної гами кольорів і дослідити на цих прикладах взаємодію кольору й форми.

Теми аудиторних контрольних робіт

1. Роль та функції кольору в оформленні інтер’єру готичного собору.

2. Кольорова символіка українського народного орнаменту.

3. Паркова скульптура Петергофа та її роль в естетичній концепції ансамблю.

4. Колір в творчості Антоніо Гауді (на прикладі парку Гуеля).

5. Аналіз засобів виразності в архітектурі Раннього Відродження (на прикладі собору Санта-Марія дель Фьоре).

Література: 10, 27, 30, 31, 37, 68, 74, 89, 95, 96, 100

Тема 7. Композиція. Ансамбль. Канон

Поняття композиції як засобу сполучення та взаємозв’язку всіх елементів художнього твору. Роль композиції в підпорядкуванні складових художнього твору один одному, а також цілому. Поняття основної мети композиції як такої, що приводить до гармонійного поєднання вимог функціонального, естетичного та технічного порядку.

Типи композиції (симетрична, врівноважена, асиметрична, центрична та ін.). Особливості садово-паркових композицій. Регулярний та вільний принципи формування композиційних співвідношень. Складові, які впливають на створення композиції (ритм, маса, об’єм, колір, розмір, масштабні співвідношення окремих деталей, конфігурація тощо).

Поняття ансамблю. Архітектурний ансамбль як гармонійне поєднання окремих архітектурних елементів або споруд. Підпорядкованість, домінанта, головна вісь в сприйнятті садово-паркового ансамблю. Архітектурні ансамблі італійського Відродження, бароко, класицизму. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської Лаври.

Поняття канону. Канон в мистецтві Давнього Єгипту, давньоруській іконі, в скульптурі давньої Греції та ін.

Практичне заняття № 7

1. Проаналізувати засоби формування регулярного парку стосовно композиційних співвідношень.

2. Визначити особливості центричних композицій в грецькій кераміці.

3. Проаналізувати в контексті синтезу мистецтв архітектурний ансамбль Афінського Акрополя.

4. Виконати план ансамблю собору Св. Петра в Римі.

5. Проаналізувати архітектурні ансамблі Львова (площа Ринок).

Завдання до самостійної підготовки

1. Схематично замалювати приклади симетричних композицій (Левові ворота в Мікенах, фронтонні композиції храмів грецької архаїки).

2. Підібрати приклади симетричних та асиметричних живописних композицій (на прикладах портретних зображень італійського та Північного Ренесансу.

Теми аудиторних контрольних робіт

1. Типи композицій в грецькій скульптурі архаїки, класики та еллінізму.

2. Канон в єгипетському барельєфі.

Література: 1, 4, 8, 9, 12, 14, 15, 28, 38, 43, 50, 56, 59, 68, 103, 108

Тема 8. Синтез мистецтв у китайських і японських садах

Роль традиції в історії формування класичного китайського саду. Зв’язок філософії, поезії, архітектури й каліграфії в китайських садах. Складові елементи китайських садів (природні, архітектурні тощо). Функції та символічне значення кожного з елементів, їхня роль в утворенні цілісного образу. Відміни у формоутворенні китайських (східних) і європейських (західних) садів. Малі архітектурні форми (альтанки, мости, криті й відкриті галереї) та їхня роль в оформленні простору китайського саду. Сад як вищий прояв синтезу мистецтв.

Основні принципи формоутворення японського традиційного саду. Відміни між японськими й китайськими садами. Поняття чайної церемонії, її роль у формуванні окремих елементів класичного японського саду; вплив дзен-буддизму, сад каменів Рьоандзі. Символіка елементів саду. Роль і функції водяних устроїв, ліхтарів тощо. Особливості кольорових акцентів японського саду.

Практичне заняття № 8

1. Порівняльна характеристика китайського та японського садів.

2. Сади епохи Хейян та відображення їх в літературі.

3. Роль закритого й відкритого простору у формоутворенні традиційного китайського саду.

4. Специфіка форм рослин японського саду, їхнє символічне навантаження та роль у формуванні неповторного поетичного образу.

Завдання до самостійної підготовки

1. Замалювати основні типи каменів, які використовуються для оформлення японського саду.

2. Виконати графічні замальовки традиційних японських ліхтарів.

3. Зробити кольорову абстрактну композицію на тему: “Колір японського саду восени”.

Теми аудиторних контрольних робіт

1. Види мостів у китайських і японських садах.

2. Камені “тайхуші” в китайських садах, їхні форми та символічне значення.

3. Поняття ікебани та особливості її розташування в чайних будинках.

4. Тема садів в китайському і японському живопису.

Література: 12, 82, 89, 94

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Поняття синтезу мистецтв.

2. Роль “цілого” й “окремого” в синтезі мистецтв.

3. Відкритий і закритий простір. Його роль в сприйнятті архітектурної споруди в ландшафті.

4. Проблема синтезу мистецтв в ХХ ст.

5. Поняття гармонії та дисонансу окремих складових художнього твору.

6. Роль простору в синтезі архітектурної споруди і паркової скульптури.

7. Синтез як цілісна система елементів художнього твору.

8. Принципи формоутворення італійських ренесансних вілл.

9. Засоби створення цілісного архітектурно-паркового ансамблю (на прикладі Альгамбри).

10. Особливості розташування споруди в ландшафті за принципом домінування над оточуючим простором.

11. Взаємозв’язок архітектури і скульптури на прикладі храмового ансамблю Хатшепсут.

12. Роль та символіка кольору в оздобленні Софії Київської.

13. Зв’язок ландшафту і народної архітектури в українських Карпатах.

14. Давньогрецька архітектура як приклад гармонійного поєднання ландшафту і архітектури.

15. Форма. Її роль в синтезі мистецтв.

16. Особливості ритму архітектурних елементів в спорудах Давнього Єгипту.

17. Зв’язок архітектури і скульптури в мистецтві Давньої Греції.

18. Роль кольору в художньому оформленні готичного собору.

19. Готичний собор як приклад синтезу мистецтв.

20. Роль органічних форм в оздобленні архітектури модерну.

21. Поняття масштабу. Роль масштабних співвідношень в синтезі мистецтв.

22. Поняття пропорції. Її роль в синтезі мистецтв.

23. Роль скульптури в художньому оформленні готичного собору.

24. Принципи формоутворення в китайських садах.

25. Пряма й зворотна пропорційність. Її роль в храмовій архітектурі Давнього Єгипту (на прикладі храму в Абу-Сімбелі).

26. Роль скульптури в архітектурі Давньої Греції (на прикладі храму Парфенон).

27. Символіка червоного кольору та принципи його використання в оформленні інтер’єру традиційної української хати.

28. Пропорційні співвідношення архітектури і скульптури в спорудах Давньої Греції (на прикладах храмів дорійського та іонійського ордерів).

29. Поняття архітектурного ансамблю.

30. Регулярний і вільний принцип розташування малих архітектурних форм в ландшафті.

31. Поняття “золотого перетину”. Його роль в синтезі мистецтв.

32. Особливості взаємозв’язку форми, ритму й кольору (на прикладі творчості А. Гауді).

33. Взаємодія форми й кольору в давньоруській архітектурі.

34. Поняття контрасту. Його роль у створенні художнього образу.

35. Роль контрастних співвідношень в архітектурі (на прикладі культової архітектури бароко).

36. Синтез мистецтв в японських садах.

37. Взаємодія кольору і форми. Їхня роль в синтезі мистецтв.

38. Орнамент та його функції в створенні цілісної художньої композиції (на прикладі давньогрецької кераміки).

39. Синтез мистецтв у давньоруському храмі.

40. Лінія та інтервал. Їхня роль в архітектурі.

41. Синтез мистецтв в садово-парковому ансамблі Версалю.

42. Принципи оформлення простору в китайських садах.

43. Роль і функція ритму в скульптурі.

44. Особливості синтезу мистецтв в архітектурі класицизму.

45. Києво-Печерська Лавра як приклад гармонійного синтезу ландшафту та архітектури.

46. Види ритму в архітектурі.

47. Проблема взаємовпливу живопису та архітектури (на прикладі оформлення інтер’єрів італійських палаццо Відродження).

48. Роль кольору в системі оздоблення китайських садів.

49. Особливості регулярного та вільного принципу планування садово-паркових композицій.

50. Роль орнаменту в спорудах українського модерну (на прикладі будинку Полтавського земства).

51. Синтез мистецтв в бароковому інтер’єрі.

52. Роль природних елементів у формуванні простору японських садів.

53. Взаємодія кольору й форми в архітектурі.

54. Проблема антисинтезу в сучасній забудові мегаполісів.

55. Принципи розташування малих архітектурних форм у китайських та японських садах.

56. Роль інтервалів і “порожнин” у китайському живопису.

57. Дизайн книги в контексті синтезу мистецтв.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до написання контрольної роботи з дисципліни “Синтез мистецтв”

Виконання контрольної роботи з дисципліни “Синтез мистецтв” – ефективна форма самостійної роботи студента, яка передбачає:

- глибоке вивчення обраної теми із залученням широкого кола друкованих і електронних видань (зокрема маловідомих, неопублікованих, дисертаційних досліджень, авторефератів, архівних матеріалів, тощо);

- творче осмислення й самостійне формулювання певної проблеми в контексті синтезу мистецтв;

- структурований, пропорційно збалансований, стилістично й граматично правильний підбір та викладення матеріалу.

Однією з найбільших складностей при виконання контрольної роботи з дисципліни “Синтез мистецтв” є вибір і формулювання теми, котра окрім загальновідомої, опрацьованої в літературних джерелах складової, надавала б можливості для самостійного дослідження.

Першим кроком в подоланні цієї проблеми є вільна орієнтація в матеріалі, для чого необхідно опрацьовувати якнайбільшу кількість джерел, котрі б всебічно висвітлювали обрану тему. При цьому особливу увагу потрібно звернути на роботу з ілюстративним матеріалом.

Важливою складовою при формулюванні теми й визначенні основної проблематики контрольної роботи є метод усвідомлення вивченого матеріалу. Застосовуючи методологію аналізу і синтезу, студент не лише глибше порине в сутність обраної ним теми, але й обов’язково виявить цікаві й малодосліджені аспекти, здавалось би давно вивчених і описаних явищ. Наприклад, вдаючись до порівняльного аналізу, необхідно простежувати еволюцію найрізноманітніших мистецьких чи архітектурних форм, досліджуючи, с точки зору синтезу мистецтв, притаманні їм стабільні ознаки й елементи, що зазнають змін.

На підставі таких спостережень в контрольній роботі повинні бути викладені міркування узагальнюючого характеру стосовно впливу таких чинників як взаємодія кольору й форми, ритмічні та композиційні особливості, на формування типу мистецького висловлювання і зокрема, конкретних форм зображення, конструкцій, декоративних елементів тощо. Методологія синтезу, необхідна в усвідомленні спільних процесів для різних культур, роз’єднаних географічно, етнічно, хронологічно, стане в пригоді під час дослідження того, як співмірні процеси в умовах різних культур впливають на формування тотожних явищ в мистецтві, дизайні, архітектурі.

Після того, як тема обрана і сформульована (що, в першу чергу, має знайти відображення в назві контрольної роботи), наступним важливим кроком є визначення структури майбутньої роботи, котра б сприяла ефективному розкриттю теми.

Як зразок можна навести традиційну структуру, котра складається з вступу, основної частини і висновків. Проте, якщо кожна з зазначених частин в свою чергу не буде структурована в залежності від тої ролі, котру вона відіграє в загальному розкритті теми, робота може перетворитись на досить аморфне поєднання мало пов’язаних між собою частин. Відсутність чіткої детально розробленої структури також нерідко призводить до пропорційної невідповідності окремих частин роботи тому змісту, котрий вони в дійсності мають розкривати. Невиправдано розтягнуті, або ж надто стислі розділи суттєво знижують якість роботи.

У вступі передусім необхідно дати коротке і змістовне обгрунтування обраної теми, зокрема її доцільність та значущість, огляд існуючої літератури з цієї теми, загальну характеристику періоду, виду, жанру мистецтва, в контексті котрого проводиться дослідження. Вступ має бути компактним і таким, що безпосередньо підводить до основної частини роботи. Зокрема, те, що тут означено як “загальна характеристика”, повинно бути не механічно зібраною й переписаною інформацією, а свідомо відібраними фактами, котрі мають дати чітке уявлення про той “грунт”, з якого “виросла” досліджувана проблема.

В основній частині студент має продемонструвати здатність самостійного вирішення поставленої проблеми. Зокрема, необхідно чітко її сформулювати, вирізнити коло досліджуваних явищ чи об’єктів, провести системний аналіз наявних поглядів на цю проблему і запропонувати своє тлумачення, яке б грунтувалось на конкретних даних і висновках проведеного дослідження. Також необхідно застосування понятійного апарату даної дисципліни, як-то: ритм, форма, пряма й зворотна пропорційність, інтервал, синтез.

Заключна частина має складатись з висновків, котрі стануть певною квінтесенцією роботи. З тих висновків, котрі студент запропонує в заключній частині, добре видно, наскільки самостійною й глибоко усвідомленою є робота в цілому. У цій частині студент повинен продемонструвати вміння узагальнити результат проведеного дослідження в чітких і коротких формулюваннях.

Важливою складовою контрольної роботи є ілюстрації. Треба одразу відмовитись від того підходу, коли ілюстрації використовуються як декор, або задля механічного збільшення об’єму роботи. У виборі ілюстрацій треба дотримуватись не меншої точності, ніж у формулюванні думок. Саме ілюстрації мають стати одним з головних джерел, звідки студент буде черпати аргументи до свого дослідження.

Вимоги до виконання контрольної роботи

Контрольна робота повинна бути написана державною мовою і мати обсяг тексту не менше 15 друкованих сторінок (без ілюстрацій).

Нумерація повинна починатися с першої сторінки тексту. Текст має бути набраний 14-м шрифтом, з полуторним міжрядковим інтервалом. Контрольна робота подається в друкованому вигляді у строк, вказаний викладачем.

Титульна сторінка оформлюється згідно зі зразком (додаток 1).

Ілюстрації можуть розміщуватися як в середині, так і наприкінці тексту. Кожна ілюстрація повинна мати порядковий номер і назву (якщо ілюстрації знаходяться в тексті, кількість сторінок збільшується пропорційно площі, зайнятій ілюстраціями). Окремі ілюстрації студент може виконати власноручно в тій техніці, що видасться йому найбільш придатною.

Наприкінці тексту розміщується список ілюстрацій і використана література. В бібліографії необхідно вказати також електронні носії й сайти, з яких було взято інформацію.

Список літератури оформлюється в алфавітному порядку, відповідно до загальноприйнятого стандарту.

Робота не повинна бути переписаною з книжок, відсканованою, зкопійованою з Іnternet.

Контрольну роботу, що не відповідатиме вищезазначеним вимогам, не буде зараховано.

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Роль форми, ритму і кольору в створенні архітектоніки штучного ландшафту.

2. Аналіз синтезу ландшафту і архітектури на прикладі видатних пам’яток різних часів і народів (за вибором).

3. Синтез ландшафту і архітектури заміських вілл Італії доби Ренесансу і бароко.

4. Синтез архітектури і скульптури в пам’ятках Давнього Царства (Єгипет).

5. Синтез архітектури і скульптури в пам’ятках Середнього Царства (Єгипет).

6. Синтез архітектури і скульптури в пам’ятках Нового Царства (Єгипет).

7. Синтез архітектури і живопису в оформленні єгипетських гробниць (період – за вибором).

8. Синтез мистецтв на прикладі оформлення гробниці Тутанхамона.

9. Роль масштабних співвідношень, ритму й контрасту в пам’ятках Давнього Єгипту.

10. Синтез мистецтв на прикладі єгипетських вілл.

11. Масштабні співвідношення на прикладах архітектурних пам’яток Давнього Єгипту.

12. Синтез мистецтв (архітектура, живопис, скульптурний рельєф) в палацових комплексах Ассирії та Вавилону.

13. Синтез форми і кольору в архітектурі Вавилону.

14. Синтез форми і кольору на прикладі критського вазопису.

15. Синтез архітектури і монументального живопису на прикладі Кноського палацу.

16. Масштабно-пропорційні співвідношення на прикладах грецької архітектури періоду архаїки.

17. Синтез мистецтв в Парфеноні.

18. Синтез скульптури та архітектури в грецьких храмах періоду класики (за вибором).

19. Синтез мистецтв у грецькому театрі.

20. Порівняльний аналіз ритміки архітектурних елементів храму Хатшепсут, Парфенону і собору в Реймсі.

21. Аналіз визначальних рис архітектоніки давньоримських споруд.

22. Синтез арочних, склепінчастих, банних конструкцій з Давньогрецькою ордерною системою в архітектурі Давнього Риму.

23. Аналіз архітектурно-планувальних рішень заміських вілл Давнього Риму, зв’язок з ландшафтом.

24. Синтез скульптури й монументального живопису з архітектурою давньоримських споруд.

25. Порівняльний аналіз архітектоніки банних споруд на прикладі давньоримського Пантеону, Софії Костянтинопольської, собору Св. Петра в Римі.

26. Порівняльний аналіз архітектурно-планувальної системи класичних хрестово-банних храмів Візантії та Софії Київської.

27. Синтез архітектури й монументального живопису в Софії Київській.

28. Принципи синтезу ландшафту і архітектури в класичних китайських садах.

29. Синтез складових елементів класичного китайського саду.

30. Принципи створення цілісної картини світу в класичному китайському живопису.

31. Принципи містобудівництва Франції в XVII ст.

32. Порівняльний аналіз принципів формоутворення в регулярних і ландшафтних парках Франції в XVII ст.

33. Роль орнаменту в архітектурі бароко.

34. Роль кольору в архітектурних спорудах раннього і високого Ренесансу.

35. Особливості оздоблення інтер’єрів барокових культових споруд.

36. Синтез мистецтв в палацах Баварії в XIХ ст.

37. Роль скульптури у версальському парку.

38. Особливості взаємозв’язку архітектури й ландшафту в архітектурно-парковому Воронцовському ансамблі.

39. Ансамбль Києво-Печерської Лаври.

40. Роль скульптури в оформленні будівель в стилі модерн (на прикладі забудови Києва початку ХХ ст).

41. Інтер’єри українських дерев’яних церков кінця XVII – початку ХХ ст.

42. Взаємозв’язок дерев’яної скульптури і живопису в українських різьблених іконостасах.

43. Порівняльний аналіз парків Во-ле-Віконт і Версаль.

44. Роль кольору в оздобленні Трапезної церкви в ансамблі Києво-Печерської Лаври.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аркин архитектуры и образы скульптуры. – М., 1990.

2. Архитектура древней Греции. – М., 1949.

3. Архитектура Запада. – М., 1972-87. – Т.1-2.

4. Асєєв світової архітектури. – К., 1982.

5. Украинское искусство и европейские художественные центры. Конец 19 – начало 20 века. – К.: Наукова думка, 1989.

6. История античной расписной керамики. – М., 1953.

7. Искусство Северного Возрождения. – М., 1973.

8. Пропорции античной и средневековой архитектуры. – М., 1936.

9. Быков Италии и Франции (барокко и классицизм). – М., 1958.

10. Малая история византийской эстетики. – К., 1991.

11. Взгляд на современную архитектуру: эпоха мастеров. – М., 1980.

12. Виноградова сады. – М.: Арт-Родник. 2004.

13. Виппер Древней Греции. – М., 1971.

14. Виппер Ренессанс. – М., 1977. – Т.1-2.

15. Виппер в историческое изучение искусства. – М.: Изобразительное искусство, 1985.

16. Взаємодія та синтез мистецтв // Збірник АН. – К., 1978.

17. Волков І. Творчі методи та художні системи. – К.: Радянський художник, 1989.

18. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. – М., 1966-77.

19. Всеобщая история искусств: В 6 т. – М., 1956-66.

20. Мифы и утопии архитектуры ХХ века. – М., 1990.

21. Пространство, время, архитектура. – М., 1977.

22. Глазычев творчества в архитектуре. – М., 1986.

23. Границы архитектуры. – М., 1963.

24. Путеводитель по архитектурным формам. – М., 1988.

25. Данилова Средних веков и Возрождения. – М., 1984.

26. Дмитриева история искусств. – М., 1988.

27. История садово-парковых стилей. – М.: Архитектура–С, 2003.

28. История современной архитектуры: синтез, формы, функции и конструкции. – М., 1972.

29. Ландшафтна архітектура. – К.: ДАКККіМ, 2002.

30. Завадская проблемы живописи старого Китая. – М., 1975.

31. Практическая эстетика. – М., 1970.

32. Структура и форма в современной архитектуре. – М., 1965.

33. Иконников города: эстетические проблемы композиции. – М., 1972.

34. Иконников США. – М., 1979.

35. Искусство стран и народов мира. – М., 1962 – 1981. – Т.1-2.

36. История искусства зарубежных стран. Средние века. Возрождение. – М., 1982.

37. О духовном в искусстве. – Л., 1990.

38. Искусство Франции 17 века. – М., 1969.

39. Каргер Киев. – М.-Л., 1958-61. – Т.1-2.

40. О взаимосвязях ранневизантийских сводчатых покрытий с позднеримскими. – М., 1961.

41. Искусство Франции 18 века. – Л., 1971.

42. Коломієць М. Художній образ – основа синтезу мистецтв // Образотворче мистецтво. – 1973. – № 1.

43. Колпинский Древней Греции. – М., 1961.

44. Колпинский этрусков и Древнего Рима. – М., 1982.

45. , , Марченко искусство XIX в. – М., 1975.

46. Коуэн наука XIX-XX вв. – М., 1982.

47. Коуэн строительного искусства: история проектирования сооружений и среды обитания со времен Древнего Египта до XIX в. – М., 1982.

48. Искусство западного средневековья. – Л., 1963.

49. Курбатов формы и природный ландшафт. – Л., 1988.

50. Лазарев и древнерусское искусство. – М., 1978.

51. Лазарев итальянского Возрождения. – М., 1956, 1959. – Т.1-2.

52. Искусство Испании 16-17 веков. – М., 1966.

53. Ле Корбюзье. Архитектура ХХ века. – М., 1970.

54. Искусство XVIII в. – М., 1967.

55. Английское искусство 18 века. – Л., 1964.

56.Лихачев садов. – СПб., 1991.

57. Искусство Византии IV – XV веков. – Л., 1986.

58. Українське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ століття. – К.: Мистецтво, 1989.

59. Логвин -Печерская Лавра. – М., 1958.

60. Логвин искусство. – М., 1963.

61. Лясковская готика XII – XIV вв. – М., 1973.

62. Малахов . – М., 1986.

63. Малая история искусств: В 12 т. – М.: Искусство, 1973-91.

64. Матье Древнего Востока. – М., 1968.

65. Мистецтво України ХХ століття: Каталог. – К., 1998.

66. Основы дизайна. – Казань: Новое знание, 1999.

67. 7 из 37 чудес. – М., 1983.

68. Проблемы синтеза пространственных искусств. – М.: Искусство, 1982.

69. Нессельштраус Европы в средние века. – Л.-М., 1964.

70.Николаева сады. – М., 1975.

71. Партина термины: Иллюстрированный словарь. – М., 1994.

72. Зодчие ХХI века. – М., 1980.

73. , , Ушаков русской архитектуры. – Л., 1984.

74. Полевой век. – М., 1989.

75. Полевой Греции. Древний мир. – М., 1970.

76. О современной архитектуре. – М., 1963.

77. Райт архитектуры. – М., 1960.

78. Раушенбах перспективы в изобразительном искусстве: общая теория перспективы. – М., 1986.

79. История прикладного искусства нового времени. – М.: Искусство, 1971.

80. Голландское искусство 17 века. – М., 1972.

81. Западноевропейское искусство 17 века // Серия “Памятники мирового искусства”. – М., 1971.

82. Роули Дж. Принципы китайской живописи. – М.: Наука, 1989.

83. , , . История градостроительного искусства. – М., 1984-89. – Т.1-2.

84. Саваренская градостроительство XVII – XIX вв. – М., 1990.

85. , Чубова Римской Африки. – М.: Искусство, 1979.

86. Искусство Древнего Рима. – М., 1971.

87. Искусство западноевропейского средневековья. – М., 1964.

88. Словарь искусств. – М., 1996.

89. Слово о живописи из сада с горчичное зерно / Перевод с китайского Е. За-вадской. – М., 1969.

90. , Искусство средних веков. – М., 1975.

91. Европейская архитектура. – М., 1960-64. – Т.1-2.

92. Уманцев древнего мира: первобытное искусство. Древний Египет. Древняя Греция: исследование форм пространственно-временной разработки образа. – К., 1996.

93. История западноевропейской архитектуры. – Кельн, 2001.

94. Фицжеральд . Краткая история культуры. – СПб., 1988.

95. Флиттнер и искусство Двуречья и соседних стран. – Л.-М., 1958.

96. Иконостас. – СПб.: Русская книга, 1993.

97. Современная архитектура: критический взгляд на историю развития. – М., 1990.

98. Фулканелли. Тайны готических соборов. – М., 1996.

99. Выдающиеся портреты античности. – М., Прогресс, 1981.

100. Античная живопись. – М., 1966.

101. Искусство Европы I – IV веков. – М., 1970.

102. Искусство Возрождения. – М.: Изобразительное искусство, 1977.

103. , Концик в науке и искусстве. – М.: Наука, 1972.

104. Шукурова Запада и мир искусства ХХ века. – М., 1990.

105. Щукина памятников садово-паркового искусства. – М., 1979.

106. Энциклопедический словарь живописи. – М.: Терра, 1997.

107. Ренессанс. – М.: Белый город, 1997.

108. Якобсон в развитии раннесредневековой архитектуры. – Л., 1983.

Додаток 1

Зразок титульної сторінки контрольної роботи

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Інститут дизайну і ландшафтного мистецтва

Кафедра дизайну

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ”

на тему: _____________________________________

____________________________________________________

Виконав (ла):

Студент (ка) __________

(курс, група)___________

П. І.Б._______________

Перевірив(ла):

Вчене звання (посада)____________

П. І.Б.___________________

Київ – 2007

Навчальне видання

Папета Олена Валеріївна

СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

для студентів спеціальності „Дизайн” 8.020210

Відповідальний за випуск

Редактор

Комп’ютерна верстка

Підп. до друку ____________Формат 60х84 1/16 Папір др. апарат.

Друк офсетний. Облік вид.-арк. _____. Зам____. Тираж 100.

____________________________________________________________________________ _________________________________

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв

01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 21

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи

ДК № 000 від 27.06.2006.