Реферат (стр. 3 )

вырезано

1. Постійне удосконалювання організації роботи на підприємстві по створенню здорових і безпечних умов праці працюючих, попередженню виробничого травматизму і професійних захворювань;

2. Розробка і впровадження високопродуктивних технологій;

3. Підвищення оснащеності підприємства сучасними технічними засобами безпеки і виробничої санітарії;

4. Здійснення комплексу соціальних і санітарно – оздоровчих заходів;

5. Підвищення рівня безпеки діючого виробничого устаткування і технологічних процесів за рахунок ліквідації небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

6. Підвищення рівня безпеки діючого виробництва, промислової естетики, організації виробництва і праці;

7. Впровадження стандартів ССБП;

8. Підвищення кваліфікації робітників, ІТП;

9. Зміцнення технологічної і трудової дисципліни [ ].

Основою в роботі зі створення здорових і безпечних умов праці робітників та службовців є комплексні плани поліпшення умов охорони праці, санітарно – оздоровчих заходів.

Для успішного виконання задач повинний здійснюватися всебічний аналіз стану охорони праці працюючих, характеру, рівня, причин і обставин виробничого травматизму, професійної і загальної захворюваності; виявлення виробництв, цехів, ділянок, робочих зон і місць, умов праці, що не відповідають установленим нормам і вимогам.

Безпека виробничих процесів повинна досягатися дотриманням стандартів ССБП, норм і правил органів державного нагляду й іншої нормативної документації по безпеці праці, а також засобів механізації й автоматизації.

Загальне керівництво і відповідальність за правильну роботу з дотримання діючого законодавства, положень, правил, норм і інструкцій з охорони праці на підприємстві покладається на керівника підприємства, а підготовка управлінських рішень і контроль за їхнім здійсненням веде служба охорони праці.

У даному дипломному проекті вирішуються наступні питання охорони праці : захист від шуму, вібрації, електробезпека, пожежна безпека ліквідація шкідливих речовин, що виділяються в повітря робочої зони, розрахунок освітленості.

6.2 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Небезпечним – називається виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.

Шкідливим виробничим фактором – називають такий виробничий фактор, дія якого в певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності (ГОСТ 12.0.0002-80) [ ].

вырезано

У таблиці 7.1 дана характеристика викидів забруднюючих речовин (за даними підприємства ВАТ «Хімволокно»).

Таким чином, інтенсивність викидів усіх забруднюючих речовин знаходиться вище гранично допустимих викидів. Зменшення забезпечується інженерними рішеннями наведені у підрозділу 7.3.

Технологічний процес одержання хімічних волокон передбачає використання великої кількості води. З метою економії води, її багаторазово використовують, пропускаючи по замкнутому циклу, після регенерації. Вода, що надходить на регенерацію, містить велику кількість шкідливих речовин (таблиця 7.2).

Таблиця 7.1 - Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу (СН №3

Забруднення	М, т/рік	Характер дії	Клас небезпепеки	ГДВ, т/рік	ГДК, мг/м3
р. з.	Зона населеного пункту
м. р.	с. д.

вырезано

Таблиця 7.2 – Характеристика шкідливих речовин забруднюючих воду (СанПіН 4630-88)

Забруднення	Фактич-ний викид, г/с	ГДС, г/с	Клас небезпеки	Водні об’єкти господарсько - питного, культурно – побутового призначення
ЛПШ	ГДК, мг/л
Мінеральні масла	0,33	0,1	4	Органолептичний	0,1
Капролактам	0,066	0,067	3	Загально санітарний	1,0
Нітрити	0,01	0,007	3	Загально санітарний	1,0
Сухий залишок	16,6	20	4	Загально санітарний	1000
Зважені речовини	0,66	0,35	4	Загально санітарний	0,25

Засоби вилучення та регенерації капролактаму з водних розчинів та засоби переробки відходів волокна розглянуті в розділі 7.3.

Характеристика шкідливих речовин, які потрапляють до грунту приведені в таблиці 7.2.3.

Таблиця 7.2.3 – Характеристика шкідливих речовин забруднюючих грунт

Забруднення	ГДК, мг/кг	ЛПШ
Капролактам	1,64	Загально санітарний
Мастило мінеральне	500	Загально санітарний
Диніл	0,82	Загально санітарний

7.3 Інженерні рішення екологічних проблем

В цілях захисту людини від шкідливої дії речовин, що викидаються в атмосферу встановлюється санітарно-захисна зона в 500 м, зона озеленення 50 м, для 2 – ї категорії небезпеки підприємства (СанПіН

вырезано

грн.

Оптова ціна:

грн.

Податок на додану вартість (ПДВ):

грн.

Відпускна ціна:

грн.

Оскільки відомі трудомісткість виконання одиниці продукції tшт. 1 і tшт. 2 (базової та модернізованої моделі), то можна визначити коефіцієнт використання трудомісткості на 1 тону випуску волокна:

.

Знаючи цей коефіцієнт, перерахуємо значення основних калькуляційних одиниць, починаючи з основної заробітної плати, простим перемноженням на к. Тоді матимемо:

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн;

грн.

Для зручності всі дані занесені до таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Калькуляція

за травень 2006р.

Крихта ПКА

Калькуляційна одиниця 1 тонна

Шифр рядка	Найменування статей калькуляції	Значення до модернізації, грн.	Значення після модернізації, грн.
01	вырезано	вырезано	вырезано
02	вырезано	вырезано	вырезано
03	вырезано	вырезано	вырезано
04	вырезано	вырезано	вырезано
05	вырезано	вырезано	вырезано
06	вырезано	вырезано	вырезано
07	Відшкодування зносу спеціальних інструментів	-	-
08	вырезано	вырезано	вырезано
09	вырезано	вырезано	вырезано
10	вырезано	вырезано	вырезано
11	вырезано	вырезано	вырезано
12	вырезано	вырезано	вырезано
13	вырезано	вырезано	вырезано
14	вырезано	вырезано	вырезано
15	вырезано	вырезано	вырезано
16	вырезано	вырезано	вырезано
17	вырезано	вырезано	вырезано
18	вырезано	вырезано	вырезано

Зниження собівартості продукції на кожну тону випуску волокна дорівнює:

грн.

Термін окупності додаткових капіталовкладень на модернізацію обладнання розраховується за формулою:

грн, (8.8)

де DК – капітальні вкладення направлені на модернізацію обладнання, грн.;

Еріч – річний економічний ефект, грн.

грн, (8.9)

де Nріч – річна програма випуску волокна, т.

На кожному робочому місці виробляється по дві нитки по 15 Текс.

За даними базового підприємства відомо що за місяць переробляється 157,68 тон сировини. Отже за рік 157,68 × 12 = 1892,16 тон. Беручи до уваги, що DК = 40000 грн., підставляючи значення у (8.9) та (8.8) будемо мати:

грн;

років ≈ 11 міс.

висновок

У дипломному проекті проведена модернізація прийомно-намотувальної частини машини МФ – 600 – КШ24, з суміщенням операцій формування та витягування. Вона дозволить отримати на машині витягнуту нитку текстильного асортименту.

Дана модернізація забезпечується модернізацією транспортуючого циліндру з електронагрівом машини НВ – 400 – КТ24М для витягування синтетичних ниток технічного асортименту. Вона підтверджує можливість здійснення суміщення операцій формування витягування та намотування.

Розроблений в дипломному проекті біроторний ниткорозкладчик дозволяє вести розкладку на високих швидкостях одночасно як двох, так і чотирьох пакувань, що задовольняє конструкцію прийомно-намотувальної частини машини МФ – 600 – КШ24 для формування ниток текстильного асортименту та значно збільшує попит на його конструкцію.

В дипломному проекті проведені розрахунки, що підтверджують працездатність конструкції, а саме:

- розрахунок критичних швидкостей транспортуючого циліндра з електронагрівом для витягування синтетичних ниток текстильного асортименту показує, що даний циліндр може стабільно працювати при частоті с-1(об/хв.), - 628(6000) тобто за межами wкр1, wкр2;

- розрахунок потужності індуктора встановив його потужність 4,3 кВт;

- перевірочний розрахунок шпонки на зминання показав, що шпонка витримує напруження на зминання;

- розрахунок потужності двигуна транспортуючого циліндра з електронагрівом встановив його потужність 1 кВт;

- розрахунок потужності електродвигуна біроторного ниткорозкладчика встановив його необхідну потужність 0.12 кВт;

- розрахунок вала на зминання підтвердив, що вал витримує напруження на зминання.

Також розроблений технологічний процес виготовлення деталі електрообігріваємого транспортуючого циліндра, а саме кришки індуктора, розраховано освітлення в цеху на нульовій відмітці, розрахована категорія небезпеки цеху та розраховано зниження собівартості продукції на тону випуску волокна, а також розрахований терміну окупності нового обладнання.

В результаті проведеної модернізації, при формуванні ниток лінійною щільністю до 15,6 текс, швидкість намотування становить – 4000 м/хв., а економічний ефект після впровадження – 44654,98 грн.

При розрахунках було застосовано спеціальну програму для ЕОМ, математичний пакет Mathcad, котрий дозволив отримати значення для першої та другої критичних швидкостей.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. , , Пономарев для формования и приемки капроновых нитей. Конструкция, монтаж, наладка и эксплуатация. М., “Химия”, 1977. – 264с., 66 рис.

2. Машины и технологии для производства текстильных нитей, полностью вытянутых в одно стадийном процессе. // “Химические волока”. – М.: Машиностроение. 1993 - №4. – с

3. Создать электрообогреваемый транспортирующий цилиндр и скоростной намоточный механизм для технических нитей. Отчет о НИР (промежеточный), НПО «Химтекстильмаш». Руководитель – № ГР01.88.0023250. – Ч., 1988. – 105с.

4. Патент ГДР № 000, опубликовано 1970.

5. Патент Швейцарии № опубликовано 1968.

6. Патент Японии № 000, опубликовано 1968.

7. , , Яскин оборудование заводов химических нитей и волокон. М., Легпромбытиздат, 1987. – 400 с.

8. Прошков ёт и проектирование машин для производства химических волокон: Учебник для студентов втузов. – М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1982. – 408с., ил.

9. Прошков для производства химических волокон. М., Машиностроение, 1974. – 472 с.

10. Проспект фирмы Rieter. Mashine Works Limited 8406 Winterthur Switzerland Unit J7/30, 1982.

11. Агрегаты и машины для формования химических нитей из расплавов / , , и др.; под ред. . Л.: Машиностроение. 1989 – 286с.

12. Проспект фирмы Neumag. Schnellspul - Mashinen. High – Speed – Take – Up – Mashines, 1987.

13. Обогреваемые вытяжные цилиндры для производства технического корда и коврового жгута. // “Химические волока”. – М.: Машиностроение. 1993 - №1. – с. 15

14. , Рокотов ёмные механизмы машин для производства химических волокон. – Л.: Ленинградский университет, 1988. – 248с.

15. Высокоскоростное формование волокон / Под ред. А. Зябицкого и Х. Каваи: Пер. с англ. / Под ред. . – М.: Химия, 1988. – Пер. изд.: США, 1985. – 488 с.

16. Машины и технологии для производства текстильных нитей, полностью вытянутых в одно стадийном процессе. // “Химические волока”. – М.: Машиностроение. 1993 - №4. – с

17. Новый технологический процесс производства шинного корда и его аппаратное оформление. // “Химические волока”. – М.: Машиностроение. 1993 - №4. – с.

18. Прошков раскладки нити (вопросы проектирования). – М.: Легпромбытиздат, 1986. – 248с.

19. Проспект фірми Barmaq. FDY spinninq lines. For efficient hiqh guality yarn production.

20. Проспект фірми Barmaq. POY production lines. For multi–end spinninq solutions.

21. , Производство волокна капрон. М., «Химия», 1976 – 248с.

22. , Баласанян и проектирование деталей ммашин: [Учеб. пособие для техн. Вузов] . – 3–е изд., перераб. и доп. – Х. Основа, 1991. – 276 с.

23. Коритысский упругих систем текстильных машин. – М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1982.

24. Анурьев конструктора-машиностроителя, т. 1 – 3. – М.: Машиностроение, 1980. – 728 с., 584 с., 408с.

25. Павлине конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993. – 556 с.: іл.

26. , Курсовое проектирование по технологии машиностроения. – Минск: Высшая школа, 1983. – 256 с.

27. , , Точность обработки, заготовки и припуски в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1976.–288с.

28. Справочник технолога машиностроителя. В 2-х томах. /Под редакцией , . – М.: Машиностроение, 1985. – Т.1. – 956с.

29. Справочник технолога машиностроителя. В 2-х томах. /Под редакцией , . – М.: Машиностроение, 1985. – Тс.

30. Общестроительные нормктивы времени и режимов резания для нормирования работ выполняемых на универсальных и многоцелевых станках с ЧПУ /Ч.2 Нормативы режимов резания. – М.: Экономика, 1990. – 492 с.

31. Общестроительные нормативы режимов резания для нормирования работ на металорежущих станках. Серийное производство. – М.: Машиностроение, 1974. – 292 с.

32. Общестроительные нормктивы времени вспомогательного на обслуживание рабочего места и подготовительно-заключительного для технического нормирования. Серийное производство. – М.: Машиностроение, 1974. – 492 с.

33. Режимы резания металов. Справочник под редакцией . – М.: Машиностроение, 1972. – 686 с.

34. Охорона праці. Методичні рекомендації до дипломного проекту для студентів інженрно-технічних спеціальностей. / Укл.: Косухіна Л. Д., І. – Чернігів: ЧТІ, 1997. – 26 с.

35. Справочник по охране труда на промышленном предприятии / , , – К.: Техника, 1991. – 285с.

36. Охрана труда в строительстве. Инженерные решения: Справочник / , , – К.: Будівельник, 1990. – 208 с.

37. Інженерна екологія. Методичні рекомендації до дипломного проекту. / Укл.: , Аніщенко В. О., – Чернігів: ЧТІ, 1996. – 26 с.

38. Охрана окружающей среды. Под ред. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.

39. Экологический паспорт ВАТ «Химволокно», 2004. – 210с.

40. Постоянный технологический регламент №3 прядильного цеха производства синтетических нитей, 1993. – 284 с.

41. Кельберт труда в текстильной промышленности: Учебник для вузов. – М.: Легпромбытиздат, 1990. – 304 с.

42. Збірник задач і вправ для самостійної роботи студентів механічних, технологічних та інженерно-економічних спеціальностей з дисципліни „Основи екології” / Укл.: , Аніщенко В. О., – Чернігів: ЧДТУ, 2001. – 43 с.

43. , Щербицкий по охране окружающей среды. – К.: Будивельник, 1986. – 152 с.

44. Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного проекту для студентів технічних спеціальностей всіх форм навчання / Укл. інська, іхіна, – Чернігів: ЧДТУ, 200с.

45. Модель економіки виробництва методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів технічних спеціальностей всіх форм навчання /Укл. інська, іхіна, – Чернігів: ЧДТУ, 200с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Відомість проекту

ДОДАТОК Б

Специфікації складальних креслень

ДОДАТОК В

Програми, що використані у проекті

ДОДАТОК В

Розрахунок критичних швидкостей з використанням програми Mathcad

ДОДАТОК Г

Завдання на “Технологічний процес виготовлення деталі”

ДОДАТОК Д

Виписка з протоколу наукової конференції про апробацію результатів дипломного проекту