Інформаційний лист на тему: «Здійснення нотаріусами ідентифікації клієнтів у зв’язку з виконанням обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу»
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
на тему:
«Здійснення нотаріусами ідентифікації клієнтів у зв’язку з
виконанням обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу»
1. Нормативно-правова основа здійснення нотаріусом ідентифікації клієнта.
Нормативно-правовою основою здійснення нотаріусом ідентифікації клієнта є:
• Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" від 28.11.2002 р. , (далі – Закон);
• Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 р. № 000/5, (далі – Положення);
• Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, затверджені наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 03.08.2010 № 000, (далі – Критерії ризику).
2. Випадки, коли нотаріус зобов`язаний здійснювати ідентифікацію клієнта.
Обов`язок нотаріуса здійснити ідентифікацію клієнта виникає за наявності двох умов, а саме:
1. Нотаріус бере участь у підготовці і здійсненні одного з наступних правочинів щодо:
• купівлі-продажу нерухомості;
• управління активами клієнта;
• управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
• утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб;
2. Наявності однієї або більше з наступних обставин:
• встановлення ділових відносин з клієнтами;
• виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
• проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;
• проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень;
• залежно від ризику проведення операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, - проведення фінансової операції на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов'язані між собою.
У відповідності до ст. 1 Закону:
ділові відносини - відносини між клієнтом та суб'єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору про надання фінансових або інших послуг;
клієнт - будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Враховуючи наведені визначення, можна зробити висновок, що в розумінні Закону нотаріус, який надає нотаріальні послуги, не може вчинити нотаріальну дію без встановлення ділових відносин.
У відповідності до Закону ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунку.
Таким чином, нотаріус до посвідчення будь-якого з вищевказаних правочинів (найчастіше це купівля-продаж нерухомого майна, при цьому незалежно від суми договору) зобов`язаний здійснити ідентифікацію клієнта.
Ідентифікація клієнта не є обов'язковою у разі:
• проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані;
• укладення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.
Нотаріус може здійснити спрощену ідентифікацію клієнта у разі:
• встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, підприємство, що повністю перебуває у державній власності, міжнародна установа чи організація, в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
• проведення фінансової операції на організованому ринку цінних паперів.
3. Отримання інформації, необхідної для ідентифікації клієнта.
3.1. Вимоги до документів, за якими здійснюється ідентифікація клієнта.
Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюється на підставі поданих офіційних документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством (установою, організацією), яке їх видало.
Документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація осіб, що є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання та містити всю необхідну для здійснення ідентифікації інформацію.
У разі якщо документи, на основі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін або закінчився строк їх дії, то при здійсненні клієнтом чергової фінансової операції проводиться повторна ідентифікація.
3.2. Порядок отримання інформації для ідентифікації клієнта.
У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону нотаріус має право:
• витребувати у державних органів інформацію стосовно ідентифікації клієнта. При цьому державні органи зобов'язані протягом десяти робочих днів надати відповідно до законодавства інформацію стосовно ідентифікації клієнта. Зазначена інформація надається безоплатно. Перелік таких органів та порядок надання інформації визначені в Порядку надання державними органами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 р. № 000. Так, державними органами, які надають суб'єкту первинного фінансового моніторингу, який до них звернувся, інформацію про ідентифікацію клієнта, є Державна реєстраційна служба, Державна податкова служба та органи внутрішніх справ. При цьому, суб’єкт первинного фінансового моніторингу (нотаріус) повинен вести реєстр запитів до державних органів за наступною формою:
№ Дата Адресат ПІпБ фізичної особи або повне найменування юридичної особи, інформація про яких запитується Підстави для надсилання запиту Реквізити листа державного органу з інформацією, одержаною у відповідь на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу
• витребувати, а клієнт зобов'язаний надати інформацію стосовно ідентифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану, необхідну для виконання таким суб'єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
У разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи повноти отриманої інформації про клієнта суб'єкт здійснює заходи з перевірки та уточнення цієї інформації.
Для проведення перевірки інформації щодо ідентифікації клієнта або інших учасників фінансової операції суб'єкт може запросити додаткову інформацію у клієнта або отримати її з публічних джерел (в тому числі з ресурсів мережі Інтернет).
У разі ненадання клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити йому в проведенні подальших фінансових операцій.
4. Склад відомостей, які необхідні для ідентифікації клієнта.
4.1. З метою ідентифікації резидентів нотаріус встановлює:
4.1.1. для фізичної особи:
• прізвище, ім'я та по батькові;
• дату народження;
• серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав;
• місце проживання або місце перебування фізичної особи;
• ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів або серію та номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову від одержання ідентифікаційного номера;
4.1.2. для фізичної особи – підприємця:
• прізвище, ім'я та по батькові;
• дату народження;
• серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав;
• місце проживання або місце перебування фізичної особи – підприємця;
• реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності);
4.1.3. для юридичної особи:
• повне найменування, місцезнаходження;
• відомості про органи управління та їх склад;
• дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном;
• відомості про власників істотної участі в юридичній особі;
• відомості про контролерів юридичної особи;
• ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
• реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку.
У відповідності до ст. 1 Закону:
істотна участь - пряме або опосередковане володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу (фонду), 10 і більше відсотків акцій або прав голосу в юридичній особі, прямий або опосередкований вплив на неї;
контролер - особа, яка здійснює контроль.
Виходячи з рекомендацій, наданих в листі Держфінмоніторингу України від 04.11.2011 р. № 000/, контролерами юридичних осіб є особи, які прямо або опосередковано самостійно чи спільно з близькими родичами володіють часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 та більше відсотків статутного капіталу або голосів юридичної особи.
Враховуючи викладене, нотаріусу рекомендується діяти наступним чином:
у випадку якщо засновниками клієнта є виключно фізичні особи, нотаріус з'ясовує відомості про фізичних осіб, що володіють 10 та більше відсотками статутного капіталу;
у випадку, якщо серед засновників клієнта є одна або кілька юридичних осіб, які володіють 10 та більше відсотками статутного капіталу, нотаріус з'ясовує відомості про фізичних осіб, що є контролерами юридичних осіб засновників клієнта, тобто прямо або опосередковано самостійно чи спільно з близькими родичами володіють часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 та більше відсотків статутного капіталу або голосів юридичної особи;
у випадку, якщо засновником клієнта є юридична особа (особи), яка володіє 10 та більше відсотками статутного капіталу (засновник 1-го рівня), і засновником цієї юридичної особи (осіб) є юридична особа, що володіє 50 та більше відсотками статутного капіталу засновників 1-го рівня (засновники 2-го рівня), то слід з'ясовувати відомості про фізичних осіб, що є контролерами засновників 2-го рівня, і т. д.
4.2. З метою ідентифікації нерезидентів нотаріус встановлює:
4.2.1. для фізичної особи:
• прізвище, ім'я та по батькові (за наявності);
• дату народження;
• серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав;
• громадянство;
• відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи в Україні;
Документом, який засвідчує місце проживання або тимчасового перебування нерезидента в Україні, для його ідентифікації може бути:
• посвідка на постійне або тимчасове проживання – для іноземців та осіб без громадянства, які відповідно іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування (ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");
• імміграційна картка або паспорт - для іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України. При цьому реєстрація здійснюється в пункті пропуску через державний кордон та включає в себе проставлення в паспортному документі та/або імміграційній картці іноземця чи особи без громадянства відмітки "В'їзд" ("Виїзд"). Під час заповнення імміграційної картки іноземець вказує своє місце перебування в Україні. Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:
1) протягом наданого візою дозволу в разі в'їзду з держав з візовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;
2) не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду з держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;
3) на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року.
Продовження терміну перебування оформлюється шляхом проставлення в паспортному документі відповідного штампа із зазначенням адреси проживання в Україні у відповідності до п.12 Порядку розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 25.04.2012 N 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.05.2012 за N 778/21091;
• довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").
4.2.2. для юридичної особи:
• повне найменування;
• місцезнаходження;
• реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунку;
• відомості про органи управління та їх склад;
• дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном;
• відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи.
Нотаріусу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.
4.3. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи, або якщо у нотаріуса виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, нотаріус зобов'язаний ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.
У разі якщо особа діє як представник іншої особи, нотаріус повинен перевірити також наявність у цієї особи відповідних повноважень.
5. Класифікація ризиків клієнтів.
З метою визначення заходів, які необхідно вживати під час здійснення ідентифікації клієнта, нотаріус здійснює класифікацію ризику клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених в Критеріях ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, затверджених наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 03.08.2010 № 000, (далі – Критерії ризику).
Оцінка ризику - результат аналізу наявних відомостей та інформації про своїх клієнтів та їх діяльність, за яким визначається рівень ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Рівень ризику - ступінь міри ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, встановлений суб'єктом стосовно клієнта, що може набувати значень "низький", "середній" та "високий".
У разі якщо клієнт підпадає хоча б під один із Критеріїв ризику, рівень ризику такого клієнта не може визначатися як "низький".
Встановлений щодо клієнта рівень ризику переглядається суб'єктом не рідше одного разу на рік.
У разі встановлення клієнту середнього рівня ризику та виявлення тенденції щодо його зростання (включаючи досягнення високого рівня ризику) у клієнта виникає підвищений ризик проведення операцій, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
Оцінювання ризику здійснюється за відповідними критеріями, зокрема:
за типом клієнта;
за географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів;
за видом товарів та послуг.
Оцінювання ризику за типом клієнта здійснюється за такими критеріями, якщо клієнт:
• є публічним діячем або пов'язаною з ним особою (публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували визначені публічні функції в іноземних державах, а саме: глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники; депутати парламенту; члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів високого рівня, рішення яких не підлягають оскарженню, крім як за виняткових обставин; члени суду аудиторів або правлінь центральних банків; надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та високі посадовці збройних сил; члени адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств, що мають стратегічне значення);
• є клієнтом, щодо якого існують сумніви у достовірності поданих ним документів або раніше наданих ідентифікаційних даних;
• надає неправдиві ідентифікаційні дані;
• не надає суб'єкту відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами суб'єкта;
• не відповідає вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, що встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
• є неприбутковою або благодійною організацією (крім благодійних організацій, що діють під егідою міжнародних організацій);
• надає послуги з обміну валют та/або переказу грошових коштів (крім банківських установ);
• є суб'єктом господарювання, що проводить лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;
• має структуру, яка ускладнює процес ідентифікації справжнього власника чи вигодоодержувача;
• є акціонерним товариством, яке здійснило випуск акцій на пред'явника;
• є іноземним підприємством, контроль та керівництво яким здійснюється за довіреністю;
• є підприємством, про яке з надійних джерел відомо, що воно не знаходиться за місцем державної реєстрації, не надає передбачену законодавством звітність та вартість його чистих активів є меншою від статутного капіталу.
Високий рівень ризику має клієнт, який включений до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, що формується Держфінмоніторингом (розміщено на офіційному сайті Держфінмоніторингу: http://www. sdfm. /), та клієнти, стосовно яких у суб'єкта виникають підозри, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.
Оцінювання ризику за географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи здійснюється стосовно клієнта або установи країна походження та/або реєстрації яких, країна надходження чи переказу коштів яким (якими), країна розташування банку контрагента яких, країна походження, реєстрації контрагента яких є країною, про яку з надійних джерел відомо, що вона:
• не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
• віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
• підтримує міжнародну терористичну діяльність.
Оцінювання ризику за видом товарів та послуг здійснюється за такими критеріями:
• наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта щодо таких операцій за змістом або за строками її проведення;
• внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів або іншого майна, в тому числі неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів або індосацію платіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунки інших осіб;
• отримання клієнтом послуг з використанням новітніх технологій без безпосереднього контакту з ним;
• представлення особою інформації, яку неможливо перевірити;
• неможливість встановлення контрагентів особи, прийняття суб'єктом коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти повертаються без виконання фінансової операції у зв'язку з незнаходженням такої іншої сторони або у зв'язку з її відмовою щодо їх прийняття;
• регулярне укладення особою строкових угод або використання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, що не передбачають поставки базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи;
• відсутність зв'язку між характером і родом діяльності особи з послугами, за якими особа звертається до суб'єкта;
• разовий продаж (купівля) особою великого пакета емісійних цінних паперів, що не включені до біржового списку;
• передавання особою доручення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з суб'єктом;
• набуття права власності на пакет цінних паперів, сумарна номінальна вартість яких перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону, за договорами дарування або міни;
• взаємозалік вимог за операціями з цінними паперами на позабіржовому ринку;
• придбання цінних паперів за рахунок коштів, які попередньо були внесені готівкою в касу професійного учасника ринку цінних паперів, або готівки, яка була переказана на рахунок професійного учасника ринку цінних паперів через банківську установу, платіжну систему;
• регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, якщо особа не є професійним учасником ринку цінних паперів;
• проведення фінансових операцій по внесенню до статутних фондів господарських товариств цінних паперів у розмірах, що перевищують 50% статутного фонду підприємства, що реєструється;
• купівля на позабіржовому ринку особами-резидентами пакетів акцій українських емітентів у осіб-нерезидентів за цінами, що перевищують їх номінальну вартість;
• регулярне та циклічне здійснення фінансових операцій з купівлі-продажу активів (крім біржових операцій) без фактичної поставки активів між учасниками операції;
• операції з цінними паперами, про які з надійних джерел відомо, що вони мають високий ризик бути використаними для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
• сплата резидентом нерезиденту неустойки (пені, штрафу) за невиконання договору поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) або за порушення умов договору, якщо розмір неустойки перевищує 10% від суми непоставлених товарів (невиконаних робіт, ненаданих послуг);
• спроба клієнта здійснити операції з нерухомим майном, на яке накладено арешт;
• здійснення операцій з нерухомим майном нижче ринкової ціни;
• придбання фізичною особою ювелірних або побутових виробів з дорогоцінних металів, та/або дорогоцінного каміння (однотипних виробів), та/або сертифікованого дорогоцінного каміння на значну суму коштів.
6. Застосування заходів до клієнтів з підвищеним ризиком.
Заходи, що застосовуються до клієнтів з підвищеним ризиком, можуть включати, зокрема:
• детальну перевірку наданих клієнтом ідентифікаційних даних;
• запровадження вимог щодо подання клієнтом ширшого переліку документів для встановлення ділових відносин, зокрема щодо фінансового стану;
• встановлення складу засновників та дійсних власників юридичної особи;
• перевірку відповідності фінансової операції звичайній діяльності клієнта;
• встановлення пов'язаних осіб;
• встановлення джерела походження і способів переказу (внесення) коштів, що використовуються у фінансовій операції.
Якщо під час здійснення ідентифікації клієнта (особи, що діє від його імені) нотаріус встановив відношення клієнта до публічних діячів, або пов'язаних з ними осіб, або до благодійної, або неприбуткової організації, він повинен:
• вжити заходів для з'ясування джерел походження коштів клієнта;
• проводити моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному для клієнтів підвищеного ризику.
У разі якщо під час обслуговування клієнта нотаріус встановив, що його фінансові операції здійснюються за участю фізичних або юридичних осіб з країн, в яких не дозволяється застосування заходів, передбачених законодавством із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, суб'єкт:
• проводить ідентифікацію клієнта за правилами для клієнтів з підвищеним ступенем ризику;
• попереджає клієнта про те, що фінансові операції із зазначеними фізичними або юридичними особами можуть містити ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
• розглядає питання щодо направлення до Держфінмоніторингу відповідної інформації.
7. Оформлення одержаної інформації та зберігання документів, пов`язаних з ідентифікацією клієнтів.
При проведенні ідентифікації клієнта нотаріус може складати анкету. Анкета є внутрішнім документом нотаріуса, який заповнюється і підписується особисто нотаріусом.
Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта до, під час та в процесі обслуговування клієнта.
Якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій оцінюється нотаріусом як високий, нотаріус оновлює інформацію, отриману за результатами первісної ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, не рідше одного разу на рік.
Для інших клієнтів строк оновлення інформації не повинен перевищувати трьох років.
Для клієнтів з низьким рівнем ризику, які тривалий час не підтримують ділові відносини з нотаріусом, ідентифікація та оновлення інформації можуть здійснюватися в разі звернення такого клієнта до нотаріуса або проведення ним чергової фінансової операції.
Документи щодо ідентифікації осіб, які є учасниками фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, зберігаються нотаріусом не менше п'яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а вся документація про здійснення такої фінансової операції - не менше п'яти років після її проведення.
У разі необхідності продовження встановленого строку зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками окремих фінансових операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій Держфінмоніторинг інформує про це суб'єкта шляхом надсилання відповідного листа із зазначенням переліку осіб та/або фінансових операцій, документи щодо яких підлягають подальшому зберіганню суб'єктом, та строку продовження зберігання суб'єктом зазначеної інформації.
Документи щодо ідентифікації клієнтів формуються у справу з індексом 02-48 «Документи (картки, повідомлення, відомості) щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, та документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом, а також відомості про фінансові операції».
При цьому рекомендується на копіях документів щодо ідентифікації учасників фінансових операції, які зберігаються в справі 02-48, робити напис «згідно з оригіналом» проставляти дату і свій підпис, які скріплювати печаткою. Копії правочинів не долучаються до документів щодо ідентифікації учасників фінансових операцій.
Запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо ідентифікації клієнта та інформація, що передається держаними органами згідно з вимогами Порядку, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає передачі третім особам, крім Держфінмоніторингу, відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу та інших державних органів у передбачених законом випадках.
Враховуючи вищевикладене та з метою забезпечення належного зберігання документів, зазначену інформацію та реєстр запитів до державних органів необхідно зберігати у справі за Індексом 01-10 та заголовком «Документи з грифом «Для службового користування».
8. Надання інформації нотаріусом щодо ідентифікації клієнта.
У відповідності до ст. 20 Закону Спеціально уповноважений орган має право одержувати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу на запит інформацію (довідки, копії документів), у тому числі таку інформацію, що містить банківську або комерційну таємницю, про фінансові операції, що стали об'єктом фінансового моніторингу, та пов'язані з ними операції. У разі якщо учасником таких фінансових операцій є нерезидент, Спеціально уповноважений орган має право витребувати у суб'єкта первинного фінансового моніторингу всю наявну інформацію про цю особу. Щодо учасника такої фінансової операції - резидента Спеціально уповноважений орган має право витребувати у суб'єкта первинного фінансового моніторингу копії паспорта цієї особи, картки із зразками підписів та довіреності, на підставі якої цей учасник брав участь у проведенні фінансової операції, що стала об'єктом фінансового моніторингу, а також іншу наявну інформацію (копії документів), необхідну для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань;
Згідно ст. 12 Закону подання інформації суб'єктом первинного фінансового моніторингу Спеціально уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням професійної таємниці, таємниці страхування, банківської або комерційної таємниці.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу, його посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах цього Закону, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов'язані з виконанням цього Закону.
При цьому у відповідності до ч. 6 ст. 8 Закону нотаріуси як суб'єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну гривень.
9. Відповідальність.
У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону особи, винні у порушенні вимог Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законом.
Згідно ч.3 ст. 23 Закону у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на нього в установленому законом порядку може бути накладено штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Санкції до нотаріусів, як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, застосовуються Міністерством юстиції України відповідно до Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 000/5.
Начальник відділу нотаріату
