Практична робота №1

Конспект №1

Практична робота №1.

Тема: Визначення положення світил на небесній сфері за допомогою карти зоряного неба.

Мета: Ознайомитись з будовою карти зоряного неба, навчитися використовувати її для вивчення

положення небесних світил на небесній сфері.

Обладнання: Рухома карта зоряного неба.

Хід роботи.

Ознайомлення з будовою карти зоряного неба.

Карта має два круги. Зроблена для спостерігача, що знаходиться на широті 50О В прозорому крузі знаходяться зорі, які видимі для спостерігача, всі інші невидимі. На краю карти нижнього диска нанесено місяці, дати, а на верхньому години доби. На нижньому крузі нанесено екваторіальну систему координат, верхньому горизонтальну. Знайти на карті: кола схилення, меридіани, екліптику Знайти на карті: північний полюс світу, Полярну зірку, Велику Ведмедицю, точки весняного і осіннього рівнодень. Показати, які зорі будуть видимі ввечері о 2200год на день проведення практичної роботи. Визначення схилення і прямого піднесення точки весняного рівнодення Визначення моментів коли сходить, кульмінує і заходить якась вибрана зірка 15 жовтня Визначення моментів коли Сонце сходить і заходить в певний день року (22 червня)

Завдання для учнів.

1 Назвіть 3 сузір’я, які невидимі для нас 1 вересня о 2200годині. (1 бал)

2 Назвіть 3 сузір’я, які видимі 1 січня о 000годині. (1 бал)

3 Назвіть 3 сузір’я, які ніколи не заходять у Львові (1 бал)

4 В якому сузір’ї знаходиться Сонце 5 грудня (1 бал)

5 Визначіть координати α зорі в сузір’ї Близнюки (1 бал)

6 Визначіть координати β зорі в сузір’ї Великий Пес (1 бал)

7 Визначіть коли сходить зоря α в сузір’ї Діви 10 вересня (1 бал)

8 Визначіть коли кульмінує зоря α в сузір’ї Діви 10 вересня (1 бал)

9 Визначіть коли заходить зоря α в сузір’ї Діви 10 вересня (1 бал)

10 О котрій годині сходить Сонце на день виконання практичної роботи (1 бал)

11 О котрій годині заходить Сонце на день виконання практичної роботи (1 бал)

12 Початкові координати штучного супутника Землі α =10год 20хвилин, δ=+150, кінцеві: α=14год 30хвилин, δ=+300. Визначіть через які сузір’я пролетів цей супутник. (1 бал)

Зробіть висновок.

Конспект № 2

Практична робота №1.

Тема : Спостереження зоряного неба.

Мета: Навчитись знаходити на небі Полярну зорю, користуватися рухомою картою зоряного неба і за її допомогою знаходити на небі найяскравіші зорі та сузір’я; визначити момент сходу і заходу світил, візуально порівнювати блиск зір різних зоряних величин.

Обладнання: Рухома карта зоряного неба.

Хід роботи

1. Знайдіть на карті сузір’я Велика Ведмедиця, Полярну зорю, Кассіопея, Цефей, Лебідь, Оріон.

2. Користуючись картою зоряного неба знайдіть та позначте на карті зорі: Капелла (Візничого), Денеб (Лебедя), Рігель (Оріона), Бетельгейзе (Оріона), Сіріус (Великого Пса), Альдебаран (Тельця), Регул (Лева).

3. Визначте за допомогою карти у якої із зір – Лева чи Секстанта – більша зоряна величина.

4. Знайдіть на карті зоряного неба сузір'я (і визначте їх назви), що межують з кожним сузір'ям, зазначеним у таблиці:

	Межують із сузір’ями
Оріон
Лев
Пегас
Велика Ведмедиця
Лебідь
Кассіопея
Волопас
Мала Ведмедиця

5 Визначити, яке сузір’я зображене на рисунку, з’єднайте зорі лінями відповідно до сузір’я на карті.

6 Знайдіть на небі сузір’я Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Кассіопея, зробіть відповідні малюнки в зошиті.

Контрольні питання

1. Скільки сузір'їв на сьогодні розрізняють астрономи?

2. Як позначаються яскраві зірки?

3. Як позначається третя за яскравістю зірка в сузір'ї Північної Корони?

4. У чому помилка в такому виразі: «Відстань до сузір'я Лебедя складає 4 парсеки»?

5. Чому деякі сузір'я називають «літніми», а деякі «зимовими»?

Конспект № 3

Практична робота №1.

Тема. Вивчення зоряного неба за допомогою рухомої карти

Мета:

1. Навчитися визначати вид зоряного неба в будь-який момент доби довільного дня року.

2. Навчитися знаходити на карті сузір'я, туманності, молочний Шлях, Північний полюс світу, Полярну зірку, точки весняного рівнодення, небесний екватор, екліптику, положення Сонця на екліптиці, видиму і невидиму частини небосхилу.

3. Навчитися знаходити зеніт і визначати сузір'я в зеніті.

4. Навчитися визначати координати зірок.

Теорія:

Рухома карта зоряного неба дозволяє визначити вид зоряного неба в будь-який момент доби довільного дня року і швидко вирішувати ряд практичних завдань на умови видимості небесних світил.

На карті показані сузір'я, що складаються з яскравих зірок до 3 ї зоряної величини, а також деякі більш слабкі зірки, що доповнюють первинні обриси сузір'їв. Зірки зображені чорними кружечками різних розмірів: чим яскравіша зірка, тим більші кружечки їх зображують. Основні зірки сузір'їв позначені буквами грецького алфавіту. Тісно розташованими точками представлені яскраві зоряні скупчення, а штриховими - яскраві туманності. Смуга, виконана у вигляді крапок, зображає ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ.

У центрі карти розташований Північний полюс світу і поряд з ним Полярна зірка (α Малої Ведмедиці). Від Північного полюса світу розходяться радіуси, що зображують пряме сходження (α), виражене в годинах. Концентричні кола на карті зображають небесні паралелі, а числа біля точок їх перетину з нульовим (0год) і 12-ти годинним колами схилень показують їх схилення (виражене в градусах). Третє за рахунком від Полюса світу коло, позначене 00, представляє собою небесний екватор, всередині якого розташована північна небесна півсфера, а поза ним - пояс південної небесної півсфери до схилення (-450). На карті небесні паралелі південної півсфери вимушено зображені великих розмірів, то вигляд сузір'їв південного неба спотворено, що слід мати на увазі при вивченні зоряного неба.

Коло позначене нулем (0), проходить через точку весняного рівнодення, яка позначена знаком Овна. Діаметрально протилежна точка з прямим сходженням α = 12год проходить через точку осіннього рівнодення.

Екліптика зображена на карті ексцентричний овалом, який перетинається з небесним екватором в двох точках рівнодення.

На ободі карти нанесені назви місяців року і дати. Напрямок відліку місяців, дат і прямого сходження - за обертанням годинникової стрілки. У цьому ж напрямку слід зображувати переміщення Сонця по екліптики.

До карти додається накладний круг, всередині якого накреслені пересічні овали, а по ободі нанесено часовий лімб, що зображає години доби за місцевим часом. Напрямок відліку часу на лімбі - проти годинникової стрілки.

Внутрішній виріз в накладному колі виконується по овалу, який позначений числом найбільш близьким до географічній широті місцевості, в якій карта буде використовуватися.

Контур овального вирізу зображує горизонт, і його основні точки позначені буквами Пд (точка півдня), З (точка заходу), Пн (точка півночі) і С (точка сходу). Між точками Пд і Пн необхідно натягнути темну нитку, що зображує небесний меридіан. При роботі з картою, накладний круг накладається на карту, причому нитка (небесний меридіан) повинна обов'язково проходити через Північний полюс світу. Відрізок нитки, розташований між Північним полюсом світу і точкою Пд, представить південну половину небесного меридіана, а решта її відрізок - північну її половину.

Наклавши круг на карту, необхідно на нитці зазначити (хоча б вузликом) точку її перетину з небесної паралеллю, схилення якої дорівнює географічній широті (або близьке до неї) місця спостережень. Ця точка, що лежить поблизу центру накладного кола, зобразить зеніт.

Щоб визначити вид зоряного неба на зацікавлений момент доби певного дня року (дати), досить накласти накладний круг на карту (нитка - меридіан проходить через Полюс світу) так, щоб штрих моменту часу збігався зі штрихом заданої дати, і тоді зірки, що знаходяться в даний час над горизонтом, будуть розташованими всередині овального вирізу.

Зірки, закриті накладним кругом, в цей момент не видно, тому що перебувають під горизонтом.

Обладнання:

1. Рухома карта зоряного неба.

2. Накладний круг.

Порядок виконання роботи:

1. Встановити рухому карту зоряного неба на день і час спостереження і назвати сузір'я, розташовані в південній частині неба від горизонту до полюса світу, на сході - від горизонту до полюса світу.

2. Знайти сузір'я, розташовані між точками заходу і півночі 10 жовтня о 21 год. Перевірити правильність визначення візуальним спостереженням зоряного неба.

3. Знайти на зоряній карті сузір'я з позначеними в них туманностями і перевірити, чи можна їх спостерігати неозброєним оком.

4. Визначити, чи будуть видимі сузір'я Діви, Рака, Терезів опівночі 15 вересня? Яке сузір'я в цей же час буде знаходитися поблизу обрію на півночі?

5. Визначити, які з перерахованих сузір'їв: Мала Ведмедиця, Волопас, Візничий, Оріон - для даної широти будуть не заходять?

6. Відповісти на запитання: чи може для вашої широти 20 вересня Андромеда знаходитися в зеніті?

7. На карті зоряного неба знайти будь-які з перерахованих сузір'їв: Велика Ведмедиця, Кассіопея, Андромеда, Пегас, Лебідь, Ліра, Геркулес, Північна корона - і визначити наближено небесні координати (відмінювання і пряме сходження) зірок цих сузір'їв.

8. Визначити, яке сузір'я буде знаходитися поблизу горизонту 5 травня в опівночі?

Звіт по даній роботі повинен включати письмові відповіді на всі пункти порядку виконання роботи.

Висновок:

У ході роботи ми навчилися визначати вид зоряного неба в будь-який момент доби довільного дня року, знаходити на карті зоряні об'єкти: сузір'я, туманності, Північний полюс і т. д., визначати координати небесних об'єктів і за координатами, знаходить ці об'єкти.

Конспект № 4

Практична робота №1.

Тема: Вивчення зоряного неба за допомогою рухомої карти

Мета: ________________________________________________

Обладнання: __________________________________________

Хід роботи

Завдання 1. У Львові 6 листопада о 2000 годині можна спостерігати сузір’я …

У південній частині неба: ________________________

У східній частині неба: __________________________

Завдання 2. Знайдіть сузір’я, розташовані між північчю та півднем 10 жовтня о 21 годині.

Сузір’я: ____________________________________________________

Завдання 3. Знайдіть на карті зоряного неба сузір’я, у яких перебувають туманності, та

перевірте, чи можна їх спостерігати неозброєним оком.

_____________________________________________________________________

Завдання 4. Чи можна побачити сузір’я Діви, Рака, Терезів у північ 15 вересня? Яке сузір’я

перебуває в той же час поблизу горизонту на півночі?

_____________________________________________________________________

Завдання 5. Які із перелічених сузір’їв: Мала Ведмедиця, Волопас, Візничий, Оріон для цієї

широти будуть такими, що не заходять?

______________________________________________________________________

Завдання 6. Чи може для вашої широти 20 вересня сузір’я Андромеда перебувати в зеніті? Коли?

_______________________________________________________________________

Завдання 7. На карті зоряного неба знайдіть 5 сузір’їв: Кассіопея, Андромеда, Пегас, Лебідь,

Ліра та визначте приблизно екваторіальні координати (схилення та пряме сходження) - сузір’я зір

цих сузір’їв.

Назва

Схилення

Пряме сходження

Завдання 8. Яке сузір’я перебуває поблизу горизонту 5 травня опівночі?

___________________________________________________________________

Висновок: ____________________________

Конспект № 5

Практичне заняття з рухомою картою зоряного неба

Мета:

- навчати користуватися рухомою картою зоряного неба і з її допомогою знаходити найяскравіші зорі, час сходу і заходу світил, положення Сонця на задану дату;

- розвивати навички та вміння в практичній роботі використовувати поняття сузір’я, екліптика, небесні координати;

- виховувати самостійність мислення.

Обладнання: рухома карта зоряного неба.

План

1.Актуалізація опорних знань. Розв’язування кросворду (5хв).

3. Знайомство з рухомою картою зоряного неба (15хв).

4. Постановка завдання (3 хв.).

5. Виконання практичної роботи (20 хв.).

6. Домашнє завдання (2 хв.)

Хід уроку

Цей великий світ існує незалежно від нас,

людей, і постає перед нами, як величезна

загадка, що є доступною, хоча б частково,

нашому сприйняттю і нашому розуму.

А. Ейнштейн

Кросворд:

По горизонталі:

Найяскравіша зірка нічного неба Сіріус Видимий шлях Сонця на небесній сфері Екліптика Сузір’я, якому «не повезло» Змієносець

По вертикалі:

Пояс сузірїв, через які проходить Сонце Зодіак Зірка, яка залишається на небі нерухомою Полярна Лінія, що ділить небесну сферу на дві півкулі Екватор Небесна координата Схилення

На дошці:

кросворд, збільшена частина зоряної карти з сузір’ям Ліри для пояснення небесних координат.

Учитель. Відгадані слова допоможуть нам в сьогоднішній роботі, ми згадаємо їх ще не раз.

Рухомою картою зоряного неба називається пристрій, за допомогою якого можна визначити вигляд зоряного неба, умови спостереження світил для нашої широти в будь-який час.

Будова:

- зоряна карта,

- накладне коло.

Завдання для учнів (виконуються разом з вчителем):

Знайти і показати

- екліптику,

- екватор,

- Полярну зірку.

?Цікаво! В 14000р. полярною зіркою буде Вега.

- знайти Вегу. Вчитель стисло розповідає міф про легендарного фракійського співака Орфея та його ліру (див. «Міфи та легенди про сузір’я » А. Бонов);

- як будуть розміщені зірки на небі сьогодні ввечері (21 год.).

Звернути увагу, що Мала Ведмедиця є на небі і сьогодні, і завтра тощо.

- знайти де перебуває Сонце сьогодні;

- знайти координати Веги;

?Чи постійними є координати Веги, Сонця?

?Що таке схід(захід) світила?

- визначити час сходу Сонця сьогодні.

Завдання до практичної роботи з рухомою картою зоряного неба

Визначити вид зоряного неба на дату свого дня народження. Визначити сузір’я , які в Києві не заходять. Визначити положення Сонця в свій день народження (сузір’я і координати). Визначити час сходу і заходу Сонця в свій день народження, а також тривалість дня. Визначити координати (за варіантами)

α Орла (Альтаїр) α Великого Пса (Сіріус)

α Діви (Спіка) α Лева (Регул)

α Скорпіона (Антарес) α Оріона (Бетельгейзе)

6. Визначити, в який час дана зірка заходить(сходить) в день вашого народження.

Додатково:

7. Визначити, в який час зірка з координатами

α=7год.40хв.	α=4год.35хв.	α=22год.50хв.
δ=+7°	δ=+17°	δ=-30°

заходить в Новий рік.

8. Визначити умови спостереження сьогодні Місяця, якщо α=20год.40хв. δ=-23°.

Домашнє завдання: §2.

Конспект № 6

Практична робота №1

Тема: Рухома карта зоряного неба.

Мета: познайомити учнів із картою зоряного неба, набути навичок використання її для отримання інформації щодо основних характеристик світил. Ознайомити учнів з основними сузір'ями та виробити вміння їх розрізняти на небесній сфері.

Тип заняття: практична робота

Посібники і прилади: Рухома карта зоряного неба, зоряний атлас, «Короткий астрономічний календар», «Шкільний астрономічний календар».

Учні повинні знати:

1. Будову рухомої карти зоряного неба.

2. Основні сузір'я та власні назви зірок зоряного неба.

3. Зодіакальні сузір'я.

4. Основні точки, площини кіл і лінії небесної сфери.

5. Площина екліптики. Екваторіальні координати.

Теоретичні відомості

Рухома карта зоряного неба зображає собою навчальний прилад, який служить для вивчення зоряного неба. Вона дає можливість визначити вид зоряного неба в будь-який момент доби заданої дати; з допомогою рухомої карти зоряного неба можна встановити, які світила в даний момент сходять, заходять або кульмінують.

Карта складається з двох частин: рухомої і нерухомої. Рухома частина зображається диском, на якому в центрі знаходиться північний полюс світу від якого розходяться у вигляді прямих ліній кола схилень.

Концентричними колами на диску зображені небесні паралелі, які відповідають значенням δ=+60°, +30°, 0°, -30°, -45°. Небесний екватор і три небесні паралелі позначені цифрами в точках їх перетину з колом схилень α=0hі α=12h.

На паралелі, яка проходить біля краю диска, нанесені з внутрішньої сторони числові значення α, які відповідають проведеним колам схилень

(0h, 1h, 2h, і т. д.). З зовнішньої сторони цієї паралелі нанесені календарні числа і назви місяців.

Ексцентричний овал, який перетинається з екватором в точках (α=0h, δ =0°) і (α=12h, δ =0°), зображає екліптику. Якщо провести із полюса світу пряму на той чи інший день шкали календарних дат, тоді точка перетину цієї прямої із екліптикою покаже положення Сонця на небесній сфері в заданий день. Область карти, яка міститься всередині небесного екватора, зображає собою північну небесну сферу півсферу. Остання частина карти зображає пояс південної півсфери. На диску пунктирними лініями зображені межі сузір'їв.

На нерухомій частині зоряної карти, яка зображається накладним кругом, який є внутрішній виріз овальної форми, положення якого визначається географічною широтою місця спостереження. Він вирізається по тій лінії, яка відповідає значенню географічної широти найближчої до географічної широти місця спостереження.

На внутрішній частині накладного круга розміщається годинний лімб, поділений на 24 години, на якому штрихи нанесені через кожні 10 хвилин. На лімб нанесені цифри в системі середнього часу.

Завдання

1 .Поверніть рухомий диск так, щоб задана година спостережень співпадала із заданою датою. Тоді у вирізі буде вигляд зоряного неба для заданої дати і години і заданої широти (φ=50°).

Визначіть, які сузір'я і яскраві зірки в цей час сходять, заходять, знаходяться у верхній і нижній кульмінаціях, які видно повністю, а які частково. Встановіть з допомогою зоряного атласу як називаються найяскравіші зірки видимі в цей час на небі.

варіант	1	2	3	4	5
Дата	20.05	05.10	20.03	15.06	01.07
Години	23h40m	22h45m	2h50m	З h 40 m	5h20m
Варіант	6	7	8	9	10
Дата	15.12	25.11	20.09	01.08	22.02
Години	7h10m	8h40m	23h30m	21h25m	16h20m

2. Визначити дату, коли задана зірка кульмінує у верхній кульмінації в за середнім сонячним часом.

Варіант	1	2	3	4	5
Зірка	Альтаїр	Кастор	Спіка	Регул	Проціон
Варіант	6	7	8	9	10
Зірка	Ригель	Альдебаран	Альферац	Фольмагаут	Арктур

З шкільного астрономічного календаря випишіть всі дані про цю зірку.

З. Визначити о котрій годині за середнім сонячним часом (для заданої дати) сходить, заходить і кульмінує у верхній кульмінації зірка, вказана у завданні

4. Визначити для вказаної нижче дати:

• в якому сузір'ї знаходиться Сонце;

• час сходу і заходу Сонця;

• тривалість дня.

Варіант	1	2	3	4	5
Дата	22.05	22.10	22.03	22.06	22.07
Варіант	б	7	8	9	10
Дата	22.12	22.11	22.09	22.08	22.02

5. Визначити із котрої і по котру календарну дату можна спостерігати від 21 h до 24 h заданий варіантом об'єкт:

Варіант	1	2	3	4	5
Зірка	Туманність Андромеди	РЗС Плеяди	Туманність Оріона	РЗС Ясла	РЗС Гіади
Варіант	6	7	8	9	10
Зірка	Алголь	Спіка	Сіріус	Фольма гаут	Регул

6. Розв'яжіть згідно варіанту наступну задачу:

1. «Волосожар жеврів прямо над головою. Північ, - подумав Юхим» - говориться в одному оповіданні про Ростовську область, середня широта якої - 47°. Чи буває в Ростовській області Волосожар (Плеяди) в зеніті?

2. « ...На березі річки вона розіб'є сад і виоре його навесні, але не тоді, коли Плеяди кличуть орача, як кажуть старі люди, а в день, зазначений у календарі». Йдеться про провінцію Наталь у Південній Африці (близько 28° пд. ш.). Чи видно в цих місцях весною Плеяди?

3. «Десь глибоко в пучині відбивалося зоряне небо. Найяскравіше виблискувало золоте мотовило Оріона, і Ян подумав, що, може, і захисники Мадрида... дивляться сьогодні на це сузір'я». Чи видно сузір'я Оріона в Мадриді?

4. Яке з 88 сузір'їв найбільше? Найменше? Найдовше?

5. Яке сузір'я, що знаходиться на небесному екваторі, розрізає на дві нерівні частини інше сузір'я?

6. Чи всі сузір'я Зодіаку можна спостерігати на земних полюсах?

7. Коли сузір'я Зодіаку помітніші на небі наших середніх північних широт - влітку чи взимку? Чому?

8. Яке із сузір'їв Зодіаку Сонце проходить за найкоротший час? За найдовший?

9. «Антена телевізора була напрямлена на альфу Центавра - найближчу до нашої планети зорю». Дія відбувається в Нью-Йорку (40°40' пн. ш.). Чи можна звідти «націлитися» на альфу Центавра?

10.В яких широтних межах сузір'я Зодіаку можуть перебувати в зеніті?