Електронний бюлетень ГУРТ | №8 (586) |
Актуальне | • | Події | • | Гранти | • | Тренінги | • | Конкурси |
Актуальне |
Національне різноманіття у громаді – проблема чи перевага? (медіазвіт) |
Ми часто забуваємо про те, що на території нашої держави проживають не лише українці, а й багато інших національних спільнот (євреї, німці, білоруси, росіяни, вірмени, роми та інші), які мають власні потреби, цінності та традиції. Як показує щоденна практика, сьогодні існує проблема виключності національних меншин із процесу розвитку їхніх громад, але її, на жаль, майже не вирішують. Проте створення рівних можливостей для національних і культурних меншин, залучення громади до процесу прийняття рішень, пошук ресурсів, які були б спрямовані на задоволення потреб громади – важливі та необхідні умови для стійкого розвитку сучасного суспільства. Питання ефективного використання внутрішнього потенціалу національних меншин для розвитку громади обговорили 10 лютого 2012 року під часу круглого столу в Київській обласній державній адміністрації. Захід став офіційним стартом проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», який реалізовуватиме Ресурсний центр ГУРТ протягом років. Що може реально допомогти в розкритті потенціалу національних меншин? Які шляхи оборати в напрямку до вирішенні цієї проблеми і віднайти комплексний підхід? Відповіді на ці питання разом шукали учасники круглого столу – місцеві лідери культурних та національних меншин, громадські активісти, керівники партнерських організацій з Вірменії, представники органів держаної влади та місцевого самоврядування Київської області. Відповідь перша: Інші цінності – не вирок! За словами Петра Захарченка, начальника управління з питань внутрішньої політики Київської обласної державної адміністрації, спілкування з представниками національних меншин – тонка справа, яка вимагає уважного ставлення до культури, потреб і світогляду інших.
Петро Захарченко Але разом із тим, як зазначила Людмила Бойко, директорка Бородянського центру «Довір’я», не треба боятися робити кроки назустріч один одному. Часто причиною відмови співпрацювати з національними меншинами є страх нерозуміння цінностей, орієнтирів іншого. «Але навчатися ніколи не пізно. – вважає селищний голова Бородянського району Віктор Трухан. – Виявляється те, що ми різні, в цьому наша сила та перевага, а не слабкість і недосконалість. Потрібно побачити цей потенціал і знати, як його ефективно використовувати».
Володимир Чоботарьов, Людмила Бойко, Віктор Трухан Відповідь друга: Переймаємо досвід інших Співпраця з вірменськими колегами – ефективний спосіб зробити проект більш об’єктивним та результативним. На думку Давіда Чітяна, директора Вірменського фонду громадянського розвитку та партнерства, дуже важливо обмінюватися досвідом із країнами, в яких так само існує проблема адаптації та ефективного використання потенціалу національних меншин.
Давід Чітян та Маргаріт Піліпосян Адже і Україна, і Вірменія – спадкоємиці Радянського Союзу, і обидві країни мають схожі проблеми щодо залучення нацменшин до життя громади. Вірменія здебільшого мононаціональна країна: всього 3 % населення складають національні меншини. Разом із тим Вірменія має одну з найбільших діаспор у світі. «Участь у цьому проекті надасть змогу допомогти нашим співвітчизникам, що проживають в Україні, стати більш ефективними та адаптованими до українських реалій», - вважає Маргаріт Піліпосян, президент Вірменського центру НУО. Відповідь третя: Орієнтуємось на реальні потреби громади Віднайти відповіді на поставленні питання може лише громада, тим паче, що в самій громаді є на це ресурси та чималий потенціал. Ніхто не в силі запропонувати дієві практики покращення життя громади, не знаючи його зсередини. «Вивчення реальних потреб громади – це один з перших кроків, який має зробити місцева влада», – наголосила Галина Бабич, Директорка Іваківського центру «Довір’я». Оскільки зміни можливі за умови, якщо реформи та перетворення не будуть насаджуватися владою згори, а ініціатива йтиме «знизу», від громади.
Олександр Поліщук, Іванківський селищний голова та Галина Бабич Володимир Чоботарьов, громадський активіст, приватний підприємець із с. Дружня Бородянського району Київської області, розповів про проблеми ромів: «Як можна говорити про високі матерії, коли в селищі, де проживають роми, немає елементарних і, на перший погляд, банальних речей: клубу, щоб організовувати свята, лазні, дорослі не вміють читати і писати?». Відповідь четверта: Прихований лідер – рушійна сила Одне з важливих завдань на шляху до покращення соціально-економічного життя – пошук лідерів у громаді, які знають в чому полягає проблема і як її ефективно вирішити. За словами Людмили Бойко, директорки Бородянського центру «Довір’я», найчастіше трапляється так, що прихований лідер не є головою сільської ради. Це здебільшого успішний господар, який вдало розвиває своє господарство, і його діяльність – гарний приклад того, як можна вирішити проблеми, що в більшості громади викликають страх. На таких лідерів і потрібно орієнтуватися в прагненні допомогти громаді розкрити свій потенціал. Відповідь п’ята: Одна мета для всіх – спільний добробут Спільною метою для всіх перетворень та благих намірів, що спрямовані на покращення життя та задоволення реальних потреб громади, на думку всіх учасників круглого столу, – покращення умов соціально-економічного життя та спільний добробут усіх, незалежно від національності. Всі ми за іронією долі опинилися на спільній території, живемо пліч-о-пліч, маємо схожі людські цінності та орієнтири. То чому б нам не об’єднати наші зусилля? І не треба прагнути до добробуту у всьому всесвіті, достатньо зробити кращим хоча б життя в своїй громаді.
Сісей Мохамед Сідік, Президент Африканської ради в Україні Коментарі учасників (відео) Матеріал підготувала Тетяна Гончарук, волонтерка Ресурсного центру ГУРТ Довідково: Круглий стіл відбувся в рамках проекту "Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті", який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейської Комісії. Метою проекту є розвиток культурного різноманіття та підтримка культур національних меншин через посилення спроможності органів місцевого самоврядування та державної влади, ОГС, керівників культурних установ у громадах України та Вірменії. |
| |
• • • |
Чим займеться Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства? |
25 січня 2012 року з метою налагодження ефективного механізму взаємодії інститутів громадянського суспільства з державними органами та органами місцевого самоврядування була створена Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства (зі складом ради можна ознайомитись за цим посиланням). ГУРТ поцікавився в тих, хто увійшов до складу Координаційної ради, як, на їхню думку буде здійснюватися подальша робота ради та як результати цієї роботи вплинуть на посилення спроможності громадянського суспільства.
На жаль, нам не вдалось отримати коментар від представників державних органів, однак з офіційною думкою і сподіваннями уряду щодо новоствореної ради можна ознайомитись за цим посиланням. Схоже, що експерти громадського сектору і представники владних інституцій сповнені оптимізмом та готовністю плідної співпраці, чого не скажеш про користувачів порталу ГУРТ, які взяли участь в опитуванні щодо очікувань від роботи Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства. 94 користувачі залишили свої відповіді в опитуванні. ТОП-3 відповідей розподілилися наступним чином: 40% - «Робота ради суттєво нічого не змінить», 21% - «Рада стане інструментом лобіювання власних інтересів», 12,5% - «Рада заважатиме ОГС ефективно впроваджувати зміни».
Збільшити зображення Можливо, песимістичне бачення користувачів порталу викликане негативним досвідом співпраці з органами влади або незнанням механізмів роботи Координаційної ради, однак з часом ми зможемо побачити, наскільки ефективною стане співпраця ОГС з державними органами та органами місцевого самоврядування. Публікація підготовлена у рамках проекту «Інвестуймо в інституційну спроможність громадянського суспільства», який реалізується Ресурсним центром ГУРТ у межах проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc. |
| |
• • • |
Ефективне використання самодопомоги в Україні: приклад Бородянки |
Ще в середині 30-х років минулого століття в США, а згодом і в усьому світі, популярності набули групи самодопомоги, первинною метою яких була допомога людям позбавлятися алкогольної залежності. Нині цей спектр помітно розширився. В Україні переважна кількість населення із групами самодопомоги знайома з іноземних фільмів, мало уявляє їхню ефективність та в основному сприймає їх як «інноваційну форму соціальної роботи». Навіть сторінки українського Інтернет простору ще досі «не рясніють» інформацією про цей вже давно перевірений метод. Натомість, щоби створювати групи самодопомоги в громадах, вивчаємо переваги та недоліки, вигадуємо новий велосипед, який вже й так давно успішно їздить.
Пане Олександре, я знаю, що Ви перший в Бородянці звернули увагу на створення групи самодопомоги, що Вас підштовхнуло до цього кроку? У 2000 році я почув про рух Анонімних алкоголіків, які працюють за програмою соціально-психологічної реабілітації з назвою «12 кроків». Опинився під Москвою, познайомився із жінкою-психологом, яка працювала в цій програмі. Потім вона мене в Україні познайомила з людьми, які відвідували такі групи. Якщо заглянути ще раніше, то я працював колись в органах внутрішніх справ, так склалися обставини, що я розлучився зі своєю жінкою, однією з причин став саме алкоголь. На певному етапі я зрозумів, що хочу змінити своє життя на краще, почав шукати шляхи, і відкрив для себе цю програму. Я людина, яка легко сприймає все нове та схильна навчатися. Захопився цією ідеєю, вивчав тему, згодом розпочав пошук приміщення. Мені пощастило, я познайомився з директором Центру соціально-психологічної реабілітації населення, що постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи «Довір’я», вона погодилася надати приміщення. Рік я в них волонтерував, їздив до Києва на навчання по боротьбі з залежностями. У 2001 році ми при Центрі створили першу групу самодопомоги для осіб узалежнених від алкоголю. Почав шукати людей, яким потрібна допомога, запрошував у групи. Порозвішував усюди, де тільки можна було, рекламні оголошення. У момент, коли почало приходити дуже багато людей, стало страшно, бо підготовлений був ще не на достатньо високому рівні. Та це підштовхнуло до того, що почав ще більш серйозно ставитися до цієї справи, багато навчався, пройшов курс психотерапії, пізніше покинув свою роботу, і перейшов працювати в Центр соціальним педагогом. У 2003 році, як результат цієї ініціативи, народилася громадська органзація «За життя без шкідливих звичок». Ми почали займатися первинною профілактикою в навчальних закладах, трудових колективах. Працюємо з підлітками, молоддю, людьми, які хочуть звільнити себе від алкогольної залежності, з родинами, в яких є узалежнені. Ми готуємо один проект, який передбачає первинну профілактику в школах. За час нашої діяльності, ми зрозуміли, що, коли людина вже вживає психотропні речовини, то тяжко її спрямувати на шлях здорового способу життя, тому ми вирішили, що краще попереджувати, починаючи з першого класу. Дітям можна запрограмувати, що якщо в майбутньому вони підуть шляхом нездорогвого способу життя, то це дорога до смерті. Чим старша дитина, тим тяжче. Адже на кожному кроці вони чують: «не пали», «не пий», «з тими друзями не товаришуй». Всюди заборони. Загалом «не можна» – це погане слово. Бо можна все. Але людина має право вибору, також має право знати, що за всі наслідки вона нестиме особисто відповідальність. А часто в ранньомі віці ми про це не знаємо, адже батьки не готують дитину до самостійного життя. Діяльність Вашої організації спрямована лише на Бородянку? В основному так. Але зараз ми налагодили гарні стосунки з Макарівським районом. Плануємо розширитися. Яких позитивних змін вдалося досягти? Якщо брати превентивні заходи, то це довгоочікувана перспектива. Ми на підсвідомість дітям вкладаємо цю інформацію і яка, як бомба уповільненої дії, колись вибухне. Щодо груп самодопомоги, то позитивних прикладів дуже багато. Вдалося допомогти сиротам, які виховувалися в інтернатах, людям, котрі і батьків мали, але через негаразди почали вживати наркотичні та психоактивні речовини. Якщо казати про конкретні приклади, то був випадок коли прийшов успішний чоловік, який має власний бізнес. Мав бажання позбутися такої звички як куріння. В процесі розмови виявилося, що він залежний ще й від алкоголю. Ми запропонували йому прийти в групу самодопомоги. Проблема була такою: він заробляв гроші, а коли зустрічався з друзями, випивав і витрачав усе зароблене. Не допомагали ні кодування, ні народні методи. Зауважу, цьому чоловіку нічого не допомагало, тому що лікування відбувалося примусово. В групі людина має свободу вибору, вона сама вирішує, чи потрібно їй це чи ні. Декому прийняти новий стиль життя буває нелегко, тому частина повертається до старого способу життя. А щодо бізнесмена, він уже більше року відвідує наші заняття. Не вживає алкоголю, кинув палити. Йому важливо мати підтримку, яку він має завдяки групі самодопомоги.
Чи відвідують гуртки самодопомоги діти, молодь? Який вік переважає? Переважають люди середнього віку від 25 до 50 років. Але є й ті, кому давно за 60. Була навіть десятирічна дівчинка, яка приходила до нас, і це дало свій результат. Вона ходила зі своїми батьками, але через деякий час її мама та тато перестали ходити, а вона все приходила. Потім тато повернувся. Вона ходила до нас, тому що їй не було куди йти, вона виговорювала все, що їй боліло. Ходив також тринадцятирічний хлопчина. Ці діти з родин, у яких є узалежнені. Їх ніхто ніколи не виганяв. Вони сюди ходили, тому що їм було затишно. А на багатьох людях тримається діяльність організації? Взагалі в штаті є три ключові особи: бухгалтер, секретар та президент. Всі інші – це волонтери, більшу частину яких складають ті, хто відвідував та відвідує групи самодопомоги. Які основні джерела фінансування організації? Спочатку ми ходили до підприємців, власників бізнесу, доносили їм ідеї нашої організації. Вони робили певні добровільні внески, за які ми організовували різні заходи. Декілька років тому наша організація увійшла в Міжнародний Альянс із профілактики ВІЛ/СНІД в Україні. Я та наші представники зарекомендували себе з гарної сторони, наш проект переміг у конкурсі, свого часу співпраця з ГУРТом нам суттєво допомогла. Зараз намагаємося теж не сидіти на місці, пишемо проект у Посольство США. А місцева влада підтримує організацію? Зі всіма владними структурами ми підтримуємо тісні стосунки. Ми взаємодіємо з Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Вони поширють інформацію про діяльність організації, про групи самодопомоги, спрямовують до нас людей. Один з яскравих прикладів, – коли сюди спрямували матір трьох дітей, яка не дуже міцно стояла на ногах, а її чоловік мав проблеми з алкоголем. Вона почала відвідувати нашу групу. Стала доволі успішною жінкою, хоча з чоловіком довелося розлучитися. Організація, яку Ви очолюєте, активно бореться із алкоголізмом, чи лишило це відбиток не тільки на долях окремих людей, родин, а й в соціально-економічному житті Бородянки? На жаль, сьогодні дуже мало робиться з профілактики вживання та шкоди психоактивних речовин. Якщо покласти на терези рекламу алкоголю/сигарет та профілактику, то реклама значно переважує. Немає зацікавленості й у влади. Загалом, алкоголь – це бізнес і те, що дає чималий прибуток. Люди не задумуються, що десь руйнуються родини, діти втрачають батьків… Якщо говорити про групи самодопомоги, то держава не бачить в них потреби і не розуміє їхньої користі. Поляки та німці, для прикладу, вже давно зрозуміли, що самодопомогу потрібно розвивати не тільки на ентузіазмі, а й на державному рівні. Зараз у Польщі таких груп існує близько 200. Якщо говорити про Німеччину, то там Міністерство охорони здоров’я їх фінансує. Групи самодопомоги в цих країнах знизили рівень і самогубств, і депресій. Сподіваюся, що й в Україні вони набудуть такої популярності, бо необхідність у самодопомозі є. Над матеріалом працювали: Євгенія Кравченко та Тетяна Маринченко. У попередньому випуску PRоГОну ГУРТ писав про громадську організацію "Вікімедіа Україна". Детальніше читайте тут. Познайомитись ближче з самодопомогою можна у помічнику "Самодопомога: технологія соціальних змін" Матеріал підготовлено в рамках проекту "Назустріч високим стандартам журналістики в громадському секторі України", який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ в партнерстві з Центром волонтеріату "Добра Воля" за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. |
| |
Події |
Реєстрація на круглий стіл «Ярмарок інституційного розвитку: пошук формату» |
Ярмарок інституційного розвитку став найбільшою щорічною подією для інститутів громадянського суспільства України, під час якої ОГС можуть дізнатись про послуги, які існують на ринку, знайти корисні контакти, налагодити партнерства. Однак функцію купівлі-продажу послуг з організаційного розвитку Ярмарок не виконав, адже на ринку все ще майже немає реальних грошей, за які можна замовляти якісні та актуальні послуги в сфері організаційного розвитку. Ринок продовжують в основному формувати донори, тому попит на послуги з організаційного розвитку та поява інноваційних послуг не завжди визначається реальними потребами безпосередніх споживачів, а радше пріоритетами донорських інституцій. Питання про ефективний формат взаємодії надавачів та споживачів послуг у сфері організаційного розвитку все ще залишається відкритим. Ресурсний центр ГУРТ запрошує до відкритого обговорення перспектив ринку тренінгових послуг для ОГС. Захід відбудеться в рамках проекту “Інвестуймо в інституційний розвиток громадянського суспільства”, який виконується Ресурсним центром ГУРТ в рамках програми “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що виконується PACT Inc. в Україні завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного Розвитку (USAID). Дата проведення: 16.03 УВАГА!!! Витрати на проїзд та проживання не відшкодовуються Просимо зацікавлених осіб зареєструватись для участі у круглому столі і заповнити он-лайн заявку: http://bit. ly/zgUPNq Кінцевий термін для заповнення заявки на участь у заході: 29 лютого 2012 року |
| |
Гранти |
Гранти на посилення верховенства права та належного врядування від “Матра КАП” |
The Embassy of the Kingdom of the Netherlands is launching a call for proposals aimed at promoting rule of law and good governance in Ukraine and the Republic of Moldova. The call for proposals is organised within the framework of the Matra (Social Transformation) Programme which was established in 1994. The Matra programme was designed to support countries of Central and Eastern Europe, including Ukraine and Moldova, to progress towards pluriform democratic nations built on the firm foundation of the rule of law, transparency and good governance. Furthermore, the Matra Programme supports projects that enhance citizens’ participation in decision-making processes and increase their responsibility for shaping the society in which they live. In order to support strategic interventions in Rule of Law/Good Governance, the call for project proposals explicitly identifies the following priority areas: Rule of Law Proposals that are submitted must address one or more of the following topics:
Good Governance Proposals that are submitted must address one or more of the following topics:
The call for proposals is open to NGOs, academic institutions and municipalities in Ukraine and the Republic of Moldova. Joint initiatives with Dutch civil society organisations are encouraged. Requirements and Criteria for applications:
The project proposal is expected to meet the following criteria:
Furthermore, in order to qualify for support the proposal should:
Complete project proposals consist of the following: Moreover, applications should be submitted in the English language, using the application form on the Embassy’s web-site. Applications should be submitted to the Embassy before 1 May, 2012. The selection of the projects will be determined by August 1st, 2012 and applicants will be informed in writing of the results. Address for submission: |
| ||
|
Тренінги |
Семінари для членів громадських рад |
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України протягом 2012 року планує проведення семінарів для членів громадських рад, утворених при органах виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 року № 000 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», з метою надання їм інформаційно-методичної допомоги та можливості обміну успішним досвідом діяльності. У зв’язку з цим пропонуємо представникам громадських рад до 1 березня 2012 року надіслати Департаменту перелік питань, що стосуються налагодження взаємодії рад з органами виконавчої влади та потребують роз’яснення, а також приклади успішного досвіду діяльності рад, яким би Ви хотіли поділитися з колегами. Контактні дані для надання інформації: електронна адреса: *****@***, , Леонтьєва Анна Анатоліївна. За результатами опрацювання отриманої інформації буде визначено тематику семінарів. Також роз’яснення та найцікавіший досвід діяльності громадських рад будуть опубліковані в інформаційному бюлетені «Вісник громадських рад». |
| |
Конкурси |
Конкурс професійної журналістики «Честь професії 2012» |
Українська Асоціація Видавців (УАВПП) та Незалежна Асоціація телерадіоМовників (НАМ) за підтримки проекту У-Медіа оголошують про початок прийому робіт на Третій Конкурс Професійної Журналістики «Честь професії 2012».
Прийом робіт проводиться до 1 квітня 2012 року. Нововведеннями конкурсу цього року стали:
Починаючи з січня 2012 розпочав роботу оновлений сайт конкурсу, адреса залишилася незмінною – www. konkurssmi. org Cлідкувати за новинами конкурсу тепер можна не тільки на офіційному сайті, але й на сторінках конкурсу в соціальних мережах Вконтакте, Facebook, Twitter. Цілі конкурсу :
Конкурс проводиться в 5 номінаціях:
Умови участі: Існує три варіанти висунення номінантів: самостійно журналістами, колективно (роботи на конкурс висуває редакція або видавництво) і від імені третьої особи (фізична особа висуває на конкурс який-небудь журналістський матеріал). Виставляти свої роботи на Конкурс можуть всі, хто професійно займається журналістикою в Україні - без обмежень за віком, типом ЗМІ (преса, телебачення, радіо, Інтернет), жанром та сферою журналістики, регіоном роботи та проживання. На кожну роботу, подану на Конкурс, необхідно оформлювати окрему заявку. Для реєстрації у Конкурсі представникам друкованих та інтернет-ЗМІ необхідно заповнити заявку та направити її на e-mail: *****@***org чи по Контактна особа – Оксана Мусієнко. Для реєстрації у Конкурсі представникам радіо та ТБ необхідно заповнити заявку та направити її на e-mail: *****@***: чи по Контактна особа – Христина Дрогомирецька. Церемонія нагородження переможців «Честь Професії 2012» та Конференція з питань професійної журналістики відбудуться 26 квітня 2012. |
| ||
|
• • • |
Конкурс для студентів "Агробізнесінкубатор" |
К участию в «Агробизнесинкубаторе» приглашаются студенты 3-5 курсов ведущих ВУЗов Украины и молодые специалисты – активные, прогрессивные студенты, стремящиеся построить профессиональную карьеру в ведущих компаниях страны. Проект «Агробизнесинкубатор» рассчитан не только на студентов и специалистов аграрных специальностей, а также открыт для всех, кто хочет получить новые знания, впечатления, уникальный опыт работы в команде, попасть в эпицентр яркого молодежного события, найти себя и построить успешную карьеру. Для того, чтобы стать участником программы «Агробизнесинкубатор», необходимо:
Регистрация открыта:
Состав участников «Агробизнесинкубатора» будет сформирован по результатам отбора мотивационных писем. Проект пройдет в четыре этапа:
Цель конкурса – выявление молодых талантливых специалистов. Будет проходить в виде очных модераций в Киеве, Харькове, Днепропетровске, Одессе, Донецке, Луганске, Львове, Умани с 26 марта по 12 апреля. Онлайн оценка кандидатов на вакантные должности Холдинга «Агро-Союз» с точки зрения их личностного соответствия должностям с помощью программы Profiles International. Пройдет с 16 по 23 апреля для участников, показавших лучшие результаты в конкурсе. Формирование кадрового резерва Холдинга, приглашение новых сотрудников из студенческой среды в Холдинг. По итогам ABI, лучшие участники программы попадут в кадровый резерв Холдинга «Агро-Союз». Студенты, которые показали наивысшие результаты по каждому из этапов, попадут на стажировку в компанию, а лучшие из лучших – получат предложение о работе в структурах Холдинга. Итоговые результаты программы будут опубликованы 1 мая 2012 года. О Холдинге «Агро-Союз» Холдинг «Агро-Союз» – группа компаний аграрной направленности, основными видами деятельности которой являются: сельскохозяйственное производство; разработка и реализация технологических и управленческих агропроектов «под ключ», предоставление консалтинговых услуг и технологического сопровождения сельскохозяйственных предприятий; производство сельскохозяйственной техники и оборудования; дистрибуция техники, запасных частей и услуг технического сервиса сельскохозяйственным предприятиям. О Global Management Challenge Компания Global Management Challenge Ukraine с 2006 года проводит соревнование по стратегическому менеджменту Global Management Challenge в Украине. C 2008 года – аналогичное соревнование для студентов – GMC Junior. Global Management Challenge (GMC) – международная программа по выявлению и развитию управленческих талантов. Участники соревнования: собственники, топ-менеджеры компаний, линейные руководители, менеджеры среднего звена, студенты. Основой Соревнования Global Management Challenge является компьютерная бизнес-симуляция по стратегическому менеджменту, которая отражает финансовую модель деятельности компании-производителя международного масштаба. Соревнование дает возможность участникам приобрести бесценный опыт комплексного управления предприятием, который в реальной жизни сопряжен с временными затратами для менеджера и финансовыми рисками для его компании. Сегодня международное соревнование по стратегическому менеджменту проходит в 42 странах мира. |
| ||
|
| ||||||||
Підписатись | • | Відписатись | • | Змінити налаштування | • | Лист редактору | • | ГУРТ |
© Ресурсний центр ГУРТ, . Усі права застережено.
Відповідальність за достовірність та точність інформації, розміщеної в інформаційному електронному бюлетені ГУРТ, несе організація чи особа, яка розмістила інформацію на порталі www. gurt. .
Засади редакційної політики: http://gurt. /about/editor_policy/
При передруці інформації з електронного бюлетеня ГУРТ обов’язкове посилання такого змісту:
Джерело інформації: Ресурсний центр ГУРТ















