Ландшафтна таксація (стр. 5 )

, (5.1)

де gср - середня площа перерізу, м2;

G – сума площ перерізів, м2;

N – кількість стовбурів.

Для сосни = 0,0716 м2;

для берези = 0,0612м2.

Виходячи із формули площі круга і беручи до уваги знайдене значення середньої площі перерізу в межах деревної породи, обчислюють середній діаметр за формулою

, (5.2)

де

У наведеному прикладі:

для сосни м = 30,3 см;

для берези D м = 27,9 см.

Для знаходження середнього діаметра можна також використовувати таблиці площ кругів [5, с. 85].

5.2. Обчислення середньої висоти деревостану

Середню висоту переважаючої породи визначають графічним способом. З цією метою за даними обміру модельних дерев будують криву висот – графік співвідношення висот і діаметрів (рис. 5.1). Для побудови графіка рекомендуються масштаби: за діаметрами – 1:2, тобто по осі d 4-сантиметрові ступені товщини (16, 20, 24 см і т. д.) наносять через 2 см; за висотами – 1:100, тобто в 1 см – 1 м висоти. Шуканий показник являє собою ординату, що відповідає середньому діаметру деревної породи.

Середню висоту породи, що є домішкою в насадженні, визначають як середньоарифметичну величину з висот трьох обміряних модельних дерев.

У наведеному прикладі середня висота для сосни становить
H= 27,9 м, а для берези – м.

Результати визначення середніх діаметрів та висот наводять в робочому зошиті після таблиці 5.1.

Лабораторна робота 6. Визначення запасу деревостану

В залежності від точності визначення запасу, особливостей виконуваних в деревостані робіт та подальших розрахунків всі методи визначення запасу насадження поділяють на:

– перелічувальні (вимагають переліку дерев);

– вимірювальні (передбачають визначення інструментальним шляхом лише окремих таксаційних ознак насадження, наприклад, суми площ перерізів дерев деревостану, середньої висоти тощо);

– візуальні (окомірні).

При виконанні даної роботи студенти знайомляться із практичним використанням перелічувальних та вимірювальних методів.

6.1. За методом середньої моделі

Розрахунки виконують лише для переважаючої породи. При визначенні запасу за середньою моделлю в таксованому деревостані звичайно знаходять одне-три модельних дерева з розмірами, близькими до обчислених значень середніх діаметра і висоти.

Запас деревостану в цьому випадку визначають за формулою

, (6.1)

де – сума площ перерізів на висоті грудей модельних дерев, м2;

– сума об’ємів моделей, м3;

G – сума площ перерізів стовбурів деревної породи на пробі, м2.

При виконанні розрахункової роботи, модельні дерева з таксаційними показниками, найближчими до середніх значень діаметра і висоти деревостану, потрібно взяти з індивідуального завдання.

Розрахунки рекомендується вести в такій послідовності:

Вирахувані розміри середньої моделі (D=30,3 см; H=27,9 м; g=0,0716 м2) та дані переліку дерев необхідно внести у форму табл. 6.1 робочого зошиту для розрахункових робіт. Стовбуровий запас деревостану на пробній площі у наведеному прикладі становить

м3

6.1 – Визначення запасу деревостану методом середньої моделі

Ступінь товщи-ни, см	К-сть стовб. шт.	Висота за кри-вою ви-сот, м	Сума площ перерізу, м2 (G)	Розрахункові розміри моделі	Фактичні розміри моделей		Запас, м3
gср, м2	D, см	H, м	dмод, см	gмод, м2	hмод, м	Vмод, м3
16	7	21,9	0,140
20	27	24,0	0,847
24	50	25,7	2,260
28	63	27,2	3,880				28,2	0,0625	27,4	0,740
32	49	28,5	3,939	0,0716	30,3	27,9	31,3	0,0769	29,0	0,991	82,60	232,5
36	38	29,6	3,868				33,4	0,0876	28,0	1,084
40	19	30,7	2,388
44	7	31,6	1,064
48	2	32,3	0,362
На пробі	262	–	18,75		–	0,2270	–	2,815	–	232,5
На 1 га	524	–	36,5											465

Запас на 1 га визначають через складання пропорції, в даному прикладі він становить 465 м3.