Затверджено
на засіданні приймальної комісії
Львівського національного університету
імені Івана Франка
25.02.2013 р. (протокол № 9)
Програма
фахових випробувань на спеціальність «Журналістика»
у Львівському національному університеті імені Івана Франка
для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів
спеціаліста і магістра
у 2012-2013 навчальному році
(денна і заочна форма навчання).
1. Критерії оцінки журналістом політичної ситуації, вплив ЗМІ на формування політичної влади в Україні.
2. Полеміка у ЗМІ: функції і сучасні проблеми, специфіка полеміки в пресі, на радіо і телебаченні.
3. Новітні теорії та практики телекомунікації
4. Новітні теорії та практики радіокомунікації
5. Критико-бібліографічна робота в сучасній пресі.
6. Василь Стус – речник нації і гуманістичної візії людини.
7. Публіцистика О. Ольжича.
8. Публіцистика Симона Петлюри.
9. Проблематика й мастерність полемічної публіцистики І. Франка
10. Листи Короленка до Луначарського: проблеми більшовизму.
11. І. Франко про М. Драгоманова.
12. Журнал І. Франка «Житє і слово» (історія, проблематика, рубрикація).
13. І. Франко як організатор, редактор і видавець періодичних видань.
14. Українська журналістика доби Центральної Ради, Гетьманату й Директорії.
15. Масова комунікація та її основні поняття.
16. Засоби масової інформації і вибори.
17. Ідеї націоналізму в європейській та українській політичній публіцистиці (кінець ХІХ-поч. ХХст.).
18. Нелегальні видання в Україні 60-80-их років ХХ століття (передумови виникнення, провідні видання, проблематика).
19. Аргумент і його різновиди в журналістиці.
20. Формування і розвиток народовської преси в Галичині.
21. Правові та етичні норми сучасної журналістики: національний і міжнародний аспекти.
22. Гумор і сатира в ЗМІ.
23. Проблема взаємодії засновника й редакційного колективу періодичного видання.
24. Преса і громадська думка: національний і міжнародні аспекти.
25. Журналіст і джерела інформації.
26. Елітарна і масова культура у ЗМІ.
27. Періодизація української журналістики ХХ століття.
28. Основні функції ЗМІ сьогодні.
29. Електронні засоби масової інформації й утвердження української державності.
30. Реклама в журналістиці як форма маркетингу: її специфіка у пресі, на радіо і телебаченні.
31. Т. Шевченко і візія України.
32. і українська журналістика другої половини ХІХ століття.
33. Функціонування газети в умовах ринку.
34. Підвищення ролі літератури і мистецтва у національно-духовному розвитку особистості і завдання ЗМІ.
35. Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог.
36. Сучасна російська публіцистика і Україна.
37. Критика тоталітарної преси в Україні періоду рр.
38. Секретаріат редакції газети, структура і головні функції.
39. Засоби масової інформації і проблеми розвитку національної освіти України.
40. Власний кореспондент газети, радіо і телебачення. Специфіка його роботи в Україні та за кордоном.
41. Журналістика й економіка: національний аспект.
42. Об’єктивний та відображений факт у журналістському творі.
43. Українська журналістика рр.
44. Політичний плюралізм і видання різних партійних і громадсько-політичних організацій в сучасній Україні.
45. Методи збору інформації в журналістиці.
46. Розвінчання сталінізму у творчості І. Багряного.
47. Василь Симоненко у контексті поетів-шістдесятників.
48. Проблеми національно-мовного відродження в Україні та їх висвітлення у сучасних ЗМІ.
49. Документалізм у журналістиці.
50. Преса української діаспори (40-і-80-і рр. ХХ ст.).
51. Якісні газети на Заході.
52. Основні етапи роботи над журналістським твором.
53. Альманахова журналістика в Україні, Галичині, Закарпатті.
54. Журналіст у парламенті: акредитація, статус, особливості праці.
55. Сучасна літературно-художня періодика: проблеми творчості.
56. Українська журналістика в Галичині рр.
57. Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці.
58. Українська преса в період Другої світової війни.
59. Види правки журналістського тексту.
60. Основні вимоги до функціонування приватних видань, радіо - і телеорганізацій.
61. Проблеми науки на сторінках газет, у теле - і радіопередачах України.
62. «Білі плями» у вивченні історії української журналістики та завдання науки на сучасному етапі.
63. Засоби експресивності та їх роль у публіцистичному творі.
64. Інформаційна культура як показник професіоналізму ведення ЗМІ.
65. Журналістика і відродження української державності.
66. Політична культура журналіста (національний і міжнародний аспекти).
67. Журналістська діяльність М. Міхновського.
68. Вацлав Гавел про відповідальність за слово.
69. Порівняльна характеристика суспільно-політичних передач українського телебачення і радіомовлення.
70. Д. Донцов – публіцист.
71. Інформаційний простір України: основні поняття і проблеми його становлення.
72. Інформаційні жанри та особливості їх використання у пресі, на радіо, телебаченні та на інтернет-ресурсах.
73. Аналітичні жанри та особливості їх використання у пресі, на радіо, телебаченні та на інтернет-ресурсах.
74. Художньо-публіцистичні жанри та особливості їх використання у пресі, на радіо, телебаченні та на інтернет-ресурсах.
75. Особливості сучасної новинної журналістики.
76. Особливості сучасної аналітичної журналістики.
77. Формування і розвиток партійної преси у Галичині кінця ХІХст. – середини ХХ ст.
78. Проблеми екології і журналістика: національний і міжнародний аспекти.
79. Публіцистика С. Бандери.
80. Проблеми культури мови в сучасному українському мовознавстві.
81. Журнали «Тайм» (США), «Шпігель» (Німеччина): специфіка подачі інформації та дослідницької публіцистики.
82. Загальнополітичні і галузеві газети України.
83. як реформатор журнально-видавничої справи кінця ХІХ - поч. ХХ cтоліття.
84. Історична тематика на сторінках сучасних видань, у передачах радіо і телебачення.
85. Стаття, її основні жанрові особливості.
86. Стилістичні властивості слова в журналістському тексті.
87. Політичний портрет у сучасній пресі, на радіо й телебаченні.
88. Газета в системі ЗМІ (типи сучасних газет).
89. Публіцистика М. Хвильового у контексті літературного процесу 20-30 років.
90. Редакція як творчо-видавнича структура.
91. Висвітлення в ЗМІ основних напрямів молодіжної політики України на сучасному етапі.
92. Концепція свободи преси за кордоном: історичний аспект і сучасність.
93. Міжнародна політика України у дзеркалі ЗМІ.
94. Принципи редакторського аналізу текстів.
95. Інформаційні агентства України і світ: специфіка організації праці і вимоги до подачі інформації.
96. Сучасні теорії преси за кордоном.
97. Довідкова література (енциклопедії, словники) у роботі журналіста.
98. Західноукраїнська преса 20-30-х рр. ХХ ст. (структура, основна проблематика, особливості функціонування).
99. Критика у пресі та її залежність від рівня розвитку демократії у суспільстві.
100. Проблеми інформаційного суспільства у відображенні ЗМІ.
101. Паралельні та синонімічні синтаксичні конструкції в українській мові та їх функціонування в журналістському тексті.
102. Міжнародне становище України і ЗМІ.
103. Планування роботи редакції газети, програмування мовлення на радіо і телебаченні.
104. Національна ідея і зарубіжна публіцистика (Джузеппе Мадзіні, Сетон-Вотсон).
105. Марксистська, нацистська і ліберальна концепції преси: порівняльний аспект.
106. Література в умовах тоталітарного суспільства.
107. Типові мовні огріхи у газетних текстах, у радіо - та телемовленні та способи їх усунення.
108. Радіо «Свобода»: політична філософія передач.
109. Українська преса періоду революції рр.
110. Словники та їх використання в журналістській практиці.
111. Місце української культури у сучасному світі та завдання мас-медіа у її популяризації.
112. Структура номера газети (текстові матеріали, ілюстрація, рубрикація, форми подачі матеріалів, реклама).
113. Стаття Карела Чапека «Чому я не комуніст?»
114. Мовна культура теле - і радіожурналістики.
115. Українська публіцистика у світовому контексті.
116. Цензурні закони та їх вплив на розвиток української журналістики.
117. Методика вивчення, перевірки і подачі фактів у журналістиці.
118. Журнали в системі масової комунікації на Заході.
119. Українська неформальна преса у роках.
120. Спілкування журналіста у процесі збору інформації: його особливості в різних каналах ЗМІ.
121. Моральний тип мислення в журналістиці (на прикладі Р. Емерсона, Т. Карлейля, Т. Масарика, Є. Сверстюка).
122. Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті.
123. Оглядовий метод у журналістиці і коментаторський стиль у газетній і телерадіожурналістиці.
124. Телебачення як культурний феномен (міжнародний аспект).
125. Українська мова як державна: проблеми функціонування на всьому етнопросторі та в різних стилях.
126. Практичне завдання з культури української мови. (Взірці додаються).
127. Різновиди і призначення медіа-критики
128. Журналістика і проблема стереотипного мислення. Етнічні стереотипи в масовій комунікації
129. Основні принципи об’єктивної преси
130. Інфотейнмент: теорія і практичне застосування
131. Проблема містифікації та фальсифікації в журналістиці. «Журналіст змінює професію» як фаховий прийом.
132. Конвергентний ньюзрум: характеристика
133. Загальна характеристика інтернет-ЗМІ в Україні
134. Ключові характеристики мережевих видань
135. Інтерактивність як ключова характеристика мережевих видань
136. Принципи конвергованої журналістики та професійні стандарти.
137. Тексти для традиційних і нових медій
138. Соціальні мережі у сучасній роботі журналіста.
139. Мультимедійне відображення контенту у web 2.0.
140. Створення, підтримка та просування власного блоґу.
141. Використання пошукових систем і баз даних у журналістській роботі.
142. Використання графіки в нових медіа. Цифрова фотографія. Інфографіка. Адаптація графіки для різних медіа.
143. Аудіо в Інтернеті: від подкасту до радіостанції. Аудіо-блоги.
144. Новини на відео: зйомка, монтаж, завантаження, збереження, розповсюдження. Streaming video. Відео-блоги.
145. Проінтерпретувати ЗМК як генератор соціальнокомунікаційних смислів.
146. Особливості діалогічної комунікації у суспільстві та її сучасні прояви.
147. Специфіка соціального простору й часу в комунікаційному процесі.
148. Особливості розвитку медіасистем ХХ-поч. ХХ1 ст.: якісні та масові ЗМК; масифікація - демасифікація, деідеологізація; таблоїдизація, конвергенція.
149. Теорія порядку денного (настановчості медій) Мак-Комбса та її реалізація на практиці українських телеканалів.
150. Іномовлення як тип міжнародного мовлення та специфіка його функціонування.
151. Аль-Джазіра ― супутниковий катарськовий телеканал арабською та англійською мовами
Взірці практичних завдань з культури української мови
Українська мова
Орфографія
Котре слово написано правильно?
1. Трохатомний.
2. Різбяр.
3. Підвищеня.
4. Подорощання.
5. М’ягкий.
6. Вінничина.
7. Поодинці.
Котрий іменник написано правильно?
1. Псевдо-теорія.
2. Інтер-бачення.
3. Відеосюжет.
4. Стопкадр.
Котрий прикметник написано правильно?
1. Зовнішньо-політичний.
2. Суспільно-політичний.
3. Масовополітичний.
4. Західно-європейський..
Котрий прислівник написано правильно?
1. Давним давно.
2. З давніх давен.
3. Давним-давно.
4. Сам-на-сам.
У котрому рядку всі слова написано правильно?
1. Фотооб’єктив, інформагентство, хронікально-документальний, мас-медіа.
2. Фотооб’єктив, інформагенство, хронікально-документальний, мас-медіа.
3. Фотооб’єктив, інформагентство, хронікально-документальний, мас медіа.
У котрому словосполученні немає помилок?
1. Есклюзивне інтерв’ю.
2. Суспільно-політична телепрограма.
3. Львівська теле-радіокомпанія.
4. Мульти-медійний текст.
5. Служба Телевізійних новин.
Котре слово написано неправильно?
1. Кореспондент.
2. Майстерклас.
3. Прес-конференція.
4. Бліц-інтерв’ю.
5. Брифінг.
У котрому рядку всі слова пишуться разом?
1. Аби\хто, де\котрий, будь\що, хто\небудь.
2. Де\хто, чий\небудь, аби\кому, де\кому.
3. Де\якого, аби\кому, кому\сь, аби\чим.
4. Що\небудь, де\який, будь\якй, чого\небудь.
У котрому рядку всі слова пишуться через дефіс?
1. Все\ж\таки, так\що, що\тижня, чи\не\так.
2. Все\таки, де\інде, де\небудь, будь\коли.
3. Вивчив\таки, як\от, як\таки, поки\що.
4. Де\будь, що\небудь, дай\но, все\таки
У котрому рядку всі слова пишуться окремо?
1. За\ради, за\для, поки\що, тому\що.
2. Під\час, тим\часом, поки\що, таки\має.
3. Все\ж\таки, аби\з\ким, ні\з\ким, неначе\б\то.
4. Дарма\що, так\що, поки\що, неначе\б.
ПУНКТУАЦІЯ
Поясніть підкреслений розділовий знак.
До речі,_ урочисте церковне слово „покаяння” у дослівному перекладі означає лише „зміна напрямку руху” ( з газ.).
Варіанти відповідей: 1) звертання; 2) вставне слово 3) вставлена конструкція.
Поясніть уживання підкресленого розділового знака в запропонованому реченні.
Чому ми не метушилися так, коли від 16 січня до 10 березня 2006 року від переохолодження в нас загинуло 1044 особи.
Між предикативними частинами складнопідрядного речення. Між предикативними частинами складносурядного речення. Між предикативними частинами безсполучникового складного речення. Для відокремлення вставної конструкції.Поясніть уживання підкресленого розділового знака.
Фахівці, ознайомившись із текстом проголосованого документа, відразу помітили відверті корупційні складові, закладені в ньому: перетворення гастрольного свідоцтва на обов’язковий документ з правом його невидачі чиновниками, численні штрафи, які можуть бути накладені тими ж таки чиновниками за різні порушення.
1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення.
2. Між предикативними частинами безсполучникового складного речення.
3. Для відокремлення означення.
Поясніть уживання підкресленого розділового знака в запропонованому реченні.
Мінздоров’я тоді давало статистику у звичайному режимі, про це писали ЗМІ.
1. Між предикативними частинами складнопідрядного речення.
2. Між предикативними частинами складносурядного речення.
3. Між предикативними частинами безсполучникового складного речення.
4. Між однорідними членами речення.
Поясніть уживання коми в запропонованому складному реченні.
Величезні обсяги інформації, хаотично «напхані» в голови школярів, не прояснюють картини, а уподібнюють учня їжачкові в тумані: щось десь видно, але загальний напрямок руху незрозумілий.
1. Відокремлене означення.
2. Однорідні члени речення.
3. Предикативні частини складного речення.
Поясніть уживання двокрапки в запропонованому реченні.
Інакше в мене немає відповіді на запитання: чому ми весь час намагаємося лікувати наслідки, затикаючи пальцем безліч кривавих ран, мобілізуючи населення на допомогу бездомним і соціально незахищеним, відкриваючи пункти обігріву (у тому числі й додатково при лікувальних закладах) і забороняючи лікарям у період холодів виписувати безхатченків.
1. Між частинами безсполучникового складного речення.
2. Між узагальнювальним словом і однорідними членами речення.
3. Між словами автора і прямою мовою.
Поясніть уживання двокрапки в безсполучниковому складному реченні.
Втім, не всі абітурієнти зможуть нею скористатися: частина з них просто не вміє користуватися Інтернетом, до того ж, у сільській місцевості доступ до всесвітньої мережі обмежений.
1. Друга частина розкриває, пояснює зміст першої.
2. Друга частина означає причину, підставу того, про що йдеться в першій.
Який розділовий знак потрібно вставити між частинами безсполучникового складного речення?
Спочатку зміни до Конституції _ потім референдум ( з газ.).
Варіанти відповідей: 1) кому ;2) крапку з комою; 3) двокрапку; 4) тире.
Який розділовий знак потрібно вставити між частинами складного речення?
Така тенденція спричинить посилення соціальної напруженості___ гармонійне суспільство неможливе там, де заможні зухвало демонструють своє багатство, ігнорують закони та суспільні норми.
1. Кому.
2. Крапку з комою.
3. Тире.
4. двокрапку.
У котрому реченні треба вжити тире між підметом і присудком?
1.Історія знає щонайменше дев’ять бойкотів Олімпійських ігор із політичних мотивів ( з газ.).
2. Обов’язкова присутність зірок одна з особливостей Канн ( з газ.).
3. Дуже помпезний кабінет може пригнічувати відвідувачів глави держави, вносити зайву дистанцію у робочі зустрічі ( з газ.).
У котрому з наведених речень потрібно ставити двокрапку між предикативними частинами?
1. У нас віднедавна теж почали з’являтися замкнені райони де живуть самі багатії.
2. Разом з тим і все наше суспільство не надто прогресивне громадяни продовжують ставитися до ринкових реформ з певним острахом.
3. Європа не бачить нас лише тому що ми ще самі собі не пояснили своєї історії.
У котрому реченні правильно розставлено розділові знаки при однорідних членах реченні ?
1. Вони співали про Україну її мовою, й першими поєднали електрогітару й народні мотиви ( з газ.).
2. У працівників старшого покоління є багато привабливих якостей, співчуття, комунікабельність, відповідальність ( з газ.).
3. Воно обумовлене багатьма чинниками: установками батьків, традиціями суспільства, особистою генетикою та культурою ( з газ.).
У котрому абзаці тире стоїть між предикативними частинами безсполучникового складного речення?
1. Таке рішення міністерства — досить прикрий подарунок для колективу інституту, який щойно відзначив своє двадцятиліття.
2. Слід переглянути програми і плани — зміна методів навчання вимагає нових підходів.
3. Сьогодні ані на йоту не доводиться сумніватися, що комісія виконувала покладену на неї незавидну місію — виявити якнайбільше недоліків.
У котрому абзаці тире стоїть між предикативними частинами складного речення?
1. Іронія, навіть безжалісна сатира — основні інструменти письменника.
2. Сумніваєтеся — почитайте іронічно-саркастичні поезії часів СРСР.
3. Книжка була дешевою та доступною, інші життєві блага — в колосальному дефіциті.
У котрому рядку кома стоїть між предикативними частинами складнопідрядного речення?
1. Львівщина повинна дати рух опору, до неї приєднаються й інші області.
2. Я вкотре переконалася, що гроші й коштовності краще зберігати в банку.
3. Угоду підпишуть, але вона стане чинною тільки в разі виконання Україною певних зобов’язань.
У котрому реченні правильно відокремлено поширене означення?
1. Другий рік в Україні проводиться конкурс фільмів кишенькового формату, знятих за допомогою мобільних телефонів (з газ.).
2. На відміну від героїні книжки відомої письменниці Олександри Марининої, пізніше зіграної акторкою Оленою Яковлевою справжню Каменську звати Оксана (з газ.).
3. Франкофонія – термін запропонований 1880 року французьким географом Онезимом Реклю для позначення країн і територій, в яких населення розмовляє французькою мовою (з газ.).
У котрому з наведених складних речень пропущено кому між предикативними частинами?
1. Задля справедливості слід сказати, що навесні 2006 року Кабмін затвердив Типове положення про центр обліку бездомних громадян і органи місцевого самоврядування розробили власну програму дій.
2.Але чи є героєм той, хто рятує потопаючу в річці людину після того як сам її туди штовхнув?
3. А англійська нескінченно вільна, і ти маєш сам будувати речення покладаючись на свою інтуїцію.
У котрому з поданих речень пропущено розділовий знак?
1. До речі, добрячий шмат книжки віддано інтернет-листуванню з подругою письменницею Ларисою Денисенко ( з газ.).
2. Спілкуючись із представниками правових органів, довідалась багато цікавого (з газ.).
3.Нещодавно, до свого 70-річчя, В. Цугорко поставив у садівництві своєрідний рекорд – зробив на одній яблуньці понад шість десятків щеплень ( з газ.).
Після котрого слова у складному реченні пропущено кому?
Вища освіта (1) формує людський капітал держави (2) і тому відповідає за суспільний розвиток (3) який цим людським капіталом здійснюється.
1.
2.
3.
У котрому реченні допущено помилку при виокремленні вставних конструкцій?
1.Цей твір, за твердженням Івана Франка був популярним серед галицької молоді 70-х років дев’ятнадцятого століття ( з газ.).
2. Проте, на думку окремих експертів, ця причина, хоча й важлива, проте на головну не тягне ( з газ.).
3. Цифри ці, до речі, майже повністю збіглися із зафіксованими рік тому в остаточному варіанті плану ( з газ.).
У котрому реченні помилково не відокремлено поширеної обставини?
1. Якось, під час відвідин Почаївської лаври ігумен повідав мені цю історію (з газ.).
2.У сусідньому селі, рятуючись від пожежі в будинку, п’ятирічна дівчинка втікала, не тямлячи себе від страху ( з газ.).
3. Отримавши благословення від священика, мати з малою піднялися на дзвіницю ( з газ.).
Після котрого слова у складному реченні коми ставити не потрібно.
Незабаром усесвітня чергова, (1) хотіла сказати,(2) прем’єра на порозі, (3) вчасно схаменулася — щорічне одне й те саме передвесняне загострення збору коштів на ім’я деякого Валентина, (4) якось назвати прем’єрою не виходить.
1.
2.
3.
4.
У котрому з наведених речень не потрібно ставити коми між предикативними частинами?
1.У селищі вже багато років працює кінолекторій і діє школа молодого батьківства.
2. Світло вимкнулось через перевантаження і в багатьох квартирах вийшли з ладу електричні прилади.
3. Нас запрошують до затишного кабінету і ми занурюємось в атмосферу минулого століття.
СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ
У котрих реченнях дотримано норм слововживання?
1. В його творі ми зауважуємо всі фарби весни.
2. Ця книга стане черговим малопопулярним бестселером.
3. Партії створили виборний блок.
4. Журналісти формують громадянську думку.
5. В Україні формується громадянське суспільство.
У котрих реченнях дотримано норм слововживання?
1. У цій країні не було введено військового становища.
2. У цій країні не було введено військового стану.
3. У цій країні не було введено військового положення.
4. У цій країні не було введено воєнного становища.
5. У цій країні не було введено воєнного стану.
У котрих реченнях порушено норми слововживання?
1. Стосунки між двома відомими тележурналістами не склалися.
2. Ми схвалювали його ставлення до справи.
3. Добрі стосунки між людьми – найважливіший складник успіху в праці будь-якого колективу.
4. Відношення між цими країнами стають дедалі напруженішими.
5. Відносини між цими країнами стають дедалі напруженішими.
Слово експлікований означає:
1. Прихований, неявний, невиразний.
2. Поданий у наочній формі.
3. Застарілий через вибуття з ужитку.
4. Колишній.
5. Минулий.
6. Архаїчний.
7. Вихований на засадах моральності.
Котре слово потрібно вставити замість крапок?
... неправдивої інформації заборонене законом.
1. Розповсюдження. 2. Поширення. 3. Видавництво.
У реченні Фонограма – ознака дурного тону є помилка в уживанні…
1. Іншомовних слів.
2. Міжмовних омонімів, паронімів.
3. Антонімів.
4. Ідеографічних синонімів.
5. Діалектизмів.
6. Канцеляризмів.
7. Індивідуально-авторських неологізмів.
У реченні Буде розглянуто угоду щодо подальшої взаємної співпраці є така помилка…
1. Невиправдане вживання синонімів.
2. Невдале вживання іншомовного слова.
3. Штамп.
4. Лексичний росіянізм.
5. Тавтологія, плеоназм.
6. Пропущення потрібного слова.
7. Уживання слів з невластивим їм значенням.
СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ
У котрому реченні правильно використано всі форми слів?
1. Потрібна для цього освіта – не нижча середньої.
2. Журналісти привернули увагу до більш нижчої ланки керівництва містом.
3. У Львові – зворотня ситуація.
4. Інформаційне поле у нас – куди більше.
5. Намагається подати якомога докладнішу інформацію.
У котрому реченні правильно використано займенники?
1. Зареєстровано 24 випадки, 22 з них – діти до чотирнадцяти років.
2. Кожен з нас вивчає рідну мову все життя.
3. Я голосую проти СПУ. Вони цього варті.
4. Молоде покоління дуже мобільне. Їх треба поважати за це.
5. Цією виставою відкрили камерну сцену. Поставила її Алла Бабенко.
У котрих реченнях правильно поєднано числівник з іменником?
1. Півтора роки працював у прямому ефірі.
2. Півтора років працював у прямому ефірі.
3. Півтора року працював у прямому ефірі.
4. Півтори року працював у прямому ефірі.
У котрих словосполученнях правильно вжито числівникові форми?
1. Упродовж шестиста вісімдесятьох сімох днів.
2. Упродовж шестисот вісімдесяти семи днів.
3. Упродовж шестиста восьмидесятьох сімох днів.
4. Упродовж шестиста восьмидесяти сімох днів.
5. Упродовж шестисот восьмидесяти семи днів.
У котрих реченнях правильно вжито числівникові форми?
1. Ток-шоу вийшло в ефір о двадцять першій годині сорок п’ятій хвилині.
2. Ток-шоу вийшло в ефір о двадцять першій годині сорок п’ять хвилин.
3. Ток-шоу вийшло в ефір о двадцять першій годині сорока п’яти хвилин.
4. Ток-шоу вийшло в ефір у двадцять першій годині сорок п’ятій хвилині.
5. Ток-шоу вийшло в ефір у двадцять одній годині сорок п’ять хвилин.
Іменники альма-матер, рукопис, дріб, кір, колібрі належать до…
1. Жіночого роду.
2. Чоловічого роду.
3. Середнього роду.
4. Жіночого та чоловічого роду.
5. Чоловічого та середнього роду.
6. Жіночого та середнього роду.
7. Чоловічого, жіночого та середнього роду.
Іменники парфуми, щипці, Чернівці, фінанси, знання вживаються…
1. Всі тільки в однині.
2. Всі тільки в множині.
3. І в однині, і в множині.
4. Деякі тільки в однині, а решта тільки в множині.
5. Деякі тільки в множині, а решта і в однині, і в множині.
6. Деякі тільки в однині, а решта і в однині, і в множині.
З іменниками хлопець, парубок, дівчина, донька, жінка легко поєднуються числівники…
1. Три.
2. Троє.
3. Обидва.
4. Обидві.
5. Пара (іменник з числовим значенням).
Числівники двоє, троє, четверо легко поєднуються з іменниками…
1. Людина.
2. Татарка.
3. Ткаля.
4. Репортерка.
5. Левиця.
Іменники мадяр, ювіляр, капіляр, столяр, екземпляр, футляр, окуляр, циркуляр, муляр належать до…
1. Твердої групи.
2. М’якої групи.
3. Мішаної групи.
4. Твердої та м’якої групи.
5. Твердої та мішаної групи.
6. М’якої та мішаної групи.
7. Твердої, м’якої та мішаної групи.
Дієслова продав, прибув, роз’ївся, переповів, віддав належать до…
1. Першої дієвідміни.
2. Другої дієвідміни.
3. Атематичних дієслів.
4. Першої та другої дієвідмін.
5. Першої дієвідміни та атематичних дієслів.
6. Другої дієвідміни та атематичних дієслів.
7. Першої, другої дієвідмін та атематичних дієслів.
У реченні Ці вибори журналісти вже називають похоронами одного відомого політика є помилка у вживанні…
1. Іменників.
2. Прикметників.
3. Числівників.
4. Займенників.
5. Дієслів.
Прикметники зворотні, природні, погодні, поточні, східні, тотожні належать до…
1. Твердої групи.
2. М’якої групи.
3. Твердої та м’якої групи.
У реченні 27 березня Валерій Георгієвич Газзаєв повідомив про своє рішення журналістів є помилка в мовностилістичному використанні…
1. Лексичних засобів.
2. Фразеологічних засобів.
3. Морфологічних засобів.
4. Синтаксичних засобів.
У реченні Всі ці публікації в газетах відображали інтереси певних груп виборців, але вони були конфронтаційними є помилка в мовностилістичному використанні…
1. Іменників.
2. Прикметників.
3. Числівників.
4. Займенників.
5. Дієслів.
Займенник жодний уживають у значенні...
1. Котрийсь, чийсь.
2. Свій, наш.
3. Ні один, ніякий.
4. Деякий, дехто.
5. Такий, цей.
СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СИНТАКСИЧНИХ ЗАСОБІВ
Котрі з паралельних та синонімічних синтаксичних конструкцій відповідають нормам української мови?
1. Лідер партії зазначав перед виборами, що я підвищу добробут людей.
2. Лідер партії зазначав перед виборами, що підвищу добробут людей.
3. Лідер партії зазначав перед виборами: “Я підвищу добробут людей”.
Котрі з паралельних та синонімічних синтаксичних конструкцій відповідають нормам публіцистичного стилю?
1. Студент завершив виконання завдання з написання репортажу на практичне заняття.
2. Студент завершив виконувати завдання з написання репортажу на практичне заняття.
3. Студент завершив виконання завдання, написавши репортаж на практичне заняття.
4. Студент виконав завдання, написавши репортаж на практичне заняття.
У котрому реченні правильно обрано синтаксичну конструкцію з кількох паралельних або синонімічних?
1. Читаючи статтю, мені одразу впала в око одна промовиста деталь.
2. Звернув увагу на стоячого перед ним фотокореспондента.
3. Звернув увагу на фотокореспондента, що стояв перед ним.
4. Заробляння грошей журналістом не повинне позначатися на об’єктивності його виступів.
У котрих реченнях правильно використано однорідні члени?
1. Представники партії були уповноважені контролювати й керувати процесом проведення акції.
2. Рішення ухвалили після виникнення проблеми та процесу її вирішення.
3. Треба було вживати заходів як представникам ради фонду, так і членам уряду.
4. Книги друкують не тільки без цензурування, але й елементарного редагування.
У котрих словосполученнях і реченнях правильно використано синтаксичні конструкції з прийменниками?
1. Налив води по вінця.
2. Знаю по власному досвіду.
3. Називав її по імені.
4. Запропонували склад комісії по складанню проекту ухвали.
5. Це для нього не по силах.
Оберіть словосполучення, у яких правильно визначено форму керованого слова:
1. Зневажав інформацією.
2. Твір набув форму інтерв’ю.
3. Завідувач кафедрою.
4. Добре навчитися іноземній мові.
5. Нехтувати дрібницями.
Котрі з паралельних та синонімічних синтаксичних конструкцій не відповідають нормам української мови?
1. Підготувавши доповідь, мені, проте, не довелося виступити на конференції.
2. Хоча я й підготував доповідь, проте мені не довелося виступити на конференції.
3. Підготувавши доповідь, я, проте, не виступив на конференції.
4. Підготувавши доповідь, можна виступити на конференції.
У котрих словосполученнях і реченнях є помилка у використанні синтаксичних конструкцій з прийменниками?
1. Зайшов у воду по коліна.
2. Звернувся по допомогу.
3. По дванадцять студентів у групі.
4. Надіслав по електронній пошті.
У реченні Це була публічна заява на тему захисту природи від депутата В. П. Іванчук є помилка в…
1. Уживанні паралельних синтаксичних конструкцій.
2. Узгодженні.
3. Використанні порядку членів речення.
4. Використанні однорідних членів.
5. Координації підмета й присудка.
6. Приляганні.
Оберіть словосполучення, у яких є помилки, пов’язані з керуванням:
1. Журналіст покепкував над політиком.
2. Завдяки кореспондентові.
3. Унаслідок обмежень.
4. Повідомив газету.
5. Сповнений почуттів.
Наголос
На котрих словах стоїть правильний наголос?
1. Льодо́вий.
2. Медика́мент.
3. Ме́неджмент.
4. Металургі́я.
5. Напи́лася.
6. Насампере́д.
7. Насереди́ну.
8. Ста́рий.
На котрих словах стоїть правильний наголос?
1. Знайду́ть.
2. Діа́лог.
3. Ка́учук.
4. Я кида́ю влу́чно.
5. наї́жджена ко́́лія.
6. Те́чія.
7. Коси́й по́гляд.
8. Краду́ть.
УКРАЇНСЬКА ДІЛОВА МОВА
Виберіть правильний варіант слововживання в документі.
1. Отримав заказний лист.
2. Отримав рекомендований лист.
3. Отримав заказне письмо.
4. Отримав рекомендоване письмо.
5. Отримав лист за призначенням.
Виберіть правильний варіант слововживання в документі.
1. Отримала лист від Кондратенко Юрія Анатолієвича.
2. Отримала лист від Кондратенка Юрія Анатолієвича.
3. Отримала лист від Кондратенка Юрія Анатолійовича.
4. Отримала лист від Кондратенко Юрія Анатолійовича.
У котрому рядку правильно побудоване словосполучення?
1. Виконую все по правилам.
2. Виконую все згідно правил.
3. Виконую усе відповідно до правил.
4. Виконую все відповідно до правил.
Виберіть номер правильної мовної конструкції:
1. Проект знаходиться на обговоренні.
2. Здійснювати впровадження технології.
3. Відбувається зростання прибутку.
4. Поліпшувати становище.
Котрий вислів офіційно-ділового стилю відповідає мовним нормам?
Для подання по місцю вимоги. Для пред’явлення по місцю вимоги. Для подання за місцем вимоги. Для пред’явлення за місцем вимоги.Котрий фрагмент тексту можна вставити на місці пропущених слів як нормативний:
У нашому поштовому відділенні можна...
1. підписатися на газети і журнали
2. передплатити газети і журнали
3. виписати газети і журнали.
Виберіть номер правильної мовної конструкції:
1. Має значення.
2. Відіграє значення.
В автобіографії слід писати:
1) народився 17.року;
2) …народився 17.року;
3) …народився 17.07. 89;
4) …народився 17 липня 1989 року;
5) …народився 17 липня 89 року.
У тексті резюме слід писати:
1) Мета: заміщення вакантної посади кореспондента;
2) Мета передбачає замістити вакантну посаду кореспондента;
3) Мета: мрію стати кореспондентом;
4) Мета: пропоную прийняти мене на посаду кореспондента.
У протоколі слід писати:
1. Повістка денна;.
2. Повістка дня.
3. Порядок денний.
4. Порядок дня.
Після слова ХАРАКТЕРИСТИКА слід писати:
1) Смик Ірина Іванівна, 1989 року народження …;
2) на Смик Ірину Іванівну, 1989 року народження … ;
3) Смик Ірині Іванівні, 1989 року народження … ;
4) Смик Ірини Іванівни, 1989 року народження…
Правильним є такий початок оформлення документа:
1. Лист.
Шановна Оксано Петрівно, хочемо повідомити…
2. 11.11.11р.
Шановна Оксано Петрівно, хочемо повідомити…
3. Шановна Оксано Петрівно, хочемо повідомити…
Заяву слід починати:
1) Генеральному директору
ВО “Гармонія”
п.
2) Генеральному директорові
ВО “Гармонія”
п. Гапоненкові С. В.
3) Генеральному директорові
ВО “Гармонія”
п.
4) Для генерального директора
ВО “Гармонія”
п.
Виберіть правильний варіант оформлення наказу:
1. Зарахувати на посаду кореспондентки газети “Відродження”.
2. Зарахувати кореспонденткою газети “Відродження”.
3. Зарахувати кореспондентом газети “Відродження”.
4 Зарахувати на посаду кореспондента газети “Відродження”.
Виберіть правильний варіант:
1. У зв’язку з цим наказується.
2. У зв’язку з цим наказуємо.
3. У зв’язку з цим я наказую.
4. У зв’язку з цим наказую.
Виберіть правильний варіант:
1.Софіївський р.
2. Софіївський рай-н.
3. Софіївський р-н.
4. Софіївський рай.
Виберіть правильний варіант оформлення адреси одержувача:
1)
50072
Дніпропетровська обл.
м. Кривий Ріг
вул.
Сердюк Інні Петрівні
2)
50072
вул. Сонячна, 36
м. Кривий Ріг
Дніпропетровської обл.
Сердюк Інні Петрівні
3)
І. П. Сердюк
вул. Сонячна, 36
м. Кривий Ріг
Дніпропетровська обл.
50072
4)
50072
Сердюк Інні Петрівні
вул. Сонячна, 36
м. Кривий Ріг
Дніпропетровська обл
У довідці зазначають:
1. Для пред’явлення за місцем вимоги.
2. Для подачі за місцем вимоги.
3. Для подання за місцем вимоги.
4. Для надання за місцем вимоги.
5. Для подання по місцю вимоги.
Прізвище та ініціали того, хто підписує документ розташовують так:
1.
2.
Виберіть варіант ділового тексту, в якому немає помилки.
Я, Івасюта Олександр Ігоревич, народився 5 жовтня 1988 року в м. Львові. Я, Береговенко Марія Антонівна, народилася 20 травня 1990 року в м. Славута Я, ївна, народилася 4 вересня 1990 року в с. Солонці Пустомитівського району Львівської області.Виберіть варіант ділового тексту, в якому немає помилки:
Особисті якості: честність, відповідальність, комунікабельність. Притаманні якості: чесність, відповідальність, коммунікабельність. Особисті якості: чесність, відповідальність, комунікабельність.Виберіть правильний варіант звертання в діловому листі.
Шановна пані Марія! Високошановний добродію Білоконе! Шановний пане професоре!Котрий вислів офіційно-ділового стилю відповідає мовним нормам?
Відповідно до діючого законодавства. Відповідно з чинним законодавством. Згідно з діючим законодавством. Відповідно до чинного законодавства.Котрий фрагмент тексту можна вставити на місці пропущених слів як нормативний:
Довідка видана для подання...
1. за місцем вимоги
2. по місцю пред’явлення
3. у місце подання
4. по місцю подання
Рекомендована література:
Теорія і практика журналістики
Здоровега Володимир. Теорія і методика журналістської творчості, вид. П, переробл. і доповн. – ПАІС. – 2004. – 267 с. . Журналістика у термінах і виразах. – Вид-во «Вища школа». – Львів. – 1976. – 294 с. Вернер Д’Інка. Менеджмент ЗМК / Вступ. – Київ. – 2001. – 60 с. Іванов Валерій. Техніка оформлення газети. – Київ. – Знання. – 2000. – 222 с. Москаленко Анатолій. Вступ до журналістики. – Київ. – Школяр. – 1997. – 297 с. Карпенко Віталій. Журналістика: основи професіональної комунікації. – Київ. – Нора-прінт. – 2002. – 346 с. Карпенко Віталій. Преса і незалежність України. – Київ. – Нора-друк. – 2003. – 355 с. Кузнецова Олена. Аналітичні методи в журналістиці. – Львів. – 1997. – 110 с. Кузнецова Олена. Журналістська етика та етикет. – Львів. – Світ. – 1998. – 411 с.10. Кузнецова Олена. Засоби масової комунікації. – Львів, 2005. – 200 с.
11. Преса і влада: хроніка протистояння. – Київ. – 2001. – 120 с.
12. Публіцистика і політика. – Київ. – 2000. – 77 с.
13. Різун / Тексти лекцій. – Київ. – 2003. – 116 с.
14. Українське законодавство: засоби масової інформації. – Київ. – IREX. – 2004. – 368 с.
15. Українська журналістика в контексті доби. – Львів. – 2004. – 471 с.
16. Шаповал іональна журналістика / Наукові праці. – Т.1. – Львів. – 2006. – 685 с.
17. Шаповал іональна журналістика / Наукові праці. – Т.2. – Львів. – 2006. – 484 с.
Історія журналістики і література
1. . Шевченко як міфотворець. – К., 1991.
2. Нариси з історії української журналістики ХІХ ст. Посібник для студентів ф-ту журналістики. - Львів, 1969. – 146 с.
3. Шевченко й літературний рух в Україні // Реалізм і народність української літератури ХІХ ст. – К., 1986.
4. Історія української преси. – Мюнхен, 1989-90.
5. Шевченків міф України. – К., 1997.
6. Минуле українського народу та його значення у поетичній творчості Шевченка // Сучасність.- 2003. - № 3.
7. Іван Франко про соціалізм і марксизм / За ред. Б.Кравцева. – Б. м.в., 1966. – 259 с.
8. Історія української літератури ХХ ст. / За ред. В. Дончика: Кн.2.Ч. І – К., 1994. – С.284-290;
9. Історія української літератури ХХ ст. / За ред. В. Дончика: Кн.2.Ч. ІІ – К., 1995. – С.284-290;
10. Історія української літератури ХХ ст. / За ред. В. Дончика: Кн. І – К., 1998. – С.284-290;
11. Костюк Григорій. У світі ідей і образів: Вибране. – С.56-126.
12. Західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті. – Львів, 2006. – 513 с.
13. Кость з історії західноукраїнської преси (Структура. Частина І). – Львів, 2002. – 216 с.
14. Кость з історії західноукраїнської преси (Структура. Частина ІІ). – Львів, 2002. – 424 с.
15. Михайлин І. Історія української журналістики ХІХ століття. – К., 2003. – 720 с.
16. «Білі плями» у вивченні історії української журналістики // Українська журналістика і національне відродження: Зб. наук. праць. – К., 1992. – С.33-38.
17. Публіцистика Івана Франка: Семінарій. – Львів, 1972. – 248 с.
18. Преса боротьби й ідеї (західноукраїнська публіцистика першої половини ХХ ст..): Зб. текстів. – Львів, 1994.
19. Українська преса:Хрестоматія. – Т.1. – Львів, 1999 / За ред. проф. . – 520 с.
20. Українська преса:Хрестоматія. – Т.2. – Львів, 2002 / За ред. проф. . – 732 с.
21. Українське слово: Хрестоматія. – Т. ІІ. – К., 1993. – С.654-688;
22. Українське слово: Хрестоматія. – Т. ІІІ. – К., 1994. – С.654-688;
23. Федченко іали з історії української журналістики. – Вип.1: І пол. ХІХ ст. – К., 1959. – 338 с.
Зарубіжна преса
1. Інформаційна культура і демократизація суспільства // Соціокультурні аспекти права на комунікацію. – Київ, 1997. – С. 3 – 15.
2. Бачити великі істини (Публіцистика і тенденції розвитку світу) // Вісник Львів. ун-ту. Серія журналістики. – 2001. – Вип. 21. – С. 26-40.
3. Журналістика перед новим викликом // Вісник Львівського ун-ту. Серія журналістика. – Випуск 25. – Львів, 2004. – С. 18-43.
4. Публіцист: мотивація творчості // Вісник Львівського ун-ту. Серія журналістика. – Випуск 28. – Львів, 2006. – С. 85-110.
5. Новочасна потуга (Ідеї до філософії публіцистики) // Верхи життя і творчості. Промови-доповіді. – Нью-Йорк; Торонто, 1958. – Т.5.
6. Інформація. Інтелект. Нація. – Львів, 1999. – 416 с.
7. -І. Вступ до націології. – Мюнхен, 1991–1992. – 338 с.
8. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.- К.: Освіта, 199с.
9. Мащенко І. Лики і лиця телепростору. . — К., 2003. С.62-69, 145-160.
10. и др..История мировой журналистики. — М.-Ростов-на-Дону, 2004. – 394 c.
11. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. Марії Зубрицької. – Львів, 2004. – 353 с.
12. Шевнюк ія: навч. посіб. – Київ, 2004. – 353 с.
13. История зарубежной литературы ХІХ века: Учеб. для филол. спец. вузов / , , и др.; Под. ред. . – М.: Высш. шк., 1991. – 637 с.
14. Зарубіжна література: Дослідж. та критич. статті. / Передм. Д. Наливайка. – К. Вид-во: Соломії Павличко «Основи», 2001. – 559 с.
15. Публіцистика і тенденції розвитку світу. – Львів, 2008. – 376 с.
16. Бесіди з Т. Ґ. Масариком [] : пер. з чеської / К. Чапек ; пер. Л. Кіцила. - Львів : Каменяр, 2001. – 270 с.
17. Sartori G. Homo videns. Telewizja i postmyślenie. – Warszawa, 2007. – 129 s.
18. Сверстюк Є. На святі надій. – К., 1999.
19. Нравственная философия. – Минск-Москва, 2001. – 384 с.
20. Теперь и прежде. – М., 1994. – 415 с.
21. Веселимся до смерти: общественный дискурс в век шоу-бизнеса.
22. Мільтон Дж. Ареопагітика. Промова про свободу преси від цензури (звернення до парламенту Англії) http://krotov. info/acts/17/2/milton. htm
23. Конституція США. Перша поправка. http://uk. wikipedia. org/wiki/Поправки_до_Конституції_США#.D0.9F. D0.BE. D0.BF. D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BA. D0.B0_.D0.86
24. Декларація прав людини і громадянина. http://uk. wikipedia. org/wiki/Декларація_прав_людини_і_громадянина
25. Кур’єр ЮНЕСКО. – 1990. – листопад (спецвипуск присвячений свободі преси).
26. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна. – К., 2005. – 304 с.
27. Мацціні Дж. Обов’язки перед країною // Націоналізм: Антологія. – К., 2000. – 872 с.
28. Мацціні Дж. Звернення до італійців // Націоналізм: Антологія. – К., 2000. – 872 с.
29. Сіберт Ф., Чотири теорії преси http://pidruchniki. ws//zhurnalistika/osmislennya_problem_zhurnalistiki_novitniy_filosofiyi
30. Дебати про свободу друку… / / Соч., Т.1 .
31. Современные буржуазные теории журналистики: сборник статей. – М., 1980. – 253 с.
32. Говорить Радіо Свобода. – Мюнхен, 1962.
33. І. Націологія. – Мюнхен, 1991. http:///ukrstor/natiologia14.html
34. Sosin G. Sparks of Liberty: An Insider's Memoir of Radio Liberty. – Pennsylvania, 1999.
Українська мова в ЗМІ
1. Бабич стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.
2. Волкотруб стилiстика української мови: Використання морфологiчних засобiв мови. – К.: ТОВ «ЛДЛ», 1998. – 176 с.
3. Cтилiстика ділової мови. – К.: МАУП, 2002. – 208 с.
4. Дудик істика української мови: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005. – 368 с.
5. Капелюшний стилістика української мови: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС, 2001. – 224 с.
6. Капелюшний істика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття (Навчальний посібник з курсів: «Практична стилістика української мови», «Стилістика тексту», «Редагування в ЗМІ»). – Львів: ПАІС, 2003. – 544 с.
7. Капелюшний в засобах масової інформації: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС, 2005. – 304 с.
8. І., , Мацько істика української мови. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.
9. Пономарiв iстика сучасної української мови. – К.: Либiдь, 1992. – 248 с. (3-тє вид. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.).
10. Різун В. В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996. – 240 с.
11. Сербенська усного мовлення: Практикум. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.
12. Тимошик справа та редагування: Навчальний посібник. – К.: Наша культура і наука – Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 224 с.
13. Тимошик для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: Наша культура і наука, 2006. – 560 с.
14. Яцимірська фахової мови журналіста: Навч. посібник. – Львів: ПАІС, 2004. – 332 с.
15. , , Терлак -довідник з культури української мови. – 3-тє вид., випр. – К: Знання, 2006. – 368 с.
16. Довідник з культури мови / За ред. С. Я.Єрмоленко. – К.: Вища шк., 2005. – 399 с.
17. Яцимірська медіатекст: Словник-довідник. – Львів: ПАІС, 2005. – 128 с.
18. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені і; Інститут української мови. – К. : Наукова думка, 2010. – 288 c.
19. Пономарів слова. Мовностилістичні поради. – К. : Либідь, 2001.
20. Капелюшний прямого ефіру: практика мовлення, типові помилки: Навчальний посібник. – Львів : ПАIС, 2011. – 400 с.
21. Капелюшний в засобах масової інформації: Навчальний посібник. – 2-ге вид., випр. і доп. – Львів : ПАIС, 2009. – 432 с.
22. Капелюшний стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, переробл. – Львів: ПАІС, 2007. – 400 с.
23. Сучасна українська мова: підручник / [за ред. ]. – К. : Либідь, 2005. − 488 с.
24. Сучасна українська мова / [за ред. ]. – К. : Вища школа, 2003. – 430 с.
25. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. – К. : Освіта, 2000.
26. Яцимірська українська мова: Практикум із пунктуації. Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2009. – 262 с.
Радіомовлення і телебачення
1. Білоус О. Методичні засади підготовки і проведення інтерв’ю // Телевізійна й радіожурналістика. – Львів, 1999. – Вип. 2. – С. 129—138.
2. Білоус О., Методичні поради молодим телевізійним репортерам і операторам //Телевізійна й радіожурналістика. – Львів, 2000. – Вип. 3. – С. 280—327.
3. Бурдье Пьер. О телевидении и журналистике. – М., 2004. – С. 9–30.
4. Выборы и средства массовой информации. Сборник статей. – М., 2006. – С. 78—94.
5. Українське радіо – державне чи недержавне? //Телевізійна й радіожурналістика. – Львів, 2002. – Вип. 4. – С. 87—98.
6. Є. Телевізійна журналістика: Навчальний посібник. – Львів, 2006. – 208 с.
7. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» //Лизанчук іожурналістика: засади функціонування. Підручник. – Львів, 2000. – С. 258–292.
8. Информационное общество. – М., 2003. – С. 47–74.
9. , Лизанчук і підготовки матеріалів для радіо і телебачення. Навчальний посібник. – Львів, 1987. – 66 с.
10. Конец средств массовой информации? // Отечественные записки. – М., 2003. – № 4. – С. 194–208.
11. Крупський І. В. Електронні мас-медіа України від тоталітарного до пострадянського суспільства: хто і як формував інформаційний простір держави //Телевізійна й радіожурналістика. – 2005. – Вип. 6. – С. 139—150.
12. Лизанчук іожурналістика: засади функціонування. Підручник. – Львів, 2000. – 366 с.
13. Миронченко інформаційного радіомовлення. – К., 1996. – 450 с.
14. Массовая коммуникация в современном мире. – М., 2002. – С. 182–204.
15. Шаповал ізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність. – Львів, 2002. – 233 с.
16. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциту: Док. і матеріали / Упоряд.: Л. Масенко та ін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2005. – 399 с.
17. Стівенс Мітчел. Виробництво новин: телебачення, радіо, інтернет / Пер. з англ. Н. Єгоровець. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2008. – 407 с.
18. , Бабенко телетворчості: Практикум. – Львів: ПАІС, 2007. – 112 с.
19. Саппак Вл. Телевидение и мы: Четыре беседы / Предисл. ; Послесл. . – 3-е изд. – М.: Искусство, 1988. – 167 с.
20. Темех і формування духовності молоді: теорія. Практика: Навч. посіб. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 150 с.
21. Кузнецова іологічні моделі мас-медійної інформації: монографія. – Суми: Університетська книга, 2010. – 304 с.
22. Масенко і суспільство: Постколоніал. вимір. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 163 с.
23. Погрібний А. Світовий мовний досвід та українські реалії: Інститут відкритої політики. – Київ, «Медобори» (пп І.), 2002. – 72 с.
24. Українська мова в національному просторі України Матеріали науково-практичної конференції 15 грудня 2010 р. – Львів, 2010. – 143 с.
25. Фаріон І. Д. Мовна норма: знищення, пошук, віднова (науково-навчальне видання): [монографія]. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. – 328 с.
26. Волощак Марія. Неправильно – правильно. Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2000. – 128 с.
27. Павленко Ольга. Якою мовою говорять наші ЗМІ? // Літературна Україна. – 2012 – 12 квіт.
28. Капелюшний Анатолій. Граматичні й акцентуаційні росіянізми в мовленні телевізійних журналістів наживо // Теле - та радіожурналістика. – 2012. – Вип. 11. – С. 207–225 .
29. Білоус О. Методичні засади підготовки і проведення інтерв’ю // Телевізійна й радіожурналістика. – Львів, 1999. – Вип. 2. – С. 129—138.
30. Білоус О., Методичні поради молодим телевізійним репортерам і операторам //Телевізійна й радіожурналістика. – Львів, 2000. – Вип. 3. – С. 280—327.
31. Бурдье Пьер. О телевидении и журналистике. – М., 2004. – С. 9–30.
32. Выборы и средства массовой информации. Сборник статей. – М., 2006. – С. 78—94.
33. Українське радіо – державне чи недержавне? //Телевізійна й радіожурналістика. – Львів, 2002. – Вип. 4. – С. 87—98.
34. Є. Телевізійна журналістика: Навчальний посібник. – Львів, 2006. – 208 с.
35. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» //Лизанчук іожурналістика: засади функціонування. Підручник. – Львів, 2000. – С. 258–292.
36. Информационное общество. – М., 2003. – С. 47–74.
37. FM- деукраїнізація України : що далі? // День. – 2009. – 2 жовт.
38. , Лизанчук і підготовки матеріалів для радіо і телебачення. Навчальний посібник. – Львів, 1987. – 66 с.
39. Конец средств массовой информации? // Отечественные записки. – М., 2003. – № 4. – С. 194–208.
40. Крупський І. В. Безпекові імперативи інформаційного простору України // Телевізійна й радіожурналістика. – 2007. – Вип. 7. – С. 189—198.
41. Лизанчук іожурналістика: засади функціонування. Підручник. – Львів, 2000. – 366 с.
42. Основи радіожурналістики : Підручник. – К. : Знання, 2006. – 628 с. + компакт-диск.
43. Миронченко інформаційного радіомовлення. – К., 1996. – 450 с.
44. Массовая коммуникация в современном мире. – М., 2002. – С. 182–204.
45. Журналістська майстерність : підручник. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 376 с.
46. Пенчук І. Л. телебачення для дітей в Україні : монографія. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – 384 с.
47. Шаповал ізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність. – Львів, 2002. – 233 с.
Нових медій
1. Галлін Д., Манчіні П. Сучасні медіасистеми: три моделі відносин ЗМІ та політики. К.: Наука, 2008.
2. Мак- Встановлення пріоритетів: мас-медії та громадська думка / Пер. з анг. ― К. : «К. І.С. », 2007. Від перекладача та Вступ. С.6-26.
3. Інтернет-журналістика: робота журналіста та редактора у нових ЗМІ / Перекл. з англ.. А. Іщенка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 324 с.
4. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010.
5. Мащенко І. Лики і лиця телерадіопростору. ― К.: Українська медіа спілка, 2003. ― 350 с.
6. Соколов теория социальной коммуникации. [Електронний ресурс]:http://www. /beta3/html/1/23490/
7. Пітерс Дж. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації.-К.:»КМАкадемія», 2004
8. Медіа як генератор соціальних смислів [Електронний ресурс] //zgroup. /article. php? articleid=4659
9. Інтернет-журналістика: навч. посіб. / Борис Володимирович Потятиник. – Львів : ПАІС, 2010. – 246 с.
10. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів, 2004. – 312 с.
Декан
факультету журналістики
