10.04.2014 «Порядок денний»
В студії працює Юрій Табаченко. Сьогодні поговоримо про пенсії, оскільки, ухвалений нещодавно Верховною Радою урядовий пакет антикризових реформ передбачає певні зміни і в пенсійній системі. Звісно, що всіх наших пенсіонерів, тобто понад 13 мільйонів громадян України, звичайно, цікавить, які саме зміни, і як вони відіб»ються на кожній конкретній пенсії. Владислав Машкін – директор департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України в студії Українського радіо. Насамперед, коли прем»єр-міністр виступав у Верховній Раді, представляючи урядовий законопроект, то наголосив на тому, що міняються, певним чином, плани щодо змін прожиткового мінімуму протягом цього року. Раніше, ми пам»ятаємо, ще в кінці того оку, коли бюджет формувався, то мало бути двічі збільшення прожиткового мінімуму, тепер, очевидно, цього не варто чекати.
МАШКІН: Ті законодавчі акти, які приймалися останнім часом, і які стосувалися певної корекції показників державного бюджету, внесення змін до багатьох законів, вони стосувалися, безумовно, не виключно пенсійного забезпечення. Пенсійне забезпечення - це, так би мовити, як один з елементів державного механізму, на який також витрачаються кошти державного бюджету України, і виходячи з того, що Україна знаходиться, як написано було безпосередньо в законі – фінансової катастрофи, були певні рішення прийняті, які стосуються саме пенсійного забезпечення. Відверто хочу сказати, що найболючішим, зрозуміло, є те, що не переглядатиметься до кінця року розмір прожиткового мінімуму. Нагадаю, що від цього показника залежать і мінімальний розмір пенсії, і надбавки, і підвищення пенсій, тобто, багато досить виплат визначається від цієї величини. На сьогодні вона зафіксована на рівні 949 гривень і, фактично, виходячи з того законодавства, яке на сьогодні є, до кінця року вона не буде переглядатися. Я не хочу казати, що це якесь остаточне рішення, бо зрозуміло, що поступово країна буде рухатися вперед, поступово буде вирівнюватись і якийсь економічний баланс і, можливо, будуть прийматися якісь окремі рішення щодо вирішення цієї проблеми до кінця року. Але, все ж таки, як кажуть, маємо те, що маємо… Це те, що стосується прожиткового мінімуму і мінімальних пенсій разом з ним.
ВЕД: Але, при цьому, Арсеній Яценюк сказав, що інфляція буде врахована в пенсіях. Яким чином? Це той механізм, який існував і раніше, чи якісь інші способи індексації?
МАШКІН: Насправді, якщо говорити про зростання прожиткового мінімуму, то небагато було років, в яких зростання прожиткового мінімуму відповідало, наприклад, показнику інфляції. Прожитковий мінімум – це хоча і ой показник, який будується, виходячи з певної корзини споживача, але, все ж таки, встановлювався адміністративно в законі, виходячи з фінансового ресурсу. Бували випадки, коли навіть інфляція перевищувала зростання прожиткового мінімуму і, відповідно, все ж таки, купівельна спроможність пенсій трохи втрачалася. На сьогодні, єдиний, по-суті, механізм, який може захистити від знецінення розміри пенсій – це механізм їх індексації. Цей закон ніхто не змінював, його ніхто не заморожував, він передбачає, що в разі підвищення споживчих цін, відповідним чином буде проводитися індексація розмірів пенсій. Ми поступово протягом року будемо відслідковувати, яким чином зростають ціни, відповідно, індексація буде проводитися в повному обсязі, відповідно до того, як будуть зростати в нас ціни, і, як буде показувати ці показники Держкомстат, і, таким чином, купівельна спроможність пенсій в межах прожиткового мінімуму буде підтримуватись.
ВЕД: Скільки разів протягом року буде переглядатись таким чином пенсія, чи це буде одноразово за результатами року?
МАШКІН: Українське законодавство про індексацію передбачає, зо взагалі індексація проводиться щомісяця. Досяг індекс споживчих цін порогу в 1,1 – все, починається проведення індексації. Якщо індекс збільшується, відповідним чином, сума індексації збільшується до того часу, поки людині не підвищать розмір пенсії так, щоб була закрита ця інфляція.
ВЕД: А якщо оцього порогового значення 1,1 відсотка не досягне інфляція протягом місяця?
МАШКІН: Мова не йде про місячну суму. Там є ціла система визначення цього показника. Він рахується наростаючим підсумком і ми вже бачимо, що в нас будуть підстави, щоб вже з наступного місяця поступово починати індексувати пенсії за базовими місяцями більш ранніми, але це вже більш фахова тоді у нас розмова виходила б. Ми вже починаємо поступово індексувати розміри пенсій, а як буде далі, то вже будемо ми всі бачити.
ВЕД: Уважні пенсіонери, які цікавляться законодавством відповідним, знають, що щороку відбувається березневий перерахунок пенсій, і цього року, здається, він з відомих причин, він дещо затягнувся. На якому етапі зараз, він вже проведений, чи тільки в планах?
МАШКІН: На жаль, знов таки, той закон, який був прийнятий, він передбачає і замороження цього перерахунку на 2014 рік, виходячи з відсутності необхідного фінансового ресурсу. Закон прямо передбачає, що в 14 році такий перерахунок проводитися не буде, можливо на наступний рік буде врахований рівень зростання, що мав бути врахований в цьому році, тобто, щоб пенсіонерам можливо було повернути те, що недоотримано зараз.
ВЕД: Індексація, про яку ми говорили, яка може відбуватися щомісяця, вона абсолютно пропорційна інфляції, тобто, якщо пенсіонер отримував тисячу гривень, і за певний період інфляція склала, умовно кажучи, 8 відсотків, він стане отримувати 1080.
МАШКІН: За законодавством пенсія в нас індексується, рівно як і заробітна плата і інші доходи, в межах прожиткового мінімуму. Тобто, на індекс споживчих цін множиться самий мінімальний розмір пенсійної виплати. Якщо інша сума, яка перевищує цей розмір, вона не індексується. Такі у нас закони сьогодні. Тобто, мова йде не про тисячу гривень, а помножити 949 гривень на відповідний індекс споживчих цін, і таким чином буде виходити на суму індексації.
ВЕД: Урядова програма реформ включає в себе положення щодо певних змін в порядку нарахування спеціальних пенсій, це також один із заходів економії, це також один із заходів певного встановлення наближення до справедливості, як вважають його автори. Що передбачає він? Як від буде реалізовуватись?
МАШКІН: Взагалі то, напрямок на обмеження розмірів спеціальних пенсій, і на приведення всієї взагалі пенсійної системи до єдиного знаменника, він є, вцілому, вірним. Шляхів багато, але той шлях, який зараз обраний, і вже й проголосований, прийнятий, підписаний вже з 1 травня, розміри пенсій відповідно до законів про державну службу, про статус народного депутата, військові пенсії, пенсії прокурорів, суддів будуть призначатися не більше ніж 70 відсотків заробітної плати. Нагадаю, що на сьогодні діє норма про призначення таким особам пенсії на рівні 80 відсотків заробітної плати. Ще раніше, діяла норма по призначенню таких пенсій на рівні 90 відсотків, тобто, вже за кілька років одразу на 20 відсотків відбувається таке зменшення.
ВЕД: Але це, звісно, стосується всіх, чи тільки новопризначених пенсій.
МАШКІН: Звичайно. Але ми вже бачимо, що багатьом із цих людей вигідніше навіть обчислювати розміри пенсій за загальним законом. Так зараз виходить в розрахунку. Все ж таки, такий напрямок є вірним. Поступово відриву спеціальних пенсій від звичайних у розмірах, виходячи з тих, чи інших привілеїв, необхідно вирішувати, необхідно встановлювати розміри пенсій виключно в залежності від страхового стажу та заробітної плати, і таким чином ще один крок в цьому напрямку зроблений. Я ще хочу підкреслити, що дуже багато запитань останнім часом надходить, все ж таки, чи обмежили, чи не обмежили цей розмір науковцям. Нагадаю, в науковців теж є певні привілеї у пенсійному забезпеченні. Хочу сказати, що науковців цей закон не стосувався. Для інших людей, в яких є спеціальні умови, відповідним чином встановлено 80 відсотків.
ВЕД: Тобто, наукові єдина категорія спеціальних пенсій, якій збережено цей рівень 80 відсотків. Але, коли представлялась програма, то йшлося про суддів, прокурорів, такі сектори, які викликають в суспільстві неоднозначну реакцію, от ці зниження пенсій основною масою населення, крім самих суддів і прокурорів, очевидно, будуть підтримані. Але тепер з»ясовується, що військові також будуть обмежені, бо це теж спеціальні пенсії.
МАШКІН: Це буде стосуватися не такої значної кількості людей, оскільки залежить розмір пенсії від вислуги років, яка є. Мова йде про те, що 70 відсотків, це верхня межа, це не якась стала цифра як, наприклад, державних службовців. Для державного службовця, він має 10 років державної служби, він вже 70 відсотків одержує. У військових це розмір пенсії до 70 відсотків. І найголовніше, що треба робити для того, щоб вирівнювати, наприклад, людей, щоб когось підтримувати необхідно всі питання вирішувати виключно через зростання заробітної плати, або грошового забезпечення. Тільки таким чином можна стимулювати людину до роботи.
ВЕД: Цей закон, який ми обговорюємо, ухвалений 27 березня, передбачає також оподаткування певних великих пенсій. Якщо можна, детальніше про цей момент?
МАШКІН: Запроваджується оподаткування великих пенсій. До цього часу пенсії не оподатковувались. Це дохід, який без оподаткування одразу виплачувався людині. Що буде оподатковуватись? Оподатковуватись буде сума, яка перевищує 10 тисяч гривень. Та сума, яка перевищує, то з неї буде сплачуватись податок, як із заробітної плати, тобто, 15 відсотків від цієї суми. Це робиться для того, щоб певним чином і обмежити ці пенсії, тому що, кому вже виплачується така пенсія, то вже не забереться, це буде невірно з точки зору застосування Конституції нашої держави. Оподаткування пенсій буде здійснюватись пенсійним фондом України. Ще раз підкреслюю, що мова йде тільки про пенсії, які перевищують 10 тисяч гривень, і про суму, яка перевищує цю величину. Всі інші пенсії не оподатковуються.
ВЕД: Якщо я не помиляюсь, то зараз у нас податок на прибуток диференційований, залежить від суми доходу. Якщо пенсія дуже висока 30-40 тисяч, то, відповідно, може і ставка податку зростати.
МАШКІН: Я назвав базову ставку для цього. Ми зараз вивчаємо ще це питання, яким чином буде будуватись програмне забезпечення, як буде визначатись ставка, як буде визначатись дохід, яким чином ми будемо здавати декларації. Пізніше, коли ми вже будемо готові коментувати це питання, ми це прокоментуємо. Ця норма набирає чинності з 1 липня, у нас ще є час для підготовки, і зрозуміти і підготуватись до того, чого ми ще ніколи не робили.
ВЕД: Ще одне нововведення – це пенсійний збір на валюто обмінні операції – пів відсотка. Хто його платить, за яких умов, яким чином він адмініструється?
МАШКІН: Я вам не скажу, що він новий, бо внесок з операції купівлі-продажу валюти, він в тому, чи іншому вигляді існував ще з 98 чи 99 року, коли запроваджувалися взагалі всі додаткові ставки. З операції купівлі валюти, особа, яка продає цю валюту, відповідним чином має отримати цей збір. Збір цей йде до спеціального фонду державного бюджету України, звітність надходить до Пенсійного фонду України.
ВЕД: Називалась сума десь біля 9 мільярдів за рік, здається, очікуваних надходжень.
МАШКІН: Прогнози є прогнозами… Я не хочу ні підтверджувати їх, ні спростовувати. Всі зараз бачать, яка ситуація на валютному ринку, і яким чином вона буде розвиватися, таким чином будуть йти і надходження.
ВЕД: Зараз триває реформування міністерства доходів і зборів. Очевидно, що процес ще не завершений, однак, станом на сьогодні, які перспективи адміністрування єдиного соціального внеску? Чи буде повернута ця функція до Пенсійного фонду?
МАШКІН: Такі пропозиції є, є відповідний проект закону, цей законопроект розглядається зараз у комітетах, а чи приймати, чи ні, вже вирішить Верховна Рада шляхом голосування. Пенсійний фонд ще не забув, яким чином здійснюється адміністрування єдиного внеску, тим більше, що передали цю функцію з жовтня минулого року не так багато часу пройшло і технічний, і людський ресурс для того, щоб забезпечити цю роботу. А остаточне рішення, зрозуміло, що буде за народними депутатами і за урядом.
ВЕД: Часто запитують пенсіонери, чи буде змінюватись якимось чином пенсійне забезпечення працюючих осіб?
МАШКІН: Багато дуже слухів ходило, що будуть якісь обмеження для пенсій працюючих. Всі бачать, що немає ніяких рішень на цю тему, ніхто не приймав якихось обмежень. Тому, працюючі пенсіонери будуть одержувати пенсії так, як вони зараз і одержують. Право на перерахунок кожні два роки також ніхто не зупиняв, не скасовував з урахуванням стажу, чи заробітної плати.
ВЕД: Пенсі кримчан – також болюча тема для нас. Наскільки зараз врегульоване це питання?
МАШКІН: Питання це складається з двох аспектів. По-перше, ті громадяни України, які переїхали з Криму на материкову Україну, вони можуть звернутися за місцем перебування до будь-якого відділення пенсійного фонду, пред»явити лише свій паспорт, і ми одразу людину ставимо на облік в цьому управління, робимо запит її пенсійної справи, але ще до того, як вона не дійде з Криму, ми вже за матеріалами електронної бази ставимо її на облік, і починаємо виплачувати пенсію. Тобто, цей механізм ми набагато спростили порівняно з діючим, бо розуміємо, що така ситуація склалася, що люди мають швидко вирішити цю проблему. Що стосується громадян, які залишаться проживати на території Криму та міста Севастополя, то відповідно до прийнятого закону, зараз Міністерством соціальної політики, Пенсійним фондом розробляється відповідний проект порядку Кабінету Міністрів, в якому будуть передбачені механізми як можливо призначати і перераховувати пенсії тим громадянам України, які відмовилися від одержання пенсії на території АРК, тієї пенсії, що там платять, і бажають далі одержувати пенсію в Україні, але з багатьох причин не змогли переїхати з території АРК.
ВЕД: Відмова від російської пенсії, це, очевидно, основна умова, бо дехто тут розраховує вже дві отримувати.
МАШКІН: Ці питання, в будь-якому випадку, будуть контролюватись, і контролюватись постійно. У нас є великий досвід роботи з такими громадянами.
ВЕД: Я дякую вам за розмову. Владислав Машкін був в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
