
Підготували: вчителі початкових класів
Кременчуцького колегіуму№25
, Т. В.Крівченко, ,

Пересопницьке Євангеліє
Дата створення:
Пересопницьке Євангеліє - визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва 16ст. Появі книги покровительствували волинські князі. Над перекладом, переписуванням і оформленням Євангелія працювала одна особа. Це Михайло Василієвич зі Сянока, що на Лемківщині. Робота була розпочата 15 серпня 1556 року в заславському Святотриїцькому монастирі на Волині, завершена - 29 серпня 1561 року в Пересопницькому монастирі.
Другим аспектом цінності книги є художне оформлення, бо її орнаментація, створена в народному українському стилі, розміщення тексту, виписування кожної літери чітким гарним уставом свідчить про майстерний рівень національних митців. Написана на пергаменті пізнім уставом чорним чорнилом і циноброю (червоною фарбою). Вага книги 9 кілограмів 300 грамів. Книга свого часу стала дорогоцінним чинником утвердження живої української мови. За часу свого завершення пам’ятка знаходилась в Пересопницькому монастирі. 17 квітння 1701 році вона була подарована гетьманом України Іваном Мазепою до Переясловського кафедрального собору. З 1799 року зберігалася в бібліотеці Переяслівської семінарії, згодом в Полтавській семінарії, в Полтавському історико-краєзнавчому музеї, в заповіднику Києво-Печерська лавра. З 1948 року- у відділі рукописів Бібліотеки А Н УРСР (нині Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського), де й зберігається.
Починаючи з 1991 року, стало традицією під час присяги Президента на вірність народові України поряд з Конституцією України та Актом проголошення незалежності України класти Пересопницьке Євангеліе як надорожчу духовну святиню.
В 2011 році відзначається 450-річя створення Євангелія. У серпні 2011 року у селищі Пересопниця планується зустріч президентів правослов’янських країн.
З цієї нагоди в Кремнчуцькому колегіумі№25 проведені виховні заходи, присвячені цій даті.
вчитель початкових класів
спеціаліст першої категорії


В рамках проекту «Пересопницьке Євангеліє» у 1-Г класі було проведено низку заходів. Серед них найяскравішими і найочикуванішими були день Святого Миколая та Різдвяний вертеп.
День Святого Миколая – чудове старовинне свято, яке дуже люблять і дорослі, і діти. Саме з нього починаються новорічні свята. Цього дня діти 1-Г класу стали учасниками казкової пригоди. Разом з казковими героями діти виконували різні завдання, долали усілякі перешкоди на шляху до зустрічі з Святим Миколаєм.

Свято дійсно вийшло чудовим: лунали пісні, дитячий сміх, в очах дітей світилися радісні вогники. В кінці - кожна дитина одержала традиційний солодкий подарунок. Крім того, діти більше дізналися про історію цього свята, розучили молитву до Св. Миколая.
А ось «Різдвяний вертеп» першачки вже готували самі.
Маленькі актори показали дійство, яке передало магію Різдва. Костюми, колядки, виступи артистів – справили на глядачів - однокласників незабутнє враження. Так на уроці з християнської етики в 1-Г класі відбулася захоплююча подорож в минуле, в той час, коли народився Син Божий.

Свято Миколая
Вчитель.
Є в народу нашого чудові традиції. Одна із них – день Святого Миколая.
Ось настав чудовий день,
Повний сонця і пісень,
Повний пахощів для друзів,
Що зібрав їх в дружнім крузі.
Показати хочем нині,
Як у нашій Україні
Ми святкуєм Миколая.
Учні.
Ми зібралися у школі
В нашім гарнім, добрім колі,
В нашій радісній родині,
Бо велике свято нині.
А чи є між вас, дівчата,
Хто не знає, що за свято?
Дівчатка.
Нема!
Вчитель.
Може, хлопчики мовчать,
Бо не знають, що сказать?
Хлопчики.
Ми давно його чекаєм,
Бо із дідом Миколаєм
Ми по колу дружно йшли,
Коляду із ним вели.
Поки він ще не прийшов,
Станьмо разом в коло знов.
Миколаю заспіваймо,
В гості діда закликаймо.
(Учні виконують українську пісню "Ой хто, хто Миколая любить").
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить, –
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю!
Ой, хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі й на морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш нам в гріхи впасти,
Миколаю!
Ой, хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколаю!
Миколай, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами,
Ми тя будем вихваляти,
Ім'я твоє величати, Миколаю!
Учні.
Сніги покрили поля і гори,
Інеєм блищать і ліс, і гай.
Іде до нас крізь ниви й гори
Святий угодник Миколай.
Що він несе в своїй торбинці?
Багато гарних забавок
Несе чемненькій він дитині.
А для нечемних – жмут різок.
За ним рушають янголята,
Тримають книги у руках,
Що, де, кому з нас треба дати –
Усе списали в тих книжках.
Вчитель.
А тепер сядьмо і трішки відпочиньмо, поміркуємо, як і звідки прийшло це свято.
Учні.
1. Свято Миколая до нас, на Київську Русь, прийшло у роках за часів Всеволода Ярославовича. І в церковному календарі називається воно "Празник Святого Отця нашого Ніколая, архієпископа Мирлікійського Чудотворця".
2. Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина у IV ст. і був архієпископом у Мирах в Лікії (Мала Азія).
3. Народився він у багатій сім'ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною. По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам.
4. Як щедрий Бог із небес, він часто заходив до помешкання багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх, чим міг.
5. Після смерті його визнано святим, а мощі в 1087 р. перенесено у м. Бар, що в Італії, де їх перепоховано.
6. І от з того часу в день Ангела св. Миколая, 19 грудня, ми маємо улюблене свято.
7. Розказують, що св. Миколай допомагав мандрівникам та подорожнім. І особливо – запорозьким козакам. А вони за цю поміч побудували йому 30 храмів, названих його іменем.
Учениця.
А що принесе нам святий Миколай?
Учні.
Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку,
Кучеряву і гарненьку.
Я хотів би дві машинки
І солодкі мандаринки.
Але що це, що я бачу?
Чому наш Володя плаче?
– Мені сумно, як згадаю
Бліду дівчинку з трамвая.
В неї дуже хворі ніжки.
І вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок,
Ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая –
Хай ту дівчинку з трамвая
Десь у місті віднайде
І на ніжки підведе.
Я також собі згадала,
Як цукерки купувала:
Біля нас живе бабуся,
Що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити.
А ніхто на цілім світі
Про старесеньку не дбає
І нічим не помагає.
Попрошу я Миколая –
Хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує,
Хай бабусі подарує.
Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров'я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату,
Слави й волі всій родині,
Нашій рідній Україні.
Учні.
Святий, небесний Отче Миколаю,
До тебе діти прибігають,
І просять щиро, нас ти не забудь!
І в ніч чудес з дарунками прибудь!
Баба Яга
Сказала сорока з далекого гаю,
Що пісню про зиму тут дітки співають,
Тому завітала до вашого залу,
Бути на святі й дошкуляти всьому. (Кружляє навколо дітей)
Завдання і конкурси
- загадки;
- назви добрі справи
- «Помічники»
Як іде навчання?
Хто з вас людям добро робить?
Хто живе по правді?
Хто з вас любить рідну неньку,
Як їй помагає?
Хто з вас слуха і шанує
Своїх вчителів?
Чи готові всі дати гідну відповідь Миколаю?
Діти (хором).
- Готові!
Учні.
Забілів від снігу гай –
Йде святий наш Миколай.
Йде із Янголом маленьким,
Посміхаючись миленько.
Він за нас все пам'ятає,
Нагороди заготовляє,
Нам даруночки приносить,
Для нас в Бога ласки просить.
Все Багатство він віддав
Бідним і стражденним.
За життя його всі мали
Святим і блаженним.
І приходить він до нас
Перед Новим роком
Щедрим, добрим і багатим
Пресвятим пророком.
Ой щось довго він не йде,
Чи дороги не знайде?
Ой смішний, та ще ніколи
Ми не бачили Миколи,
Бо приходить він тихенько,
Коли дітки сплять любенько.
(Дзвонять дзвіночки. На середину залу виходить Снігурочка).
Добрий вечір, любі діти.
Мандрувала білим світом
І зустріла Миколая,
Як виходив він із раю.
Ніс дідусь оцю торбину,
І сказав мені він: "Онуко,
Візьми ось одну торбину,
Ці подарунки ти віддай
І скажи, що Миколай
Ще прийде до найчемніших,
Як вони заснуть у тиші".
- А ось і подарунки для вас.
Вчитель
Життя Святого Миколая дає нам важливий урок – бути щирими, лагідними, працьовитими і милосердними.
Настав час і нам прощатися,
А ви один за одного подбайте,
Добро і ласку іншим дайте,
І вам сторицею воздасться,
Творіть для інших тільки щастя.
Щоб і в наступний мирний рік,
Вам був приємний медяник.
По країні з краю в край ходить Святий Миколай.
Різдвяний вертеп
Діючі особи: Йосип, Марія, господиня, господар, пастушки, ангели, царі.
Йосип і Марія збираються в путь.
Йосип
1. Маріє, в путь збирайся,
На перепис ідемо
По царському указу
У город Віфлеєм.
Колись у Віфлеємі
Родився цар Давид,
Тож мусимо сходити
І записати рід.
Йосип і Марія йдуть вулицею Віфлеєму, стукають у двері будинків шукаючи притулку.
Йосип
Добрий вечір, добрі люди.
Пустіть в вашу хату,
Хоч на лавку, хоч в куточку
Десь заночувати.
Господар1
Вибачайте, люди добрі,
Але в нашій хаті
Усі лавки і куточки
Вже людьми зайняті.
Господиня
Вибачайте, люди добрі,
Але в нашій хаті
Усі лавки і куточки
Вже людьми зайняті.
Йосип і Марія виходять. У полі. Пастухи. З’являються ангели.
Звучить колядка « Ангели в небі пісню співають…»
Ангел 1
Прокиньтесь від сну
і благо сотворіте,
Повсюду розкажіть-
Христос народився!
Пастух 1
Друзі, йдімо, подивімось,
Подаруємо ягнятко.
Гарно-чемно поклонімось,
Хай росте Христос-дитятко.
У вертепі: Йосип, Марія, дитина ( лялька).Заходять пастухи.
Пастух 2
Подивіться, що за диво,
Все, як Ангели сказали:
В яслах бавиться дитина,
Тягне рученьки до Мами.
Входять царі співаючи колядку;
Ой високо над полями зірка засіяла.
Пливла, пливла небесами, над вертепом стала. (Двічі)
Діва Сина породила, в ясла положила,
Сіно Йому постелила, пеленою сповила. (Двічі)
Прилетіли до вертепу ангели крилаті,
Вони славу заспівали Божому Дитяті. (Двічі)
І ми з вами, добрі люди, вклін Дитяті даймо,
Славу вічну Христу-Богу щиро заспіваймо! (Двічі)
І Цар:
Ми були в Єрусалимі, Ірода питали,
Як знайти Христа-Дитину
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 |


