Педагогічні ідеї В. Сухомлинського як концептуальна основа реалізації оздоровчої функції освіти

Світлана Олексіївна Кобцева,

учитель початкових класів, заступник директора з НВР загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 міста Красноармійська, тел.. 95

Юлія Володимирівна Олькевич, учитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 міста Красноармійська, 13

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ В. СУХОМЛИНСЬКОГО ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЧОЇ ФУНКЦІЇ ОСВІТИ

Безцінний скарб, що ми здоров’ям звемо,

Із юних літ нам треба берегти.

Адже нічого більше нам не треба,

Щоб тільки всі були здорові ми.

Конституція України визнає життя і здоров’я людини одним з найвищих соціальних цінностей. Тому формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, культури здоров’я є одним із пріоритетних напрямків виховання дітей. Це питання є питанням загальнодержавним, про що свідчить Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації на ", затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від № 14 від 10.01.02 р., в якій приділялась цьому питанню особлива увага.

Здоров’я дітей – найцінніше надбання цивілізованого суспільства. Воно створює духовний, соціальний, інтелектуальний та фізичний базиси країни. Наші діти на сьогодні – ослаблені та хворобливі, як, урешті і належить бути дитині, котра погано та нераціонально харчується, живе у забрудненому навколишньому середовищі, не займається в повній мірі фізкультурою та спортом, зазнає нервових перевантажень, мало буває на свіжому повітрі. Тому формування здорового способу життя є обов’язковим завданням і умовою розвитку творчих здібностей учня та формування його як творчої особистості.

Школа – це місце, де дитина проводить значну частину свого часу. Саме школа має великі можливості в здійсненні різноманітних заходів щодо збереження здоров’я і особливу роль в цьому питанні відіграє саме початкова школа.

Цікаві поради з цієї проблеми знаходимо у творах видатного українського педагога, вихователя, письменника, Добротворця – Василя Олександровича Сухомлинського. Ми, вчителі початкової школи, у своїй роботі звертаємось до його спадщини, перечитуємо твори, зіставляємо його думки з сьогоденням, реаліями і реформуваннями, що відбуваються в освітньому просторі. Прагнення усвідомити проблеми сучасної початкової школи крізь призму творів Василя Сухомлинського притаманна всім учителям.

Великий педагог стверджував: «Я не боюся ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили» [1, с.103]. У своїх статтях він виділив складові здоров’я і чинники, що його зумовлюють.

Складові здоров’я

фізичне	духовне	емоційне	психічне

Досвід роботи Василя Сухомлинського показав, що у будь-якій школі можна створити «Школу радості» для дітей, лише потрібно любити дітей, «віддавати своє серце» дітям.

З чого ж починати? Що робити, щоб наші діти росли здоровими, життєрадісними, прагнули до знань? Василь Сухомлинський у своїх роботах зазначив: «Турбота про здоров’я неможлива без постійного зв’язку із сім’єю» [1, с.103].

Кожного разу, коли діти приходять до першого класу проводимо анкетування батьків, індивідуальні бесіди «від серця до серця». Основними питаннями є такі:

- фізичний розвиток і здоров’я вашої дитини

- риси характеру

- взаємовідносини у сім’ї.

Тільки знання особливостей здоров’я дитина допомагають вчителеві знайти не тільки індивідуальний підхід до неї, а й спланувати цілу систему захисних заходів, які б зберегли й зміцнили здоров’я дитини.

Сухомлинський у своїй роботі приділяв увагу й роботі з батьками. Він вважав, що від сім’ї залежить стан нервової системи й серця дитини. Дуже важко виховувати дітей, які виростають серед крику, озлобленості, образ тощо. Василь Олександрович писав: «Немає нічого небезпечнішого для сім’ї, для школи, для моральної повноти життя нашого суспільства, ніж дитина – стражденна, нещасна – на руїнах своєї віри» [2, с.417]. Тому, плануючи свою роботу з батьками, в тематику батьківських зборів включаємо такі питання: «Доброта – запорука здоров’я», «Мікроклімат сім’ї для вашої дитини», «Сім’я – це мама, тато, я» та інші. На початку навчального року складаємо паспорт сімей, залучаємо батьків до проведення класних і шкільних заходів.

У «Школі радості» (так називав педагог заняття з шестирічними дітьми) вся робота проводилась під блакитним небом, у «зелених класах», у «Саду здоров’я». За словами Сухомлинського «Поєднання здорового харчування, сонця, повітря, води, посильної праці і відпочинку – все це стало цілющим і незамінним джерелом здоров’я» [3, с.94].

Протягом всього навчання дітей у початкових класах проводимо пізнавальні екскурсії у природу: «За здоров’ям у природу», «Цілющі рослини на допомогу здоров’ю». В практику нашої роботи ввійшло проведення годин спілкування з природою, днів здоров’я, рейдів «Буду я природі другом». А організація екскурсій на Хортицю, хутір Галушківка (Додаток 1) дали змогу показати дітям, що українські козаки споконвіку дбали про своє здоров’я, а саме: фізична підготовка, організація раціонального харчування, вживання у їжу трав’яних чаїв, тощо. Дбаючи про здоров’я дітей, проводимо бесіди з батьками, випускаємо пам’ятки: «Режим дня молодшого школяра», «Дозвілля вашої дитини», «Значення вітамінів для розвитку дитячого організму», «Фізичний розвиток дитини» та інші.

На уроках читання, основ здоров’я, природознавства та інших використовуємо оповідання В. Сухомлинського, які увійшли до збірки «Чиста криниця». Як зазначив Дмитро Чередниченко у передмові до цієї збірки: «Тож звернімося до його золотих розписів, до його мудрих уроків і читаймо, думаймо, зростаймо. Напуваймо цією чистотою, джерельною живою водою наших діток – нехай виростають вони здорові, міцні духом, красиві душею». Вдало підібрані на урок міні-оповідання, казки, притчі із збірки «Чиста криниця», нестандартний підхід допомагають дітям набувати життєвих навичок, розвивати здоров’язберігаючу компетентність та спроможність уявити, як сприймає життя інша людина. Тобто розвивати у дітей життєві навички, що сприяють

- соціальному здоров’ю (навички співпереживання та ефективного спілкування)

- духовному здоров’ю (позитивне ставлення до людей, уміння надавати допомогу і підтримку)

- спільної діяльності (правильно оцінювати свої здібності та уміння співпрацювати).

Тому на уроках використовуємо такі твори, як «Татко з мамою посварилися», «Важко бути людиною», «Срібний карбованець», «Наш тато одужав» та інші.

За змістом цих творів проводимо обговорення ситуацій, тренінги, використовуємо методи «Незакінченого речення», «Мікрофон» тощо. Вчимо дітей давати характеристику героям, добирати прислів’я, приказки, робити висновки.

Велику увагу приділяв Василь Сухомлинський фізичній культурі. Він говорив: «Фізична культура повинна забезпечити свідоме ставлення підлітка до власного організму, виробляти вміння берегти здоров’я, зміцнювати його правильним режимом праці, відпочинку, харчування, гімнастикою і спортом, загартовувати фізичні і нервові сили, попереджувати захворювання».

У практику своєї роботи ввели проведення фізкультурних хвилинок для очей, м’язів рук, спини, шиї, що допомагає нам зняти втому дітей.

Дітям подобаються рухливі перерви, а саме ігри та естафети: «Хто спритніший», «Третій – зайвий», тощо.

З метою збільшення рухової активності учнів проводимо щоденну ранкову гімнастику.

Вже ввійшло в практику нашої роботи проведення змагань: «Козацькі розваги», «Малі олімпійські ігри», «Тато, мама, я – спортивна сім’я».

Для популяризації здорового способу життя, культури здоров’я залучаємо до роботи медичних працівників, батьківську громадськість, шкільного психолога.

В. Сухомлинський «з великою тривогою думав про психоз «гонитви за відмінними оцінками», що робить дітей нервовими, боязкими. Тому намагаємось на уроках створювати ситуацію успіху, бачити у дітей навіть найменші успіхи, використовуємо диференційовані завдання на уроках і вдома. Це дає можливість дитині повірити у свої сили, не нервувати, а за словами Сухомлинського, пережити хвилююче інтелектуальне почуття.

у своїй педагогічній спадщині виявляє велику турботу про здоров’я дітей. Здоров’я дітей – здорова нація. Минатимуть роки, покоління людей змінюватимуть одне одного, але ім’я житиме вічно, бо своєю практикою, думками, педагогічною теорією він зазирнув у майбутнє. Теоретичні ідеї та його практичні рекомендації стосовно збереження здоров’я дітей будуть використовуватися педагогами ще не один десяток років.

Література

1. Сухомлинський 'я і ще раз здоров'я// Вибр. Тр.: В 5-ти т. – К.: Рад. Школа, 1977. – Т.3. – с. 103-111.

2. Мікроклімат вашого дому// Вибр. Тв..: В 5-ти т. – К.: Рад. Школа, 1977. – Т. 5-с. 414-418.

3. Ми живемо в саду здоров'я// Вибр. тв...: В 5-ти т. – К.: Рад. Школа, 1977. – Т.3. – с. 94

4. Сухомлинський криниця: Казки, оповідання, етюди: Для сімейного читання/ Упоряд. ; Передм. . – К.: Веселка, 1993. – 287 с.

Додаток 1

Екскурсії на о. Хортицю та хутір Галушківка

Додаток 2

Шкільні змагання «Малі олімпійські ігри»

Додаток 3

«Козацькі розваги»

Народні свята

День здоров'я

Рухливі перерви