Тематичний конспект для проведення занять

Тематичний конспект для проведення занять.

Конституцією та законами України для посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування встановлені певні правила поведінки, у тому числі й окремі обмеження щодо їх позаслужбової діяльності. Такі обмеження є конституційно обґрунтованими, оскільки деякі види діяльності цих осіб за межами їх служби об'єктивно можуть зумовити ситуацію, несумісну з належним виконанням ними службових обов'язків через виникнення конфлікту інтересів, який за абзацом четвертим статті 1  Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 000 визначається, як суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Закон України «Про правила етичної поведінки» від 17 травня 2012 року № 000 зазначає, що під ”особистими інтересами” слід розуміти будь-які інтереси публічного службовця, обумовлені особистими, родинними, дружніми чи будь-якими іншими позаслужбовими стосунками з іншими фізичними чи юридичними особами, в тому числі особисті майнові та немайнові інтереси, а також ті, що виникають у зв'язку з його членством або діяльністю в громадських, політичних та релігійних організаціях.

Близькі особи - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Безпосереднє підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;

Науково практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ( І., 2011р) тлумачить, що на відміну від інших законів України, у понятті «безпосереднє підпорядкування», як воно визначене у цьому Законі, прикметники «безпосередній)) і «прямий» застосовано як синоніми.

З цього випливає, що, наприклад, державний службовець, котрий обіймає посаду консультанта певного сектору, який входить до складу відділу, управління, департаменту тощо, перебуває у відносинах безпосереднього підпорядкування не лише із завідувачем сектору, а й з начальником відділу, керівниками управління і департаменту та їхніми заступниками, тобто безпосереднє підпорядкування - це підпорядкування не тільки найближчому начальникові (керівнику), а усім прямим начальникам (керівникам).

Таке - специфічне саме у цьому Законі - визначення поняття «безпосереднє підпорядкування» може бути пояснене метою його визначення: наприклад, в умовах державної служби мають бути виключені ситуації, коли консультант чи спеціаліст працює під керівництвом будь-якої близької їй особи - як завідуючого відділом, так і керівника департаменту, коли начальник є керівником для будь-якої близької йому особи - як для завідуючого сектором, так і для керівника управління.

Конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень;

Конфлікти інтересів завжди є небезпечними з точки зору антикорупційного Закону, оскільки у посадовців може виникнути спокуса використання своїх повноважень при вирішенні ситуацій та можливості отримання за це матеріальної чи іншої вигоди. Тому антикорупційним Законом і впроваджено інститут конфлікту інтересів. Узагалі таке поняття, як «конфлікт інтересів», є оціночним, адже неможливо чітко визначити коло всіх тих особистих інтересів службовця та тих ситуацій, за яких вони ввійдуть у суперечність з інтересами служби. Як правило, до конфлікту інтересів належать ситуації, коли публічний посадовець приймає на службі рішення чи вчиняє офіційні дії з питань, що будь-яким чином стосуються його родичів чи близьких осіб. Також зацікавленими сторонами в даному випадку можуть бути і суб’єкти господарювання, з якими цей посадовець напередодні вступу на державну службу перебував, наприклад, у трудових правовідносинах.

Держава запроваджує правові механізми, які запобігають конфлікту інтересів або забезпечують його врегулювання в разі виникнення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»(далі - Закон) особи, уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, до яких належать також і співробітники органів та підрозділів цивільного захисту, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов'язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів, а також можуть установлювати спеціальні вимоги щодо поведінки таких осіб (статті 13, 14 Закону).

Так згідно Закону особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особи, які претендують на зайняття посад, зобов'язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на:

1) народних засідателів і присяжних;

2) близьких осіб, які безпосередньо підпорядковані один одному у зв'язку з перебуванням кожного з них на виборній посаді;

3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах;

(Пункт 3 частини першої статті 9 в редакції Закону від 14.05.2013)

4) осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, соціального захисту, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

2. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк.

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

Найчастіше конфлікти інтересів виникають в таких сферах діяльності публічних службовців:

1) розподілу фінансових чи матеріальних ресурсів (об'єктів права державної або комунальної власності), їх використання або розпорядження ними в інший спосіб;

2) надання чи отримання документів дозвільного характеру (дозволів, ліцензій, сертифікатів, погоджень тощо), реєстрації, надання інших адміністративних послуг;

3) кадрових рішень, внесення подань та прийняття рішень про нагородження державними нагородами та присвоєння почесних звань;

4) проведення аукціонів, конкурсних або тендерних процедур;

5) направлення на навчання або у закордонні відрядження за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів чи офіційної фінансової допомоги від іноземних держав чи міжнародних організацій;

6) реалізації контрольних або наглядових повноважень, а також здійснення оперативно-розшукової діяльності;

7) здійснення проваджень щодо притягнення фізичних чи юридичних осіб до юридичної відповідальності та вирішення спорів;

8) регуляторної діяльності.

Способи врегулювання конфлікту інтересів

Особлива правова природа публічно-службових відносин зумовлює необхідність встановлення гнучкого механізму для того, аби уникнути негативних наслідків конфлікту інтересів.

Найчастіше конфлікт інтересів виникає вже під час проходження служби. У такому разі потрібно вжити відповідних заходів по врегулюванню даної ситуації і забезпеченню неупередженого виконання службових обов'язків.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, зазначені у у ч.1 ст.4 пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані: 1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; 2) повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Згідно з нормами вказаного наказу співробітник ДСНС України зобов'язаний у межах своїх повноважень вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а саме будь-якої можливості виникнення реальних або таких, що видаються реальними, протиріч між його приватними інтересами та його службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень.

Обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, повинні бути усунуті до того, як співробітник ДСНС України буде призначений на посаду.

У разі коли обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, склалися після призначення на посаду, співробітник ДСНС України повинен невідкладно повідомити в письмовій формі про це свого безпосереднього керівника та терміново вжити заходів щодо усунення таких обставин.

У випадку, коли співробітнику ДСНС України стало відомо про наявність конфлікту інтересів у інших співробітників, йому необхідно повідомити про це свого безпосереднього керівника. Якщо співробітник ДСНС України, який повідомив про конфлікт інтересів свого безпосереднього керівника і вважає, що вжиті заходи є недостатніми, він може повідомити про це в письмовій формі керівника територіального підрозділу цивільного захисту або Голову ДСНС України.

Безпосередній керівник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

У разі виникнення конфлікту інтересів у співробітник ДСНС України, який входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії, ради тощо), такий співробітник ДСНС України не повинен брати участь у прийнятті рішення, якщо його неучасть не впливає на повноваження цього органу.

Законодавством передбачені наступні способи врегулювання конфлікту інтересів:

1) позбавлення приватного інтересу, з приводу якого виник конфлікт інтересів;

2) усунення державного службовця від прийняття рішення (участі в прийнятті рішення) або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів;

3) переведення співробітника ДСНС України на іншу посаду або його звільнення зі займаної посади;

Отже, способи врегулювання конфлікту інтересів мають забезпечити своєчасність реагування на порушення законодавства і запобігти прийняттю рішень чи вчинення дій в умовах існування конфлікту інтересів.

Відповідальність за порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів:

Адміністративна відповідальність за дане порушення встановлена у ст. 172-7 КпАП. З цієї статті випливає, що за неповідомлення особою безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів її може бути притягнено до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі від 10 до 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На сьогодні цей розмір становить від 170 до 2550 грн.