Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» (стр. 3 )

Реалізувати алгоритми: кодування Хаффмена, адаптивного кодування Хаффмена, адаптивного арифметичного кодування, алгоритм Лемпеля-Зіва.

НЕ 1.8. (Лекція).Передавальні функції цифрових фільтрів з лінійною фазою

Синтез цифрових фільтрів методом вікна. Синтез фільтрів зі скінченною імпульсною характеристикою на основі частотної вибірки

НЕ 1.9. (Лабор.) Розробка алгоритму і програмних засобів розпізнавання образів

Використання методів формування векторів ознак, граматичних методів розпізнавання.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

«СИНТЕЗ ТА ОПТИМАЛЬНИЙ СИНТЕЗ ЦИФРОВИХ ФІЛЬТРІВ»

НЕ 2.1.(Лекція) Постановка задачі про синтез оптимальних фільтрів

Задача про синтез оптимальних цифрових фільтрів. Різні підходи до розв’язання задачі про синтез оптимальних цифрових фільтрів

НЕ 2.2.(Лекція) Алгоритми синтезу оптимальних цифро-вих фільтрів

Зведення задачі про синтез оптимального циф-рового фільтра до задачі лінійного програмування. Алгоритм синтезу оптимального фільтра.

НЕ 2.3.(Лабор.) Реалізація алгоритму синтезу оптимального фільтра як задачі лінійного програмування

Реалізація алгоритму синтезу оптимального цифрового фільтра в середовищі одного з оптимізаційних пакетів прикладних програм

НЕ 2.4.(Лекція). Альтернанс Чебишова

Теорема про альтернанс Чебишова оптимального синтезу цифрових фільт-рів. Алгоритм Ремеза оптимального синтезу цифрових фільтрів

НЕ 2.5.(Лабор.) Реалізація алгоритму Ремеза

Застосувати теорему про альтернанс для розробки алгоритму оптимального синтезу цифрових фільтрів. Реалізувати алгоритм Ремеза.

НЕ 2.6.(Лекція). Методи розпізнавання бінарних образів

Вектор ознак та методи його побудови. Ідеї грама-тичних методів розпізна-вання. Розпізнавання ліній та кіл методом Хоуга.

НЕ 2.7. (Лекція). Один підхід до розпізнавання плоских зображень.

Розпізнавання плоских зображень на основі алгоритмів перетворення Фур’є та швидкого перетворення Фур’є.

Основна література (до дисципліни):

1. Быстрые алгоритмы цифровой обработки сигналов. – М.: Мир, 1989. – 448 с.

2. Дж., Цифровые фильтры и их применение. – М.: Энергоатомиздат, 1983 . – 360 с.

3. Цифровая обработка изображений. – М.: Мир, 1982. – Кн. 1 – 312 с; Кн. 2 – 480 с.

4. Принципы нейродинамики. Перцептроны и теория механизмов мозга. – М.: Мир, 1965. – 480 с.

5. Искусственный интелект. – М.: Мир, 1978. – 558 с.

6. Цифровая обработка многомерных сигналов. – М.: Мир, 1988. – 488 с.

7. Солонина А. И.,,, Соловьева цифровой обработки сигналов. – С-П.: БХВ-Петербург, 2005. – 768 с.

8. , І., Сопронюк лекцій з дисципліни спеціалізації “Математичні методи цифрової обробки інформації”. – Чернівці: ЧДУ, 1991. – 68 с.

9. , Гайдайчук І. В., Фратавчан обробка інформації та розпізнавання образів. Методичні вказівки і завдання до лабораторних робіт. – Чернівці, ЧДУ, 1999. – 36 с.

Література до змістового модуля 1

1. Дж., Цифровые фильтры и их применение. – М.: Энергоатомиздат, 1983 . – 360 с.

2. Цифровая обработка изображений. – М.: Мир, 1982. – Кн. 1 – 312 с; Кн. 2 – 480 с.

3. Принципы нейродинамики. Перцептроны и теория механизмов мозга. – М.: Мир, 1965. – 480 с.

4. Искусственный интелект. – М.: Мир, 1978. – 558 с.

5. , Гайдайчук І. В., Фратавчан обробка інформації та розпізнавання образів. Методичні вказівки і завдання до лабораторних робіт. – Чернівці, ЧДУ, 1999. – 36 с.

Література до змістового модуля 2

1. Цифровая обработка многомерных сигналов. – М.: Мир, 1988. – 488 с.

2. Солонина А. И.,,, Соловьева цифровой обработки сигналов. – С-П.: БХВ-Петербург, 2005. – 768 с.

3. , І., Сопронюк лекцій з дисципліни спеціалізації “Математичні методи цифрової обробки інформації”. – Чернівці: ЧДУ, 1991. – 68 с.

«СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇЇ»

135 год. (4 кредити)

Мета викладання дисципліни: Задачі аналізу емпіричних даних займають центральне місце при проведенні експериментальних досліджень в будь-якій області знань. Аналіз даних складає алгоритмічну основу автоматизованих систем (САПР, АСУП, АСУТП та ін.). Метою та завданнями дисципліни «СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇЇ» є систематичне вивчення задач, що пов’язані із етапами обробки даних, побудовою та оцінкою математичних моделей експериментальних даних, застосування сучасних ППП обробки статистичних даних на комп’ютері.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про основні теоретичні і практичні принципи, форми, методи, прийоми прогнозування із застосуванням ЕОМ; уміння застосовувати статистичні методи при моделюванні на ЄОМ різноманітних прикладних процесів та аналізі експериментальних даних.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«Попередня обробка експериментальних даних »

НЕ 1.1. Задачі попередньої обробки даних.

Етапи статистичної обробки даних. Off-line та on-line режими обробки даних. Прикладне програмне забезпечення статистичної обробки даних.

НЕ 1.2. Моделювання псевдовипадкових чисел.

Головні відомості із теорії імовірності та математичної статистики. Форми опису випадкових величин і процесів та їх числові характеристики. Найбільш поширені модельні закони розподілу даних. Вимоги до генераторів випадкових чисел. Метод лишків генерування р. р. випадкових чисел, тести оцінки точності моделювання. Генерування нормально розподілених чисел.

Генеральна та вибіркова сукупності, способи утворення вибірок. Властивості параметрів вибіркових сукупностей, незміщеність середньої вибіркової, зміщеність дисперсії.

НЕ 1.3. Емпіричний розподіл даних.

Числові характеристики: гістограма, полігон, медіана, мода, вибіркові середня та дисперсія, асиметрія, ексцес. Рекурентні формули знаходження вибіркової середньої та дисперсії. Статистика малих вибірок, розподіл Стьюдента, нерівність Чебишова.

НЕ 1.4. Дослідження законів розподілу експериментальних даних.

Оцінювання параметрів; підрахунок теоретичних частот; перевірка статистичних гіпотез (критерій Стьюдента, критерій Колмогорова, критерій Ястрембського). Відшукання та виключення аномальних емпіричних даних. Критерій Стьюдента, правило практичної впевненості.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

«Побудова та аналіз математичних моделей »

НЕ 2.1. Лінійні регресійні моделі.

Задачі регресійного аналізу. Основні припущення класичного регресійного аналізу. Вибір виду регресії, знаходження оцінок МНК, рекурентний алгоритм МНК, Статистичні властивості оцінок МНК. Довірча зона для лінії регресії, алгоритм дослідження лінійних регресійних моделей.

Регресійні моделі із лінійними обмеженнями на коефіцієнти.

НЕ 2.2. Нелінійні багатофакторні регресійні моделі.

Найбільш поширені квазілінійні моделі. Лінеаризація та проблема зміщеності оцінок. Екстраполяція трендів.

Обчислювальні проблеми оцінювання нелінійних регресійних моделей. Алгоритми оцінювання однофакторних та багатофакторних моделей. Алгоритми стохастичної оптимізації.

НЕ 2.3. Планування експерименту в задачах ідентифікації об’єктів.

Основні положення і критерії планування експерименту. Головні етапи проведення експерименту: постановка задачі, планування, аналіз. План експерименту, ортогональні плани.

Лінійні оптимальні плани, теорема Бокса. Повний факторний експеримент, дробові репліки. Імітаційний експеримент.

НЕ 2.4. Опис та структура пакету Statistica.

Типи робочих документів, структура електронних таблиць. Запуск системи, аналіз Робочого вікна. Ввід даних в системі Statistica , експорт даних із інших Windows- додатків.

Графічні можливості системи для створення наукових, ділових та спеціальних статистичних графіків, настроювання головних компонент. Вбудовані мови програмування SCL, Statistica Basic. Довідкова електронна система.

Робота з модулями Основні таблиці статистики, Нелінійне оцінювання, Аналіз часових рядів та прогнозування. Підготовка та друк звіту.

НЕ 2.5. Статистичний аналіз часових рядів.

Означення часових рядів, приклади. Правила побудови часових рядів. Детермінована і випадкова складові. Тренд, сезонна і циклічна компоненти. Числові характеристики та їх оцінки для часових рядів.

Методи виділення тренда, сезонних ефектів. Згладження часових рядів. МНК та усереднення. Підбір моделі авторегресії та прогнозування.

Опис модуля Time series analysis & Fo­recasting у системі STATI­STICA. Стартова панель модуля. Діалог ARIMA (перетворення часових рядів, запуск процедури оцінювання). Діалог "ARIMA з інтервенцією". Діалог "Експоненційне згладжування і прогнозування". Діалог "Спектральний (Фурьє) аналіз". Діалог "Аналіз розподілених лагів".

Література до дисципліни:

Основна

1. , , Мешалкин статистика. Основы моделирования и первичная обработка данных. – М.: Финансы и статистика, 1с.

2. Статистический анализ временных рядов.- М.: Мир,1с.

3. Бендат Дж., Прикладной анализ случайных данных.- М.: Мир, 1с.

4. Прикладной линейный регрессионный анализ. – М.: Финансы и статистика, 1с.

5. Демиденко и нелинейная регрессия. – М.: Финансы и статистика, 1981.-302 с.

6. Численные методы и програмное обеспечение.- М.: Мир, 1с.

7. и др. Статистическая обработка результатов эксперимента на Микро-ЭВМ. – М.: Финансы и статистика, 1с.

8. Мармоза по математической статистике.- К., 1с.

9. Полард Дж. Справочник по вычислительным методам статистики.- М.: Финансы и статистика, 1с.

10. , Макаров анализ данных на компьютере.- М.: ИНФРА-М, 1с.

11. Лєсна ірний аналіз статистичних даних: Навч. посібник - Харків: ХНУРЕ, 20с.

12. , SТАТISТICА – Статистический анализ и обработка данных в среде Windows.– М.: ИИД «Филинъ», 1998.– 608 с

ДОДАТКОВА

, Ивченко в системе STATISTICA в среде WINDOWS.– М.: Финансы и статистика, 1999.– 384 с. , Ионин анализ.– М.: ИИД «Филинъ», 1998.– 264 с. Джонстон Дж. Эконометрические методы. Пер. с англ.– М.: Статистика, 1980, с. 322–341. Дж., Многомерный статистический анализ и вре­мен­ные ряды. Пер. с англ.– М.: Наука, 1976.– 474 c. Статистический анализ.- М.: Мир, 1с.

«Інформаційна безпека»

135 год. (4 кредити)

Мета викладання дисципліни: вивчення теоретичних основ криптозахисту даних, ознайомлення з предметом, методоми та завданнями захисту даних, ознайомлення з загальними принципами захисту мереж і баз даних, ознайомлення з основними методами математичного перетворення інформації та способи її відтворення;

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: засвоєння методики захисту важливої інформацію від несанкціонованого доступу, уміння застосовувати механізми шифрування інформації за допомогою існуючих методів шифрування, знати основні напрямки використання криптографічних методів.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«Комп’ютерна безпека і традиційне шифрування »

НЕ 1.1. Основні поняття і аспекти комп’ютерної безпеки.

Сучасні аспекти інформаційної безпеки. Порушення, механізми і служби захисту. Класифікація аспектів порушення захисту. Основні функції служби захисту. Модель захисту мережі. Основні кроки по захисту комп’ютера. Адміністрування мережі. Захист документів MS Office XP.

НЕ 1.2. Фізична безпека комп’ютера.

Утиліти блокування доступу. Загроза електронного шпигунства. Технологія TEMPEST. Захист жорсткого диску. Резервне копіювання. Архівація даних. Хакінг архівних даних. Моніторинг мережі.

НЕ 1.3. Традиційне шифрування.

Основні поняття захисту інформації. Основні терміни і вимоги до криптосистем. Історія розвитку систем шифрування. Симетричні криптосистеми. Моноалфавітні підстановки. Підстановка Цезаря. Багатоалфавітні підстановки, системи шифрування Віженера. Багатокільцеві поліалфавітні підстановки. Криптоаналіз за методом ймовірних слів. Частотний аналіз. Метод Казискі. Шифросистеми на основі простої перестановки та перестановки за шляхами Гамільтона, табличні перестановки.

НЕ 1.4. Сучасні алгоритми шифрування.

Блочне шифрування. Структура шифру Файстеля. Алгоритми традиційного шифрування. Стандарт шифрування даних (DES). Надійність алгоритму DES. Криптозахист файлів, папок і дисків. Додаток PGP Desktop Security. Захист папок з допомогою програми PGP. Cтеганографія.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

«Криптографія з відкритим ключем і аутентифікація повідомлень»

НЕ 2.1. Методи аутентифікації повідомлень.

Основні підходи до аутентифікації повідомлень. Код аутентичності повідомлення. Одностороння функція хешування. Аутентифікація повідомлень з допомогою односторонньої функції хешування. Захищена функція хешування SHA-1.

НЕ 2.2. Принципи криптографії з відкритим ключем..

Алгоритми криптографії з відкритим ключем. Алгоритм RSA. Обмін ключами по схемі Діффі-Хеллмана. Цифрові підписи. Управління ключами. Цифрові сертифікати. Реалізація криптографічних методів. Криптографічні протоколи. Основні завдання. Цілісність. Протоколи аутентифікації і електронного підпису. Невідслідкованість. Електронні гроші.

НЕ 2.3. Захист мереж і баз даних та виявлення атак.

Вразливості і події безпеки. Вразливі компоненти інформаційної системи. Класифікація вразливостей комп’ютерних систем. Концепція атаки. Сканування мережі. Класифікація атак. Сканери виявлення атак. Управління безпекою. Брандмауери. Компоненти брандмауера. Правила фільтрації пакетів. Недоліки брандмауерів. Шифрування трафіку. Методи захисту баз даних. Мережний сніффінг. Мережі VPN

НЕ 2.4.Комплексні антивірусні системи.

Комп’ютерні віруси. Шляхи проникнення вірусів Типи вірусних атак. Антивірусна система захисту організації. Віруси і інсталяція програм. Сучасні антивірусні програми.

Література до дисципліни:

1. Основы защиты сетей. Приложения и стандарты: Пер. с англ.-М.: Изд. Дом “Вильямс”, 2004.-432с.:ил.

2. , , Соболев хакера. Защита и атака. Учебный курс.-Харьков: «Фолио», 200с.

3. Задірака В., Комп’ютерна криптологія. Підручник.-Київ: 2002,-504с.

4. Alex JeDaev. Я люблю компьютерную самооборону. Учебное пособие.-М.: Только для взрослых, 2004.-432с.

5. , Шапкин .-М.: СОЛОН-Р, 2002, 512с. (серия книг “Аспекты защиты”).

6. Технология защиты информации в Интернете. Специальный справочник.- СПб.: Питер. 200с.

7. Бэнкс защита ПК.: Пер. с англ.-К.: ВЕК+, М.:Энтроп, СПб.: Корона-Принт, 2001.-272с.

8. . Обнаружение атак. -2-е изд., переб. и доп.- СПб.: "БХВ-Петербург", 20с.: ил.

9. С. Мак-Клар, Д. Скембрей, Д. Курц. Секреты хакеров. Безопасность сетей – готовые решения, 2-е изд.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильяме", 200с.: ил. - Парал. титл. англ.

10. , , "Энциклопедия компьютерных вирусов" - М.: "Солон-Р", 20с.: ил.

11. Р. Браг. Система безопасности Windows 2000.: Система безопасности Windows 2000.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильяме", 20с.: ил. - Парал. тит. англ.

12. К. Касперски. Техника сетевых атак. - М.: Солон-Р, 20с.: ил.

13. Донцов нужные программы для Windows. Популярный самоучитель. Спб.: Питер, 200с.: ил.

«IНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

36 год. (1 кредит)

Мета викладання дисципліни: Ме­тою дисципліни “Інтелектуальна власність” є вивчення основних понять інтелектуальної власності, її ролі для розвитку економіки, авторського та суміжного права, патентного права, захисту прав патентовласника, правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій:

Студент повинен знати:

· Поняття та об’єкти інтелектуальної власності;

· Умови здійснення суміжних прав;

· Поняття та об’єкти суміжного права;

· Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та їх види;

· Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.

Студент повинен уміти:

· Визначати суміжні права та їх об’єкти;

· Застосовувати методи захисту прав патентовласника;

· Застосовувати методи захисту прав на знаки для товарів і послуг;

· Застосовувати методи правової охорони інтелектуальної власності на комп’ютерні програми в Україні.

Вивчення курсу здійснюється за одним змістовим модулем:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

НЕ 1.1. Інтелектуальна власність: поняття та її роль для розвитку економіки. Патентне право.

Поняття та об’єкти інтелектуальної власності. Діяльність міжнародних організацій у сфері ІВ. Всесвітня організація інтелектуальної власності. Авторське право та суміжні права. Поняття та еволюція розвитку авторського права. Визначення суміжних прав та їх об’єкти. Умови здійснення суміжних прав. Міжнародно-правова охорона авторського права.

Поняття та об’єкти патентного права. Захист прав патентовласника. Патентування винаходу, корисної моделі та промислового зразка в іноземних державах.

НЕ 1.2. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.

Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та їх види. Захист прав на знаки для товарів і послуг. Правова охорона інтелектуальної власності на комп'ютерні програми в Україні. Набуття та передача прав на комп'ютерні програми. Захист авторських прав на комп'ютерні програми. Підтвердження правомірності використання комп'ютерних програм. Практичні рекомендації щодо правомірного придбання комп'ютерних програм. Візуальні ознаки контрафактності примірників комп'ютерних програм «широкого вжитку».

Основна література до курсу:

10. Інтелектуальна власність в Україні: правові основи і практика. У 4-х томах/ За заг. ред. . - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999.

11. Цибульов до інтелектуальної власності: конспект лекцій. - К.: УкрІНТЕЇ, 2000.-104с.

12. Законодавство України про інтелектуальну власність. - X.: «Одиссей», 1998.

13. Збірник нормативних актів з питань промислової власності. /Під ред. , . - К.: Вища шк., 1998.

14. Авторське право України: Збірник нормативно-правових актів / Під ред. .-К., 1996.

15. Закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» / ВВРУ№7.

16. Закон «Про охорону прав на промислові зразки» / ВВРУ№ 7

17. Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» / ВВРУ№7.

18. Закон «Про авторське право і суміжні права» / ВВРУ№ 13.

19. Закон «Про захист від недобросовісної конкуренції» / ВВРУ№ 36.

20. Цивільний кодекс України.

21. Кодекс про адміністративні правопорушення.

22. Кримінальний кодекс України.

23. Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки і знаки для товарів і послуг. - СПУ, 1995,№ 1.

Практична підготовка

Практична підготовка включає проходження студентами педагогічної (асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ усіх рівнів акредитації.

Педагогічна (асистентська) практика магістрантів спеціальності 8.040301- “Прикладна математика” передбачає їхню підготовку до виконання функцій викладача дисциплін вказаної спеціальності, куратора академічної групи, молодого науковця.

Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:

1) педагогічний – підготовка магістранта до викладання основних математичних дисциплін та дисциплін спеціалізації кафедри;

2) організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);

3) науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника.

Завдання практики:

- ознайомлення з особливостями педагогічної діяльності викладача;

- оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної, методичної та науково-дослідної роботи зі студентами;

- організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної діяльності;

- виконання магістрантом функцій:

викладача фахових дисциплін спеціальності;

молодого науковця;

куратора студентської групи.

За своєю організацією педагогічна практика поділяється на три етапи – адаптаційний, професійно-діяльнісний та завершальний. Кожен із них охоплює такі напрями – навчальна, виховна, методична та науково-дослідна робота.

Адаптаційний етап охоплює перший тиждень і передбачає:

- виробничу нараду – допуск студентів до асистентської практики, ознайомлення їх з основними вимогами проходження такої практики;

- складання й затвердження індивідуального плану навчально-методичної, науково-дослідної та виховної роботи практиканта, у якому, зокрема, відображено загальну кількість пробних і залікових занять, спостережень навчальних занять викладачів, взаємовідвідувань занять інших практикантів та визначено види позааудиторної діяльності;

- встановлення контакту зі студентами прикріпленої академічної групи.

Професійно-діяльнісний етап передбачає:

- самостійну розробку планів та відповідного методичного забезпечення лекційних і практичних занять з їх подальшим аналізом і самоаналізом;

- підготовку і проведення виховних заходів у студентській аудиторії;

- здійснення досліджень, пов’язаних із виконанням магістерської роботи, оформлення результатів проведених досліджень, підготовку до захисту магістерської роботи перед Державною екзаменаційною комісією;

- підготовку тез та доповіді на студентській конференції за темою магістерської роботи;

- відвідування засідань кафедри, методичних семінарів кафедри та факультету, спостереження за обговоренням наукових проблем, опрацювання кафедральної документації;

- ведення звітної документації (щоденник практики, розгорнуті плани-конспекти проведених занять, виховних заходів у академгрупі).

Завершальний етап включає:

- оформлення щоденника асистентської практики;

- підготовку звіту про виконання індивідуального плану роботи практиканта;

- звіт про виконану за час асистентської практики роботу на засіданні кафедри.

Після закінчення проходження асистентської практики студент подає на кафедру наступні документи:

- щоденник педагогічних спостережень, в якому коротко відображена робота практиканта протягом не менше шести годин перебування у ВНЗ кожного дня практики;

- розширені плани-конспекти 3 залікових пар;

- розширений план-конспект виховного заходу;

- характеристику академічної групи;

- характеристику студента академічної групи;

- характеристику магістранта-практиканта як викладача та куратора (підписану керівником практики, куратором групи, деканом факультету);

- звіт про проведену науково-дослідну роботу;

- адаптований звіт з практики, у якому відображено результати проходження асистентської практики, зокрема:

а) кількість підготовлених тем по окремих дисциплінах;

б) кількість відвіданих занять викладачів та інших практикантів;

в) кількість підготовлених та проведених занять;

г) проведену громадсько-виховну роботу серед студентів груп вузу;

д) труднощі при проходженні асистентської практики та особисті побажання щодо проведення таких практик.

Змістовне та організаційне наповнення асистентської педагогічної практики:

1. Організаційний блок (модуль):

- участь у проведенні навчального інструктажу з асистентської практики;

- зустріч з викладачами-наставниками;

- ознайомлення з графіком роботи на період педагогічної практики та складання індивідуального плану;

- ознайомлення з правилами і обов’язками магістра-практиканта;

- ознайомлення з матеріально-технічною базою навчального закладу, кафедри;

- ознайомлення з системою професійної підготовки студентів у ВНЗ;

- аналіз навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх фахівців;

- моніторинг можливості використання новітніх технологій навчання;

- ознайомлення зі змістом роботи та обов’язками куратора.

2. Науково-методичний модуль:

- аналіз нормативної документації щодо керівництва педагогічною діяльністю у ВНЗ:

Закон України «Про вищу освіту»;

Концепція педагогічної освіти;

- аналіз документації навчального закладу, факультету, кафедри, де магістранти проходять практику:

статут навчального закладу;

перспективний план роботи кафедри;

план роботи факультету, кафедри на рік;

навчальний план спеціальності;

індивідуальний план роботи викладача;

робочі навчальні програми професійно-орієнтованих дисциплін;

ознайомлення з навчально-методичною літературою кафедри

- спостереження та аналіз відвіданих навчальних занять викладачів (не менше 4) та магістрантів (не менше 4 занять), самоаналіз власних занять;

- добір та виготовлення дидактичного матеріалу до занять з навчальних дисциплін, визначених для проведення під час практики.

3. Дидактично-виховний модуль:

- підготовка та проведення:

не менше 3 пробних та 1 залікових пар (на молодших курсах) з нормативних дисциплін;

практичного заняття зі спеціальної дисципліни, читання якої забезпечує кафедра;

- організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з фаху в процесі аудиторної та поза аудиторної роботи;

- індивідуально-консультативна робота зі студентами;

- підготовка і проведення однієї з форм виховної роботи в академічній групі.

Студент повинен:

- визначити й обговорити тему заняття;

- здійснити аналіз навчально-методичного забезпечення визначеної дисципліни (підручники, посібники, методичні рекомендації, наочне обладнання, ТЗН, тести);

- підготувати план-конспект заняття;

- вивчати й аналізувати шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі.

Підведення підсумків практики

Підсумки проходження педагогічної практики студентами-магістрами підводяться у вигляді складання заліку комісії, що призначається завідувачем кафедри і результати заліку затверджуються протоколом засідання кафедри. Залік виставляється диференційовною оцінкою, яка враховується нарівні з іншими оцінками, що характеризують успішність студентів.

Результат складання заліку з практики заноситься в екзаменаційну відомість, проставляється в заліковій книжці та в журналі обліку успішності студентів у деканаті.

Проходження педагогічної практики магістрами оцінюється позитивно при виконанні таких вимог:

1) отриманні позитивного відгуку керівника практики та керівника магістерської роботи;

2) належному оформленню звітної документації;

3) успішному проведенні не менше 75% запланованих у календарному графіку занять;

4) підготовка доповіді на наукову конференцію і наукової публікації.

Студент, який не виконав програму педагогічної практики, або отримав незадовільну оцінку при здачі заліку відраховується з навчального закладу.

Керівник практики кафедри інформує про підсумки асистентської практики магістрів на засіданні вченої ради факультету.