Родинне свято в 4 класі «Нашому роду нема переводу»

Родинне свято в 4 класі

«Нашому роду нема переводу».

Мета: розширити і збагатити знання дітей про українську культуру, звичаї і традиції українського народу; виховувати повагу до культурної спадщини своєї родини.

Клас святково прикрашений вишиванками, рушниками, гронами калини. На дошці написані прислів’я: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина». «Який батько, такий син».

Вчитель: Шановна шкільна родино! Сьогодні ми зібралися у цьому залі щоб вшанувати мам, бабусь, татусів, дідусів, сестричок і братиків.

Ми засіваємо життєве поле.

І не на день минулий – на віки.

Бо наша кров пульсує в їхній долі,

Батьки і діти, діти і батьки.

Учень: Сьогодні в нас родинне свято

Зійшлися мами, тата, бабусі,

Сестрички, братики – усіх нас так багато!

Нам так хотілося, щоб зібралися усі.

Учениця: І ось сьогодні ми усі зійшлися,

Поспілкуватися у ці весняні дні

Здружитися щоб всі ми спромоглися,

Побути разом, поспівать пісні.

Учень: Бо це ж чудово, як батьки і діти

У свято й будні завжди поруч йдуть.

Сьогодні всім нам можна порадіти,

Що в нас родини дружно так живуть.

Учениця: Сьогодні свято. Пісня хай лунає,

І хай щасливим буде кожен день.

Батьки і діти - і душа співає,

Тож хай лунає більше тих пісень!

Звучить пісня «Зеленеє жито».

1. В сім’ї розпочинається життя дитини,

Тому від мами й тата в неї все.

Тож усі звички й правила з родини

Дитя в життя з собою понесе!

2. Тому народ не раз попереджає:

Гни деревце ще поки молоде.

Вчи діток, як малі – це кожен знає.

Від цього правила не дінешся ніде.

Троє дівчаток ведуть розмову.

-Скажіть мені, хто знає, що таке сім’я?

-Та ти що? Не знаєш! Отакої! Сім’я – це сім я!

-Ого! Там, напевно, забувають, як кого звати…Бо ж їх так багато!...

-Не забувають не бійся! Зате там діє правило: у кого діток сім, там є щастя всім!

-У великій сім’ї діти виростають дружними, роботящими, щедрими, вміють допомагати один одному, тому вони і щасливі.

-Мабуть так, бо й народна мудрість говорить про це «Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти».

-А ще є таке прислів’я «Добрі діти – батькам вінець, а погані - батькам кінець».

-«Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане».

- Тому цінуймо, діти, свою сімю, свою родину, щоб не бути в цьому світі одинокими.

- А яка міцна і велика родина у героїв української народної пісні «Ходить гарбуз по городу». До вашої уваги вистава – пародія.

Ведуча: Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду.

Гарбуз: Ой чи живі, чи здорові

Всі родичі гарбузові?

Ведуча: Вперед вийшла жовта диня,

В драній свиті господиня.

Диня: Ще не вмерли з цими грішми,

Що знецінюються, грішні.

Вже й зима, вважай на носі,

Ми, ж поглянь-но, голі й босі!

Ти зарплату прокурив,

Діточок не накормив!

Ще й питаєш, чи здорові?!

Ведуча:Каже жінка гарбузові.

Обізвались огірочки –

Братики – синочки.

Огірки: Ми сьогодні накурились,

Полягали – відключились.

Хоч здоров’ячка катма,

Та зате й проблем нема.

Ведуча: Слово подає і дочка -

Молода, струнка, гнучка.

Дочка: Мамо, тату, заміж хочу!

Я в сімю йду не робочу –

Бізнесмен жених мій, тату,

Має тачку, має хату,

Шмотки, золото, валюту.

З ним не попаду у скруту.

Ведуча: Мати в сльози.

Диня: Боже ж мій!

Заміж? Скоро так? Не смій!

Ведуча: Гарбузисько їй:

Гарбуз: Мовчи!

Хватить рюмсать! Не кричи!

Дочці щастя привалило –

Багача, бач, підчепила.

Буде жити – не тужити,

Ще і нас усіх кормити.

Ведуча: Заспокоїлись всі. Тихо.

Треба ж тобі – нове лихо:

Десь годині так о шостій

Родичі припхались в гості.

Прийшли п’яні буряки –

Гарбузові свояки,

І давай пісень співати,

Теревенить, танцювати.

Гарбуз: Ці, бач, жваві та здорові, -

Ведуча: Думається гарбузові.

Гарбуз: І питати їх не треба,

Поросли, бач, аж до неба.

Ведуча: Тут прибігла і морквиця,

Гарбузовая сестриця.

Морква: Ой, братусю, цукру дай!

А ще меду наливай!

Ведуча: Диня голос подає.

Диня: Треба мати все своє!

Те їй дай, того налий…

Вже від вас хоч вовком вий!

Морква: Динько, ти не прибідняйся,

А скоріше признавайся:

Правду люди гомонять,

Що у вас уже є зять?

Женишок же хто у вас?

Видать, заморський Ананас?

Ведуча: В дині очі заблистіли,

Розцвіла, загомоніла.

Диня: Ні, з місцевих, бізнесмен.

Виноградів син, Семен.

В «Мерседесі» роз’їжджає,

Свою власну віллу має,

Грошей – кури не клюють.

Сам же він – як має буть:

Гарний, молодий, спортсмен.

Одно слово – бізнесмен.

Та й дочка ж моя красива:

Білолиця, чорнобрива,

І розумна, і охайна.

З усіх сторін дівка файна.

Ведуча: Подобрішала стара –

Й цукру, і медку дала.

Скоро весь гарбузів рід

На весільний на обід

Дружно гурточком зійдеться.

А біда, дасть Бог, минеться.

Й будуть живі та здорові

Всі родичі гарбузові.

Звучить пісня «Чобіточки».

3. В дитини від родини чуйність, ласка.

І від родини в неї доброта.

В сім’ї для неї оживає казка,

І кожна стежечка в житті – проста.

4. Бо є підтримка тут і є порада,

Турбота є, любов, а ще тепло.

І задоволена дитина, дуже рада.

Тож хочеться, щоб завжди так було.

5. Повага і взаєморозуміння,

Щоб стали нормою в родині повсякчас.

Хай рідних душ ясне палахкотіння

Батьків й дітей єднає кожен раз.

6. Бо діти, мов пташата у гніздечку

До маминого туляться тепла,

І до татусевого доброго сердечка

Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.

Виходять дівчата в українських костюмах.

Дівчина. – Дівчата, а давайте «Подоляночку» поводимо!

Усі: - Давайте!

Дівчата танцюють «Подоляночку».

Дівчина: - Хлопці, а ходіть з нами потанцюєте!

Виходять хлопчики з косами.

Хлопчик: - А ми що, дівчата – подоляночки?

У нас свої пісні, хлоп’ячі!

Дівчина: - Ну, а які ж то такі хлоп’ячі пісні, заспівайте нам!

Хлопчик: - Дуже просто! Ану послухайте!

Звучить пісня «Косарі» у виконанні хлопчиків.

Дівчина: Добре, косарі, ваша взяла. Є і у вас свої пісні, хлоп’ячі. Добре у вас виходить. Давайте, позмагаємося родинами.

Діти: Давайте!

Вчитель: Змагання у нас незвичайне: кожна родина буде представляти себе художнім номером, який підготувала. Це може бути гумореска, вірш, пісня, навіть танець.

Поверніться в дитинства країну,

Хоч на кілька годин, хоч на мить.

Обніміть свою рідну дитину,

З нею в небо у мріях злетіть.

Кожна сім’я виконує номер художньої самодіяльності, який був заздалегідь підготовлений.

7. Мама – Берегиня роду,

Тому в неї завжди безліч справ.

Щоб відвести від усіх біду й негоду,

Щоб рід наш український процвітав.

8. Пахнуть руки її паляницями.

Кропом, стравами і пшеницею.

Пахнуть рученьки м’ятою – рутою,

Пахнуть хатою незабутньою.

Пахнуть руки її огірочками,

І свіжовипраними сорочками.

Звучить пісня «Голубіють очі». Після пісні виходить одна із мам, яка несе на рушнику коровай.

Мама: Хліб наш насущний, будь у нас довіку,

В кожній оселі, на кожнім столі.

У тяжку годину і в радість велику

Сійся, родися на рідній землі.

Символ життя і достатку, й любові,

В праці - здобутий приходиш у дім

На вишиванім лежиш рушникові

І перевагу ти маєш над всім!

Ми ж, українці, душею багаті,

Працею славен народ наш завжди

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті

І не було в нас ніколи біди.

Звучить пісня «Рушник» у виконанні батьків.

Хлопчик: Матусенько рідна, одна ти, єдина

Хто любить ще так свого рідного сина?

А я в свою чергу віддам тобі ласку,

І де б я не був би, прийду в твою казку

А казка – то дім наш на ласку багатий

Я вчуся ту ласку й любов шанувати.

О! Скільки ночей не доспала для мене

Скільки тривог моя рідная нене!

Виросту я - всі загладжу провини

Стану таким, як ти мріяла сином!

Мама з сином виконують пісню «Сину, ангеле мій». Після цього учениця розказує гумореску.

- Де взялися ми онуки? – спитали в бабусі.

А бабуся пояснила в старовиннім дусі:

- Тебе знайшли у капусті!

- Тебе в бараболі!

- Тебе знайшли на тополі!

- Тебе під вербою!

- А тебе знайшов на соломі, біля клунів тато!

І тут обізвалося мале онучатко:

- Ох, сімейка так сімейка!

Хоч тікай із дому.

Хоч би одне появилось

На світ по – людському!

Дівчинка підходить до своєї бабусі і розповідає вірш.

Дівчинка: Я про бабусю хочу розказати,

Вона у нас – це справжня доброта.

Вона все вміє, шити, готувати,

Хоч доля у бабусі непроста.

Які пісні вона для нас співає!

Які казки приходять з нею в сни!

Вона історії, легенди різні знає,

А в погляді її – тепло весни!

Хлопчик: Всім бабусям ми присвячуємо цю пісню.

Звучить пісня «Сьогодні в родині свято…». Після цього бабусі беруть участь у конкурсі «Колискова для онука».

Мама: Доброго здоров’я, вам люди добрі! Прийміть і нас до свого гурту. Ми не просто з добрими речами, а з теплими пирогами. Ми їх сьогодні з донькою варили, а вам на пробу принесли.

Звучить пісня у виконанні доньки «Господиня». Гості пригощаються пирогами.

Хлопчик: Живіть всі дружно і крилато,

Щоб рід людський наш не здрібнів.

Любов оберігайте свято

Навчіться добрих, щирих слів.

І світ любіть, що наче казка.

Для вас відкрився у житті

І сонечкова щира ласка

Хай зігріває вас в житті.

Всі присутні виконують пісню «Життя пережити…».