Україна у фокусі
4 – 10 жовтня 2010 року
ЗМІСТ
І. Огляд політичних подій за тиждень …………………………………………………....…3
ІІ. Аналітична довідка………………………………….…………………….………..……….………5
Законодавство і права людини.
Закон про Кабінет Міністрів:
сильний президент, слабкий уряд, недієздатний парламент......................5
Міжнародна політика.
Резолюція ПАРЄ:
суворий вирок чи корисний урок для влади? ...........................................7
І. Огляд політичних подій за тиждень
4 жовтня
|
Партія регіонів, комуністи та Блок Литвина створили більшість у парламенті. Лідери цих фракцій підписали угоду про створення коаліції "Стабільність і реформи".
Нагадаємо, за Конституцією 1996-го року, яка набрала чинності 30 вересня внаслідок відміни Конституційним судом Політреформи-2004, створення коаліції у Верховній Раді не передбачено.
Новий закон про Кабмін, що його уряд привів у відповідність до Конституції 1996, подано на розгляд парламенту. На черзі – зміни до нормативних та законодавчих актів.
Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт заявив, що Конституційний Суд України перевищив свої повноваження, скасувавши політичну реформу 2004 року. За його словами, дивним виглядає те, що Конституцію визнали за недійсну після того, як вона була Основним Законом протягом шести років. Секретар Венеціанської комісії повідомив, що зміни до Основного Закону України обговорюватимуться на пленарній сесії Венеціанської комісії 15–16 жовтня.
Партія "Наша Україна" закликала всіх громадян України вийти на акції громадянського протесту проти рішення Конституційного суду про відміну політреформи 2004 року. "Наша Україна" кличе українців на "конституційні і мовні віча, які розпочнуться по всій країні.
Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко провів зустрічі із послами країн Євросоюзу, Сполучених Штатів та Канади, на яких переконував дипломатів не засуджувати процес повернення до Конституції 1996-го року.
5 жовтня |
Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо України, в якій висловила занепокоєння утисками основних демократичних свобод та обмеженням свободи ЗМІ в Україні. Документ містить звернення до українських можновладців не допустити монополізації влади єдиною політичною силою, що підірвало б демократичний розвиток країни. Крім того, ПАРЄ висловила стурбованість втручанням СБУ в політичні справи в Україні, а також закликала українську владу забезпечити умови для проведення чесних місцевих виборів. Експерти вже назвали ухвалу однією з найжорсткіших у частині аналізу функціонування демократичних інституцій України.
6 жовтня |
ПАРЄ організує слухання щодо конституційної реформи в Україні. Про це повідомила депутат від НУНС, член української делегації у ПАРЄ Ольга Герасим'юк. За її словами, тепер Україна перебуватиме під постійним контролем і не зможе твердити, що завтра з неї знімуть моніторинг тільки тому, що навесні вона головуватиме в Комітеті Міністрів в Раді Європи.
Українська парламентська опозиція оголосила рішення Конституційного суду про скасування політичної реформи незаконним і заблокувала сесійну залу Верховної Ради. Як повідомив один із лідерів БЮТ Андрій Кожемякін, опозиція розробила ухвалу про створення слідчої комісії, яка має з'ясувати мотиви голосування суддів, а також постанову про оголошення їм недовіри. Ще одна вимога опозиції – провести одночасні вибори президента і нового складу парламенту наприкінці березня наступного року.
7 жовтня |
Верховна Рада ухвалила новий Закон про Кабінет Міністрів, а також внесла зміни в 32 закони з метою приведення їх у відповідність до Конституції-96. В опозиції зазначають, що зміни спрямовані на обмеження повноважень Верховної Ради, урядів України та Криму, втрату контролю над силовими органами, бюджетних процесів тощо. А Президент отримає ще більші повноваження, ніж ті, які були за часів президентства Леоніда Кучми.
8 |
У Верховній Раді напрацьовано проект нового регламенту, який не передбачає ані коаліції, ані опозиції. Регламент відповідатиме нормам Конституції 1996 року. У новому законі про регламент скасовано й імперативний мандат. Відтепер фракцію можуть створити 15 народних обранців. Утім, депутат, який вийшов з фракції, залишатиметься позафракційним і не матиме права переходити до іншої.
Депутати парламенту збільшили термін повноважень Верховної Ради, місцевих рад і їхніх голів з чотирьох до п'яти років. За це проголосувало 265 народних обранців. Таким чином, чергові вибори до Верховної Ради проходитимуть в останню неділю жовтня п`ятого року повноважень парламенту (у редакції Конституції 1996 року - в останню неділю березня четвертого року повноважень). Внесені зміни до Основного закону парламент подав на розгляд до Конституційного Суду. Представники опозиції виступили проти збільшення терміну повноважень народним обранцям.
Генпрокуратура скасувала постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Володимира Литвина та Леоніда Кучми. Про це заявив заступник головного прокурора України Ренат Кузьмін. За його словами, слідчим наказали встановити всіх осіб, причетних до вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе, не обмежуючись версією про генерала Пукача та міністра Кравченка. Кузьмін висловив сподівання, що розслідування справи може закінчитись найближчим часом і вже з іншими результатами.
9 жовтня |
Віктор Янукович заявив, що вважає зауваження ПАРЄ щодо дій СБУ слушними. Про це він сказав в інтерв'ю програмі "Шустер-Лайв". За його словами, влада аналізує і вживає відповідні заходи щодо кожної скарги. Водночас президент переконаний, що держава рухається у демократичному напрямку.
ІІ. Аналітична довідка
ü Законодавство і права людини
ЗАКОН ПРО КАБІНЕТ МІНІСТРІВ: СИЛЬНИЙ ПРЕЗИДЕНТ, СЛАБКИЙ УРЯД, НЕДІЄЗДАТНИЙ ПАРЛАМЕНТ
5 жовтня Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради України проект нової редакції закону «Про Кабінет Міністрів України», який передбачав приведення норм діяльності органів виконавчої влади відповідно до Конституції України 1996 року, дію якої було відновлено рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня. І вже 7 жовтня Верховна Рада одним натиском кнопки ухвалила цей закон, а разом з ним у «пакеті» внесла зміни до ще 32 законів і кодексів з аналогічною метою – узгодити їх із Конституцією редакції 1996 року.
Які нововведення містить новий закон «Про Кабінет Міністрів України»?
Які наслідки для функціонування системи влади в Україні він матиме?
Витоки законопроекту
Про необхідність ухвалити новий закон про Кабінет Міністрів України (КМУ) говорили ще до початку розгляду Конституційним Судом України (КСУ) подання народних депутатів щодо неконституційності конституційних змін 2004 року, адже мало хто сумнівався у фінальному вироку суду. Одразу ж після його виголошення постала потреба привести усі важливі закони у відповідність до Конституції зразка 1996 року. 1 жовтня, у день оприлюднення рішення КСУ, Міністр юстиції Олександр Лавринович заявив про готовність внести до парламенту проект нової редакції закону про КМУ. Це дало підстави твердити, що цей законопроект був готовий заздалегідь, а представники влади знали про рішення КСУ задовго до його оприлюднення. Відповідно, українські експерти попереджали, що новий закон про КМУ буде спрямовано на ще більше посилення впливу Президента на виконавчу вертикаль держави.
Зміст закону
Новий закон про КМУ, згідно з рішенням КСУ, вносить зміни до норм, які регулюють діяльність органів виконавчої влади, приводячи їх у відповідність до Конституції редакції 1996 року. Багато в чому він дублює сам Основний Закон, зокрема, повертаючи главі держави повноваження, втрачені згідно з конституційними змінами 2004 року. Разом з тим, він містить низку важливих новел, які буде викладено нижче:
1.Програма діяльності КМУ базується на передвиборній програмі Президента. Ця норма вочевидь спрямована на посилення президентського контролю за діяльністю уряду та усунення впливу парламенту, проте в той же час суперечить українській моделі організації державної влади, адже Україна, згідно з Конституцією 1996 року, є президентсько-парламентською, а не президентською республікою, а глава уряду призначається лише за згоди парламенту.
2. Акти Президента, видані в межах визначених повноважень, Прем’єр-міністр і відповідний міністр зобов’язані скріпити своїми підписами у п’ятиденний термін. Зазначене нововведення стосується механізму контрасигнації, що передбачений в Основному Законі, який, проте нічого не каже про можливі наслідки відмови Прем’єр-міністра підписати відповідний акт глави держави. Згідно з новим законом про КМУ, уведення в дію актів Президента не залежатиме від волі голови уряду.
3. Голів місцевих державних адміністрацій призначає Президент за поданням Прем’єр-міністра. Конституція 1996 року містить дві суперечливі норми щодо цього, надаючи право подавати кандидатури голів місцевих держадміністрацій також і всьому Кабінету Міністрів. Ця новела закону означає, що голови місцевих держадміністрацій призначатимуться без обговорення членів уряду. Більше того, Президент також отримав право звільняти голів місцевих держадміністрацій зі власної ініціативи. Таке формулювання дасть змогу главі держави тримати їх під жорстким контролем і звільняти їх без жодних законних підстав.
4. Президент призначає заступників міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади за поданням Прем’єр-міністра. З одного боку, стверджують експерти, це нововведення виходить за межі Конституції; з іншого – радше знизить ефективність відбору зазначених посадовців, оскільки у ньому не братимуть участі відповідні міністри чи керівники центральних органів виконавчої влади.
5. Служба безпеки України (СБУ) більше не підконтрольна Верховній Раді. Новий закон передбачає, що СБУ підпорядкована лише Президентові. У свою чергу, парламент більше не може контролювати та перевіряти діяльність СБУ, зберігши за собою лише право отримувати від останньої щорічний звіт. Зазначене нововведення робить СБУ незалежною від законодавчого органу.
6. Парламентський комітет з питань бюджету та Рахункова палата втратили важливі механізми контролю за процесом прийняття та використання бюджету. Вилучені повноваження, зокрема, стосувалися контролю за використанням та перерозподілом бюджетних коштів, міжбюджетними трансфертами та дотриманням бюджетного законодавства. Переважну більшість із них буде зосереджено в руках органів виконавчої влади.
Окрім зазначених новел, новий закон містить низку положень, що нечітко виписують важливі механізми діяльності органів виконавчої влади. Це стосується, зокрема, невизначеності механізму схвалення Програми діяльності КМУ – у разі, якщо за неї не проголосує парламент або уряд забажає прийняти нову програму. Так само не визначено строки внесення Президентом кандидатури Прем’єр-міністра у разі, якщо попередню кандидатуру відхилила Верховна Рада. Такі законодавчі прогалини загрожують недієздатністю вищого органу виконавчої влади в Україні та його залежністю від волі глави держави.
Висновки та рекомендації
Таким чином, новий закон про КМУ спрямовано на досягнення конкретних цілей: максимально можливе посилення впливу Президента на систему органів виконавчої влади та обмеження ролі парламенту. Тому українські експерти переконані, що прийняття закону про КМУ стане ще одним кроком на шляху до концентрації влади в руках Президента Віктора Януковича. З одного боку, зміст закону ставить під сумнів заяви його розробників з приводу того, що він покращить ефективність роботи органів виконавчої влади. З іншого боку, зважаючи на політику, яку проводить глава держави на своїй посаді, це вочевидь призведе до ще більших можливостей для згортання демократії та політичної конкуренції в Україні. Із прийняттям нового закону Президент отримав не лише ширші повноваження, а й значно більшу відповідальність. Відтепер усі успіхи та невдачі виконавчої гілки влади покладатимуться саме на главу держави. В таких умовах дуже важливим для нього є не допустити перетворення Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади на знаряддя для досягнення особистих і корпоративних цілей, а використати здобуті повноваження для проведення системних реформ.
|
ü Міжнародна політика
РЕЗОЛЮЦІЯ ПАРЄ: СУВОРИЙ ВИРОК ЧИ КОРИСНИЙ УРОК ДЛЯ ВЛАДИ?
5 жовтня 2010 року Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію про стан демократії в Україні та роботу її демократичних установ - “Функціонування демократичних інституцій в Україні”. Цією ухвалою ПАРЄ позитивно відзначила пожвавлення законодавчої діяльності в Україні і створення нової правлячої коаліції, що посприяло політичній стабільності. Водночас ПАРЄ висловила стурбованість монополізацією влади, манерою проведення реформ, скаргами щодо утисків основних демократичних прав та свобод, наростанням тиску на ЗМІ, втручанням СБУ в політичні справи в Україні. Крім того, ПАРЄ наголосила на необхідності реформувати судову систему, прокуратуру та СБУ, ініціювати всеосяжний процес конституційної реформи, забезпечити проведення чесних місцевих виборів. За документ проголосувало 102 депутати із 109 присутніх.
Чи витримала нова влада тест на демократичність в очах міжнародної спільноти? |
Одна резолюція – різні тлумачення
Резолюція ПАРЄ стала символічним підсумком піврічного перебування при владі нового керівництва України. Багато хто з експертів назвав ухвалу однією з найжорсткіших у частині аналізу функціонування демократичних інституцій України. Втім, можновладці тлумачать цей документ як такий, що несе рекомендації, які влада готова взяти до виконання.
Аргументуючи своє розуміння європейської ухвали як досить жорсткої, частина експертів, політиків, опозиційних лідерів вказують на те, що фактично в кожному абзаці, кожному пункті резолюція містить вислови: «ми стурбовані», «ми висловлюємо своє занепокоєння», «ми пропонуємо». Враховуючи особливості дипломатичних норм висловлювання у подібних документах, можна сказати, що резолюція все ж містить осуд, а подекуди й відходить від цих норм. Представники ж влади не бачить у резолюції категоричних суджень і твердять, що готові взяти на себе виконання зобов’язань, передбачених документом.
Втім, є ще одна оцінка резолюції, яка іде від більшості європейських спостерігачів та авторів документу, котрі вважають, що ухвала навіть зам’яка, і наголошують на системних порушеннях прав людини і її свобод на мирні зібрання, на проблеми зі станом свободи слова, перебільшення ролі СБУ в Україні.
Період авансів минає, настає момент істини
Експерти не виключають, що такий жорсткий варіант резолюції був вигідний для певного кола політиків і насамперед оточення Януковича, щоб «відрізати Україні західний вектор». Серед зацікавлених груп в згортанні західного вектора називають керівництво Адміністрації президента, посадовців СБУ та певних міністерств, які мають інтерес у розвитку російського вектора. Адже створення іміджу України як країни із систематичними порушеннями прав і свобод неодмінно віддалятиме її від європейської перспективи.
Водночас аналітики відкидають можливість впливу чи то представників влади, чи то опозиції в Страсбурзі на остаточний варіант документа. І хоч регіонали сподівалися, що у Резолюції буде позитивно враховано рішення Конституційного Суду про відміну політичної реформи 2004 року, що призвела до політичної нестабільності (представники влади намагалася внести поправки в текст резолюції, використовуючи зв’язки з російською делегацією), проте ці та інші проблемні моменти ПАРЄ висвітлила дотримуючись процедури.
І все ж жорсткість документа можна розглядати не як суворий вирок, а як корисний урок для владної верхівки України. Адже така оцінка її діяльності означає, що всі проблеми, які озвучуються громадськістю, опозицією та ігноруються владою в Україні, у Європі помічені. А це, в свою чергу, забезпечить подальший міжнародний моніторинг процесів і тенденцій, які мають місце в Україні.
Щодо відносин Україна-ЄС, експерти прогнозують, що під час переговорів про асоціацію України з ЄС знову постане питання політичного аспекту угоди. Якщо за часів екс-президента Ющенка політичні моменти угоди були більш-менш узгоджені і обговорювалась лише економічна складова, то зараз політична площина знову стане актуальною і Янукович почує про це на саміті Україна-ЄС.
Загалом експерти вважають, що той період, коли влада користала з виданих їй авансів, як початківців в управлінні державою, й ігнорувала критику, яка звучала як в середині країни, так і з боку міжнародних структур, минає. Настає момент, з якого розпочинається реальна оцінка того, що відбувається в країні. І чим далі, тим більше лунатиме критичних і конструктивних заяв. Період критики розпочався ще з візиту Януковича до Німеччини, де одним із ключових зауважень пані Меркель була заувага до проблеми свободи слова в Україні. Схожі тези Януковичу доведеться почути і в Парижі.
Підпала під цензуру і сама ухвала ПАРЄ
До речі, характерним прикладом проблем зі свободою слова в ЗМІ став сам сюжет про засідання й Резолюцію ПАРЄ. Громадська організація «Телекритика», яка здійснює моніторинг висвітлення подій, звертає увагу на те, що із сюжету «Інтера» (власником якого є пан Валерій Хорошковський, керівник СБУ) про засідання ПАРЄ зникла фраза про стурбованість діями СБУ та прокуратури. У вечірньому випуску програми новин був поданий так званий «опрацьований» варіант засідання, де між іншим згадується, що «…українському уряду і Верховній Раді потрібно ухвалити ще багато законів». А от уже на самому сайті каналу, де було подано розширену версію, йдеться про те, що це стосується зокрема реформування СБУ та прокуратури.
Нинішня влада, користуючись своїм впливом на ЗМІ, намагається поліпшити свій імідж в очах громадян. Але це не справляє вплив на громадську думку всередині країни. Свідченням цього є те, що рейтинг Партії регіонів серед населення поступово падає, ще стрімкіше змінюється ставлення до української влади в міжнародної аудиторії.
Висновки та сценарії виконання рекомендацій резолюції
Резолюція ПАРЄ засвідчила, що європейська спільнота виявляє стурбованість функціонуванням демократичних інституцій в України, і зафіксувала, що політична стабільність, яку «плекає» українська влада, не відповідає загальноприйнятим демократичними цінностями. Водночас Резолюція є документом рекомендаційного характеру і жодних наслідків, пов’язаних із поведінкою української влади, врахуванням/не врахуванням рекомендацій, не передбачає. Щодо врахування рекомендацій Резолюції в експертному середовищі існують різні думки. Одні експерти вважають, що хоча рекомендації ПАРЄ це не рішення Міжнародного валютного фонду, українська влада все ж дослухається її порад, оскільки їй ще доведеться брати кредити у тієї ж Європи. Тому можна спрогнозувати, принаймні, певну видимість реформ. Інші експерти сумніваються, що представники влади дослухаються до побажань європейців, оскільки вважають, що Україна не є самостійною у здійсненні політики і керується рішеннями з Росії. |
«Україна у фокусі» – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який пропонує добірку основних політичних подій в Україні, а також коментарі та рекомендації профільних експертів стосовно подій, які мали місце протягом тижня. Експерти: Олексій Гарань Анатолій Гриценко Ігор Коліушко Олександр Потєхін
Аналітики: Максим Побокін Олексій Сидорчук Наталя Якимчук ( координатор проекту)
Головний редактор випуску: Ірина Філіпчук Інформаційно-аналітичний бюлетень «Україна у Фокусі» видається Фондом «Демократичні ініціативи» (ДІФ) в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc. Щотижневий випуск бюлетеня став можливий завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст випуску є винятковою відповідальністю ДІФ та не обов’язково відображає точку зору USAID, Pact Inc або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цього бюлетеня у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.
|
