МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ТЕОРІЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
ПРОГРАМА
нормативної навчальної дисципліни підготовки
освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»
галузь знань 1801 «Специфічні категорії»
спеціальність 8. «Судова експертиза»
Київ - 2013
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: навчально-науковим інститутом підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ.
РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: – професор кафедри
криміналістичних експертиз навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент.
Програма обговорена на засіданні кафедри криміналістичних експертиз від 05.10.2010 року, протокол та схвалено Вченою радою НАВС від 27.12.2011 року, протокол
ВСТУП
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Теорія судової експертизи» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» галузі знань 1801 «Специфічні категорії» зі спеціальністі 8. «Судова експертиза».
Предметом вивчення навчальної дисципліни є: специфіка пізнавальної діяльності судового експерта, методологія експертних досліджень, концептуальні напрямки їх загального розвитку: математизація, комп'ютеризація, автоматизація експертних досліджень.
Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна «Теорія судової експертизи» займає провідне місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр», оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук: філософії, логіки, соціології, психології, метрології, інформатики, статистики, криміналістики, кримінального процесу, теорія держави і права тощо і дозволяє випускнику вирішувати професійні завдання за спеціальністю «Судова експертиза» - з урахуванням постійного розвитку нових видів судових експертиз, методів дослідження та їх комплексності.
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1.1. Метою викладення навчальної дисципліни «Теорія судової експертизи» є набуття слухачами знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю "Судова експертиза" з урахуванням закономірностей виникнення і існування об'єктів експертизи які відображають обставини вчиненого кримінального правопорушення, фіксації і дослідження цих об'єктів, використання в експертному дослідженні відомостей і методів юридичних, природничих, технічних і інших знань.
1.2. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Теорія судової експертизи» є опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні експертні завдання з урахуванням закономірностей здійснення судово-експертної діяльності і формування мотивацій щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення наукового рівня проведення судової експертизи.
1.3 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми слухачі повинні:
знати:
· історичні та методологічні аспекти теорії судової експертизи;
· основні теоретичні відомості про предмет, об’єкт та методику судової експертизи;
· правові, організаційні, етичні, психологічні основи призначення та проведення судових експертиз;
· процесуальні права та обов’язки експерта, спеціаліста;
· класифікацію судових експертиз;
· систему, структуру, функції та завдання Державних спеціалізованих експертних установ України;
· гносеологічні та методологічні основи експертно-криміналістичних досліджень;
· інформаційну інфраструктуру судово-експертної діяльності;
· поняття, види методик експертного дослідження;
· закономірності оціночного пізнання експерта;
· алгоритмічні приписи щодо складання висновків експерта;
· поняття та основні причини помилок експерта;
· сучасну науково-довідкову літературу з проблем теорії судової експертизи;
· моделі сучасного етикету судового експерта;
· основні форми взаємодії експерта, слідчого та судді при призначенні та проведенні експертного дослідження;
· особливості оцінки слідчим та судом висновку експерта;
· форми профілактичної діяльності.
вміти:
· застосовувати на практиці набуті теоретичні знання;
· аналізувати, творчо осмислювати та логічно впорядковувати інформацію, що вміщена у матеріальних джерелах доказової інформації;
· процесуально грамотно складати висновки експерта;
· працювати з тлумачними, термінологічними словниками;
· проводити експертні та попередні дослідження речових доказів;
· аналізувати висновки експерта і виявляти недоліки і помилки;
· здійснювати реферативний огляд архівних матеріалів експертних досліджень;
· розрізняти класи, роди, види та підвиди судових експертиз;
· створювати картотеки відпрацьованої літератури стосовно загальних методик експертних досліджень;
· свідомо і доречно використовувати термінологічні поняття, категорії з проблем судової експертизи;
· рецензувати надані експертні дослідження;
· класифікувати виявлені при дослідженні наданих об’єктів властивості та ознаки.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години /2 кредита ЕCTS.
2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Рекомендований розподіл навчального часу на вивчення навчальної дисципліни за видами занять для денної форми навчання наведений в таблиці.
Освітньо-кваліфікаційний рівень | Магістр |
Форма навчання | денна |
Семестр | 1 |
Кількість годин, всього | 72 |
Лекції, годин | 10 |
Семінарські заняття, годин | 20 |
Практичні заняття, годин | 6 |
Самостійна робота, годин | 18 |
Індивідуальна робота, годин | 18 |
Підсумковий контроль | екзамен |
Вивчення навчальної дисципліни «Теорія судової експертизи» визначає сполучення таких взаємодіючих форм занять, як лекція, семінар, практичні заняття, самостійну та індивідуальну роботу з навчально-практичними джерелами.
Лекції, як правило, повинні носити проблемний характер і розкривати профіль підготовки слухачів. Семінарські заняття проводяться за найбільш складними темами дисципліни методом дискусії, обговорення доповідей слухачів, проведення навчально-практичних конференцій з проблем теоретичної і практичної спрямованості.
Практичні заняття проводяться методом групових вправ, аналіз виробничих ситуацій, вирішення службових задач, робота з документами, модулювання ситуацій та коментар вирішення проблем.
Змістовий модуль 1. Наукові основи судової експертизи
Тема 1. Поняття та структура теорії судової експертизи
Зміст теми. Поняття та структура теорії судової експертизи. Функції теорії судової експертизи. Предмет теорії судової експертизи. Предметні науки як підстави формування судових експертиз. Мова теорії судової експертизи.
Використання положень філософії, логіки, психології, етики та інших суспільних наук у розвитку теорії судової експертизи, розробці засобів і методів експертних досліджень.
Поняття та сутність методології судової експертизи. Теорія відображення як методологічна основа формування криміналістичних знань і розробки прийомів та засобів роботи з джерелами доказової інформації. Співвідношення теорії та практики у експертно-криміналістичному пізнанні.
Подія злочину як процес взаємодії та слідоутворення. Види взаємодії (механічне, фізичне, хімічне, біологічне) та їх криміналістична характеристика. Механізм взаємодії причетних до обставин злочину матеріальних об’єктів як самостійний об’єкт експертного дослідження.
Основи механізму слідоутворення при механічній взаємодії: деформація, формування, перерозподіл, розподілення, руйнування, структурні зміни.
Закони розвитку загальної теорії судової експертизи. Принципи загальної теорії судової експертизи.
Професійна складова. Система знань про судову експертизу. Структура теорії судової експертизи. Роль і значення теорії судової експертизи в пізнавальній діяльності експерта.
Тема 2. Історія розвитку судових експертиз
Зміст теми. Історичні відомості про виникнення і використання прийомів виявлення, фіксації, вилучення та дослідження слідів злочинної діяльності.
Історія виникнення, основні етапи формування судових експертиз. Вчені, що сприяли становленню і розвитку судових експертиз у світі та на Україні.
Сучасний рівень та тенденції розвитку судових експертиз.
Історія виникнення та розвитку експертних установ в Україні. Юридичні вузи в Україні. Відомі українські експерти-криміналісти.
Міжнародна координація у розвитку і реалізації засобів та методів боротьби зі злочинністю.
Професійна складова. Етапи формування теорії судової експертизи як системи знань. Сучасний рівень та тенденції розвитку судової експертизи.
Тема 3. Судово-експертна діяльність
Зміст теми. Поняття, структура і функції судово-експертної діяльності. Принципи судово-експертної діяльності. Правові основи СЕД. Система нормативно-правової бази і правовідносини суб’єктів СЕД. Вчення про суб’єктів правовідносин, що виникають при здійсненні СЕД. Проблеми організації процесуальних і не процесуальних прав і обов’язків суб’єктів судово-експертної діяльності.
Організаційні основи СЕД. Інфраструктура, науковий і кадровий потенціал СЕД.
Методологічні основи СЕД. Особливості пізнавальної діяльності експерта. Механізм здійснення судово-експертної діяльності.
Професійна складова. Судово-експертна діяльність як об'єкт пізнання теорією судової експертизи. Поняття судово-експертної діяльності. Організаційні основи та інфраструктура судово-експертної діяльності.
Тема 4. Визначення судової експертизи, як форми використання спеціальних знань та її роль у боротьбі зі злочинністю
Зміст теми. Поняття, завдання, значення та форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Застосування спеціальних знань як форма реалізації науково-технічних досліджень у процесі попередження та розслідування злочинів. Співвідношення компетенції та можливостей слідчого, спеціаліста і експерта у використанні спеціальних знань при дослідженні слідів та речових доказів.
Методологічні, правові, організаційні, етичні та психологічні основи судової експертизи.
Поняття, сутність, ознаки судової експертизи та її роль у розслідуванні злочинів. Предмет, об’єкт, задачі та методика судової експертизи.
Підготовка до проведення експертизи. Вибір експерта (експертного закладу). Порядок призначення експертизи. Фактичні та юридичні підстави призначення судової експертизи.
Поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них. Правила і тактика отримання зразків. Забезпечення законності та норм етики при отриманні зразків.
Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної та комплексної експертиз.
Професійна складова. Поняття та форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Судова експертиза як вид пізнавальної діяльності. Ознаки судової експертизи. Предмет, об'єкт, методика проведення судової експертизи.
Тема 5. Теорія криміналістичної ідентифікації та діагностики
Зміст теми. Поняття та наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній та судовій діяльності. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація. Ототожнення і встановлення групової належності. Об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційна експертиза.
Процес криміналістичної ідентифікації. Методика ідентифікаційних досліджень. Застосування математичних методів та інформаційних технологій при проведенні ідентифікаційних досліджень.
Поняття, сутність та завдання криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики. Види та форми криміналістичної діагностики. Криміналістична діагностика особи. Напрямки діагностики матеріальних об’єктів: розпізнання виробів та матеріалів. Діагностичні завдання та методика їх вирішення при проведенні криміналістичних досліджень. Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.
Професійна складова. Поняття, сутність, наукові основи теорії ідентифікації. Процедура криміналістичної ідентифікації. Види криміналістичної ідентифікації. Криміналістична діагностика. Види і форми криміналістичної діагностики. Діагностичне завдання та методика їх вирішення.
Тема 6. Види експертних досліджень
Зміст теми. Гносеологічні та методологічні основи експертного пізнання. Експертне дослідження як пізнавальна діяльність.
Поняття експертного дослідження та його види. Класифікаційне дослідження. Діагностичні дослідження. Ситуаційні дослідження.
Професійна складова. Експертне дослідження як різновид наукового впізнання об'єктивної дійсності. Види експертного дослідження.
Тема 7. Експертні задачі
Зміст теми. Задачі загальної теорії судової експертизи, поняття та види.
Задачі експертної практичної діяльності і їх класифікація.
Задачі експертних досліджень, як виробничого елемента експертної практичної діяльності.
Професійна складова. Поняття, види та класифікація задач. Задачі теорії судової експертизи. Задачі експертних досліджень.
Змістовий модуль 2. Правові, організаційні і методичні основи судової експертизи
Тема 8. Суб’єкти судово-експертної діяльності
Зміст теми. Поняття суб’єкта експертної діяльності. Види суб’єктів судово-експертної діяльності. Судовий експерт як головний суб’єкт, який здійснює безпосереднє організаційне і науково-методичне забезпечення та проведення судових експертиз. Процесуальне положення експерта, права та обов’язки. Компетенція і компетентність судового експерта. Експертна ініціатива. Обов’язки і права працівників експертних підрозділів.
Повноваження керівників експертних установ.
Взаємодія експерта і слідчого в процесі підготовки та проведення експертизи.
Професійна складова. Поняття і види судово-експертної діяльності. Процесуальне положення суб'єктів судово-експертної діяльності та їх компетенція.
Тема 9. Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
Зміст теми. Поняття та значення класифікації для науково-практичної діяльності. Принципи класифікації. Підстави класифікації. Класифікація судових експертиз: за місцем проведення; за послідовністю проведення; за обсягом дослідження; за чисельністю складу виконавців досліджень; за ступенем індивідуалізації об’єктів, що досліджуються; за змістом спеціальних знань. Багатомірні класифікаційні підстави. Класи експертиз. Роди експертиз. Види експертиз. Підвиди експертиз. Загальна схема судових експертиз. Системний аналіз криміналістичних експертиз. Закономірності та особливості виникнення нових видів експертних досліджень.
Професійна складова. Підстава класифікації судових експертиз. Класи, роди, види і підвиди судової експертизи. Система судових експертиз.
Тема 10. Державні спеціалізовані експертні установи
Зміст теми. Історія та розвиток експертних установ України. Поняття експертної установи. Правові та організаційні основи діяльності експертних установ. Система експертних установ України.
Експертні служби МВС України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Система, структура та організація роботи експертної служби МВС України.
Завдання, функції експертних підрозділів, основні принципи діяльності, види експертних досліджень, які проводяться в експертній службі МВС України.
Проведення експертиз в недержавних експертних установах.
Професійна складова. Поняття експертної установи. Система експертних установ України. Експертна служба МВС України. Завдання та функції судово-експертної служби.
Тема 11. Загальні положення методики експертних досліджень
Зміст теми. Поняття та значення методики експертних досліджень. Загальні положення та наукові засади методики експертних досліджень.
Функції експертних методик. Джерела та шляхи формування експертних досліджень.
Місце і роль методики у системі категорій загальної теорії та практики судової експертизи.
Види експертних методик. Загальна методика та її взаємозв’язок із теорією та методологією судової експертизи. Окрема методика різних видів судових експертиз. Спеціальна методика.
Поняття та взаємозв’язок “експертної технології”, “експертного алгоритму” та “експертної методики”.
Структура експертної методики та характеристика її елементів. Система, класифікація та характеристика методів експертних досліджень. Співвідношення методів науки криміналістики та методів експертних досліджень.
Проблема паспортизації та сертифікації експертних методик.
Узагальнення експертної практики як джерело розробки засобів, прийомів та методик експертних досліджень.
Професійна складова. Поняття і види експертної методики. Структура експертної методики. Паспортизація та сертифікація експертних методик. Державний реєстр експертних методик.
Тема 12. Експертні помилки
Зміст теми. Поняття, види експертних помилок. Способи виявлення експертних помилок. Експертні помилки і неправдивий висновок експерта.
Причини та шляхи усунення експертних помилок.
Професійна складова. Експертні недоліки і помилки. Способи виявлення та шляхи усунення експертних помилок.
Тема 13. Висновок експерта як документ, що відображає хід і підсумки дослідження речових доказів та його доказове значення
Зміст теми. Висновок експерта як джерело судового доказу. Висновок експерта як документ, що відображає хід та підсумки дослідження. Зміст та форма висновку експерта. Структура висновку експерта. Вступна частина. Описання об’єктів та їх ознак. Правила складання дослідницької частини. Описання процесу дослідження. Викладення підсумків дослідження. Наукове обґрунтування встановлених фактів. Формулювання висновків. Принципи формулювання висновків.
Ілюстративний матеріал висновку. Особливості структури висновку при проведені експертизи кількома експертами однієї спеціальності. Види висновків експертів.
Оцінка висновку експерта слідчим, судом та використання експертних даних у розкритті та розслідуванні злочинів.
Довідка спеціаліста. Її структура, правила складання.
Проблема використання у кримінальному судочинстві висновків альтернативної експертизи.
Контроль за виконанням експертиз. Рецензування висновків експертиз.
Професійна складова. Поняття, зміст та структура висновку експерта. Правила складання висновку експерта. Оформлення ілюстративного матеріалу висновку. Правила рецензування висновку експерта.
Тема 14. Інформаційне забезпечення судово-експертної діяльності
Зміст теми. Поняття “інформація” та “інформаційне забезпечення”. Види інформаційного забезпечення. Основні напрямки інформатизації судово-експертної діяльності.
Професійна складова. Поняття інформаційне забезпечення. Інформаційні ресурси судово-експертної діяльності. Напрямки інформатизації судово-експертної діяльності.
Тема 15. Експертна профілактика
Зміст теми. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики. Форми і стадії експертно-профілактичної діяльності.
Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням.
Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності.
Професійна складова. Поняття і завдання експертної профілактики. Способи фіксації і шляхи підвищення її ефективності.
Тема 16. Взаємодія експертних установ з правоохоронною системою
Зміст теми. Взаємодія експертних установ між собою.
Поняття, сутність та значення взаємодії експертних установ з правоохоронною системою.
Правові підстави взаємодії, координація діяльності експертними установами України. Форми координації.
Види взаємодії, загальна характеристика. Надання науково-технічної допомоги співробітникам правоохоронних органів. Проведення експертиз. Наукові консультації. Науково-методична робота. Розробка методичних рекомендацій і пропозицій.
Професійна складова. Взаємодія з експертними установами та правоохоронною системою. Форми координації та види взаємодії. Співпраця у науково-методичній діяльності.
3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
3.1. Основні законодавства та нормативно-правові акти.
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Україна. – 54 с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2 т. / , Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдаль та ін.; за заг. ред. ія, , . – Х.: Право, 2012.-768 с.
3. Про судову експертизу: Закон України зі змінами та доповненнями, внесеними законами України від 23.04.2003 № 662-IV і 09.09.2004 № 000- IV // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст.232; 2003. – № 27. – Ст.209; 2005. – № 1. – Ст.14.
4. Про метрологію та метрологічну діяльність: Закон України від 11.02.1998 № 000/98-ВР.
5. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1999 р. .
6. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10 лютого 1995 р. № 51/95-ВР.
7. Про внесення змін до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”. Закон України від 15.06.2004 № 000-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 37. – Ст.449.
8. Про акредитацію органів з оцінки відповідності: Закон України від 17.05.2001 № 000-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 31. – Ст. 170.
9. Про підтвердження відповідності: Закон України від 17.05.2001 р. № 000-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 32. – Ст. 169; 2005. – № 2. – Ст.33; 2006. – № 12. – Ст.101.
10. Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності: Закон України від 01.12.2005 № 000- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 12. – Ст.101; 2007. – № 35. – Ст.488.
11. Про стандартизацію: Закон України від 17.06.2001 № 000-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №31. – Ст.145; 2006. – №12. – Ст.101.
12. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 06 квітня 2011 р. № 000/2011.
13. Про утворення Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України: Постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 1998 р. № 617.
14. Про затвердження Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз: Постанова Кабінету Міністрів України від 02 липня 2008 р. № 595.
15. Порядок здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 № 59 // Уряд. кур’єр. Орієнтир. – 2007. Вип. 5. – 7 лют. – С.7-8.
16. Технічний регламент модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 № 000 // Уряд. кур’єр. Орієнтир. – 2003. Вип. 40. – 22 жовт. – С. 11 – 16.
17. ДСТУ ІSО/ІЕС 17025:2006 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій. – Чинний від 01.07.2007.
18. ДСТУ ISO 9000:2001 Система управління якістю. Основні положення та словник. – Чинний від 27.06.2001.
19. ДСТУ ISO 9001:2001 Система управління якістю. Вимоги. – Чинний від 27.06.2001.
20. ДСТУ ISO 9004:2001 Система управління якістю. Настанова щодо поліпшення діяльності. – Чинний від 27.06.2001.
21. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 1997 р. № 8.
22. Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ: Наказ МВС України від 09 серпня 2012р. № 000
23. Про затвердження Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України : Наказ МВС України від 30 жовтня 2012р. № 000.
24. Про затвердження Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС України та атестацію судових експертів Експертної служби МВС України: Наказ МВС України від 15 грудня 2011р. № 000.
25. Про внесення змін та доповнень до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998р. № 53/5: Наказ МВС України від 30 грудня 2004р. № 000/5.
26. Про затвердження Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз: Наказ Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 р. № 000/5.
27. Про затвердження Інструкції по особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах: Наказ Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003р. № 000/5.
28. Про новітні форми і методи роботи органів і підрозділів внутрішніх справ, створення бази даних («Банк ідей»): Наказ МВС України від 04 листопада 2004 р. № 000.
29. Про затвердження Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертних: Наказ Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 р. № 1666/5.
30. Про затвердження Положення про Координаційну раду з питань запровадження та забезпечення функціонування системи управління якістю у МВС та її складу: Наказ МВС України від 05 травня 2008 р. № 000.
3.2. Основна література
31. Салтевський іналістика (у сучасному викладі): Підручник / . – К.: Кондор, 2005. – 588 с., 32 іл.
32. Ищенко обеспечение практики борьбы с преступностью: Учебное пособие / , . – К.: Издательство Национальной академии внутренних дел Украины – 1997. – 136 с.
33. Ищенко обеспечение методики расследования отдельных видов преступлений: Учебно-справочное пособие / , – Одесса: НИРИО ОИВД, 1999. – 112 с.
34. Іщенко ічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія / За редакцією І. П. Красюка / А. В. Іщенко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України. – 2003. – 359 с.
35. Кузьмічов іналістика: Навчальний посібник / За загальною редакцією та Є. М. Мойсеєва / ічов, Г. І. Прокопенко. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
36. Романюк і теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Монографія / – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 196 с.
37. Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
38. Лисиченко данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике: Учебное пособие / . – К., 1979. – 88 с.
39. Інформаційні технології в експертній практиці: Навчально-практичний посібник / . – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 152 с.
40. Смирнова экспертиза на рубеже ХХІ века. Состояние, развитие, проблемы: Монография / . – 2-е издание, переработанное и дополненное. – СПб.: Питер, 2004. – 875 с.
41. Експертизи в судовій практиці: Навчальний посібник / , В. Є. Бергер, та ін. - К.: Либідь, 1993. – 197 с.
42.Зіміна ія систем управління якістю, згідно стандартів серії ISO 9000:2000 (у схемах): Нав. – практ. посіб/ Г. К. Зіміна – К.: Школа Адм. Упр. Зіміної, 2003. – 256с.
43. Системні методи у розв’язанні конфліктних ситуацій / М. Хойнацький // Вісн. Кн. Палати. – 1998. – № 1. – С. 24-26.
44. Кононенко ые процессуальные особенности производства судебных экспертиз в экспертном учреждении / // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1976. – Вып. 12. – С. 31-40.
45. Матийченко критериев и показателей при проведении анализа эффективности судебно-экспертной деятельности в научных исследованиях и в практике экспертных учреждений / // Организационно-правовые проблемы судебной экспертизы: Сб. науч. тр. – М., 1982. – С. 25-30.
46. О качестве заключений судебных экспертиз и их доказательном значении / // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1979. – Вып. 19. – С. 33-36.
47. Свобода качества работы эксперта и его показатели / // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 2 : зб. нат. міжнарод. наук. – практ. конф., 19-20 червня 2002 р. – Х.: Право, 2002. – С. 94-97.
48. Якість експертного висновку як складова частина допустимості доказу / // Криміналістика ХХІ століття: Тези доповідей міжнарод. наук. – практ. конф., 25-26 листопада 2010 р. – Х.: Право. – С. 674-676.
49. Гриценко стан і перспективи акредитації підрозділів експертної служби МВС України відповідно до вимог ISO/IEC 17025 / // Криміналістичний вісник: Наук. – проект. зб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – №2(6). – С. 5-8.
50. Якість продукції та сертифікації / // Криміналістичний вісник: Наук. – практ. зб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008 – №1(9). – С. 24-32.
51. Єлагін О. І. Типові недоліки та характерні невідповідності, виявлені під час підготовки лабораторій до акредитації / О. І.Єлагін // Криміналістичний вісник: Наук. – практ. зб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – №1(9). – С. 162-170.
52. Салухіна Н. Г., Язвінська О. М., І. Захист прав споживачів / іна, інська, О. І. Баштанова — К.: МАУП, 2007. — 380 с.
3.3. Додаткова література
53. Белкин энциклопедия / . - М.: Издательство БЕК, 1997. – 342 с.
54. Вашкевич основных терминов судебно-технической экспертизы документов: Учебное пособие / , . – Минск, 2003. – 103 с.
55. Руководство для следователей / [и др.]; под. ред.: , . – М., 1997. – 732 с.
56. Справочная книга криминалиста / [и др.]; Генер. прокуратура Рос. Федерации, Науч.-исслед. ин-т проблем укрепления законности и правопорядка; отв. ред. . – М., 2000. – 712 с.
57. Судебно-медицинская экспертиза: Справ. для юристов / [и др.]. – М., 19с.
58. Филькова эксперта-криминалиста / . – М., 2001. – 459 с.
59. Образцы заключений экспертов: Практ. пособие / под ред. . – М., 2005. – С.18 – 19.
60. Карандєєв К. Сертифікація внутрішніх аудиторів – інструмент ефективного функціонування системи управління якістю / М. Мураховський, О. Глухова, К. Карандєєва // Довід. Кадровика. – 2006. – 2006. – № 2. – С. 81 – 85.
3.4. Internet-джерела
61. Сервіс пошуку книг Googl http://books.com
62. Національна бібліотека України ім. Вернедського
http://www. nbuv. /
63. Каталог юридичних ресурсів http://www.ageyev.org/libweb/
64. Libweb-Library servers via www http://lists. webjunction. org/libweb/
65. Офіційний сайт Президента України http://www.president.gov.ua/
66. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України http://www.kmu.gov.ua
67. Офіційний сайт Національного банку України http://www.bank.gov.ua/
68. Офіційний сайт Міністерства Юстиції України
http://www. minjust. /
69. Судова влада в Україні http://court.gov.ua/
70. Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www. reyestr. court. /
71. Сайт Верховної Ради України http://portal.rada.gov.ua/
72. Сайт про мережу та засіб зв’язку між членами ENFSI http:/www. enfs/.
4. ФОРМА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ
Форма підсумкового контролю успішності навчання - екзамен, який проводиться після вивчення всієї дисципліни в період екзаменаційної сесії.
5. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ
Поточний контроль успішності та якості підготовки слухачів у формі запитань та відповідей й обговорення підготовлених доповідей (рефератів) проводиться на семінарських та практичних заняттях для отримання необхідної інформації про виконання ними графіка навчального процесу, оцінки якості навчального матеріалу, ступеню досягнень поставленої мети, вивчення і стимулювання самостійної роботи слухачів. Гранична форма контролю – тестування, підсумкова – екзамен, який проводиться після вивчення всієї дисципліни в період екзаменаційної сесії.
