Інформаційний бюллетень (стр. 4 )

Розмір мінімальної пенсії в 2011 році збільшиться майже на 13%.

Подолання економічного спаду та забезпечення зростання національної економіки

Подолано економічний спад 2009 року, коли економіка обвалилась майже на 15%. За підсумками 2010 року економічне зростання в Україні становило понад 4 %. У 2011 році подальше зростання в економіці становитиме не менше 4,5 %.

Приріст виробництва в машинобудуванні в 2010 році становить 61%, у металургії – 9,8%, хімічній галузі – 20,1%.

Реалізовано комплекс завдань з підготовки ЄВРО – 2012. Всі роботи на об’єктах Євро ведуться згідно із затвердженим планом. Урядом забезпечується стабільне фінансування об’єктів ЄВРО – 2012. Істотно скорочено відставання від графіку будівництва стадіону у м. Львові, яке на кінець 2009 року складало близько 1 року, на кінець 2010 року – не перевищувало 2 місяців, практично надолужено графік робіт з підготовки НСК “Олімпійський” у м. Київ.

Уведені в дію новий термінал міжнародного аеропорту м. Харкова та термінал “F” міжнародного аеропорту “Бориспіль”, будуються нові автомобільні дороги. В 2010 році відкрито рух після будівництва, реконструкції та ремонту майже на тисячі км доріг, що в 10 разів більше, ніж за весь 2009 рік. Побудовано 7 транспортних розв’язок, 48 мостів та шляхопроводів.

У рамках проведення економічних реформ розпочато заходи з активізації інноваційних процесів, повноцінного використання потенціалу науки в процесі технологічної модернізації економіки. Зокрема, були внесені зміни до Законів України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” (визначено правові та організаційні засади цілісної системи формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні) та “Про інноваційну діяльність” (з метою підвищення ефективності інноваційної діяльності збільшено строки дії свідоцтв про державну реєстрацію інноваційного проекту).

Перший рік президентства В. Януковича характеризувався активною роботою з просування на зовнішніх товарних ринках української експортної продукції з урахуванням захисту інтересів національних товаровиробників. Завдяки цьому обсяги українського експорту товарів за підсумками 11 місяців 2010 року зросли майже на 30 %.

Проводилася робота щодо скасування обмежувальних та захисних заходів стосовно українського експорту. Зокрема, Росією скасовані обмежувальні заходи до української продукції на суму понад 100 млн дол. США та лібералізовані умови доступу на російський ринок українських товарів на суму понад 360 млн дол. США.

Знаковим стало те, що важливим елементом практично кожного закордонного візиту Глави держави, а також переважної частини візитів в Україну глав іноземних держав були спільні бізнес-форуми, в ході яких відбувалося широке ознайомлення іноземного бізнесу з потенційними можливостями української промисловості, аграрного, інноваційно-технологічного сектору економіки України.

Стабільний курс гривні. Успішний бізнес

Протягом 2010 року курс гривні залишався стабільним, відбулося зміцнення національної валюти (+0,3%). Завдяки поверненню довіри до національної валюти та банківської системи депозити населення в національній валюті зросли на 42 % (до 140 млрд гривень).

На законодавчому рівні створено передумови для скорочення кількості контролюючих органів, спрощення процедур отримання дозволів.

За 2010 рік Україна піднялася у рейтингу ведення бізнесу Doing business на дві позиції.

Прийнятим Податковим кодексом встановлено нульову ставку податку на прибуток для малих підприємств. Ставка податку на прибуток поступово зменшиться до 16 %.

За дорученням Президента України Уряд затвердив План заходів щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств, одним із пунктів якого є підготовка та затвердження змін до законодавчих актів та нормативних документів, спрямованих на протидію рейдерству, в яких передбачатиметься:

забезпечення збереження суб’єктами управління об’єктами державної власності цілісних майнових комплексів державних підприємств під час їх відчуження;

доповнення Господарсько-процесуального кодексу окремою главою щодо спеціальних процедур розгляду господарськими судами корпоративних спорів;

механізм недопущення прийняття посадовими особами органів управління господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, рішень про відчуження майнових комплексів та акцій товариств;

визнання в разі неможливості скликання та проведення щорічних загальних зборів правомочними повторних загальних зборів акціонерних товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, якщо для участі в них зареєструвалися акціонери, які в сукупності є власниками більш як 50 відсотків акцій товариства;

ведення обліку акцій акціонерних товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, визначеним Кабінетом Міністрів України державним банком, який має ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відродження села. Доступні та якісні продукти харчування

Незважаючи на важкі погодні умови, у 2010 році зібрано більше 39 млн тонн зерна.

Президент України наполягає на відродженні традиційних галузей сільського господарства, зокрема такої, як тваринництво. Запроваджено ефективні схеми їх фінансування та державної підтримки.

Тільки на доплати на 1 корову та будівництво молочних ферм в 2011 році буде спрямовано понад 2 млрд гривень. На бюджетне фінансування агропромислового комплексу передбачені видатки в обсязі 14,2 млрд гривень, що на 3,6 млрд гривень більше, ніж у 2010 році.

Розвивається соціальна інфраструктура села – відремонтовано 800 км водопровідно-каналізаційних мереж, газифіковано понад 5 тис. садиб.

Знижуються темпи зростання споживчих цін. Уперше з 2003 року інфляція вимірюється однозначним числом (9,1%).

У Програмі економічних реформ на 2010–2014 роки передбачаються заходи, спрямовані на пріоритетний розвиток сімейної медицини, зокрема на первинному рівні медико-санітарної допомоги. Особливу значущість має розвиток сімейної медицини на селі.

Розпочата реформа медичної галузі передбачає реорганізацію закладів охорони здоров’я з метою максимального наближення медичної допомоги до кожного пацієнта, незалежно від місця проживання. Інвентаризація медичних закладів спрямована на визначення й формування в найближчі роки госпітальних округів з метою концентрації спеціалізованої медичної допомоги з урахуванням специфіки регіону, типу місцевості тощо.

У 2010 році введено в експлуатацію 13 окремих будівель загальноосвітніх навчальних закладів на 3,7 тис. учнівських місць.

Президент України підписав базовий Закон України “Про культуру”, в якому визначені основні принципи й пріоритети культурної політики держави.

Серед них – захист державою базової мережі закладів культури, поліпшення правових відносин у культурній сфері, суттєве забезпечення соціального захисту працівників культури, в тому числі на селі (всі працівники матимуть надбавку за вислугу років, будуть переведені на повний робочий день, отримуватимуть матеріальну допомогу на оздоровлення тощо), встановлення обмежень щодо приватизації закладів культури.

Відновлено діяльність музею Тараса Шевченка в Шевченківському національному заповіднику в м. Каневі – завершені ремонтно-реставраційні роботи, відкрито нову експозицію, впорядковано територію, відкрито річковий приплав.

Міжнародне визнання та повага

Україну почали сприймати на міжнародній арені як прогнозованого, надійного партнера, який виконує прийняті на себе зобов’язання. У дусі добросусідства та взаємовигідного економічного партнерства налагоджено стосунки з Російською Федерацією, розвиваються відносини з країнами СНД.

Розпочався ефективний діалог із Сполученими Штатами Америки, готується укладання поглибленої угоди про вільну торгівлю з ЄС, активізовано діалог з країнами, що входять до двадцятки найрозвинутіших країн світу.

Налагоджено ефективну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями – Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та іншими.

Підвищені кредитні рейтинги України міжнародними рейтинговими агентствами.

За ініціативою Президента України 1 липня 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”.

У цьому Законі на законодавчому рівні закріплено статус України як європейської позаблокової держави, що здійснює відкриту зовнішню політику і прагне співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних структур. Також дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, законодавчо визначені основними засадами зовнішньої політики України.

Дружні відносини з Російською Федерацією. Вдалося якісно перебудувати українсько-російські відносини та вивести їх на новий рівень – рівень реального стратегічного партнерства. Це вдалося зробити завдяки:

встановленню постійного діалогу між Україною та Росією на найвищому рівні;

відновленню роботи ключового органу двосторонньої співпраці – Українсько-Російської міждержавної комісії;

активізуванню торговельно-економічного співробітництва.

Дружні відносини з країнами СНД. З березня 2010 року значно активізувалась діяльність України у рамках СНД. Україна брала участь у всіх засіданнях керівних органів СНД на максимально високому рівні.

Основні результати:

підписано 120 багатосторонніх документів;

приєднання до Правил процедури вищих органів СНД та Положення про Національного координатора;

поновлення участі України у місії спостерігачів від СНД на виборах і референдумах;

приєднання до окремих органів галузевого співробітництва.

Поглиблено стратегічне партнерство зі США. У квітні 2010 року у рамках Саміту з питань ядерної безпеки у Вашингтоні відбулися переговори Віктора Януковича з Президентом США Бараком Обамою. За результатами переговорів прийнято Спільну заяву Президентів України та США, яка підтверджує стратегічний характер українсько-американського партнерства та готовність до подальшої розбудови двосторонніх відносин на основі Хартії про стратегічне партнерство. У Заяві йдеться також про підтримку з боку США курсу України на системні реформи. Американська сторона в черговий раз підтвердила чинність гарантій безпеки, наданих Україні в рамках Будапештського меморандуму.

У 2010 році також було значно активізовано роботу українсько-американської Комісії стратегічного партнерства та розширено тематику її роботи, збільшено кількість галузевих робочих груп, які наразі охоплюють напрями нерозповсюдження і експортного контролю, оборони, торгівлі і інвестицій, консульських питань, науки і технологій, ядерної енергетики, політичного діалогу і верховенства права.

Закон України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України” вперше на законодавчому рівні закріпив стратегічну мету нашої держави – європейську інтеграцію. Відтепер на європейську перспективу спрямована робота не тільки дипломатичної служби, а й усього державного апарату.

Чотирнадцятий Саміт Україна – ЄС, який пройшов 22 листопада 2010 року у м. Брюссель, став найбільш конструктивним та змістовним за останні роки, оскільки сприяв досягненню таких результатів: надано імпульс переговорному процесу щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; схвалено План дій щодо лібералізації візового режиму для короткострокових поїздок громадян України до ЄС; підписано Протокол до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС про участь України в програмах ЄС; забезпечено подальше поглиблення секторальної інтеграції України до ЄС, у тому числі в енергетичній сфері, у контексті приєднання України до договору про Енергетичне співтовариство.

За підсумками візиту Президента України до ФРН започатковано якісно новий рівень діалогу в українсько-німецьких відносинах, побудованого на засадах взаємної довіри та поваги.

Візит Глави держави до Франції сприяв подоланню паузи в українсько-французькому політичному діалозі на найвищому рівні та надав йому нових потужних імпульсів та прагматичної спрямованості.

Створено сприятливий політичний фон для поглиблення українсько-французької співпраці у торговельно-економічній та інвестиційній сферах. Започатковано реалізацію стратегічно важливих проектів у космічній і транспортній галузях.

Значного імпульсу активізації відносин між Україною та КНР у всіх сферах надав державний візит Президента України до КНР та офіційний візит до Спеціального адміністративного району КНР (САР) Сянган (Гонконг) (1–5 вересня).

У Спільній заяві, підписаній Главами двох держав за результатами візиту, проголошено започаткування і розвиток відносин стратегічного партнерства, а також досягнуто домовленості з керівництвом КНР щодо активізації взаємодії у перспективних галузях економіки, торгівлі та інвестиційній сфері.

У ході візиту підписані та реалізуються 26 двосторонніх документів, у тому числі Основні напрями українсько-китайських відносин (Дорожня карта) на 2010–2012 роки.

Офіційний візит Президента України до Японії заклав якісно новий фундамент для подальшого розвитку та інтенсифікації політичного діалогу на найвищому рівні, сприяв розширенню науково-технічного, культурно-гуманітарного та торговельно-економічного співробітництва, надав вагомого поштовху активізації інвестиційної складової та інших аспектів українсько-японських взаємин на близьку і довгострокову перспективи.

Україна і Японія вийшли на рівень глобального партнерства, що закріплено в основному політичному документі – Спільній заяві, підписаній Главою Української держави та Прем’єр-міністром Японії за результатами українсько-японського саміту.

У ході державного візиту Президента до Республіки Польщі було визначено перспективи подальшого розвитку стратегічних стосунків двох країн, здійснено координацію дій у ході підготовки до Євро–2012, опрацьовано низку питань щодо європейської інтеграції України.

Захист прав громадян України за кордоном:

1) захист прав українських громадян на свободу пересування забезпечується завдяки активному контролю з боку української сторони за належним виконанням нашими європейськими партнерами Угоди про спрощення оформлення віз громадянам України. У 2010 р. спостерігалося загальне поліпшення ситуації у цій сфері. Майже вдвічі зменшилася кількість скарг наших співвітчизників на візові послуги, що надавалися дипломатичними установами країн-членів ЄС в Україні, мінімальною була кількість відмов;

2) підписані або набрали чинності двосторонні угоди про взаємні безвізові поїздки з Бразилією, Гонконгом (КНР), Ізраїлем, Казахстаном, Чорногорією; про взаємні поїздки з Македонією; про скасування зборів за оформлення довготермінових віз з Литвою та Словаччиною. Підготовлені до підписання угоди у візовій сфері з Боснією і Герцеговиною, Єгиптом, Тунісом;

3) досягнуто домовленості про тимчасове призупинення в односторонньому порядку візового режиму для громадян України на період літнього туристичного сезону Хорватією, Албанією та Македонією (з 1 квітня до 31 жовтня, з 30 травня до 31 жовтня та з 5 серпня до 15 жовтня відповідно);

4) підписана угода у сфері соціального забезпечення з Естонією, готуються до підписання відповідні документи з Польщею та ФРН. 31 жовтня 2010 року набрала чинності двостороння Угода між Україною та Іспанією про взаємне визнання та обмін національних посвідчень водія. Ведуться переговори щодо укладення двосторонніх угод у сфері працевлаштування, соціального захисту та пенсійного забезпечення з такими країнами, як Аргентина, Білорусь, Бразилія, Греція, Іспанія, Італія, Румунія;

5) у 2010 році були звільнені з піратського полону 20 українських моряків – членів екіпажів 7 суден; 5 громадян України, захоплені бандитськими угрупованнями в Демократичній Республіці Конго та Камеруні, вирішено питання репатріації 200 українських моряків – членів екіпажу круїзного лайнера “Дельфін”, заарештованого в італійському порту Венеція через банкрутство німецької компанії-оператора; 229 українським громадянам було повернуто недоотриману заробітну плату на загальну суму близько 1 млн дол. США.

Сильне самоврядування – вирішення повсякденних проблем

Прийнято новий Бюджетний кодекс, який передбачає суттєве зміцнення місцевих бюджетів та самостійність місцевих органів влади. На місцях буде більше можливостей розпоряджатися отриманими коштами. З боку державного бюджету надаватимуться додаткові кошти для фінансування соціальних програм.

Президентом України утворено Раду регіонів як консультативно-дорадчий орган при Президентові України, на яку, зокрема, покладено проведення консультацій щодо здійснення реформи місцевого самоврядування, вдосконалення механізму публічного адміністрування, підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства України з питань місцевого самоврядування, територіальної організації влади.

Встановлено чітке розмежування повноважень між державним та місцевими бюджетами на засадах збалансування загальнодержавних та регіональних інтересів. Запроваджено перехід до складання та виконання місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом, середньострокового планування.

Боротьба з корупцією. Справедливе правосуддя

Протидія корупції є одним із пріоритетних напрямів державної політики. З перших днів обрання на посаду Главою держави здійснено низку послідовних кроків, спрямованих на скорочення обсягів корупції в державі.

З метою кардинального поліпшення ситуації у сфері боротьби з корупцією в Україні, забезпечення узгодженості дій правоохоронних органів у цій сфері, здійснення реальних кроків для повернення довіри громадян до влади, суттєвого поліпшення інвестиційного клімату, зміцнення партнерських відносин із міжнародним співтовариством, неухильного дотримання конституційних прав і свобод людини в інтересах утвердження законності і правопорядку 26 лютого 2010 року видано Указ Президента України № 000 про утворення Національного антикорупційного комітету.

Прийнято низку законів у сфері боротьби з корупцією, зокрема, у сфері державних закупівель (визнаний міжнародними експертами), Податковий кодекс, спрямований на усунення схем ухилення від оподаткування.

Разом з тим Президент України в порядку законодавчої ініціативи вніс до Верховної Ради України законопроект “Про засади запобігання і протидії корупції в Україні”, яким пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, зокрема:

впровадити адміністративну відповідальність за адміністративні корупційні правопорушення;

посилити відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, зокрема, ввести кримінальну відповідальність за злочини, вчинені службовими особами, які працюють в юридичних особах приватного права, що фінансуються за рахунок державного, місцевого бюджетів.

Прийняття в цілому Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції в Україні” сприятиме вдосконаленню законодавства України у сфері запобігання та протидії корупції, а також належному правовому врегулюванню цих питань відповідно до міжнародних стандартів.

Проведено судову реформу, результатом якої стало прийняття Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, який заклав надійний фундамент для подальших позитивних змін у судовій системі.

Перше. Зміна процесуальних законів. Відбулося істотне скорочення термінів та спрощення розгляду справ у судах у порядку цивільного, адміністративного і господарського процесу з метою надання громадянам можливості більш оперативного захисту порушених прав. Черги з тисяч нерозглянутих роками судових справ лишилися у минулому, поступово суди скорочують кількість проваджень, вирішуючи нагальні питання порушень прав громадян. Крім того, це сприяє суттєвій економії бюджетних коштів.

Друге. Зменшення ролі голів судів, що призведе до зростання авторитету і незалежності судді. Поступово у всіх видах судочинства вводиться автоматизована система розподілу судових справ між суддями, що вже сьогодні дозволяє уникати численних зловживань на етапі надходження позовів. Зменшено роль голів судів у питаннях кар’єрного просування суддів, що також сприяє зміцненню незалежності судді.

Третє. Посилення ролі суддівського самоврядування в системі судоустрою та підвищення значимості і незалежності органів, що відіграють основну роль у питаннях суддівської кар’єри та відповідальності – Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У сучасних умовах цей крок є надзвичайно важливим. Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України діють як злагоджений механізм, в якому відсутні внутрішні конфлікти. Ці органи ефективно реалізовують єдину державну політику, спрямовану на очищення лав судових органів від осіб, що зганьбили високе звання судді, а також направлену на формування високопрофесійного суддівського корпусу.

Четверте. Фінансова незалежність судів буде забезпечена виділенням кожному суду коштів безпосередньо законом про державний бюджет. Крім того, Державна судова адміністрація, на яку покладено представництво судів у відносинах з органами виконавчої та законодавчої влади у питаннях фінансування та матеріально-технічного забезпечення судів виводиться із системи органів виконавчої влади і підпорядковується органам суддівського самоврядування.

П’яте. Заборона нагородження суддів за здійснення правосуддя, яке часто використовувалося як подяка за рішення в конкретних справах.

Крім того, відповідно до нового Закону удосконалюється процедура притягнення суддів до відповідальності, в тому числі кримінальної, саме: вдосконалюється та оптимізується процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Закон наділяє правом на звернення зі скаргою (заявою) на поведінку судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність, кожного, кому відомі такі факти. Отже, створюються можливості для кожного громадянина захистити себе від протиправних дій судді.

Законом посилюється кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення та розширюється коло осіб, які можуть притягатися до такої відповідальності. Також посилюється адміністративна відповідальність за неповагу до суду.

Законом запроваджується спрощений порядок надання згоди на затримання чи арешт судді, обраного безстроково.

Зміцнення демократії. Удосконалення виборчої системи

Президент України робить все можливе для зміцнення засад парламентаризму і демократії.

Своїм рішенням Глава держави затвердив Положення про Комісію зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права.

До основних завдань названої Комісії, зокрема, належать:

підготовка пропозицій щодо заходів для завершення виконання Україною зобов’язань, що випливають з її членства в Раді Європи, сприяння налагодженню тісної співпраці з Європейською Комісією “За демократію через право” (Венеціанська Комісія);

підготовка пропозицій щодо досягнення відповідності положень Конституції України європейським стандартам і цінностям на основі рекомендацій Венеціанської Комісії;

аналіз нормативно-правових актів та моніторинг ефективності реалізації таких актів для приведення їх у відповідність із європейськими нормами і стандартами.

Дієвим механізмом розвитку парламентаризму і демократії в Україні є здійснення конституційної реформи.

Ведеться робота зі створення моделі Конституційної асамблеї як ефективного дорадчого механізму, що сприятиме узгодженню позицій фахівців з конституційного права, політичних експертів, політиків, громадськості.

Невід’ємним атрибутом розвиненої демократії є прозора та чесна система виборів. З цією метою Главою держави, а також задля забезпечення додержання гарантованих Конституцією України прав та приведення законодавства про вибори у відповідність із загальновизнаними міжнародними демократичними стандартами та прискорення його кодифікації, утворено Робочу групу з питань удосконалення законодавства про вибори.

Робоча група має підготувати і подати до 1 травня 2011 року законодавчі пропозиції щодо комплексного та системного вдосконалення регулювання питань проведення виборів в Україні.

До складу робочої групи увійшли найкращі фахівці виборчого законодавства України, незалежно від їх політичної приналежності, та міжнародні експерти провідних світових організацій в галузі проведення виборів.

Сучасна армія і безпека країни

Завдяки вжитим Президентом України заходам на кінець 2010 року чисельність військовослужбовців за контрактом у Збройних Силах України зросла до 48 678 осіб (49,9 % від штатної чисельності).

Керівництвом держави було прийнято рішення стосовно перенесення термінів повного переходу Збройних Сил України на комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, до кінця 2015 року.

Завершується розробка проектів Концепції подальшого реформування Збройних Сил України до 2015 року, Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на 2011–2015 роки, Державної програми розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на 2011 – 2015 роки.

Прийнято рішення РНБО України “Про першочергові заходи із забезпечення належної діяльності Збройних Сил України, недопущення зниження їх бойової готовності та боєздатності”, а також рішення РНБО України “Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011 році”, введеного в дію Указом Президента України від 10.12.2010 № 000, яким заплановано впровадження комплексу заходів щодо формування довгострокової стратегії розвитку сфери національної безпеки і оборони держави.

У Збройних Силах України протягом 2010 року із 1,6 тис. сімей молодих військовослужбовців близько 200 сімей забезпечено службовими квартирами та житлом у переобладнаних будівлях.

Президентом України визначені головні напрями внутрішньополітичної стабільності та нормалізації геополітичної ситуації навколо України, започатковано створення системи стратегічного програмно-цільового управління Воєнною організацією держави та системне зміцнення кадрового потенціалу суб’єктів секторів безпеки, військового управління і управління оборонно-промисловим комплексом та діяльності правоохоронних органів України.

Виходячи з викликів та загроз національній безпеці України розроблено комплекс заходів та підготовлено проекти документів щодо:

запровадження дієвої системи президентського контролю за виконанням прийнятих Главою держави рішень з питань формування і реалізації державної політики національної безпеки і оборони України;

забезпечення цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

запобігання та протидії корупції, організованій злочинності, контрабанді, нелегальній міграції та незаконному обігу наркотичних засобів;

удосконалення державного управління оборонно-промисловим комплексом України, забезпечення його структурної перебудови, ефективного функціонування та розвитку;

забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

2. Україна - НАТО: особливе партнерство

НАТО без «погонів»

На сучасному етапі НАТО приділяє значну увагу розвитку програм співробітництва в гуманітарній, науково-технічній, економічній сферах, у галузі організації повітряного простору та безпечного управління повітряним рухом.

Співробітництво України з НАТО в невійськовій сфері розпочалось з 1991 року одразу після розпаду СРСР та набуття нашою державою незалежності. В ті часи Україна вступила до Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС), згодом перейменованої в Раду Євроатлантичного партнерства (РЄАП). Кілька років потому, в 1994 році, Україна першою з держав СНД приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру» – масштабної ініціативи з практичної співпраці між НАТО та партнерами у різних галузях безпеки. З 1997 року, коли була підписана Хартія про особливе партнерство Україна-НАТО і двостороння співпраця було переведена на інституційну основу, невійськове співробітництво стало одним з провідних напрямків відносин нашої держави з Альянсом. Згідно з Хартією про особливе партнерство та Планом дій від 2002 року Україна співпрацює з НАТО, зокрема, в напрямках науки і техніки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, управління повітряним рухом. Відповідна робота координується спільними Робочими групами, створеними в рамках широкомасштабної Комісії Україна-НАТО, яка здійснює загальне керівництво двостороннім співробітництвом, а також реалізується у форматі участі України в роботі відповідних органів НАТО.

Засади розвитку співробітництва України з НАТО

Основоположними документами у відносинах України з НАТО є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору від 9 липня 1997 р. і Декларація про її доповнення від 21 серпня 2009 р.

Співпраця в практичних сферах регулюється 30 угодами.

Основним механізмом двостороннього діалогу є Комісія Україна - НАТО (КУН), створена в 1997 р. відповідно до положень Хартії про особливе партнерство.

Для розвитку практичного співробітництва в рамках КУН створено 5 спільних робочих груп України з НАТО з питань:

· воєнної реформи (під її егідою здійснюються додаткові окремі консультації експертів з питань реформування сектору безпеки та розвідки України, а також з питань співробітництва України з НАТО в сфері кібернетичного захисту);

· оборонно-технічного співробітництва;

· економічної безпеки;

· планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру;

· науки і захисту довкілля.

Важливим інструментом здійснення реформ в Україні за сприяння Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна - НАТО (РНП), які були запроваджені за рішенням Північноатлантичної Ради НАТО на рівні міністрів закордонних справ у грудні 2008 р.

У рамках міжпарламентського діалогу постійна делегація ВРУ бере участь у заходах Парламентської Асамблеї НАТО, функціонує Міжпарламентська рада Україна - НАТО.

Співробітництво України з НАТО у сферах науки та довкілля

Україна приділяє велику увагу питанням поглиблення міжнародного співробітництва у галузі науки і технологій, зокрема, розвитку відповідної співпраці з членами та партнерами Альянсу, яка розпочалася ще в 1991 році. Наша держава бере активну участь у Науковій програмі НАТО та її підпрограмах, використовуючи для цього всілякі механізми, як традиційні, так і більш сучасні - проведення спільних досліджень. Підписання Хартії про особливе партнерство створило умови для просування національних інтересів у галузі науки і технологій. Україна посідає одне з провідних місць у переліку країн-партнерів в рамках Наукової програми НАТО. За минулі роки в ній взяли участь близько 400 вчених з Національної Академії наук та вищих навчальних закладів нашої держави, реалізовано близько 20-ти проектів за програмами «Наука заради миру» та «Безпека через науку». Зараз науково-технологічне співробітництво України з НАТО розвивається за наступними напрямками: біотехнології, нові комп'ютерні технології, нові технологічні розробки та матеріали, нові технології в енергетиці і промисловості, дослідження у галузі охорони навколишнього середовища тощо.

Україні запропоновано залучитися до ряду проектів та дослідницьких програм НАТО з проблем тероризму, повені, наслідків Чорнобильської катастрофи, а також у галузі захисту інтелектуальної власності. Україна все більше орієнтується на збільшення кількості спільних з НАТО науково-технологічних проектів.

Сьогодні робота триває у форматі Спільної робочої групи, яка проходить щорічно у Брюсселі та Києві, на рівні національних координаторів. Зокрема, у рамках минулорічного березневого засідання, сторони констатували позитивну динаміку співробітництва між Україною та Альянсом у започаткуванні та реалізації проектів у сферах невійськового співробітництва. Як підкреслювалося, за останні 5 років Україна отримала близько 200 грантів на проведення наукових досліджень у рамках програми «Наука заради миру», серед яких, 50 грантів на наукові розробки, 90 – дослідження у галузі прикладних наук, 6 – інформаційно-технологічні напрацювання для розвитку та підтримки інтернет-інфраструктури у вищих навчальних закладах України. При цьому, близько 400 українських вчених було залучено до координації проектів «Безпека через науку», починаючи з 2002 року.

Питання захисту навколишнього середовища (екологічна безпека) є віднині одним із ключових напрямків діяльності Альянсу у контексті ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф, подолання негативних наслідків військово-господарської діяльності у місцях розташування колишніх військових баз (аеродромів, пускових ракетних установок тощо), у т. ч. утилізації застарілих боєприпасів, ракетного палива, знищення пестицидів та інших хімічних речовин, протидії екологічному тероризму.

У контексті співробітництва країн-членів Альянсу з Україною перспективними напрямками могли б стати такі проекти, що спрямовані на очищення та відновлення радіаційно заражених ґрунтів Чорнобильської зони та хімічно забруднених колишніх військових об’єктів (меланж, масло та хімікати). Заохочуються проекти з проблематики водних ресурсів та побудови водоочисних споруд, які визначені пріоритетними в Україні.

Співробітництво України з НАТО в реформуванні сектору безпеки і оборони, військовій та військово-технічній сферах

У квітні 2010 р. була проведена українсько-датська операція «Північний сокіл-2010», в ході якої літак ВПС ЗСУ здійснив перевезення пального з авіабази ВПС США «Туле» на датську полярну станцію «Північ» на о. Гренландія.

В квітні 2010 р. представники Сухопутних військ ЗСУ взяли участь у міжнародному сертифікаційному навчанні Сил реагування НАТО «Золота маска - 2010» на території ФРН.

Виконується програма з утилізації надлишкових запасів боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітно-ракетних комплексів в Україні, а також програми НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас, у т. ч. внаслідок реформування ЗСУ.

У травні 2010 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил Турецької Республіки та Штабом Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі стосовно обміну даними про повітряну обстановку.