Вплив осушення та сільськогосподарського використання на трансформацію торфових ґрунтів полісся (стр. 3 )

Просапна сівозміна	11	28	4,0	35	2,50	38	1,81	44	1,57	51	1,34	52	1,26
12	31	4,43	43	3,07	53	2,52	62	2,21	71	1,87	73	1,78
13	45	6,42	53	3,78	59	2,80	65	2,32	73	1,92	71	1,73
14	45	6,42	57	4,07	62	2,95	66	2,36	71	1,87	72	1,75
15	38	5,43	41	2,93	44	2,09	48	1,71	55	1,45	56	1,36
	Середня глибина	38	5,43	46	3,28	51	2,43	57	2,04	64	1,68	65	1,58

Таблиця 3

Втрати органічної речовин торфу в залежності від

строку і способів с.-г. використання осушеного торфовища на

Камінь-Каширському стаціонарі (Цирська о/с)

Агрофон	Тривалість використан­ня, років	Зміна глибини торфовища, см	Параметри спрацювання органічної речовини торфу, тонн
за весь період	в середньому за рік
Пласт багаторічних трав	41	46	110,4	2,7
Лучно-польова сівозміна	41	55	137,5	3,35
Польова сівозміна	41	65	175,5	4,28

Примітка: Для розрахунків була взята середня об'ємна маса: по пласту багаторічних трав - 0,24 г/см3, лучно-польової сівозміни - 0,25; польової - 0,27 г/см3.

Висновки

1. Аналіз і узагальнення фондових матеріалів, проведені ґрунтові та агрохімічні обстеження осушених ґрунтів Волинської області свідчать, що в останні роки в результаті незадовільної експлуатації осушувальних систем та порушення технологій вирощування сільськогосподарських культур, значно погіршився їх агроекологічний стан.

В осушених ґрунтах, особливо торфових, відбуваються втрати органічної речовини (мінералізація), підвищується їх кислотність, зменшується вміст основних поживних речовин NРК, землі заростають бур'янами та дрібноліссям.

2. Затрачені на проведення осушувальних робіт кошти не дають ефективної віддачі, оскільки лише 20-25% осушених земель використовується під посів сільськогосподарських культур, а продуктивність осушеного гектара становить біля 10-12 ц/га кормових одиниць

3. Проведені згідно методики агрохімічної паспортизації розрахунки еколого-агрохімічної характеристики осушених земель, на основі агрохімічних показників, засвідчують, що їх еколого-агрохімічний бал коливається в межах 27-40 балів.

4. Довготривале використання осушеного торфовища на Камінь-Каширському стаціонарі засвідчує, що за 40-річний період, в залежності від способів сільськогосподарського використання, потужність торфу зменшилась по пласту багаторічних трав на 46 см , в лучно-польовій сівозміні – 55 і в просапній 65 см, або відповідно в середньому за рік 1,12, 1,34, 1,58 см.

Загальні втрати органічної речовини були найбільші в просапній сівозміні - 175,5 тонн, а найменші по пласту багаторічних трав - 110,4 тонн, а в середньому спрацювання органічної речовини становило в рік; по пласту багаторічних трав – 2,7 т/га, в лучно - польовій сівозміні – 3,35 т/га і в польовій – 4,28 т/га.

1. Бачуріна і болота Українського Полісся. – К: Наукова думка, с. 2. Бамбалов органического вещества торфяных почв и методы его изучения. – Минск: Наука и техника, 1984 – 175 с. 3. Брадіс Є. М., Бачуріна і болота Волині та їх використання в сільському господарстві. – Луцьк, 1954. – с. 16-24. 4. Эфимов почвы и их плодородие. – Л.: Агропромиздат. Ленингр. отделение, с. 5. , Шваров и гидротермическая деградация торфяных почв, их агроэкология, песчаные культуры земледелия, рекультивация. – М: Издательство МГУ, 2002. – 168 с. 6. Основні показники технічної експлуатації осушувальних систем і використання осушених земель Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів: водного господарства. – Луцьк, 2000. 7. Скоропанов торфяных почв под влиянием осушения и использования. – Минск, 1969 с. 21-23. 8. Трускавецкий и направление трансформации мелиоруемых торфяных почв Полесья и Лесостепи УССР./Почвоведение, 1980. - №7, - с. 112-120. 9. , Зіньчук П. Й., та ін. Ґрунти Волинської області. – Луцьк, „Вежа”, 1999, 164 с.