Життя лісу – чи є шанс вижити?

Життя лісу –

чи є шанс вижити?

Автор: Мельник Тетяна Валеріївна

Керівник: Левечко Анастасія Іванівна

Рівненська область

Володимирецький район

с. Степангород

Ліс – це особливий, незмінно добрий і безконечно щедрий

організм, який не

просить нічого для підтримки свого існування

й великодушно

розсипає продукти власної

життєдіяльності,

він бере під захист всі живі істоти і пропонує затінок навіть лісорубові,

який губить його

С. Гаутама,

основоположник буддизму.

Тема. Життя лісу – чи є шанс вижити?

Мета проекту : продовжити формувати уявлення про цінність та значення лісу в житті людини, про шляхи його забруднення та способи охорони від забруднення. Показати, як людина впливає на довкілля, яку користь приносять лісові насадження. Вчити аналізувати дану проблему і робити висновки, узагальнення, доводити власну думку, шукати шляхи розв’язання проблеми. Розвивати вміння спостерігати та обробляти одержані результати; пробуджувати і підтримувати любов до природи. Виховувати прагнення берегти і охороняти її.

Планування роботи

1. Ознайомлення з метою та завданням

2. Визначення шляхів виконання завдань, пошук інформації

3. Результати

4. Висновки

Язичництво наших предків було релігією гармонії людини і природи, людини й Всесвіту. У ті давні часи людина не відокремлювала себе від обожнюваної, а отже, недоторканої природи, не вважала себе її “царем”, проте була переконана у власному значенні, в тому, що є частиною грандіозного цілого.

Тому й шанувалися сили природи, небесні світила – Сонце, Місяць, зорі. Божествами і духами заселено було землю та воду, рослинний світ. Не руйнуючи природи, давні слов’яни брали у неї все необхідне для існування – їжу, одяг, ліки. Треба лише знати ті закони, за якими діється таїна життя.

У наших предків панував культ дерева, лісу. Етичні норми нашого народу забороняли нищити, вбивати з примхи. У той далекий час люди розуміли, наскільки вразливою є природа й застерігали байдужих: “Будь обережний, поряд з тобою інші істоти, дай їм жити...”. Високий рівень розуміння явищ природи, екологічне світосприйняття наших предків виявляється у народних прикметах, приказках та прислів’ях: було створено певний кодекс, який вимагав ставитись до природи як до святині.

В умовах збільшення антропогенних навантажень на навколишнє середовище зростає значення санітарно-гігієнічних функцій лісів, які проявляються в поліпшені хімічного складу повітря, збагачені його киснем, зниженні забруднення, регулюванні теплового режиму і вологості, створені сприятливого для людини мікроклімату. Тому зелені зони й лісопарки стали невід’ємною частиною благоустрою міст, промислових та сільськогосподарських підприємств. Висока цінність лісів для організації відпочинку, оздоровлення та туризму. Враховуючи всі ці фактори, не слід забувати про роль лісу в забезпеченні народного господарства деревиною. Потреба в ній рік у рік зростає, тому охоронні заходи не виключають раціонального лісокористування.

Нажаль, людство останнім часом зовсім забуло про етичні норми, про те, що природа це святиня, яку потрібно берегти і розумно використовувати. І тому стан навколишнього середовища дуже змінився і продовжує змінюватись не в кращу сторону. Він значною мірою визначається рівнем лісистості та якісним станом лісів. Україна – малолісна країна. (таб. 1)

Дослідження лісистості України

Таблиця 1

Складає	Площа земель лісового фонду	Вкрита лісом	Збільшення лісистості за 50 років
14%	9,9 млн. га	8,6 млн. га	4%

Але ліси розташовані земель нерівномірно. Вони переважно виконують захисні, водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. Однак ліси інтенсивно експлуатуються, гинуть від промислових викидів та пожеж, внаслідок недбалого відведення земель вирубкою під різного роду будівництво. Їх стан зумовлений не лише рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, але й зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і функції, котрі формують середовище лісових екосистем. Протягом останнього десятиріччя в Україні загинуло: (таб. 2)

Дослідження забруднення лісів

Таблиця 2

Промисловими викидами	Чорнобильської АЕС
2,5% тис. га	3,3 млн. га

Викликає стурбованість інтенсивна експлуатація лісів, особливо в карпатському та поліському регіонах, де зосереджено відповідно 29 та 33% запасів деревини. Значних збитків завдають лісові пожежі.(таб. 3)

Динаміка лісових пожеж в Україні

Таблиця 3

№ з/п	Рік	Кількість пожеж за рік	Площа га	Збитки на суму (грн.)
1	1993	3000	2,7 тис.	≈ 23,032
2	2009	4042	5840, 6	≈ 59,068

Щодо лісових пожеж своєї місцевості було проведено вимірювання площ пожеж, так як в місцевому лісництві немає зовсім таких даних, адже якщо фіксувати такі дані, то хтось має і відповідати.

« Гута» - 1,6 га

«Мокре» - 1,4 га за роки

«Рябіна» - 2,2 га

Порушенні природної стійкості лісів призводять до зростання вразливості насаджень, визначає подальше збереження напруженого санітарного стану лісів. Енстенсивне природокористування, нехтування екологічним обгрунтуванням при розвитку агропромислового та лісохімічного комплексів, осушення боліт та стихійний розвиток

колективного садівництва призвели до зниження природного потенціалу майже 70% цінних природних комплексів і ландшафтів України. Внаслідок цього процес деградації генетичного фонду живої природи спостерігається практично в усіх регіонах України.

І цей процес деградації, в деякій мірі торкнувся і нашого мальовничого куточка природи – лісу, де поки що ми чуємо дзвінкий спів солов’я, далекий стукіт червоноголового дятла, та милуємось чарівною красою лісу, незалежно від змін пір року.

Площа земель лісового фонду нашої місцевості складає 5287 га, в тому числі вкрита лісом – 4566,8 га. Та порівнявши з площею лісів всієї України, то наш ліс, є невеличкою частиною тих “легень” України, від Поліського краю.

Порівняльна характеристика лісистості

Таблиця 4

Загальна площа лісів на планеті	Загальна площа лісів України	Загальна площа лісів Рівненщини	Загальна площа лісів с. Степангород
42 млн2км.	9,9 млн. га	842,7 тис. га	5287 га

Загальні відомості про ліс с. Степангород

Таблиця 5

№	Зміст	Площа
1.	Загальна площа	5287 га
2.	Вкриті лісовою рослинністю	4566,8 га
3.	Лісові культури	1445,6 га
4.	Незімкнуті (до 7 років)	86,2 га
5.	Розсадники і плантації	19,3 га
6.	Сіножати	54,2 га
7.	Болота	359,9 га
8.	Протипожежні розриви	30 га
9.	Пристигаючи	125,8 га
10.	Стиглі та перестиглі	336,7 га
11.	Сосна звичайна	33,69 тис. м3
12.	Граб звичайний	0,58 тис. м3
13.	Береза повисла	5,98 тис. м3
14.	Тополя тремтяча	4,38 тис. м3
15.	Вільха чорна	5,76 тис. м3

На протязі останніх років, кількість насаджень лісів збільшується (таблиця 4), але це не означає, що не відбувається ніяких негативних змін.

Дослідження збільшення площі лісів

Таблиця 6

Рік	Збільшення площі, га
2000	11,9
2003	26,8
2004	27,4
2005	36,2
2009	38,8

Сьогодні забруднення лісу побутовими відходами набуло глобального характеру. (рис. 1)

Рис 1

Колись проблему сміття вважали чисто міською. Але на даний час село також потерпає від нього. Поліетиленові кучугури і купи консервних банок спотворили найбільші ділянки лісу. Території захаращеного лісу займають уже десятки гектарів навколо села. А що далі?

Уже сьогодні навряд чи виникне в когось бажання прогулятися в такому лісі. Найсумніше є те, що більшість людей не вбачає в цьому серйозної проблеми. Не розуміють і не хочуть розуміти, що все це сміття повернеться до кожного з них на ділянку у вигляді забрудненої грунтової води, токсичної куряви. Неможливо стане пити воду з криниці які кожного року учні нашої школи очищають, та прибирають сміття, навколо них. (рис.2,3,4,5)

Рис 2

Рис 3

Рис 4

Рис 5

Величезним лихом для нашої місцевості, та й для всього Полісся стали науково не обгрунтовані меліорації та осушення боліт. На даний час, площа боліт нашої місцевості складає 359,9 га. Але вона з кожним роком зменшується. Зменшується площа великих боліт, а маленькі території, яких до недавнього часу було не так мало, зовсім повисихали.

Знищення болотяних екосистем зруйнувало місця проживання багатьох рослин та тварин і обернулося на загрозу вимирання для багатьох видів. Багато із цих видів рослин занесено до Червоної книги. Одна із них – це журавлина дрібноплідна (таблиця 3).

Дослідження видів рослин с. Степангород, які

занесені до Червоної книги

Таблиця 7

№ П/П	Назва виду	Місце зростання	Причини зменшення чисельності
1.	Журавлина дрібноплідна	Болота	1. Господарська діяльність людини, наслідком якої є забруднення повітря 2. Осушення боліт та інші види господарської діяльності людини, які призводять до пересихання боліт
2.	Підсніжник білосніжний	Листяні ліси, галявини, чагарники	1. Зривання для букетів 2. Виконування дикорослих декоративних рослин у лісах 3. Руйнування грунтів у наслідок сільськогосподарського освоєння 4. Витоптування трав’янистого покриву
3.	Сон-трава велика	Галявини дубових лісів, сонячні узлісся	1. Зривання для букетів 2. Випасання худоби в степах на луках, у лісах. 3. Вирубування лісів. 4. Витоптування трав’янистого покриву.

4.	Вовчі ягоди пахучі	Світлі соснові та дубово-соснові ліси	1. Вирубування лісів 2. Витоптування трав’янистого покриву 3. Зривання дикорослих рослин для букетів
5.	Росички	Болота	1. Осушення боліт та інші види господарської діяльності людини, які призводять до пересихання водойм. 2. Забруднення грунтів
6.	Лілія лісова	Галявини та узлісся листяних і мішаних лісів	1. Випасання худоби 2. Викопування дикорослих декоративних рослин у лісах. 3. Витоптування трав’янистого покриву 4. Зривання для букетів
7.	Валеріана дводомна	Вологі луки, за торфовані болотисті ділянки серед прирічкових чагарників	1. Витоптування трав’янистого покриву 2. Осушення боліт 3. Розорювання степів, лук з метою їх господарського освоєння

8.	Зозулині черевички	Галявини та узлісся листяних і мішаних лісів	1. Вирубування лісів 2. Зривання дикорослих рослин для букетів. 3. Викопування дикорослих декоративних рослин. 4. Випасання худоби.
9.	Шолудивник королівський	Болота, заболочені луки, у заростях чагарників по краях боліт	1. Осушення боліт та інші види господарської діяльності людини, які призводять до пересихання водойм. 2. Розорювання лук з метою їх господарського освоєння та інші види господарської діяльності людини.
10.	Плавун щитолистий	Мілководдя прісноводних непроточних або мало проточних водойм	1. Осушення боліт та інші види господарської діяльності людини, які призводять до пересихання водойм. 2. Господарська діяльність людини, наслідком якої є забруднення водойм.

Дослідження тварин с. Степангород, які занесені

до Червоної книги

Таблиця 8

№	Назва виду	Причини зменшення чисельності
1		Знищення місць, придатних для проживання, вирубування старих лісів, осушення боліт, погіршення умов гніздування. Зникнення природних жител, використання отрутохімікатів при хімічних обробках лісів, що потрапляють на стовбури дерев, використання колекціонерами.
2
3		Осушення боліт, безпосереднє винищення журавля.
4		Гинуть під час морозних зим від голоду, винищення бродячими котами та собаками, в період насиджування яєць суттєву небезпеку становлять сірі ворони.
5		Забруднюється вода та грунт, людина своєю діяльністю займає місця, де живуть ці тварини.
6		Дуже ціниться в медицині борсучий жир та гарне хутро.

Вивчаючи тему лісу, неможливо не сказати про вирубування соснових лісів (площа 33,69 тис. м3) у нашій місцевості. Ще до недавня ця площа була також зеленою густозаселеною сосною, а тепер видніються тільки пеньки від зрубаного дерева і великі проміжки від сосни до сосни. (рис 6, 7 ) Такий ліс, можливо, ще можна спасти від загибелі, якщо людина припинить своє безглузде втручання. При переробці деревини використовують стрічкові пилорами (рис 8), яких в нашій місцевості налічується – 16.

Рис 6

Рис 7

Рис 8

Дослідження вирубки лісу та вплив її на екосистему с.

Степангород

Таблиця 9

Кількість стрічкових пилорам	Кількість лісу м3	Загальна кількість лісу м3	Загальна кількість зрубаних дерев від 20 до 50 років	Площа вирубаного лісу
1	1 м3	16 м3	40 дерев	до 10 соток
2	1 м3
3	1 м3
4	1 м3
5	1 м3
6	1 м3
7	1 м3
8	1 м3
9	1 м3
10	1 м3
11	1 м3
12	1 м3
13	1 м3
14	1 м3
15	1 м3
16	1 м3

Дослідження впливу збору ягід на лісову екосистему

Любителі збирання ягід, часто забувають, що суницями, малиною, калиною, ожиною, клюкою, чорницями та іншими ягодами харчуються птахи, тварини і комахи. І при зборі ягід сильно руйнуються кущ, тоді в цьому місці протягом 5-10 років не буде плодоносіння. Спостереження показали, що наприклад, з чорницею, пов’язано більш 500 видів комах, серед яких багато корисних для лісу.

Збір недостиглих ягід знижує їх якість і зменшує можливість їх розмноження.

Для того, щоб зібрати швидше і більше ягід, використовують гребінку, так званий, ручний міні-комбайн. (рис. 9)

Рис 9

Цього року було досліджено, скільки ягід зібрало населення за сезон. Та поряд з добрими прибутками спостерігаємо шкоду, яку робить сам процес збирання ягід. Адже, при використанні гребінки зриваються верхівки в рослини. При цьому завдаючи великої шкоди самій рослині.

Дослідження прибутків населення від збирання

ягід та впливу на рослину с. Степангород

Приймальні пункти	Маса (т)	Сума (14 грн)
1	10	14 000
2	4,7	65 000
3	3,8	53 000
4	3,0	42 000
5	2,6	36 000
6	2,1	29 400
7	1,5	21 000
Загальна сума

Висновки

Проблеми на Землі були, але до проблем збереження природи і стабільного розвитку нашого суспільства новий погляд на природу базується на принципах сучасної і майбутньої людської діяльності. Шляхів розв’язання цих проблем є багато, але насамперед кожна людина має знати, що ліс страждає не тільки від несприятливих кліматичних умов, різних шкідників і хвороб, а від самої людини.

Особливо багато шкоди приносять лісу туристи. Пісні, звуки гітар чути до пізньої ночі, лякаючи птахів і звірів. А розведення кострів часто призводить до пожарів. Після різних видів відвідування залишається багато порожніх банок, пляшок, паперу. Любителі лікарських рослин виривають (викопують) кореневища, цибулини багаторічних рослин. Ми всі любимо квіти, але чи потрібно зривати їх для того, щоб повертаючись додому, викинути.

Тому все рідше останнім часом ми зустрічаємо сон-траву, підсніжники, конвалію та багато інших, особливо тих, що занесені до Червоної книги.

В нашій місцевості збереглося багато грибних місць. І так хочеться, щоб ми зберегли це багатство. Тому, проводячи дослідження, розробили діаграму відвідування населенням лісу.

Також, закликаю всіх, хоча б в деякій мірі виконувати етичні правила, які запропонував відомий німецький філософ та еколог Е. Калленбах. Їх потрібно пам’ятати:

1. Люби і шануй Землю, яка благословляє життя й управляє ним.

2. Вважай кожний твій день на Землі священним і святкуй зміну пір року.

3. Не вважай себе вищим за інші живі істоти й не поводься так, щоб вони зникали.

4. Будь вдячним тваринам і рослинам за їжу, яку вони тобі дають.

5. Обмежуй кількість своїх нащадків, бо велике число людей обтяжливе для Землі.

6. Не занапащай і не забруднюй багатств Землі зброєю війни.

7. Не ганяйся за прибутками від багатств Землі, а намагайся відновлювати її виснажені сили.

8. Не приховуй від себе й від інших наслідків твоєї діяльності на Землі.

9. Не обкрадай майбутніх поколінь, виснажуючи й забруднюючи Землю.

10. Споживай дари Землі помірно, бо всі її мешканці мають однакове право на її багатства.

Для людей настав час управляти не природою, а собою, своїми потребами, звичками, правилами поведінки.

Література

1. Андрієнко Т. Л., , Єршов лісів та імлистих боліт // Л.: Каменяр, 1988 р.

2. І., , Філепенко аптека Полісся // Л.: Надстир’я 2002 р.

3. Брадіс Є. М., Бачурина УРСР // К.: 1960 р.

4. Географічна енциклопедія, том І, том ІІ // К.: Українська радянська енциклопедія імені 1989 р.

5. Зеров УРСР. Рослинність і стратиграфія // К.: 1938 р.

6. І. Географія рідного краю. Рівненщина. // Р.: КАІС, 2002 р.

7. Носаль І. Від рослини до людини // К.: Веселка,

1995 р.

8. Саренко рационального использования, охраны и воиспроизводства водных ресурсов в Украинской ССР. // К.: 1980 р.

9. Грищинська І. Сторінками Червоної книги України. Зникаючі рослини. // Київ: «Освіта», 2004 р.