Розвиток культури Сокальщини

Розвиток культури Сокальщини

Сокальщина багата на народні таланти, має давні і славні традиції, міцне культурне коріння, справжніх ентузіастів і сподвижників культури.

Історія культурного розвитку Сокальщини набуває масового масштабу зі створенням «Просвіти».

В Сокалі філію «Просвіти» засновано 1898 року, в Угнові – 1912 рік, Белзі – 1913 рік, Великих Мостах – 1914 рік. Проте у деяких селах Сокальщини читальні виникли набагато раніше. Відомим організатором перших читалень на Сокальщині, який зробив вагомий внесок в формування національної свідомості, ініціював створення товариства «Руська рада», став краєзнавець і священник Василь Чернецький.

Чимало зробив для відродження Сокаля й повіту Євген Петрушевич. Згуртувавши українську інтелігенцію, яка взяла на сеье просвітницько-духовну діяльність, організаційну роботу в політичному й економічному житті Сокаля й повіту. Разом з Євгеном Петрушевичем цим в новному займалися Володимир Матвієвський, Йосиф Раковський, Петро Будзінський, Василь Левицький. Зароджується товариство «Просвіта», вікривається казино «Руська Бесіда», виникають інші організації.

З появою Сокальської філії «Просвіти», кількість сільських читалень у повіті невпинно зростала. Примножувався їх книжковий фонд. Створені в 1906 році товариства «Січ» та «Сокіл», які згуртовували молодь, дали поштовх розвитку культури. Вони ініціювали фестини, засновували читальні «Просвіти», брали активну участь в громадському, політичному та культурному процесі на початку ХІХ ст.

Перша світова війна перешкодила розвитку культури. Та вже з 1921 року розпочалося відновлення «Просвіти». За нього взявся адвокат Олександр Ріпецький. Він зі студентською молоддю відкривав сільські читальні, Народні доми, комплектував бібліотеки. За це називали його «пробудителем» Сокальського повіту.

В 30-х роках попри гніт і спроби польських властей придушити діяльність «Просвіти», філія набирає нової сили завдяки юристу Богдану Чайковському (син популярного українського письменника Андрія Чайковського), який з 1927 року стає її головою. Він очолював «Просвіту» майже дев’ять років і значно примножив надбання попередників.

З 1926 року в Сокалі створено краєзнавчий музей на громадських засадах. Директором стає І. В. Чабан. Експозиції складали: зал із старожитностями; кімната – зібрання фауни-Сокальщини (опудала звірів і птахів, заспиртовані всі риби, що водилися у Бузі, колекції метеликів, членистоногих тощо; зала з самобутнім і неповторним Сокальським одягом, сотні вишиванок, тисячі писанок. Згодом музей ліквідовано.

В 1935 році Сокальський повіт мав 66 читалень, що об’єднували 7295 членів, бібліотечний фонд нараховував 17635 книг.

На сільських сценах виступало 57 аматорських гуртків і 28 хорів.

У вересні 1936 року в Сокалі знов розпочав сою роботу краєзнавчий музей «Сокальщина» імені А. Чайковського. Музей мав такі відділи: церковний, етнографічний, археологічний та історичний. У ньому експонувалось багато високовартісних і старовинних ікон, давніх свічників, хрестів, фігур, кадильниць і фелонів. П’ять рукописних Євангелій. Чимало урядових стародруків і грамот ХУІІ - ХУІІІ і поч.. ХІХ ст.. В етнічному відділі експонувались вісім зразків одягу з 35 сіл повіту. Збірка керамічних виробів Сокальських гончарів. Музей «Сокальщина» мав понад 3 тис. експонатів. Збирали матеріал та документи для нового відділу «Визвольні змагання нашого народу за незалежність». Та цьому не судилось статися.

З осені 1936 року в Сокалі тривало спорудження Народного дому на кошти громад, сіл і міст Сокальщини. Головою «Просвіти» став Т. Решетило, а Сокальську філії очолив парох і декан Сокольської церкви Св. Петра і Павла, Степан Ничай. При Сокальській читальні енергійно працював аматорський театральний гурток. За стрімкий поступ у розбудові національно-культурного життя в 30-ті роки Сокаль називали духовним центром сусідніх повітів.

Буквально в кожному селі діяли осередки культури: це хори, драматичні гуртки, духові оркестри, читальні. 3 вересня 1939 р. діяльність «Просвіти» припинилась.

Центром культурно-просвітницького життя у післявоєнному Сокалі були районний Будинок культури (директор ), пед. училище і місцевий стадіон. На його сцені ставились вистави, навіть опера «Наталка-Полтавка». Діяв великий хор під керівництвом В. Іваницького, а солістка цього хору Ганна Романовська стала заслуженою артисткою УРСР, лауреатом союзних і республіканських конкурсів. У Сокальському педучилищі діяла студентська хорова капела (керівник викладач ), симфонічний оркестр (диригент і майбутній всесвітньо-відомий диригент, народний артист СРСР Степан Турчак), оркестр народних інструментів під керівництвом .

З 1945 року в Сокалі діє історико-краєзнавчий музей. Мала кількість експонатів компенсувалась картинами та фотомонтажами.

В 60-х роках вагомий внесок в розвиток культури зробив художній керівник РБК Іван Копій. З 1965 року почав діяти хор, якому присвоїли звання хорової академічної капели (керівник Іларіон Далик).

Народні таланти Сокальщини знову розкрились на початку 90-х років, коли Україна здобула незалежність. Відновилась діяльність «Просвіти» зі створенням осередків товариства української мови ім.. Т. Шевченка.

В той час районний відділ культури очолює М. І. Христинич.

Сьогодні начальник відділу культури та туризму Сокальської РДА івна ( фото 025).

Юридична адреса : 80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. 9 .

Основні завдання відділу є:

- забезпечення на відповідній території реалізації державної політики з питань охорони культурної спадщини;

- здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у сфері музейної та бібліотечної справи, кінематографії;

- забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно - мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина;

- сприяння захисту прав і законних інтересів творчих працівників і їх спілок, а також закладів, підприємств і організацій культурно - мистецької сфери, що діють на відповідній території;

- створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури та мистецтв, організація її матеріально –технічного забезпечення, покращення туристичної привабливості району.

В Сокальському районі функціонує:

Школи мистецтв:

ДШМ м. Сокаль (філіали в с. Волиця, с. Тартаків, с. Стенятин, с. Спасів) директор , заступник Капелусь Олександра Іванівна( дивитись сайт « Сокаль і Сокальщина», сторінка « Культура»)/

З метою розвитку професійної виконавської майстерності учнів у школі проводяться творчі звіти відділів, учнівських класів, відкриті уроки, концертні виступи дітей та викладачів.

Система комплексного музично-естетичного виховання базується на вісьми відділах : - фортепіанному ( керівник ),струнно-смичковому( кер. ), народних інструментів ( кер. ) , музичне мистецтво естради ( кер. Ю), теоретичному ( кер. Пенюк –Водоніс О. В.), хореографічне відділення (кер. Шаліга О. О.)., художнє відділення ().

На всіх відділах навчається 765 учнів. В школі функціонують учнівські творчі колективи:

- ансамбль бандуристів ( кер. .Козій Н. М.);

- камерний оркестр ( кер. . );

- хор учнів старших класів ( кер. .);

- дитячий хор хлопчиків та юнаків ( кер. І..);

- фольклорний колектив ( кер. );

Духовий оркестр();

Хореографічні колективи:

«Джерельце», (кер. А);

«Намисто»(кер. );

« Фантазія» (кер. Шаліла О. О. )

Наша гордість( навчальний рік)

Обласний конкурс дитячого малюнку

Диплом ІІ ступеня –Луцась Ірина

Конкурс піаністів учнів молодших класів мистецьких шкіл

Диплом з відзнакою Мартинюк Назар, диплом Мартинюк Соломія

Обласний конкурс-огляд читців

І премія – Пукас Олена

Обласний конкурс камерних оркестрів –кер. , лауреат;

Конкурс виконавців на народних інструментах

ІІ премія : Ново сад Богдан, Волошин Оксана;

Обласний огляд-конкурс хореографічних колективів. Колектив «Джерельце» дипломанти.

Випускники школи вступили на навчання :

Курач Роман – Львівське музичне училище, клас флейти ;

Жабецький Віктор – Луцьке училище культури і мистецтв, хореографія;

Укальська Олена – Луцьке музичне училище культури і мистецтв, хореографія;

Зубенко Оксана – Львівське музичне училище, клас скрипки ;

Баран Ольга - Львівське музичне училище, клас віолончелі

Бобко Ігор – Луцьке училище культури і мистецтв, хореографія;

Сторчова Світлана-Львівська академія мистецтв;

Юзефик Роман - Львівська політехніка, архітектура.

ДШМ м. Великі Мости (філіал в с. Бутини) директор Пилипів Ігор Васильович, заступник іївна;

З метою розвитку професійної виконавської майстерності учнів у школі проводяться творчі звіти відділів, учнівських класів, відкриті уроки, концертні виступи дітей та викладачів.

Система комплексного музично-естетичного виховання базується на п’яти відділах : - фортепіанному ( керівник Гриньова Лідія Михайлівна),струнно-смичковому( кер. Бойко Тетяна Степанівна), народних інструментів ( кер. Манджура Галина Євгенівна) , відділу духових та ударних інструментів ( кер. Хмелевська Ірина Мирославівна ), теоретичному ( кер. ївна).

Відкрито художній ( викладач ) та хореографічний класи ( викладачі , Гостю мінська О. В.

На всіх відділах навчаються 289 учнів. В школі функціонують учнівські творчі колективи:

- ансамбль бандуристів ( кер. .),

- ансамбль скрипалів ( кер. .)

- духовий оркестр ( кер. )

- дитячий хор (мол. гр.) ( кер. Хільчук Н. П.)

- дитячий хор (ст. гр.) ( кер. Латій М. В.)

Створено дует викладачів-бандуристів, ансамбль народних інструментів «Троїсті музики» кер. , струнний квартет кер.

Наша гордість( навчальний рік)

Обласний огляд – конкурс піаністів молодших класів

Вус Діана – 6 кл. викл.

Обласний огляд-конкурс виконавців гри на духових інструментах :

Сосновська Софія -6 кл.,флейта, викл. Хмелевська І. М., Диплом III ступеня;

Пахліванов Руслан – 6 кл. кларнет, викл. Білецький Р. І., Диплом II ст.

Обласний огляд-конкурс виконавців гри на народних інструментах :

Ушак Ірина – 5 кл. бандура, викл. Цар III ст.,

Випускники школи вступили на навчання :

Сагала Мар’ян – Львівське музичне училище, клас флейти,

Рибацька Ірина – Львівське музичне училище, клас гітари,

Білецький Юрій- Дрогобицький державний університет, музично педагогічний факультет.

Випускники працюють в оркестрах України та закордоном : Яник Віктор - в естрадно-симфонічному оркестрі, Швейцарія; Яник Юрій - в президенському оркестрі, м. Київ; Носаль Дмитро – в національному симфонічному оркестрі українського радіо і телебачення, м. Київ; Гриньов Денис, Годісь Микола, Білас Наталія - в симфонічному оркестрі Львівської опери.

- Дитяча музична школа м. Белз (філіал с. Хлівчани)директор Плахтина Любов Миколаївна.

У школі працює 2 відділи : народний і духовий

– завідувач викладач івна, оркестрово – фортепіанний і теоретичний – завідувач викладач івна.

На всіх відділах навчаються 110 учнів. В школі функціонують учнівські творчі колективи.

- ансамбль бандуристів ( кер. .),

- ансамбль скрипалів ( кер. Пшеницька І. О..)

- ансамбль баяністів ( кер. )

Викладачі школи учасники народного камерного хору Народного дому м. Белз, керівник , який пропагує українське музичне мистецтво на теренах Сокальщини, м. Белза.

Випускники школи вступили на навчання :

Вербинець Ірина – Львівське музичне училище, клас баяна

Бубній Галина - Дрогобицький державний університет, музично педагогічний факультет.

-РЦБС , директор Лобода Тетяна Петрівна, Cокальська районна централізована бібліотечна система (www. library.sokal.lviv.ua ) об’єднує 74 публічні бібліотеки зі штатом бібліотечних працівників-92. Вони обслуговують понад 48 тис. користувачів. Фонд бібліотек становить понад 484,9 тис. книг. На 2010 рік для бібліотек-системи передплачено 14 назв газет, та 28 назв журналів.

Науково-методичним центром РЦБС є центральна районна бібліотека. ЇЇ структуру складають 4 відділи:

- обслуговування;

- методично-бібліографічний, складовою частиною якогоє Інтернет-центр;

- комплектування та обробки літератури;

- організації та використання єдиного бібліотечного фонду.

З 20 грудня 2002 року в ЦРБ працює Інтернет-центр, відкриття якого стало можливим завдяки перемозі у конкурсі проектів Посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек ( LEAP – II), 5 компютерних місць забезпечують безкоштовну роботу читачів в мережі Інтернет.

КОЛЕКТИВИ

Кращі зразки вокальної творчості, розвиток співочих традицій виявляють хорові колективі: «Колос» (с. Свитазів), «Хлібодар» (с. Завишень), «Галичина» (с. Сілець), народні хорові капели Сокальського та Белзького Народних домів та інші відомі колективи.

Культуру Сокальщини на сьогодні гідно представляють 83 Народні Доми, в яких діє 24 народні колективи, 63 любительських об’єднання, 124 драматичних клубних формування і 157 вокально-хорових колективів, 10 хореографічних колективів, 41 театральний колектив, 82 (інші) оркестрів і 9 вокально-інстрментальних колективів, 2 народні відео кіностудії, всього 364 клубних формування. Учасників 3 тис. 939 осіб, з них 100 формувань для дітей. Ведеться тісна співпраця з освітянськими закладами, органами державної влади, громадськими організаціями. Зокрема: народний духовий оркестр м. Сокаля, вокальний ансамбль «Любисток» (Сокальського народного дому), «Росинка» (Народного дому м. В. Мости), народний хор «Надбужжя» (районного Народного дому), танцювальний колектив «Бужани» (Народного дому с. Ільковичі) – лауреат регіональних конкурсів, який неодноразово виїжджав на гастролі за кордон.

Районний народний дім м. Сокаль очолює директор ївна ( фото 0017), 5 методистів по жанрах. При РНД працюють 9 народних колективів:

- Народний вокальний ансамбль « Любисток», керівник Конончук Лілія;

- народний вокально - інструментальний ансамбль « Земляки», керівник Мартинюк Василь;

- народний вокальний ансамбль пісні і музики « Заспів» , керівник Кійко Богдан;

- народний духовий оркестр, кер. Криштоф Петро;

- народний драматичний колектив, кер. Назарова Олена;

- народний камерний оркестр, кер. директор ДШМ м. Сокаль Стефанишин Ярослав;

- народний хор « Надбужжя» , кер. Грева Петро;

- народна кіностудія « Спектр» , кер. Думанська Оксана.

Організація методичної роботи здійснюється методистами РНД, які надають методичну та практичну допомогу в організації та проведенні просвітницької роботи, навчають новопризначених працівників району, проводять семінари – практикуми, кущові та районні огляди самодіяльності та інше. Діє художньо - методична рада, до складу якої входять директор та методисти установи.