Г О Л О В К О

ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

Ректор Харківської державної зооветеринарної академії

доктор ветеринарних наук, професор,

академік Української академії аграрних наук,

заслужений діяч науки і

техніки України

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

ГОЛОВКО

ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

НАУКОВИХ ПРАЦЬ

за роки

До 60-річчя від дня народження

Харків

2009

УДК 012 : 619 : 616 : 636

Г 61

ГОЛОВКО Валерій Олексійович : біобібліографічний покажчик наукових праць за роки / ХДЗВА. -2009. - с.

Укладачі: Шакула З. І.

Редактор:

Комп’ютерний набір: Зінченко Т. О.

«60 золотих – 60 трудових!»

25 лютого 2010 року 60 років видатному діячу науки, освіти і аграрного виробництва, ректору Харківської державної зооветеринарної академії Валерію Олексійович Головку.

– доктор ветеринарних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, академік Міжнародної академії аграрної освіти, заслужений діяч науки і техніки України.

Народився Валерій Олексійович 25 лютого 1950 року у с. Старомихайлівка Мар’їнського району Донецької області. Тут, на Донецькій землі, пройшло його дитинство і шкільні роки. З малих років витримав немалі труднощі, нестатки, мешкаючи у сім’ї без батька з тяжкою хворою матір’ю. Не дивлячись на це закінчив середню школу, поступив у Харківський зооветеринарний інститут і в 1972 році одержав спеціальність ветеринарного лікаря. Після закінчення вузу успішно працював ветеринарним лікарем у господарствах Білгородської та Харківської областей, головним ветеринарним лікарем Харківського обласного управління сільського господарства, «Харьковживпрома», а з 1980 до 1989 року – на партійній роботі. На усіх посадах практичної діяльності цього періоду проявив себе як досвідчений організатор, енергійний, вимогливий і, разом з тим, чутливий до людей керівник.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

У 1989 р. виникають якісні зміни у житті і діяльності . З цього часу основними напрямком його діяльності стають наука, а потім і освіта. Завдяки своїй величезній енергії, видатним творчим здібностям стає відомим в Україні, країнах ближнього і дальнього зарубіжжя, як спеціаліст у галузях шовківництва і тваринництва. здійснює керівництво і приймає безпосередню участь у комплексних дослідженнях технологічних і прикладних засад промислового і племінного шовківництва. Вперше ним були теоретично і експериментально обґрунтовані механізми імунітету комах. З повною підставою можна назвати творцем інституту шовківництва і напрямку в науці – основи інфекційної патології шовкопрядів, механізму їх імунітету, нової системи підтримки їх резистентності. Теоретичні розробки та його учнів з проблем методів і прийомів діагностики і профілактичного оздоровлення об’єктів шовківництва широко впроваджуються у практику і одержали підтримку за рубежем.

У березні 2001 року був обраний ректором Харківського зооветеринарного інституту, який завдяки, перш за все його енергійним зусиллям, у листопаді цього ж року реорганізований в академію. На посту ректора вузу продовжує свою активну, масштабну діяльність з дослідження методів і прийомів боротьби з інфекційними хворобами тварин. Завдяки його зусиллям в академії була створена міжкафедральна науково-дослідницька лабораторія по вивченню нейроінфекцій, гепаральних патологій і лейкозу тварин. Показником активної плідної наукової діяльності є більше 309 опублікованих наукових робіт, серед яких 16 монографій, 8 підручників і навчальних посібників, 7 довідників, 20 науково-практичних і методичних рекомендацій. одержав 31 патент на винаходи. Під його керівництвом захищені 4 докторські і 14 кандидатських дисертацій, зараз він керує 4 докторантами і 7 аспірантами. Під керівництвом сформувалась і активно розвивається велика школа епізоотологів.

З обранням на посаду ректора Харківської державної зооветеринарної академії увага Валерія Олексійовича зосередилась на всебічному удосконаленні навчально-виховного процесу, підвищенні рівня підготовки спеціалістів. У цьому напрямку досягнуті великі результати. Завдяки енергійним зусиллям ректора академія адаптувалась до умов ринкової економіки. Значне місце у діяльності ректора займає реформування навчально-виховної роботи на основі вимог Болонського процесу – удосконалення на нових засадах методики навчання, поточного контролю знань студентів. Серйозну увагу ректор академії приділяє матеріально-технічному оснащенню навчальних занять.

глибоко переконаний у значені розвитку міжнародних зв’язків академії, справедливо розглядає це як один із шляхів удосконалення навчання студентів, інтеграції академії у світову освітянську систему. На базі академії, разом з університетами Нідерландів і Німеччини реалізований міжнародний «Темпус проект» з підготовки лікарів ветеринарної медицини європейського зразка.

Велику увагу приділяє практичній підготовці студентів, зміцненню зв’язків навчання з виробництвом. Показником цього є утворений в академії навчально-науково-виробничий консорціум, у склад якого входять науково-дослідні інститути, технікуму і передові господарства України. Повністю відповідає вимогам і підвищення якості навчального процесу, впровадження сучасних методів навчання Центр інформаційних технологій. Важливе значення у справі покращення практичної підготовки студентів мають постійні зв’язки навчання і виробництва. Цим же цілям служать утворені з ініціативи і рішучим діям навчально-науковий виробничий центр рослинництва і тваринництва, Всеукраїнський навчально-дослідницький центр з птахівництва, Інститут конярства і вівчарства.

В майбутніх спеціалістах Валерій Олексійович Головко вбачає не тільки професіоналів високого рівня, але й людей гармонійно, духовно і фізично розвинених. Цим, очевидно, пояснюється постійна увага ректора розвитку спорту і художньої самодіяльності студентів. При його постійній увазі рівень розвитку спорту і художньої самодіяльності настільки високий, що відомий далеко за межами вузу і навіть України. Футбольна команда ХДЗВА – найсильніша вузівська команда України, спортсмени академії займають призові місця на чемпіонатах світу. Можна навести й інші приклади спортивних успіхів. Студентські колективи художньої самодіяльності (солісти, ансамблі) одержують запрошення для участі в різних культурно-масових та інших заходах не тільки в Харкові, але й за кордоном (Москва, Санкт-Петербург, Ростов, Бєлгород та ін.). Це свідчить про увагу ректора до всіх напрямків і сторін життя і діяльності вузу, його студентів.

Багатогранна і плідна навчальна, наукова і організаційна діяльність одержала широке міжнародне визнання. За наукові досягнення і розвиток міжнародних зв’язків у 2000 році Кембриджським міжнародним центром присвоєне почесне звання людини року, Кембриджським біографічним центром (Великобританія) у 2006 році він увійшов у перелік 100 найвидатніших вчених Світу; він лауреат регіонального рейтингу «Харків’янин року – 2003»; лауреат Всеукраїнського конкурсу «Ділова людина України» (); лауреат рейтингу «Лідер агропромислового комплексу – 2005»; почесний громадянин Дергачівського району і м. Мерефи (2006); почесний професор Московської академії ветеринарної медицини і біотехнології ім. К. І. Скрябіна, Донського державного аграрного університету, Бєлгородської державної сільськогосподарської академії, Санкт-Петербургської ветеринарної академії, Краснодарського аграрного університету, Шенсійського інституту Китаю.

За багаторічну і плідну працю у 2003 році присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», він нагороджений «Знаком Пошани», «Відмінник аграрної освіти і науки» I ступеню Міністерства аграрної політики України; Почесним знаком Української академії аграрних наук; орденом «Святий Дмитро Солунський». У 2006 році обраний депутатом Харківської обласної Ради V скликання, де очолює комісію по науці. За заслуги перед Українським народом, вагомий особистий внесок у розвиток аграрної науки, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність і високий професіоналізм у 2009 році нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України і Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України. Усі перелічені вище нагороди, знаки подяки та уваги – дійсно заслужені . Вони наочно підтверджують його великий внесок у різні сфери суспільного життя, науку, освіту, виробництво.

Колектив Харківської державної

зооветеринарної академії

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

ВАЛЕРІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА ГОЛОВКА

25 лютого 1950 Народився в с. Старомихайлівка Мар’їнського

району Донецької області.

1 Навчання в Старомихайлівській середній школі.

1 Навчання у ХЗВІ на ветеринарному факультеті.

1 Головний ветеринарний лікар колгоспу ім. Свердлова

Бєлгородської області, Яковлівського району, с.

Тернівка.

1 Військова служба у Московському військовому окрузі

(Московська область).

Головний ветеринарний лікар радгоспу «Дерга -

чівський».

1 Старший ветеринарний лікар Харківського обласного

управління сільського господарства.

1 Головний ветеринарний лікар спеціалізованого

тресту «Харківтваринпром».

1 Інструктор відділу сільського господарства та

харчової промисловості Харківського обкому КПУ.

1 Слухач вищої партійної школи при ЦК КПУ (Київ).

1 Звільнений секретар парткому Харківського

обласного агропромислового комітету.

1987 Присуджено науковий ступінь кандидата ветеринар -

них наук (рішенням Ради при Казанському

ветеринарному інституті).

1 Директор Української дослідної станції

шовківництва (м. Мерефа).

1992 Присвоєно вчене звання старшого наукового

співробітника з спеціальності мікробіологія

рішенням Вченої ради Інституту шовківництва

УААН).

1996 Присуджено науковий ступінь доктора ветеринарних

наук.

1997 Присвоєно вчене звання звання професора.

1999 Член-кореспондент УААН.

1 Директор науково-дослідного Інституту

шовківництва УААН (м. Мерефа Харківської

області).

2001 – і донині Ректор Харківського зооветеринарного інституту,

завідувач кафедри менеджменту ветеринарної

медицини.

Ректор Харківської державної зооветеринарної

академії.

2003 Нагороджений трудовою відзнакою «Знак пошани».

Відзначений Почесною грамотою Міністерства

аграрної політики України.

Присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і

техніки України».

2006 Депутат Харківської обласної ради V скликання від

партії регіонів.

Нагороджений почесною відзнакою УААН.

Нагороджений знаком «Відмінник аграрної освіти та

науки» І ступеня.

2007 Дійсний член (академік) УААН.

З 1999 року член-кореспондент УААН, академік УААН, МАНЕБ, міжнародної академії аграрної освіти, почесний професор Московської державної академії ветеринарної медицини і біотехнології ім. К. І. Скрябіна, Донського державного аграрного університету, професор Шенскинського інституту шовківництва Китаю, відмінник освіти і науки України; у 2003 році присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»; лауреат регіонального рейтингу «Харків’янин року-2003», лауреат Всеукраїнського конкурсу «Ділова людина року» (2005); лауреат рейтингу «Лідер агропромислового комплекса-2005», почесний громадянин Дергачівського району 2006 року і міста Мерефи; нагороджений орденами і медалями: «Знак пошани», знаком Орден «Святого Дмитра Солунського» IV ступеня з присвоєнням титулу «Воїн Ордена «Святого Дмитра Солунського» за суттєвий вклад в розвиток України, заслуги перед українським народом і Українською православною церквою. Генерал-лейтенант ветеринарної служби України. Президент футбольного клубу «Академія».

ХРОНОЛОГІЧНИЙ ПОКАЖЧИК ПУБЛІКАЦІЙ

1979

1. Аэрозольная пассивная иммунизация, как способ профилактики острых респираторных заболеваний / , , // Ветеринария. – 1979. – Вып. 50.

2. Опыт организации ветеринарно-санитарных и специфических мероприятий при острых респираторных заболеваниях животных на комплексах по производству говядины / , , // Научные основы и передовой опыт предупреждения заболеваемости животных в условиях концентрации и специализации животноводства : республиканская научно-производственная конференция. – Полтава, 1979.

1985

3. Итоги и перспективы применения серотерапии и серопрофилактики острых респираторных заболеваний телят в совхозах по производству говядины / , , // Ветеринарные проблемы промышленного производства : республиканская научно-производственная конференция. – Белая Церковь, 1985.

4. Предупредить болезни телят / , , // Ветеринария. – 1985. – Вып. 2. – С. 17.

1986

5. Латентная форма респираторной инфекции крупного рогатого скота, особенности ее клинического проявления, диагностики и серопрофилактики / // Совершенствование мер борьбы с болезнями сельскохозяйственных животных : труды Харьковского сельскохозяйственного института. – Харьков, 1986. – Т. 216. – С. 11-15.

1987

6. Острые респираторные заболевания в промышленном скотоводстве : эпизоотология, профилактика и меры борьбы : на примере спецхозов по производству говядины Харьковской области : автореферат дис. … канд. вет. наук / . – Казань, 1987. – 26 с.

1988

7. К вопросу профилактики респираторных заболеваний в промышленном скотоводстве / // Ветеринария. – Киев, 1988. – Вып. 63. – С. 9-11.

1990

8. Актуальные проблемы ветеринарии в шелководстве / , // Ветеринарная медицина, экономические, социальные и экологические проблемы : республиканская научная конференция. – Харьков, 1990.

1991

9. Опыт ведения шелководства в Китае / // Сборник научных трудов Узбекского НИИНТИ шелководства. – 1991. - № 2.

1992

10. Биотехнологическое шелководство / , // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992.

11. Гетерогенность культур тутового шелкопряда и проблемы устойчивости в техноценозе / // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992

12. Гетерозиготность и гетерозис в шелководстве / , , и др. // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992.

13. До питання розробки тесту на стійкість культур шовковичного шовкопряда до умов середовища мешкання / // Шовківництво. – Київ : Урожай, 1992. – Вип. 19. – С. 5-6.

14. Ентомопатогенні мікроорганізми грени шовковичного шовкопряда і ефективний засіб її дезінфекції / , І. О. Кириченко, І. Крузе // Тези доповідей IV з’їзду Українського ентомологічного товариства. – Харків, 1992.

15. Застосування імунологічних гуморальних та клітинних методів для оцінки стійкості шовковичного шовкопряда до несприятливих умов / , , // Тези доповідей IV з’їзду Українського ентомологічного товариства. – Харків, 1992.

16. Итоги работы Украинского научно-исследовательского института шелководства и перспективы исследований по программе «Кокон» / // Сборник научных трудов Узбекского НИИНТИ шелководства.– 1992. - № 1.

17. К проблеме резистентности возбудителей инфекционных процессов в ветеринарии и медицине и перспективы создания новых химиопрепаратов / , // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992.

18. Множественные формы фосфатаз в гемолимфе личинок тутового шелкопряда и некоторых видов стрекоз / , , // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992.

19. Об итогах работы Международного симпозиума «Актуальные проблемы мирового шелководства» / // Сборник научных трудов Узбекского НИИНТИ шелководства. – 1992. - № 1.

20. Определение разнокачественности генетических линий тутового шелкопряда по множественным формам глюкозо-1-фосфатазы / // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992.

21. Определение степени резистентности гусениц шелкопряда на основе компьютерного анализа ритмологических параметров их индуляции / , , // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992.

22. Про розвиток шовківництва та його наукове забезпечення в Китайській народній республіці / // Шовківництво. – Київ : Урожай, 1992. – Вип. 19. – С. 31-35.

23. Разработка нового вида биологически активной добавки из куколок тутового шелкопряда / , , // Сборник научных трудов Узбекского НИИНТИ шелководства. – 1992. - № 5.

24. Русско-украинский словарь по шелководству / , , Мохан Мурари Джа. – Харьков : Оригинал, 1992. – 78 с.

25. Система мероприятий по оптимизации технологических процессов разведения тутового шелкопряда, профилактике и борьбе с болезнями : методические рекомендации для специалистов гренажных заводов, спецхозов, колхозов, фермерских и других хозяйств / , , . – Харьков : Оригинал, 1992.

26. Современное состояние развития шелководства в СНГ / // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992.

27. Чутливість тест-штамів збудників хвороб шовковичного шовкопряда до антибактеріальних препаратів / , , // Тези доповідей IV з’їзду Українського ентомологічного товариства. – Харків, 1992.

28. Шелководство и урбанизация биосферы / // Актуальные проблемы мирового шелководства : международная конференция. – Харьков, 1992.

29. Шляхи виведення гібридів шовковичного шовкопряда, стійких до вірусу ядерного поліедрозу / . І. О. Кириченко, ієва, // Тези доповідей IV з’їзду Українського ентомологічного товариства. – Харків, 1992.

30. Шляхи оптимізації технології греновиробництва та зниження собівартості грени / , ін, , // Тези доповідей IV з’їзду Українського ентомологічного товариства. – Харків, 1992.

31. Bazele genetice ale rezistei viermilor ge matase la boli si factori nefavorabili ge magiu / V. A. Golovko, V. G. Shakhbazov // Megicina veterinara si cresterea ani-malelor. – 1992.

32. Stadies on the causes of linger cocoon emergence and ways of their avoidance / V. A. Golovko, A. Z. Zlotin, I. A. Kirichenko …// Acta Agriculturae Boreali-occidenalis Sinica. – China, 1992. - Vol.1.

1993

33. Биологические и технологические показатели индийских пород в условиях Украины / , , и др. // Проблемные вопросы развития шелководства : научно-практическая конференция. – Харьков : Оригинал, 1993.

34. Биостимуляторы, как фактор повышения устойчивости и продуктивности тутового шелкопряда / , , . – Харьков : Оригинал, 1993. – 48 с.

35. Выявление перспективных гибридов тутового шелкопряда с помощью термического партеногенеза / , , // Известия АН Республики Молдова. – 1993. - №2.

36. Желтухоустойчивость партеноклонов и гибридов тутового шелкопряда / , , // Проблемные вопросы развития шелководства : научно-практическая конференция. – Харьков: Оригинал, 1993.

37. Инфекционные болезни тутового шелкопряда в шелководческих регионах мира / , // Проблемные вопросы развития шелководства : научно-практическая конференция. – Харьков: Оригинал, 1993.

38. Испытание препаратов для профилактики и борьбы с ядерным полиэдрозом тутового шелкопряда / , , и др. // Проблемные вопросы развития шелководства : научно-практическая конференция. – Харьков : Оригинал, 1993.

39. Испытание препаратов надуксусной кислоты для обеззараживания грены тутового шелкопряда от бактериальной и грибной инфекции / , , и др. // Проблемные вопросы развития шелководства : научно-практическая конференция. – Харьков : Оригинал, 1993.

40. Комплекс ветеринарно-санитарных мероприятий по профилактике и борьбе с болезнями тутового шелкопряда в племенном и промышленном шелководстве : методические рекомендации для руководителей и специалистов в области шелководства / , . – Харьков : Оригинал, 19с.

41. Новые противомикробные средства для борьбы с бактериозами тутового шелкопряда / , , и др. // Проблемные вопросы развития шелководства : научно-практическая конференция. – Харьков : Оригинал, 1993.

42. Новый витаминно-коферментный препарат для защиты полезных шелкопрядов от инфекционных заболеваний / , , // Проблемные вопросы развития шелководства : научно-практическая конференция. – Харьков : Оригинал, 1993.

43. Новый подход к применению биостимуляторов на выкормках тутового шелкопряда / , , и др. // Проблемные вопросы развития шелководства : научно-практическая конференция. – Харьков : Оригинал, 1993.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7