Тема: Образотворче мистецтво XVII – XVIII століття

Тема: Образотворче мистецтво XVII – XVIII століття.

Мета: ознайомити учнів з розвитком художньої культури періоду козацької доби; ознайомити з архітектурою різних регіонів України; розкрити особливості іконопису; ознайомити учнів із портретним живописом, художниками портретистами; розкрити суть народної картини «Козак Мамай»; учити сприймати твори мистецтва та їх аналізувати.

Обладнання: зображення із архітектурними будівлями, репродукції картини «козак Мамай».

Хід уроку:

I. Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

Бесіда

· 3 уроків літератури й історії пригадайте, чим характеризується стиль баро­ко. Які риси йому притаманні?

· Складіть «Асоціативний кущ» на тему «Бароко».

III.Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У 9-му класі ви вже знайомились з різними стилями і напряма­ми у мистецтві. Одним із найцікавіших стилів у мистецтві є бароко. Сьогодні ми з вами дізнаємося, чим характеризувався стиль бароко в Україні, якими є його особливості, чому його називають українським, або «козацьким» бароко.

IV.Викладення нового навчального матеріалу

1)Розповідь учителя

Декоративні ідеї та можливості бароко були близькими до національного українського мистецтва, якому притаманна мальовничість композиції, гармо­нійне поєднання будівель із навколишньою природою. Поєднання самобутніх традицій та європейського впливу створило умови для формування своєрідного стилю, названого українським, або «козацьким» бароко.

В архітектурі України середини XVI ст. відбувалися суттєві зміни — зникли оборонні риси, будівлі перетворилися на житлові палаци. Панівними стилями стали місцеві варіанти ренесансу й бароко.

Ікони українського бароко сповнені святкового, піднесеного настрою, яскравих кольорів, барвистих квіткових візерунків. Богоматір завжди малюва­ли у пишному одязі з привітним, ласкавим обличчям.

Культ Божої Матері як покровительки українського народу тягнеться зо­лотою ниткою від княжих часів до сьогодні. В Україні церкви, присвячені По­крові, почали з'являтися ще у XV ст. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було й залишається для українців днем виявлення великої-любові та вдячності до Діви Марії, радісного звеличення її безперервного заступництва. Українські князі, козаки й гетьмани радо обирали Пречисту Діву Марію своєю покрови­телькою.

Після зруйнування Запорізької Січі козаки, які пішли за Дунай, узяли із со­бою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Вони настільки вірили в силу Покро­ви і настільки щиро й урочисто відзначали свято, що впродовж століть в Укра­їні воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву — козацька По­крова.

Від тих часів збереглося багато безіменних іконописних шедеврів. Найча­стіше народні іконописці зверталися до образу саме Божої Матері. На іконах козацької доби Богородицю зображено в національному українському вбранні на тлі позолоченого різьбленого рослинного орнаменту. Образів Покрови зберег­лося чимало. У нижній частині таких ікон подавалися реалістичні зображення представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Наприклад, збереглася ікона Покрови Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Ще на одному образі з-поміж козаків, які просять захисту в Богородиці, зобра­жено останнього кошового Петра Калнишевського.

Учитель. Здавна українські хати прикрашали не тільки іконами і руш­никами...

Олександр Довженко писав про українську хату: «Мені прикро розлучатися з тобою. У тобі так гарно пахло давниною, рутою-м'ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравами, печеним хлібом, печеними і сушеними яблука­ми, і сухим насінням... А на покутті, понад столом, Бог у срібних шатах, і Шев­ченко, і Козак Мамай...»

Про якого саме Козака Мамая йшлося?

Козак Мамай — один із найпопулярніших образів в Україні. Оповіді про козака Мамая передаються в народних примовках, ле­гендах, переказах. Але найкраще цей образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах, довкола — речі, з якими козак був нерозлучний (шабля, рушниця або пістоль, люлька); кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо оселедцем, довгі вуса, чорні бро­ви, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві. Перші відомі зразки «Козака Мамая» сяга­ють ранньої доби Козаччини. Він став настільки популярним серед народу, що посідав чільне місце в українській оселі поряд з іконами.

«Козак Мамай» був утіленням вольових віковічних прагнень українців господарювати у власній хаті. Тюркською мовою «мамай» означає «ніхто, ніяк, без імені, порожнеча». Тюрки вірили, що задушу людини борють­ся добро і зло. І знаходять цю людину за ім'ям. Якщо ж людина не має імені, злим силам вона не підвладна. Ідеалізований воїн-символ засвідчував собою ми­ролюбність і глибинність духовного світу українців і водночас силу духу й волі, змогу відстояти свою батьківщину.

IV. Актуалізація набутих знань

· Що із па’мяток із українського бароко вам найбільш сподобалось?

· Як ви вважаєте, яку роль відігравала Пресвята Богородиця у козаків?

· Хто такий «Козак Мамай»?

V. Домашнє завдання

1. Знайти інформацію про свято Покрови.