проект
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від _______ 2011 р. № _______
ПОЛОЖЕННЯ
про проходження громадянами України служби у військовому резерві
внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
І. Загальна частина
1. Це Положення визначає порядок відбору, умови прийняття громадян України (далі – громадяни) на службу у військовому резерві внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) та проходження ними служби у військовому резерві.
2. Громадяни проходять службу у військовому резерві внутрішніх військ (далі – військовий резерв) у добровільному порядку.
3. У разі прийняття на службу у військовому резерві або продовження строку такої служби громадяни укладають контракт про проходження служби у військовому резерві (далі – контракт) за зразком, що додається.
Контракт – це письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає уповноважена військова частина, для встановлення правових відносин під час проходження служби у військовому резерві. Право на підписання контракту від імені держави надається командирові (начальникові) військової частини, який видає накази по особовому складу.
4. Службу у військовому резерві проходять військовозобов’язані рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які мають військові звання резерву, придатні до військової служби за станом здоров’я, не досягли граничного віку перебування у військовому резерві та здатні з урахуванням місця проживання (перебування), професійних і моральних якостей до проходження служби в ньому (далі – резервісти).
5. Перелік органів військового управління, з’єднань, військових частин внутрішніх військ (далі - військові частини), які в особливий період комплектуються резервістами, їх чисельність і посади, які в цей період підлягають заміщенню резервістами, установлюються МВС за поданням Головного управління внутрішніх військ МВС.
Порядок комплектування в особливий період військових частин резервістами встановлюється МВС.
6. Проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами службових обов’язків відповідно до займаної посади та умов контракту, завдань, покладених на підрозділи, у яких вони проходять службу, а також у додержанні вимог законодавства про військовий обов’язок.
7. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування резервістів у військовому резерві.
8. Початком проходження служби у військовому резерві вважається день прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення його на посаду, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини.
9. Закінченням проходження служби у військовому резерві вважається день звільнення резервіста зі служби у військовому резерві, визначений наказом командира (начальника) військової частини.
10. Резервісти вважаються такими, що виконують обов’язки, пов’язані з проходженням служби у військовому резерві, під час:
1) підготовки або зборів на території військової частини або в іншому місці їх проведення протягом службового (навчального) часу, включаючи заняття, перерви, встановлені розпорядком дня;
2) службових поїздок, прямування до місця проведення зборів, занять та у зворотному напрямку;
3) перебування поза військовою частиною або іншим місцем проведення зборів, якщо це передбачено обов’язками резервіста або наказом відповідного командира (начальника).
11. Головне управління внутрішніх військ МВС забезпечує виконання та контроль за додержанням вимог законодавства з питань проходження громадянами служби у військовому резерві. Порядок оповіщення та прибуття резервістів до військових частин або до інших місць проведення зборів установлюється МВС.
Щорічно до 1 листопада МВС надає інформацію до Генерального штабу Збройних Сил України про чисельність резервістів, яка запланована для комплектування військових частин внутрішніх військ.
12. Військові частини проводять роз’яснювальну роботу, відбір, прийняття громадян на службу у військовому резерві, ведуть їх облік, організовують і здійснюють військову підготовку резервістів, створюють умови для проходження ними служби у військовому резерві.
ІІ. Прийняття на службу у військовому резерві. Контракт
Відбір кандидатів та прийняття їх
на службу у військовому резерві
13. Відбір громадян для проходження служби у військовому резерві проводиться військовими частинами з числа:
1) військовослужбовців, які звільняються з військової служби в запас із зазначених військових частин або з військових частин, що дислокуються поблизу них, і мають місце проживання (перебування) поблизу цих військових частин;
2) громадян, що взяті на облік як кандидати для прийняття на службу у військовому резерві;
3) військовозобов’язаних, що проживають (перебувають) у населених пунктах, у яких або поряд з якими дислокуються військові частини, що проводять зазначений відбір.
14. Громадяни можуть бути відібрані для проходження служби у військовому резерві за умови, що вони відповідають вимогам пункту 4 цього Положення, з урахуванням того, що до досягнення граничного віку перебування у військовому резерві їм залишилося не менше п’яти років.
Не можуть бути відібрані для проходження служби у військовому резерві громадяни, які в установлених законом випадках не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
15. Громадяни, які виявили бажання проходити службу у військовому резерві, подають:
1) військовослужбовці, які звільняються з військової служби у запас, – рапорт командирові (начальникові) військової частини, у якій вони проходять службу;
2) військовозобов’язані – заяву командирові (начальникові) військової частини.
Громадяни, які виявили бажання проходити службу у військовому резерві і подали відповідний рапорт чи заяву, є кандидатами для прийняття на службу у військовому резерві (далі – кандидати).
16. Особові справи кандидатів оформляються в порядку, установленому МВС, військовими частинами, у яких вони виявили бажання проходити службу у військовому резерві.
17. Для встановлення ступеня придатності до служби у військовому резерві за станом здоров’я кандидати за направленням військової частини проходять обов’язковий медичний огляд, який проводиться військово-лікарськими комісіями в порядку, визначеному МВС.
18. Оформлення кандидатам документів для надання в разі потреби допуску до державної таємниці здійснюється відповідно до вимог законодавства.
19. За результатами розгляду матеріалів особової справи кандидата командир (начальник) військової частини, у якій кандидат виявив бажання проходити службу, приймає рішення про прийняття його на службу у військовому резерві та укладення з ним відповідного контракту або про відмову у прийнятті на службу у військовому резерві. Про прийняте рішення командир (начальник) військової частини письмово повідомляє кандидата.
20. У повідомленні про рішення командира (начальника) військової частини щодо відмови в прийнятті громадянина на службу у військовому резерві зазначаються причини такої відмови. Особові справи кандидатів, яким відмовлено в прийнятті на службу, зберігаються у військовій частині протягом строку, установленого МВС.
21. Громадяни, яким відмовлено в прийнятті на службу у військовому резерві та які відповідають вимогам пункту 4 цього Положення, можуть бути залишені за їх бажанням кандидатами для прийняття на таку службу. Порядок ведення обліку кандидатів для прийняття на службу у військовому резерві встановлюється МВС.
22. Кандидати складають Військову присягу на вірність українському народові, якщо вони не складали її раніше.
Контракт
23. З громадянами, щодо яких прийнято рішення про прийняття на службу у військовому резерві, укладається контракт про проходження такої служби.
Контракт укладається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), підписується громадянином і командиром (начальником) військової частини, підпис якого скріплюється гербовою печаткою військової частини.
24. Перший контракт з резервістами укладається на строк від двох до п’яти років.
Після закінчення строку дії контракту строк служби у військовому резерві може бути щоразу продовжений на строк від одного до п’яти років до досягнення громадянином граничного віку перебування у військовому резерві.
Новий контракт укладається не пізніше ніж за один місяць до закінчення чинного контракту і набирає чинності після закінчення дії попереднього контракту.
25. Контракт є підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини про прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення його на посаду або про продовження служби у військовому резерві.
Контракт набирає чинності з дня видання наказу командира (начальника) військової частини про прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду або про продовження служби у військовому резерві. Про дату набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в обох примірниках контракту, один з яких зберігається в особовій справі резервіста.
У разі переміщення резервіста з однієї військової частини до іншої контракт не розривається. Окремі умови контракту за новим місцем проходження служби у військовому резерві можуть бути переглянуті і засвідчені підписами командира (начальника) військової частини і резервіста.
Строк проходження служби у військовому резерві обчислюється повними роками, крім випадку, коли контракт укладається з резервістом до досягнення ним граничного віку перебування на службі у військовому резерві.
26. Військова частина після прийняття громадянина на службу у військовому резерві та призначення його на посаду або в разі продовження строку служби у військовому резерві повідомляє про це військовий комісаріат, де резервіст перебуває на військовому обліку, шляхом надсилання до цього військового комісаріату витягу з відповідного наказу. Крім того, про прийняття громадянина на службу у військовому резерві командир (начальник) військової частини повідомляє керівника підприємства, установи та організації, де працює резервіст, шляхом надсилання їм письмових повідомлень.
Припинення (розірвання) контракту
27. Контракт припиняється (розривається), а резервіст звільняється із служби у військовому резерві:
1) у зв’язку із закінченням строку контракту;
2) за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до служби у військовому резерві;
3) за віком — у разі досягнення граничного віку перебування у запасі другого розряду;
4) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів — у разі неможливості їх подальшого перебування на службі у військовому резерві;
5) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України для військовослужбовців;
6) через службову невідповідність;
7) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, засудженням у вигляді службового обмеження, а також звільненням від відбування покарання з випробуванням;
8) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;
9) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту резервістом;
10) у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом;
11) у зв’язку з бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення установлених законом обставин, унаслідок яких військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
28. Дострокове розірвання контракту ініціюється:
1) командиром (начальником) військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами 2—4, 6, 7, 9—11 пункту 27 цього Положення;
2) резервістом за наявності підстав, передбачених підпунктами 2—3, 5, 8 і 10 пункту 27 цього Положення.
29. Звільнення резервістів зі служби у військовому резерві здійснюється:
1) у запас – якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі та за станом здоров’я придатні до військової служби;
2) у відставку – якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або непридатні за станом здоров’я до військової служби із зняттям з військового обліку.
30. Дія контракту припиняється (контракт розривається):
1) у день закінчення його строку;
2) у день, зазначений у наказі про звільнення резервіста із служби у військовому резерві, у разі дострокового розірвання контракту;
3) з наступного дня після смерті (загибелі) резервіста чи визнання судом його безвісно відсутнім або оголошення померлим.
31. У разі припинення (розірвання) контракту в примірнику, що зберігається в особовій справі, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення (розірвання) контракту, який завіряється підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Резервіст подає за бажанням другий примірник контракту до кадрового органу військової частини, де робиться відповідний запис із зазначенням підстав припинення (розірвання) контракту та дати звільнення резервіста із служби у військовому резерві. У разі неподання резервістом примірника контракту в першому примірнику робиться відповідний запис.
32. Припинення дії (розірвання) контракту є підставою для звільнення резервіста зі служби у військовому резерві. Резервісти звільняються зі служби у військовому резерві згідно з наказом командира (начальника) військової частини.
33. Командир (начальник) військової частини надсилає в п’ятиденний строк після видання відповідного наказу до військового комісаріату особову справу звільненого резервіста разом з витягом з наказу про його звільнення.
34. Громадяни, що звільнилися зі служби у військовому резерві і відповідають вимогам пункту 4 цього Положення, можуть бути зараховані за їх бажанням кандидатами для прийняття на службу у військовому резерві.
ІІІ. Виклик резервістів для проходження підготовки і зборів
та призов на військову службу
35. Чисельність резервістів визначається з урахуванням бюджетних асигнувань, передбачених на утримання внутрішніх військ.
36. Головне управління внутрішніх військ МВС розробляє програму військової підготовки резервістів, а також щороку план їх підготовки, в якому встановлює чисельність резервістів, що викликаються для проходження підготовки і зборів, строки підготовки і час проведення зборів.
Резервісти викликаються для проходження підготовки і зборів командирами (начальниками) військових частин у порядку, установленому МВС.
37. Призов резервістів на військову службу під час мобілізації здійснюється на підставі Указу Президента України про загальну або часткову мобілізацію за наказом командира (начальника) військової частини у порядку, передбаченому статтею 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та цим Положенням.
38. Оповіщення резервістів про їх виклик до військових частин, у яких вони проходять службу у військовому резерві, для проходження підготовки та зборів або про призов на військову службу під час мобілізації організовується командирами (начальниками) цих військових частин. Одночасно командирами (начальниками) військових частин організовується інформування керівників підприємств, установ та організацій, де працюють резервісти про мету та можливі строки залучення резервістів для проходження підготовки, зборів або призову на військову службу.
Інформація про строки військової підготовки і час проведення зборів на наступний рік доводиться до резервістів і керівників підприємств, установ та організацій у такому ж порядку щороку до 1 грудня.
39. Протягом трьох днів після виклику резервістів для проходження підготовки, зборів або призову на військову службу командири (начальники) військових частин надсилають їх списки із зазначенням військово-облікових спеціальностей та посад, на які вони призначені, до військових комісаріатів, де резервісти перебувають на військовому обліку.
40. Збори резервістів проводяться, як правило, у військових частинах, у яких резервісти проходять службу у військовому резерві.
41. У разі проведення зборів резервістів у місцях постійної дислокації військових частин резервісти розміщуються в казармах, як правило, в окремих їх приміщеннях, а на полігонах (у таборах) - у місцях та в спосіб розташування підрозділів, у яких вони проходять службу у військовому резерві.
За рішенням командира (начальника) військової частини резервісту під час проведення зборів може бути дозволено перебувати у вільний час за місцем його проживання (перебування).
42. Резервіст може бути звільнений від участі у зборах за наявності поважних причин, встановлених Кабінетом Міністрів України.
ІV. Військові звання
43. Громадяни приймаються на службу у військовому резерві в раніше присвоєних їм військових званнях.
44. Чергові військові звання присвоюються у порядку, передбаченому цим Положенням.
До військових звань резервістів додається слово “резерву”.
Особам офіцерського складу медичної та юридичної служб, які мають повну вищу медичну або юридичну освіту та займають відповідну штатну посаду, до військових звань додаються слова “медичної служби резерву” або “юстиції резерву”.
45. Командир (начальник) військової частини у триденний строк надсилає витяг з наказу про присвоєння (позбавлення) резервісту військового звання до військового комісаріату, де резервіст перебуває на військовому обліку.
Присвоєння військових звань
46. Чергові військові звання резервістам присвоюються:
1) до старшого сержанта включно — командирами бригад, полків, окремих батальйонів, за посадами яких штатом передбачено військове звання не нижче полковника, а також посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі;
2) до полковника включно — командувачем внутрішніх військ МВС України, Міністром внутрішніх справ України.
Посадові особи, зазначені у цьому пункті, мають право присвоювати чергові військові звання лише резервістам, які перебувають в їх прямому підпорядкуванні.
47. Військові звання старшого солдата у порядку заохочення присвоюються командирами полків, бригад і посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі.
Строки вислуги у військовому званні
48. Для резервістів рядового складу, сержантського та старшинського складу установлюються такі строки вислуги у військовому званні:
солдата резерву — два роки;
старшого солдата резерву — один рік;
молодшого сержанта резерву — два роки;
сержанта резерву — два роки;
старшого сержанта резерву — два роки;
старшини резерву — два роки;
прапорщика резерву — п’ять років.
49. Для резервістів молодшого та старшого офіцерського складу встановлюються такі строки вислуги у військовому званні (крім офіцерів льотного складу авіації):
молодшого лейтенанта, лейтенанта резерву — два роки;
старшого лейтенанта резерву, капітана резерву — три роки;
майора резерву — чотири роки; підполковника резерву — п’ять років.
50. Для офіцерів льотного складу авіації установлюються такі строки вислуги у військовому званні:
молодшого лейтенанта резерву — один рік;
лейтенанта резерву, старшого лейтенанта резерву — два роки;
капітана резерву, майора резерву — три роки;
підполковника резерву — чотири роки.
51. Строк вислуги у військовому званні старшого прапорщика резерву, полковника резерву не встановлюється.
52. Строки вислуги у військовому званні резервіста обчислюються з дня присвоєння йому відповідного звання.
До строку вислуги резервіста у військовому званні зараховується:
час його перебування у цьому званні на військовій службі, службі у військовому резерві та в запасі;
час перерви в службі у військовому резерві у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності або незаконним звільненням із служби у військовому резерві.
Не зараховується до строку вислуги у військовому званні резервіста час його перебування в пониженому військовому званні згідно з накладеним дисциплінарним стягненням.
53. Військові звання присвоюються резервістам послідовно, з урахуванням посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
54. Первинне військове звання молодшого лейтенанта резерву присвоюється резервістам, які мають повну вищу освіту, що відповідає профілю службової діяльності, або які під час проходження служби у військовому резерві здобули повну вищу освіту за спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю, атестовані до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерському складі такої спеціальності за умови проходження служби у військовому резерві не менш як три роки.
55. Чергові військові звання присвоюються резервістам, у яких закінчився строк вислуги в попередньому військовому званні та призначеним на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання, вищі тих, що вони мають, з урахуванням їх професійно-ділових якостей, організаторських здібностей, результатів командирської (професійної) підготовки і досвіду служби.
56. Резервістам, які мають військове звання солдата резерву, в порядку заохочення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України може бути присвоєно військове звання старшого солдата резерву.
57. Про присвоєння чергових військових звань резервістам оголошують командири (начальники) військових частин в урочистій обстановці з врученням погонів, що відповідають присвоєному військовому званню, а у період між зборами — військові комісари, де резервісти перебувають на військовому обліку.
58. Резервістам, які мають корабельні військові звання, одночасно з призначенням на посаду присвоюються відповідні військові звання.
59. Чергове військове звання резервістам не присвоюється:
1) у разі усунення від виконання службових обов’язків під час проходження підготовки або зборів;
2) якщо під час проходження підготовки або зборів на резервіста накладено дисциплінарне стягнення “попередження про неповну службову відповідність”;
3) якщо за вироком суду резервісту призначено покарання, не пов’язане з позбавленням чи обмеженням волі на весь час дії вироку суду.
60. Дисциплінарне стягнення “попередження про неповну службову відповідність” діє протягом року. Якщо протягом року після накладення цього стягнення резервіст не виправив своєї поведінки зразковим виконанням обов’язків служби у військовому резерві і стягнення не відіграло своєї ролі, командир (начальник) військової частини приймає рішення про його звільнення із служби у військовому резерві згідно з підпунктом 6 пункту 27 цього Положення.
Пониження резервістів у військовому званні та позбавлення їх військового звання
61. Резервісти (крім тих, яким присвоєно первинне військове звання) під час проходження підготовки або зборів можуть бути понижені у військовому званні на один ступінь у дисциплінарному порядку.
62. До поновлення резервіста в попередньому військовому званні повторне пониження у військовому званні на один ступінь не допускається.
63. Резервісти можуть бути позбавлені військового звання у зв’язку із засудженням за вчинення злочину, а також у порядку дисциплінарного стягнення під час проходження підготовки або зборів.
64. Про позбавлення резервістів військового звання в порядку дисциплінарного стягнення посадові особи, яким надано таке право Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, видають відповідний наказ.
65. Резервісти, позбавлені військового звання:
за вироком суду, — звільняються із служби у військовому резерві після набрання вироком суду законної сили з дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання;
у порядку дисциплінарного стягнення, — звільняються із служби у військовому резерві не пізніше трьох днів після надходження до військової частини наказу про позбавлення військового звання або трьох днів з дня підписання такого наказу.
Наказ про звільнення резервіста із служби у військовому резерві видається на підставі рапорту та/або затвердженого акта про прийняття і здавання посади, яку він займав.
66. Військові комісари у разі позбавлення резервістів військових звань одночасно з прийняттям зазначених осіб на військовий облік присвоюють їм військове звання солдата (матроса) запасу.
67. Резервісти, понижені у військовому званні під час проходження підготовки або зборів в порядку дисциплінарного стягнення, можуть бути поновлені в попередньому військовому званні в порядку заохочення відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
68. Громадянин, позбавлений військового звання як резервіст, за рішенням посадової особи, яка має право присвоювати відповідні військові звання, поновлюється у попередньому військовому званні з дня позбавлення його військового звання в разі:
1) скасування або зміни вироку суду в частині позбавлення військового звання;
2) визнання в установленому порядку незаконним позбавлення резервіста військового звання в дисциплінарному порядку.
69. Громадяни, позбавлені військового звання, можуть бути поновлені в попередньому військовому званні за рішенням посадових осіб, які мають право присвоювати відповідні військові звання, у разі звільнення від кримінального покарання у вигляді позбавлення військового звання на підставі закону про амністію чи акта про помилування.
70. Громадянин, поновлений у військовому званні, користується правами і пільгами, встановленими законодавством, відповідно до поновленого військового звання. З таким громадянином може бути укладений контракт.
V. Призначення резервістів на посади, їх переміщення
та тимчасове виконання обов’язків
71. Посади, на яких проходять службу резервісти, відповідні військові звання та тарифні розряди посад визначаються штатами військових частин на особливий період.
72. Перше призначення резервістів на посади здійснюється з урахуванням їх основної або спорідненої військово-облікової спеціальності.
73. Призначення резервістів на посади здійснюється командирами (начальниками) військових частин, які мають право видавати накази по особовому складу.
Резервісти офіцерського складу можуть призначатися на посади, передбачені штатами військових частин на один — два ступені вищі або на один ступінь нижчі їх військових звань.
74. Призначення резервістів на посади здійснюється:
1) на вищі посади — у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади:
у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом — за рішенням відповідного командира (начальника), зокрема на особисте прохання резервіста;
за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
за сімейними обставинами — на особисте прохання;
3) на нижчі посади:
у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
на особисте прохання;
у порядку реалізації накладеного під час проходження підготовки чи зборів дисциплінарного стягнення — відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Командир (начальник) військової частини у триденний строк надсилає витяг з наказу про призначення резервіста на посаду до військового комісаріату, де резервіст перебуває на військовому обліку.
75. Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань — більший посадовий оклад. У разі коли штатом (штатним розписом) передбачено два військові звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або більший посадовий оклад.
76. На посади, за якими передбачені військові звання молодшого сержанта резерву, старшини резерву та старшого прапорщика резерву, призначаються резервісти, які мають відповідний рівень освіти та підготовки.
77. На посади, за якими передбачені військові звання прапорщиків резерву, у разі потреби можуть призначатися професійно підготовлені та дисципліновані резервісти, що мають такі військові звання: старшина резерву, старший сержант резерву, сержант резерву, які прослужили не менш як три роки на посадах, за якими передбачені військові звання, які вони мають, та за висновком командирів (начальників) гідні до призначення на ці посади за умови, що їм не будуть підпорядковані старші за військовим званням.
У разі необхідності призначення на зазначені в абзаці першому цього пункту посади прапорщиків резерву старшини резерву, старші сержанти резерву, сержанти резерву, які їх займають, призначаються на посади, рівнозначні тим, які вони займали до призначення на посади прапорщиків, а в разі відсутності таких — за їх згодою на інші посади.
78. Старші прапорщики резерву та прапорщики резерву не можуть призначатися на посади, що підлягають заміщенню особами офіцерського складу.
Не допускається призначення резервістів, які перебувають у родинних стосунках (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти іншого з подружжя), на посади, проходження служби у військовому резерві на яких пов’язано з безпосередньою підпорядкованістю одного з них іншому.
Переміщення резервістів
79. Переміщення резервіста на іншу посаду або до іншої військової частини (далі – переміщення по службі) здійснюється за його згодою, а в разі зміни ним місця проживання — на прохання резервіста.
80. Рішення про переміщення по службі резервіста приймається командиром (начальником) військової частини за умови наявності вакантних посад з урахуванням вимог до посади, на яку призначається резервіст, його військово-облікової спеціальності, здобутої освіти, досвіду роботи на керівних посадах, професійних та моральних якостей.
81. Переміщення резервіста з однієї військової частини до іншої здійснюється в разі, коли це зумовлено службовою необхідністю, пов’язаною з проведенням організаційних заходів чи у зв’язку зі зміною місця проживання резервіста.
82. Переміщення резервістів на вищі посади здійснюється в порядку просування по службі для більш доцільного застосування фахової підготовки чи досвіду роботи на керівних посадах резервіста, на рівні — у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на нижчі — у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості переміщення на рівну посаду.
Переміщення резервістів на інші посади в межах військової частини здійснюється відповідно до наказу командира (начальника) військової частини, у разі переміщення з однієї військової частини до іншої – відповідно до наказу командирів з’єднань або начальників управлінь територіальних командувань чи командувачем внутрішніх військ МВС, залежно від підпорядкування військових частин.
83. Не пізніше наступного дня після здавання посади та надходження витягу з наказу керівника органу військового управління, командира (начальника) військової частини, в тому числі переданого технічними засобами, про переміщення до іншої військової частини резервіст зобов’язаний отримати розрахунок з усіх видів забезпечення.
До зазначеного строку не включається час перебування резервіста у відрядженні чи на лікуванні.
84. Про переміщення по службі резервіста командир (начальник) військової частини повідомляє в триденний строк до військового комісаріату, де резервіст перебуває на військовому обліку.
85. У разі скорочення штатів або проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад резервістів, до Головного управління внутрішніх військ МВС, на яке покладено виконання завдань і функцій, пов’язаних із службою у військовому резерві, не пізніше ніж за два місяці до встановлених строків проведення таких заходів подається список резервістів, які вивільняються, з пропозиціями щодо їх подальшого службового використання.
86. У разі неможливості призначення резервістів, які вивільняються, на рівнозначні посади вони призначаються на нижчі посади (не більш як на один ступінь) або звільняються із служби у військовому резерві згідно з підпунктом 4 пункту 27 цього Положення.
87. Під час скорочення штатів або проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення військових посад, на вакантні посади насамперед призначаються резервісти, які за своїми морально-діловими якостями більш підготовлені для виконання завдань за посадою.
Тимчасове виконання обов’язків
88. У зв’язку із службовою необхідністю під час проходження підготовки чи зборів на резервіста, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов’язків за іншою рівнозначною або вищою посадою у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади військовослужбовця або резервіста, який її займає.
89. Період тимчасового виконання обов'язків резервістом не може перевищувати 30 днів.
90. Тимчасове виконання обов’язків покладається на резервістів наказом командира (начальника) військової частини.
91. Для тимчасового виконання обов’язків за військовими посадами можуть призначатися:
1) солдати резерву, сержанти та старшини резерву — на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені відповідно військові звання рядового складу, сержантського і старшинського складу;
2) прапорщики резерву та старші прапорщики резерву — на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання прапорщиків, старших прапорщиків або молодшого офіцерського складу;
3) резервісти, які мають військове звання молодшого офіцерського складу, — на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання молодшого або старшого офіцерського складу, за умови, що їм не будуть підпорядковані старші за військовим званням;
4) резервісти, які мають військове звання старшого офіцерського складу, — на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання старшого офіцерського складу.
VI. Відрядження
92. Резервісти під час проходження підготовки чи зборів можуть бути направлені у відрядження самостійно або у складі військового підрозділу (команди) з метою:
участі в заходах, пов’язаних з підготовкою військ;
забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;
супроводження нарочних з таємними документами і матеріалами або як нарочні;
супроводження (у разі потреби) окремих військовослужбовців, призваних на збори військовозобов’язаних і резервістів, у тому числі хворих, або їх команд;
отримання нагород;
участі в засіданнях судів або з метою участі в процесуальних діях за викликом органів дізнання чи досудового слідства;
участі в планових заходах (збори, семінари, засідання, наради тощо); ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
в інших випадках за наказом (розпорядженням) старших командирів (начальників).
93. Резервісти направляються у відрядження за рішенням командирів (начальників) військових частин, про що видається відповідний наказ.
94. Резервістам, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка.
95. Резервісти після прибуття до місця призначення зобов’язані в установлений строк з’явитися до посадової особи, в розпорядження якої вони відряджені, повідомити командира (начальника) своєї військової частини про прибуття, стати в установленому порядку на облік і виконувати поставлені завдання.
96. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього резервістам заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.
96. Резервіст за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з місця відрядження до місця служби у військовому резерві, повинен повідомити про це командира (начальника) військової частини через начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового комісара, а в разі їх відсутності — через посадових осіб місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування із зазначенням причин затримки.
97. У разі втрати в дорозі під час відрядження службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна резервіст повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності — посадових осіб органу внутрішніх справ, адміністрації шляхів сполучення або місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування, а також командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві.
98. У разі затримки в дорозі під час відрядження з незалежних від резервіста причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження чи довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності — в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також повідомити про затримку командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві.
99. Поважними причинами затримки резервіста у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.
100. Про затримку резервіста понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, посадова особа, в розпорядження якої він прибув, або начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовий комісар зобов’язані повідомити командира (начальника) військової частини, який направив резервіста у відрядження, із зазначенням причин затримки.
101. У разі неповернення резервіста з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки командир (начальник) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві, негайно надсилає запит посадовій особі, в розпорядження якої був відряджений резервіст, або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовому комісару. Після одержання відповіді на запит про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир (начальник) військової частини організовує його розшук в установленому порядку.
VII. Відпустка
102. Резервісти під час проходження підготовки чи зборів мають право на відпустку за сімейними обставинами згідно із законодавством.
VIIІ. Звільнення із служби у військовому резерві
103. Звільнення резервістів із служби у військовому резерві на підставах, передбачених пунктом 27 цього Положення, здійснюється командиром (начальником) військової частини.
Командир (начальник) військової частини у триденний строк після видання наказу про звільнення із служби у військовому резерві надсилає витяг з цього наказу та особову справу резервіста до військового комісаріату, де резервіст перебуває на військовому обліку.
104. Резервіст, який бажає звільнитися із служби у військовому резерві, подає по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення із служби у військовому резерві та військовий комісаріат, у якому він перебуває на військовому обліку.
105. Перед звільненням резервіста уточнюються дані про проходження ним служби у військовому резерві, документально підтверджуються періоди служби.
106. Резервісти за три місяці до досягнення граничного віку перебування їх у запасі другого розряду направляються на медичний огляд до військово-лікарської комісії, висновки якої враховуються під час визначення підстав звільнення із служби у військовому резерві.
107. Звільнення резервіста із служби у військовому резерві здійснюється на підставі наказу командира (начальника) військової частини.
Днем звільнення резервіста із служби у військовому резерві є день, визначений у пункті 30 цього Положення, про що зазначається в наказі про звільнення із служби у військовому резерві. Такий наказ видається на підставі рапорту та/або затвердженого акта про прийняття і здавання посади, яку займав резервіст.
108. Наказ про застосування до резервіста такого дисциплінарного стягнення, як звільнення із служби у військовому резерві через службову невідповідність, є підставою для видання наказу про його звільнення.
109. Резервістів, які підлягають звільненню із служби у військовому резерві у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, командир (начальник) військової частини попереджує про звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за два місяці до проведення таких заходів. Державна служба зайнятості про звільнення резервістів не повідомляється.
110. Рішення про подальше проходження служби у військовому резерві резервістами, які визнані військово-лікарськими комісіями обмежено придатними до проходження служби у військовому резерві в мирний час, приймає командир (начальник) військової частини.
111. Резервісти за наявності кількох підстав, передбачених підпунктами 2—5 і 8 пункту 27 цього Положення, для звільнення можуть обрати за бажанням одну з них.
У наказах командирів (начальників) військових частин для резервістів, які звільняються із служби у військовому резерві, можуть бути застосовані заохочення, передбачені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
112. Для резервістів, звільнених із служби у військовому резерві, які позитивно характеризувалися під час проходження служби у військовому резерві, можуть організовуватись урочисті проводи.
113. Резервіст, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження служби у військовому резерві, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення із служби у військовому резерві у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення із служби у військовому резерві резервіст підлягає поновленню на службі у військовому резерві на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Цей період зараховується резервісту до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання.
114. У разі незаконного звільнення резервіста із служби у військовому резерві поновлення його на попередній або рівнозначній посаді здійснюється наказом командира (начальника) військової частини, який звільнив резервіста із служби у військовому резерві, або керівника відповідного органу військового управління.
115. Звільнення із служби у військовому резерві внутрішніх військ МВС резервістів, визнаних судом безвісно відсутніми чи оголошених померлими, здійснюється командувачем внутрішніх військ МВС, Міністром внутрішніх справ України відповідно до їх повноважень на підставі рішень суду про таке визнання чи оголошення.
ІX. Матеріальне та інші види забезпечення
116. Розміри грошового забезпечення і заохочення резервістів та порядок їх виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
117. Порядок медичного забезпечення резервістів під час проходження підготовки чи зборів визначається МВС.
118. На час проходження служби у військовому резерві резервісти забезпечуються військовою формою одягу згідно із встановленими нормами. Для зазначених осіб встановлюються передбачені для військовослужбовців внутрішніх військ знаки розрізнення та знаки, що свідчать про їх належність до резервістів. На них поширюються правила носіння військової форми одягу.
119. Харчування резервістів у військових частинах під час проходження підготовки чи зборів здійснюється у порядку та за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
120. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України для внутрішніх військ МВС.
X. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті)
або каліцтва резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві
121. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, проводиться згідно з вимогами чинного законодавства через фінансові органи військових частин, де резервісти проходили службу у військовому резерві.
XІ. Відповідальність резервістів
122. На час проходження підготовки чи зборів резервісти несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Глава Адміністрації
Президента України С. ЛЬОВОЧКІН
