Всеукраїнський конкурс учнівської творчості

«Об'єднаймося ж, брати мої»

Номінація – «Література»

Азбука за «КОБЗАРЕМ»

(Поетичний цикл)

Виконала Гутник Вікторія,

11.11.1996 року народження,

учениця 8 – А класу ЗОШ №7,

вихованка зразкової

літературної студії «Первоцвіт»

ЦТДЮ «Соняшник»,

Адреса учениці: м. Біла Церква,

пр. 2-й Курсовий, буд. 5

Адреса навчального закладу:

м. Біла Церква,

б-р 50-річчя Перемоги, буд. 46

Педагог:

Гутник Віра Дмитрівна,

керівник зразкової літературної студії «Первоцвіт» ЦТДЮ «Соняшник»

Біла Церква

2009
А

«А.О. Козачковському»

А він свою маленьку книжку

Писав, виводив тишком-нишком,

А потім знов через літа

Писалась книжечка проста…

І в кожнім слові – біль та мрії.

Слова ці людям серце гріють.

Т. Шевченко. Автопортрет. 1843

Б

«Барвінок цвів і зеленів»

Барвінком слалась його мрія,

І розстелялася надія.

Шкода, що всі ті сподівання

Зима прибила, надто рання.

В

«Вітер з гаєм розмовляє»

В рядки ці вчитуюсь душею

Я з Україною всією.

Сирітська доля серце крає,

А човен плине по Дунаю…


Г

«Гайдамаки»

Гірка година на Вкраїні!

Це - гайдамаків грізні тіні

Вертаються, щоб нагадать,

Як слід з ляхами воювать,

І всім про Гонту розказати,

Залізняка пошанувати.

Касіян В. Ілюстрація до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»

Д

«Думи мої, думи мої»

Думи линуть крізь століття

Сумно і журливо…

Дум згорьоване суцвіття

Не всиха, на диво.

Марчук І. Із серії картин, присвячених

творчості Т. Шевченка

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Е

Екран історії ожив, -

Все, чим поет так дорожив,

Над чим він плакав і журився,

За що страждав, за що молився…

Все ожило переді мною,

Що досі було вкрите млою.

Марчук І. Із серії картин, присвячених Україні

Є

«Єретик»

Єдиною жили сімєю,

Гордились хатою своєю

Слов’яни – здружені брати.

Їх не вдалось перемогти,

Слов’янські ріки роз’єднати.

За це спасибі, чеху-брате.

Портрет Яна Гуса

Ж

Живий у пам’яті людській

Тарас Шевченко, як сумління,

Щоб негараздів вітровій

Спинило наше покоління.

Пам'ятник Кобзареві у Києві

З

«Заповіт»

Зорю палкого «Заповіту»,

Ясною правдою зігріту,

Ми бережем в своїх серцях.

Вона нам осяває шлях.

Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка

І

«І Архімед, і Галілей»

І збудуться слова пророчі,

Засяє сонце після ночі,

Земля оновлена розквітне,

Пізнавши слово заповітне.

Ї

Їх слід читати в самоті,

Слова поетові святі,

І поряд свічку запалити, -

Щоб від неправди захистити.

К

«Катерина»

Коли поему цю читаю,

То серце жаль важкий стискає

Жіноча доля безталанна,

Та гірша – в сина, у Івана.

Катерина. 1842

Л

«Лічу в неволі дні і ночі»

Летів, летів би в Україну,

В свою квітучу і єдину,

Понад Дніпром, понад землею…

Як він хотів зустрітись з нею!

Волков Є. Український пейзаж

М

«Мені тринадцятий минало»

Малому важко зрозуміти,

Чом доля випала чорніти

Селу квітучому. І де

Він прихисток собі знайде

У цім нерадісному світі,

Де люди щастям не зігріті.

Н

«Наймичка»

Не вистачить журби гіркої

Для долі наймички простої,

Що в таємниці вік каралась,

Та слова «мамо» не діждалась.

Марчук І. Із серії картин,

присвячених творчості Т. Шевченка

О

«Ой діброво-темний гаю»

Оця зворушлива краса,

Де гай зелений, небеса

Над українським диво-краєм…

Природа серце зігріває.

Гречишкін П. Темний ліс

П

«Перебендя»

Пісенний скарб кобзар цей має,

Усіх піснями розважає,

А сам живе в самотині,

Думки плекаючи сумні.

Касіян В. Перебендя

Р

«Русалка»

Розмову чути над рікою,

Дівча вмивається сльозою, –

Русалка долю проклинає,

В Дніпрову воду поринає…

С

«Сон (На панщині пшеницю жала)»

Схилилася над сповиточком

Кріпачка-мати в холодочку,

А сон приніс щасливі мрії,

І сподівання, і надії…

А. Венеціанов. На жнивах

Т

«Тополя»

Так вірно серце покохало,

Та щастя долі не пізнало.

Дарма, що тіло – тополине,

До козака знов серце лине.

Т. Шевченко. Тополя

У

«У нашім раї на землі»

У всі часи, у всі століття

Всі мами віддавали дітям

Любов, турботу до останку,

Щоб потім виглядать на ганку

Своє дитя, свою кровину,

Завжди в молитві за дитину.

Ф

Фіксує пам'ять за рядком рядок

У «Кобзарі», у цій пресвітлій книзі.

І скільки тут палаючих думок,

Що час розтати безпросвітній кризі.

Х

«Хустина»

Хвилина випала прощальна,

Жде козака дорога дальня.

Хустину вишила кохана,

Щоб не здолали смерть чи рана.

Та не судилось козакові

Життя прожити у любові…

Ц

«Царів кровавих шинкарів»

Це світле звернення до Бога,

В якому смуток і тривога

За люд трудящий, щоб до них

Послати ангелів святих.

Ч

«Чума»

Чорніша ночі і землі

Чума з'являється в імлі,

Аби людей в селі не стало.

І їй - все мало, мало, мало!

І ось уже нема села…

Чума його крилом змела.

І. Марчук. Із серії картин,

присвячених творчості Т. Шевченка

Ш

«Швачка»

Широкий шлях у Фастов в’ється,

Там Швачка із ляхами б’ється!

Там битва точиться кривава,

І гайдамацька квітне слава.

Щ

Щасливі ми, що народились

В країні, де творив поет,

Де «Кобзаря» рядки з'явились,

Щоб правді дарувати злет.

Пам'ятник Кобзарю в м. Харків

Ю

«Юродивий»

Юрба невольників в кайданах,

Героїв смілих, полум’яних, -

Так, лицарів, не каторжан, -

Йде гордо крізь віків туман.

Я

«Якби ви знали, паничі»

Яка печаль, аж серце рветься,

Коли цих спогадів торкнеться

Душа поетова свята,

Що в наші душі пророста.

Музейний комплекс Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка” в с. Шевченкове