Всеукраїнський конкурс учнівської творчості
«Об'єднаймося ж, брати мої»
Номінація – «Література»
Азбука за «КОБЗАРЕМ»
(Поетичний цикл)
Виконала Гутник Вікторія,
11.11.1996 року народження,
учениця 8 – А класу ЗОШ №7,
вихованка зразкової
літературної студії «Первоцвіт»
ЦТДЮ «Соняшник»,
Адреса учениці: м. Біла Церква,
пр. 2-й Курсовий, буд. 5
Адреса навчального закладу:
м. Біла Церква,
б-р 50-річчя Перемоги, буд. 46
Педагог:
Гутник Віра Дмитрівна,
керівник зразкової літературної студії «Первоцвіт» ЦТДЮ «Соняшник»
Біла Церква
2009
А
«А.О. Козачковському»
А він свою маленьку книжку
Писав, виводив тишком-нишком,
А потім знов через літа
Писалась книжечка проста…
І в кожнім слові – біль та мрії.
Слова ці людям серце гріють.

Т. Шевченко. Автопортрет. 1843
Б
«Барвінок цвів і зеленів»
Барвінком слалась його мрія,
І розстелялася надія.
Шкода, що всі ті сподівання
Зима прибила, надто рання.

В
«Вітер з гаєм розмовляє»
В рядки ці вчитуюсь душею
Я з Україною всією.
Сирітська доля серце крає,
А човен плине по Дунаю…

Г
«Гайдамаки»
Гірка година на Вкраїні!
Це - гайдамаків грізні тіні
Вертаються, щоб нагадать,
Як слід з ляхами воювать,
І всім про Гонту розказати,
Залізняка пошанувати.

Касіян В. Ілюстрація до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»
Д
«Думи мої, думи мої»
Думи линуть крізь століття
Сумно і журливо…
Дум згорьоване суцвіття
Не всиха, на диво.

Марчук І. Із серії картин, присвячених
творчості Т. Шевченка
Е
Екран історії ожив, -
Все, чим поет так дорожив,
Над чим він плакав і журився,
За що страждав, за що молився…
Все ожило переді мною,
Що досі було вкрите млою.

Марчук І. Із серії картин, присвячених Україні
Є
«Єретик»
Єдиною жили сім’єю,
Гордились хатою своєю
Слов’яни – здружені брати.
Їх не вдалось перемогти,
Слов’янські ріки роз’єднати.
За це спасибі, чеху-брате.

Портрет Яна Гуса
Ж
Живий у пам’яті людській
Тарас Шевченко, як сумління,
Щоб негараздів вітровій
Спинило наше покоління.

Пам'ятник Кобзареві у Києві
З
«Заповіт»
Зорю палкого «Заповіту»,
Ясною правдою зігріту,
Ми бережем в своїх серцях.
Вона нам осяває шлях.

Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка
І
«І Архімед, і Галілей»
І збудуться слова пророчі,
Засяє сонце після ночі,
Земля оновлена розквітне,
Пізнавши слово заповітне.

Ї
Їх слід читати в самоті,
Слова поетові святі,
І поряд свічку запалити, -
Щоб від неправди захистити.

К
«Катерина»
Коли поему цю читаю,
То серце жаль важкий стискає
Жіноча доля безталанна,
Та гірша – в сина, у Івана.

Катерина. 1842
Л
«Лічу в неволі дні і ночі»
Летів, летів би в Україну,
В свою квітучу і єдину,
Понад Дніпром, понад землею…
Як він хотів зустрітись з нею!

Волков Є. Український пейзаж
М
«Мені тринадцятий минало»
Малому важко зрозуміти,
Чом доля випала чорніти
Селу квітучому. І де
Він прихисток собі знайде
У цім нерадісному світі,
Де люди щастям не зігріті.

Н
«Наймичка»
Не вистачить журби гіркої
Для долі наймички простої,
Що в таємниці вік каралась,
Та слова «мамо» не діждалась.

Марчук І. Із серії картин,
присвячених творчості Т. Шевченка
О
«Ой діброво-темний гаю»
Оця зворушлива краса,
Де гай зелений, небеса
Над українським диво-краєм…
Природа серце зігріває.

Гречишкін П. Темний ліс
П
«Перебендя»
Пісенний скарб кобзар цей має,
Усіх піснями розважає,
А сам живе в самотині,
Думки плекаючи сумні.

Касіян В. Перебендя
Р
«Русалка»
Розмову чути над рікою,
Дівча вмивається сльозою, –
Русалка долю проклинає,
В Дніпрову воду поринає…

С
«Сон (На панщині пшеницю жала)»
Схилилася над сповиточком
Кріпачка-мати в холодочку,
А сон приніс щасливі мрії,
І сподівання, і надії…

А. Венеціанов. На жнивах
Т
«Тополя»
Так вірно серце покохало,
Та щастя долі не пізнало.
Дарма, що тіло – тополине,
До козака знов серце лине.

Т. Шевченко. Тополя
У
«У нашім раї на землі»
У всі часи, у всі століття
Всі мами віддавали дітям
Любов, турботу до останку,
Щоб потім виглядать на ганку
Своє дитя, свою кровину,
Завжди в молитві за дитину.

Ф
Фіксує пам'ять за рядком рядок
У «Кобзарі», у цій пресвітлій книзі.
І скільки тут палаючих думок,
Що час розтати безпросвітній кризі.

Х
«Хустина»
Хвилина випала прощальна,
Жде козака дорога дальня.
Хустину вишила кохана,
Щоб не здолали смерть чи рана.
Та не судилось козакові
Життя прожити у любові…

Ц
«Царів кровавих шинкарів»
Це світле звернення до Бога,
В якому смуток і тривога
За люд трудящий, щоб до них
Послати ангелів святих.

Ч
«Чума»
Чорніша ночі і землі
Чума з'являється в імлі,
Аби людей в селі не стало.
І їй - все мало, мало, мало!
І ось уже нема села…
Чума його крилом змела.

І. Марчук. Із серії картин,
присвячених творчості Т. Шевченка
Ш
«Швачка»
Широкий шлях у Фастов в’ється,
Там Швачка із ляхами б’ється!
Там битва точиться кривава,
І гайдамацька квітне слава.

Щ
Щасливі ми, що народились
В країні, де творив поет,
Де «Кобзаря» рядки з'явились,
Щоб правді дарувати злет.

Пам'ятник Кобзарю в м. Харків
Ю
«Юродивий»
Юрба невольників в кайданах,
Героїв смілих, полум’яних, -
Так, лицарів, не каторжан, -
Йде гордо крізь віків туман.

Я
«Якби ви знали, паничі»
Яка печаль, аж серце рветься,
Коли цих спогадів торкнеться
Душа поетова свята,
Що в наші душі пророста.

Музейний комплекс Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка” в с. Шевченкове


