Вплив нового Закону України «Про зайнятість населення» на ринок праці Закарпаття

Вплив нового Закону України «Про зайнятість населення»

на ринок праці Закарпаття

З 01.01.2013 року вступила в силу нова редакція Закону України «Про зайнятість населення» ( від 05.07.2012 року).

На підставі аналізу досвіду роботи по виконанню норм Закону упродовж перших п’яти місяців поточного року та враховуючи відгуки роботодавців, профспілок та громадських організацій інвалідів, нами зроблено певні висновки та сформовано ряд пропозицій щодо його удосконалення.

Дані пропозиції спрямовані на зміцнення соціального захисту громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці та підсилення мотивації роботодавців у разі їх працевлаштування.

Закон України «Про зайнятість населення»
Діюча редакція	Пропозиції
Статтею 14 Закону визначені категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать: один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дітей віком до шести років, виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності); діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування; молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу; особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років. У даній статті ми пропонуємо наступні зміни:
Стаття 14. Категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню 2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; 6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; 7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.	Стаття 14. Категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню З підпункту 2 пункту 1 статті 14 видалити частину речення «особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу», оскільки дана категорія визначена підпунктом 7 пункту 1 статті 14 ЗПЗ. Оскільки норматив працевлаштування інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" пропонуємо видалити підпункт 6 з пункту 1 ст. 14 та винести дану норму окремим підпунктом ст.14 ЗПЗ виклавши у такій редакції: «До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, також належать інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Немає розробленого механізму безпосереднього здійснення компенсацій, який, на думку роботодавців, за своїм духом небезпечно нагадує механізм повернення ПДВ, що вважається одним із найбільш вразливих до застосування як різного роду тіньових схем, а також стає способом тиску на підприємців з боку фіскальних органів. Також у статтях 24 та 26 не має достатнього стимулу та мотивації до працевлаштування безробітних на новостворені робочі місця. Пропонуємо цю мотивацію посилити наступними змінами до цих статей:
Стаття 24. Заходи щодо сприяння зайнятості населення 3. Роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію. Порядок надання роботодавцю права на зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зарахування стажу особам, працевлаштованим відповідно до цієї частини, затверджується Кабінетом Міністрів України.	Стаття 24. Заходи щодо сприяння зайнятості населення 3. Роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України, компенсуються фактичні витрати у розмірі (50 відсотків - вилучити) суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію. Порядок надання роботодавцю права на зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зарахування стажу особам, працевлаштованим відповідно до цієї частини, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 26. Стимулювання працевлаштування громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці 1. Роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону (крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14), та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів Державного бюджету України для забезпечення молоді, яка здобула професійно-технічну або вищу освіту, першим робочим місцем за отриманою професією (спеціальністю) та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.	Стаття 26. Стимулювання працевлаштування громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці 1. Роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону (крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14), та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нарахована заробітна плата, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць. Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів Державного бюджету України для забезпечення молоді, яка здобула професійно-технічну або вищу освіту, першим робочим місцем за отриманою професією (спеціальністю) та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку. У разі працевлаштування інвалідів І та ІІ груп інвалідності на надомну працю компенсація виплачується протягом двох років з дня працевлаштування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.
Немає чіткого механізму проходження стажування, яке, само по собі, є ефективним способом підвищення кваліфікації особи та її затребуваності на ринку праці. Громадські організації інвалідів пропонують для розширення можливостей проходження стажування випускників-інвалідів передбачити наступні доповнення:
Стаття 29. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді 3. У разі коли в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.	Стаття 29. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді Пункт третій доповнити підпунктом: «У разі проходження стажування осіб з числа дітей-інвалідів або інвалідів з дитинства в установах соціальної сфери, громадських організаціях інвалідів, здійснювати виплату їм заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів».
Обсяги залучення громадян на громадські роботи порівняно з попередніми роками значно зменшилися по причині відсутності необхідних обсягів фінансування в органах місцевого самоврядування. Це пояснюється тим, що на території нашого регіону більшість сільських, селищних, міських рад є дотаційними і не мають можливості виділяти кошти на організацію громадських робіт. Пропонуємо зменшити фінансовий тягар для них, а також у разі залучення зареєстрованих безробітних з числа громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці :
Стаття 30. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності громадян віком старше 45 років 1. Вважаємо за необхідне знизити до 40 років віковий ценз громадян, які мають право на одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, у зв’язку з тим, що терміни перепідготовки спеціалістів можуть становити 2-2,5 роки; 2. Дозволити видавати ваучер особам з вищою освітою (з освітнім рівнем молодшого спеціаліста, бакалавра та спеціаліста) на оплату перепідготовки з робітничих професій (за бажанням громадян); 3. Передбачити видачу ваучерів громадянам, які мають освітній рівень молодшого спеціаліста, для його підвищення до рівня бакалавра, а в подальшому спеціаліста. 4. Зважаючи на те, що у Законі України «Про професійно-технічну освіту» передбачене заочне, вечірнє, індивідуальне навчання, розробити механізм здійснення на практиці навчального процесу за такими формами, з метою надання можливості працюючим особам навчатися за вказаними формами без відриву від виробництва.
Стаття 31. Організація громадських та інших робіт тимчасового характеру 6. Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел. У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування організації таких робіт здійснюється пропорційно рівними частинами за рахунок коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.	Стаття 31. Організація громадських та інших робіт тимчасового характеру 6. Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел. У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування організації таких робіт здійснюється пропорційно рівними частинами за рахунок коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт до сільських, селищних, міських рад, які є дотаційними фінансування організації таких робіт здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт з числа громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону (крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14) до громадських робіт, фінансування організації таких робіт здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
З метою уникнення неконтрольованої появи вивільнених працівників на ринку праці, за рекомендаціями профспілок пропонуємо внести наступні зміни:
Стаття 50. Участь роботодавців у забезпеченні зайнятості населення 3. Роботодавці зобов'язані: 4) своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення;	Стаття 50. Участь роботодавців у забезпеченні зайнятості населення 3. Роботодавці зобов'язані: 4) своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); при вивільненні працівників (у тому числі в разі масового вивільнення працюючих включаючи пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.