Свєтлов А. А.
ДВНЗ „Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана”
СТАТИЧНІ ТА ДИНАМІЧНІ ЕФЕКТИ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ
МІЖ РЕСПУБЛІКОЮ КОРЕЯ ТА США
В сучасних умовах, глобалізація світової економіки прискорюється завдяки високим темпам лібералізації міжнародної економічної діяльності в окремих регіонах, серед яких Азійсько-Тихоокеанський басейн виступає основним полем конкурентної боротьби між такими потужними економічними акторами, як Індія, Китай, Республіка Корея, США та Японія. Даний мегарегіон характеризується з одного боку, динамічними торговельно-виробничими відносинами між країнами, а з іншого, відсутністю розвинутих регіональних інтеграційних блоків, таких, які мають місце в Європі – Європейський Союз, або в Північній Америці – Північноамериканська зона вільної торгівлі (далі - НАФТА). Таким чином, впровадження Зони вільної торгівлі між Республікою Корея та США (далі – КОРУС ФТА) може стати фундаментальною основою побудови масштабної інтеграційної стратегії країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, в якій провідну роль будуть відігравати США та Південна Корея.
Завданнями КОРУС ФТА є лібералізація економічних відносин в таких сферах, як торгівля товарами (ліквідація протягом 3 років тарифів та квот на 95% двосторонньої торгівлі споживчою та виробничою продукцією та а інших протягом наступних 10 років після введення в дію Угоди про КОРУС ФТА), послугами, інвестування, а також, співробітництво у сфері державних закупівель, захисту прав інтелектуальної власності, прав робітників (проте, не передбачає вільний рух трудових ресурсів між країнами) та охорони навколишнього середовища [4].
Наслідки інтеграційної взаємодії США та Республіки Корея в рамках КОРУС ФТА можуть бути проаналізовані за основі двох груп ефектів – динамічних та статичних. Статичні ефекти полягають, головним чином, у змінах, в результаті впровадження КОРУС ФТА, обсягів ВВП обох країн, взаємного експорту та імпорту товарів та послуг, а також, руху капіталу між США та Південною Кореєю.
За оцінками Комісії США з міжнародної торгівлі, обидві країни виграють від створення КОРУС ФТА. Зокрема, у випадку створення даної зони вільної торгівлі в 2008 р., приріст ВВП США складе 0,1% (від 10 092 домлн. дол. США), Південної Кореї – від 0,42 до 0,59% [2, с. XIX]. Як можна побачити, виграш Південної Кореї є більшим за виграш США. Це обумовлено різними розмірами економік двох країн (ВВП США є в 17 разів вищим за відповідний показник Південної Кореї) та їх залежністю від двосторонньої торгівлі (частка експорту Південної Кореї до США у ВВП Південної Кореї становить близько 5%, в той час, як відповідний показник США становить лише 0,2%).
Приріст експорту США до Південної Кореї прогнозується на рівні 22,6-25,3%, в той час, як імпорт з Південної Кореї на рівні 9,9-10,6% [2, с. XXVII, 2-9]. Якщо в рамках НАФТА, ТНК США використовуючи переваги розташування в Мексиці, експортували виготовлену або зібрану продукцію, безпосередньо, в США, що поглиблювало торговельний дефіцит США з даною країною (в 1999р. торговельне сальдо США становило -24.1 млрд. дол. США, а в 2009р. -49,9 млрд. дол. США), то в рамках КОРУС ФТА вірогідність подібного сценарію не є високою. Адже, Республіка Корея забезпечена капіталом та висококваліфікованою робочою силою в більшій мірі ніж Мексика, що не дозволить ТНК США отримувати переваги від використання дешевих трудових ресурсів та низьких вимог до охорони навколишнього середовища шляхом експансії капіталу в Південну Корею.
Лібералізація руху капіталу між країнами разом зі зниженням бар’єрів в торгівлі послугами дозволить обом країнам збільшити обсяги взаємних потоків іноземних інвестицій. На нашу думку, напрямки руху інвестиційних ресурсів між країнами після створення КОРУС ФТА залежать від ступеню протекціонізму в окремих секторах країн та їх готовності до дотримання принципів лібералізації, встановлених в Угоді про створення КОРУС ФТА. Якщо прийняти останній фактор за константу для обох країн, то ліквідація достатньо високих бар’єрів Південної Кореї на доступ американського капіталу в такі сектори, як телекомунікації та транслювання радіо - та телепрограм, а також фінансові послуги може стимулювати значний притік інвестицій в Південну Корею [2, с. 6-5]. Очевидним є і той факт, що в зв’язку з високим рівнем відкритості економіки США, в тому числі, у сфері торгівлі послугами та інвестуванні, в результаті створення КОРУС ФТА, Південна Корея матиме більший притік двостороннього капіталу ніж США.
Аналізуючи вплив створення КОРУС ФТА на торговельний баланс та рух капіталу США та Південної Кореї, необхідно відзначити, що потенційний виграш США від приросту експорту товарів в Південну Корею може бути нівельований негативним сальдо руху капіталу, а в Південній Кореї, навпаки. Проте, помилковим буде судження щодо рівноваги у двосторонніх відносинах, де дефіцит за одним видом операцій компенсується профіцитом за іншими, адже, приріст експорту США від впровадження даної зони вільної торгівлі оцінюється Комісією США з міжнародної торгівлі на рівні 9 741-10 909 млн. дол. США, що переважає суму всіх видів іноземних інвестицій США закордон (4743 млн. дол. США в 2008 р.) [1, с. 371]. Більше того, спираючись на вищезазначені прогнозні дані, левову частку приросту ВВП США становитиме саме експорт товарів (96,5-91,8% загального приросту ВВП).
На думку І. Чой та Дж. Шотта, динамічні ефекти від створення КОРУС ФТА для США та Південної Кореї полягають у використанні крупними компаніями даних країн економії на масштабах, отриманні безпечного доступу на ринок країни-партнера у зв’язку з передбачуваною політикою останньої, трансферту технологій за рахунок прямого іноземного інвестування (лише для Південної Кореї), збільшенні місткості ринку (для американських ТНК), реалізації внутрішніх реформ (для Південної Кореї), покращенні умов торгівлі, політичних зисках та співробітництві у галузі безпеки [3, с. 58-80]. Проте, в даному переліку бракує визначального, на нашу думку, ефекту від лібералізації – підвищення конкуренції на ринках США та Південної Кореї, що буде стимулювати компанії до підвищення продуктивності праці та використання інновацій, і споживачі, таким чином, зможуть отримати якісний продукт за нижчої ціни.
Аналіз статичних та динамічних ефектів від створення КОРУС ФТА дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, створення даної зони вільної торгівлі матиме позитивний вплив на економіки обох країн, про що свідчить оцінка Комісії США з міжнародної торгівлі приросту ВВП США (0,1%) та Республіки Корея (0,42-0,59%) у випадку створення КОРУС ФТА в 2008р. По-друге, за показником експорту товарів, економічний ефект США значно переважає відповідний показник Південної Кореї. По-третє, аналіз руху капіталу та торгівлі послугами між країнами сприятиме притоку інвестиційних ресурсів, більшою мірою, в Південну Корею з США, ніж навпаки. По-четверте, обидві країни виграють від діяльності економічних агентів на регіональному ринку, що загострить конкуренцію між ними та матиме позитивний результат у підвищенні продуктивності та ефективності виробництва, а також якості надання послуг. По-п’яте, впровадження КОРУС ФТА буде сприяти реалізації не лише торговельно-інвестиційних, але і геоекономічних інтересів США та Південної Кореї в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
1. Balance of payments: capital and financial account summaries. UNCTAD Handbook of Statistics. – United Nations, New York, Geneva. – 2010. - P. 371
2. D. R. Pearson, Sh. L. Aranoff, D. T. Okun, Ch. R. Lane, I. A. Willamson, D. A. Pinkert. U. S. - Korea Free Trade Agreement: Potential Economy-wide and Selected Sectoral Effects/ United States International Trade Commission. USITC Publication 3949. – Washington, DC. - September, 2007. - P. XXVII , XIX, 2-9, 6-5.
3. Inbom Choi, Jeffrey J. Schott, John P. Gilbert. Free Trade Between Korea and the United States? – April, 2001. – P. 58-80
4. Pending Congressional Approval. - United States International Trade Commission, Official site. [Electronic Resource]. – Mode of access: www.ustr.gov/trade-agreements/free-trade-agreements/korusfta
