Поради студенту - практиканту
1. Студент-практикант повинен ретельно готуватись до уроку. Він зобов'язаний добре вивчити не тільки матеріал з підручника, а й додаткову навчальну та методичну літературу, скласти конспект та поурочний план.
2. На уроці студент-практикант повинен керуватись поурочним планом і дотримуватись всіх елементів плану. Якщо, наприклад, в поурочному плані є такі елементи як "перевірка домашнього завдання", "опитування", "подача нового матеріалу", "закріплення нового матеріалу" та ін., то необхідно витримати всі вказані елементи з відповідно вказаним дозуванням часу.
3. Опитування учнів можна проводити різними способами: фронтально, письмово, індивідуально і т. п. Слід пам'ятати, що завдання опитування полягає не тільки в тому, щоб перевірити знання учнів, а й закріпити та поглибити їх знання з попереднього матеріалу.
4. Після опитування студент-практикант називає прізвища тих учнів, які добре підготувались до уроку. Якщо в заданому матеріалі виявились важкі, незрозумілі питання, то практикант повинен повторно їх роз'яснити.
5. Студент-практикант робить плавний перехід до нового матеріалу. Називає тему уроку, вказує навчальну і виховну мету, проводить мотивацію нового матеріалу, підкреслює зв'язок між даним матеріалом і життям, вказує основну і додаткову літературу по даній темі.
6. Новий матеріал студент-практикант подає змістовно, глибоко, цікаво, емоційно. Якщо в новому матеріалі зустрічаються важкі місця, то завдання практиканта полягає в тому, щоб ці складні питання подати в простій зрозумілій формі.
7. Студент-практикант повинен бути психологом. Він має бути переконаним в тому, чи учні дійсно уважно слухають та сприймають його пояснення. Між студентом і учнями має бути зворотній зв'язок. Тому виклад нового матеріалу слід обов'язково проводити при активній участі учнів.
8. При проведенні уроку слід подбати про закріплення нових знань. Учень повинен на уроці не тільки ознайомитись з новим матеріалом, але й значну його частину засвоїти.
9. На кожному уроці потрібно знайомити учнів із зразками творів мистецтва, з іменами їх авторів, з біографіями художників. Проводити художній аналіз картин при активній участі учнів.
10. Показ прийомів виконання роботи проводити у методичній послідовності. Педагогічний малюнок повинен бути виконаний бездоганно (бути зразком).
11. Студент-практикант зобов'язаний створити на уроці умови, які будуть сприяти розвитку творчих здібностей дітей (ігрові моменти, розв'язування кросвордів по темі, складання назви для композиції, тощо).
12. Студент-практикант повинен «йти в ногу з часом»: застосовувати у роботі активні та інтерактивні форми, впроваджувати інноваційні педагогічні технології.
13 Роботи учнів потрібно оцінювати лише після їх аналізу (композиція, охайність, творчий підхід, грамотність). Залучати дітей до самооцінювання та до самоаналізу.
14. Студент-практикант на кожному уроці повинен ставити за мету формування стійкого інтересу учнів до образотворчого мистецтва, виховання шанобливого ставлення до культури українського народу.
15. Студент-практикант на уроці повинен мати відповідний зовнішній вигляд, бути охайно одягнутим, слідкувати за культурою мови своєї і учнів. По відношенню до учнів бути в достатній мірі вимогливим і справедливим. Педагогіка співробітництва допускає відношення між вчителем та учнем як рівного з рівним.
16 Студент повинен виробляти в собі таку рису як терпеливість і вміння стримувати свої емоції навіть тоді, коли хтось із учнів намагається порушити дисципліну навмисно, щоб вивести вчителя з рівноваги.
17. Студент-практикант зобов'язаний систематично підвищувати свій методичний та педагогічний рівень, працювати з навчальною та методичною літературою, знайомитися з матеріалами періодичних фахових видань. Один із ефективних способів підвищення педагогічної майстерності є відвідування уроків досвідчених вчителів та своїх одногрупників.
Написання поурочного плану
Поурочний план - дзеркало підготовчої роботи студента-практиканта до уроку. Він повинен бути добре продуманим, ретельно спланованим і охайно написаним.
Поурочний план повинен містити:: дату, клас, тему, мету (навчальну, розвивальну, виховну), назву типу уроку; перелік приладдя, матеріалів для роботи, репродукцій та інших наочних матеріалів; схему оформлення класної дошки; перелік літератури, яка була використана при підготовці; розгорнутий план викладу нового матеріалу; послідовність показу прийомів виконання роботи; зменшений варіант педагогічного малюнка; питання для повторення та закріплення нових знань, проблемні питання; питання підсумкові та інше.
Поурочний план можна писати на одній сторінці аркуша зошита, а другу сторінку залишати для додаткових матеріалів по темі, наприклад: цікава історія, подія сучасності, що має відношення до даної теми, газетна стаття, фото, тощо.
Студент-практикант під час роботи над складанням плану повинен замислитися над тим, що і як зробити, щоб урок був змістовним, цікавим і приніс учням не тільки нові знання, а нові враження і задоволення.
