| 184 |
липень-серпень 2011 року | |
Інститут медіа права – громадська організація, яка ставить за мету захист права на свободу слова та свободу інформації, сприяння вільному поширенню інформації та розвитку незалежних засобів масової інформації. | |
Адреса: в, оф.24, м. Київ, 01015 | тел./факс: (, | Site: http://www. medialaw. | Twitter: http:///medialaw_ua/ | e-mail: info [at] medialaw. |
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Кабмін: граничні витрати |
|
Тринадцятого липня 2011 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», - повідомляється на офіційному сайті цього органу. Вимога щодо ухвалення такого документу передбачена ч. 3 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка встановлює, що Кабінет Міністрів України ухвалює граничні тарифи на відшкодування фактичних витрат щодо виготовлення копій документів для надання їх за запитами на інформацію. Частина друга ст. 21 Закону передбачає, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Уряд встановив, що граничні витрати на копіювання або друк копій документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк) сягають не більше ніж 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки), формату А3 – не більше ніж 0,2 відсотка. За копіювання або друк копій документів будь-якого формату, які містять інформацію з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховуваннят ощо (в тому числі двосторонній друк) уряд встановив граничні тарифи – від 0,3 до 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати. |
Головдержслужба |
|
Двадяць першого червня 2011 року Головне управління Державної служби України видало наказ Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" у Головному управлінні державної служби України № 000 (Зареєстровано в Мін'юсті 11 липня 2011 року за № 000/19571).Наказом встановлено, що Головдержслужба є розпорядником інформації, яка отримана або створена в процесі здійснення нею своїх повноважень та яка перебуває у її володінні. Запит на отримання публічної інформації подається до Головдержслужби: в усній чи письмовій формі під час особистого прийому шляхом надсилання поштою, телефаксом, електронною поштою по телефону на вибір запитувача, особисто до спеціального структурного підрозділу, який організовує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Головдержслужба, в робочий час згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Телефон для запитів: (0 |
Служба безпеки України |
|
Чотирнадцятого червня 2011 року Центральне управління Служби безпеки України видало наказ «Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення доступу до публічної інформації у Службі безпеки України »№ 000 (зареєстровано в Мін'юсті 12 липня 2011 р. За № 000/19589 ). Інструкція визначає процедуру надання доступу до публічної інформації у Центральному управлінні, регіональних органах, органах військової контррозвідки, навчальних та інших закладах, науково-дослідних, науково-технічних та інших установах Служби безпеки України, Штабі Антитерористичного центру при Службі безпеки України, оскарження рішень, дій чи бездіяльності підрозділів, органів, закладів щодо надання або відмови у наданні інформації за інформаційним запитом. Відповідно до інструкції організація і забезпечення додержання порядку надання публічної інформації, опрацювання, систематизації, аналізу та контролю надання відповідей на запити на інформацію покладається на керівників Управлінь режиму, документального забезпечення і контролю, уповноважених підрозділів Центрального управління Служби безпеки України, органів та закладів. Безпосередня організація, забезпечення доступу до публічної інформації та функціонування спеціальних місць для роботи запитувачів з документами чи їх копіями покладається: · в Центральному управлінні - на підрозділ Управлінь режиму, документального забезпечення і контролю; · в органах та закладах - на ділянки доступу до інформації - спеціально утворені структурні підрозділи або відповідальні особи, до обов'язків яких належить організація та забезпечення доступу до публічної інформації. За надання публічної інформації до Центру взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови СБУ та підрозділів взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю органів та закладів відповідають керівники функціональних підрозділів ЦУ, органів та закладів, до сфери діяльності яких безпосередньо належить така інформація. Забезпечення порядку доступу до публічної інформації в СБУ відбувається шляхом: · оприлюдненням публічної інформації в офіційних друкованих виданнях; · розміщенням публічної інформації на офіційному веб-сайті СБУ в мережі Інтернет; · розміщенням публічної інформації на інформаційних стендах у приміщеннях приймалень громадян; · наданням інформації за запитами на інформацію; · наданням доступу до системи обліку публічної інформації, яка містить інформацію про документи, що знаходяться в уповноважених підрозділах ЦУ, органах та закладах, за запитами та шляхом оприлюднення на офіційному сайті СБУ. Наповнення інформацією офіційного веб-сайту СБУ та оприлюднення публічної інформації в засобах масової інформації здійснюється Центром взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови СБУ. Наповнення інформацією офіційних веб-сайтів органів та закладів здійснюється підрозділами взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю органів та закладів. Запити на інформацію, розпорядником якої є СБУ, приймаються в ЦУ, органах та закладах у робочі дні з 9-ї до 18-ї години, за винятком годин перерви (з 13-ї до 14-ї) та вихідних, святкових та неробочих днів. Інструкція окрім основних засад отримання і поширення публічної інформації передбачає і порядок внутривідомчої обробки запиту. Зокрема, якщо запит на інформацію, що надійшов до органів СБУ належить до сфери діяльності двох або більше підрозділів Центрального управління, такі запити на інформацію подаються на доповідь керівництву СБУ співробітниками підрозділу Управлінь режиму, документального забезпечення і контролю для визначення головного виконавця. Якщо запит, що надійшов стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, уповноваженим підрозділом Центрального управління, органом та закладом готується висновок про необхідність продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. При чому таке обґрунтування затверджується в центральному управлінні - керівником уповноваженого підрозділу або його заступником, в органі та закладі - керівником органу та закладу або його заступником. Повний текст інструкції: http://zakon1.rada. /cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=z0851-11 Розділ доступу до публічної інформації: http://sbu. /sbu/control/uk/publish/article? art_id=107658&cat_id=107656 |
Антимонопольний комітет |
|
Двадцять сьомого липня 2011 року Антимонопольний комітет України видав розпорядження « Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення доступу до публічної інформації в Антимонопольному комітеті України, (зареєстровано в Мін'юсті 16 серпня 2011 року за N 974/19712). Інструкцією встановлено, що в АМКУ діє підрозділ з питань запитів на інформацію (далі - підрозділ запитів).Підрозділ запитів у межах визначеної компетенції здійснює приймання, систематизацію, аналіз запитів на інформацію, що надходять до Комітету, консультації під час оформлення таких запитів, а також контроль за виконанням у структурних підрозділах центрального апарату Комітету вимог Закону цієї Інструкції. АМКУ забезпечує доступ до публічної інформації та її збереження за допомогою системи обліку документів, що містять публічну інформацію. Доступ до такої системи надається через офіційний сайт Комітету або за запитами на інформацію. Розміщення даних у системі обліку здійснюється працівниками, визначеними керівниками структурних підрозділів для заповнення електронних форм обліку, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документа. Належне функціонування системи забезпечується відділом зв'язку та інформаційного забезпечення. Адміністрування веб-сайту Комітету та розміщення на ньому публічної інформації здійснюються Відділом зв'язків з громадськістю та взаємодії з засобами масової інформації. АМКУ розміщує публічну інформацію в журналі "Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України" та інших друкованих засобах масової інформації, збірниках організаційно-розпорядчих документів, на спеціальних стендах, під час прес-конференцій, брифінгів, у публічних виступах керівників Комітету та в будь-який інший спосіб. АМКУ забезпечує приймання запитів на інформацію проводиться в робочі дні та в робочий час за визначеними номерами телефонів, факсів, адресою електронної пошти Комітету, а також особистого прийому запитувачів інформації. Такі запити нарівні з тими, що надійшли поштою, передаються для реєстрації до загального відділу Управління справами Департаменту організаційної роботи та забезпечення. Безпосередній прийом запитувачів проводиться підрозділом з запитів у спеціально визначеному приміщенні. Таке приміщення має передбачати потреби людей з обмеженими можливостями. Прийом фізичних осіб проводиться за наявності паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, прийом запитів від фізичних осіб - поштою, телефоном, електронною поштою або факсом за умови надання даних про особу запитувача. Питання продовження розгляду запиту до 20 днів приймається за погодженням з заступником Голови Комітету - державним уповноваженим або державним уповноваженим відповідно до розподілу обов'язків за обґрунтованим клопотанням керівника підрозділу, у якому розглядається запит. Адреса інструкції: http://zakon1.rada. /cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=z0974-11 Адреса розділу з доступу до інформації на сайті АМКУ: http://www. amc. /amc/control/uk/publish/article? art_id=200404&cat_id=198310 |
ЗАКОНИ
Судовий збір |
|
Двадцять восьмого липня 2011 року Президент України підписав Закон України "Про судовий збір", . Серед іншого Закон скасував норму законодавства, яку було введено після парламентських слухань щодо стану свободу слова 2003 року. Саме тоді змінами до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» було встановлено пропорційний до ціни позову розмір мита за позовами про відшкодування моральної шкоди, а саме 10% до найбільших позовів. Така система забезпечувала сплату позивачем мита в розмірі 100 тис. грн при поданні позову проти журналіста чи ЗМІ з вимогою відшкодувати мільйон гривень. Такі зміни зупинили хвилю позовів про відшкодування моральної шкоди, які часто призводили до закриття газет та інших ЗМІ. Ухвалений Закон України «Про судовий збір» встановлює, що для позовів про відшкодування моральної шкоди розмір збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Це означає, що сплативши у листопаді 2011 році 2955 грн. збору, особа може висувати мільонні позови проти ЗМІ та журналістів, що опублікували незручну для позивача статтю. Інститут медіа права ще на етапі підготовки до другого читання підготував і вніс за сприяння н. д. Андрія Шевченка пропозиції, відповідно до яких пропонувалося встановити, що з позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову понад 300 розмірів мінімальної заробітної плати (понад 85 тис. грн.) слід було б сплатити збір у розмірі 10% ціни позову. Такі пропозиції були відхилені в комітеті, так само була проігнорована заява громадських організацій щодо цього закону. Враховуючи той факт, що закон набуде чинності з 1 листопада 2011 року, Інститут медіа права спільно з іншими громадськими організаціями планують передати депутатам для реєстрації законопроект який дозволить виправити ситуацію з пропорційним судовим збором у справах за позовами з вимогою відшкодування моральної шкоди. Інститут Медіа Права висловлює сподівання, що відсутність пропорційної шкали судового збору є лише прикрою помилкою і Верховна Рада ще до набуття чинності Законом її виправить. |
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Доповісти президенту про свободу! |
|
Шостого липня 2011 року Президент України розпорядженням № 000/2011-рп утворив міжвідомчу робочу групу з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів і призначив свого прес-секретаря Дарію Чепак керівником цієї групи. Основне завдання групи - оперативно інформувати Президента України про факти порушення законодавства про свободу слова та захист прав журналістів і подавати пропозиції щодо можливого реагування. До складу групи планується залучити: · Євгена Блажівського - заступника Генерального прокурора України (за згодою), · Олену Бондаренко - першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (за згодою), · Дениса Іванеско - керівника Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України, · Олександра Курдіновича – Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України, · Наталю Лигачову - голову правління громадської організації «Телекритика» (за згодою), · Ігоря Лубченко - голову Національної спілки журналістів України (за згодою) · Оксану Романюк - кореспондента – представник в Україні Міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» (за згодою), · Вікторію Сюмар – виконавчого директора Інституту масової інформації (за згодою), · Василя Фаринника - начальника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України, · Станіслав Шуляка – першого заступника начальника Управління державної охорони України.
|
НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ
Державний реєстр ТРО |
|
Оновлена електронна версія Держреєстру телерадіоорганізацій вже доступна на сайті Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення. Лариса Мудрак під час брифінгу наголосила, що реєстр відповідає вимогам кількох законів України, передовсім "Про доступ до публічної інформації", а також базовим - "Про телебачення та радіомовлення" та "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". Вона констатувала, що "такий крок робить прозорою діяльність як вітчизняних телерадіоорганізацій так і Національної ради". Варто зауважити, що в оновленому реєстрі спрощений доступ до даних про телеорганізації, а сам він доповнений додатковою інформацією: зазначаються відомості про власників, логотипи каналів, програмні концепції, особовий склад наглядових органів та ін. Також в новій версії обіцяють постійно фіксувати різного роду зміни ліцензій, які вносяться відповідно до рішень, ухвалених Національною радою. З реєстром можна ознайомитися в пункті меню "Державний реєстр". Теле - та радіомовники в ньому поділяються на "Загальнонаціональні" та "Регіональні", що дає можливість отримати дані в регіональному розрізі. Лариса Мудрак висловила вдячність за підтримку Антоніні Черевко (IMS Україна), директору Інституту Медіа Права Тарасові Шевченку та юристу Інституту Медіа Права Ігорю Розкладаю. Проект електронної версії Державного реєстру телерадіоорганізацій України реалізовано спільно з організацією Міжнародна підтримка Медіа (IMS) в рамках програми "Медіа та Демократія" для Центральної, Східної Європи та Кавказу. Програма спрямована на допомогу Національній раді у вдосконаленні її офіційного веб-ресурсу задля підвищення рівня прозорості та доступності інформації. |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
План адаптації законодавства |
|
Сімнадцятого серпня 2011 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2011 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», . Відповідно до частини другої розпорядження Держкомтелерадіо та Міністерство закордонних справ України протягом 2011 року мають забезпечити супроводження розгляду Верховною Радою України законодавчих актів, зокрема проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу" (законопроект №3081, Президент України, щодо приведення у відповідність із Європейською конвенцією про транскордонне телебачення). Нагадаємо, що зазначений проект стосується запровадження норм щодо регулювання телепродажу і знаходиться на розгляді ВРУ з 2008 року. |
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Громадська рада при Національній раді |
|
Восьмого липня 2011 року Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення №№17, 18 щодо мотивувальної частини рішень Національної ради та щодо поширення недобросовісної та прихованої реклами. Так, рішенням № 17 Громадська рада рекомендувала Національній раді, зважаючи на особливість суспільно-правових відносин щодо використання національного багатства – радіочастотного ресурсу України, з метою підвищення прозорості діяльності регуляторного органу, врівноваження прав учасників телерадіоінформаційного ринку, проведення профілактичної роботи щодо недопущення порушення учасниками телерадіоінформаційного ринку інформаційного законодавства та з метою убезпечення надмірного навантаження в судових інстанціях, забезпечити наявність мотивувальної частини, що має містити фактичне обґрунтування умов, мотивів та підстав схвалюваного рішення в ухвалених та оприлюднених рішеннях. Рішенням № 18 Громадська рада, за наслідками обговорення замовного сюжету в ефірі телеканалу АТВ, а також порушення вимог закону про телебаченні і радіомовлення телеканалом ICTV рекомендувала розглянути на своєму засіданні питання щодо розміщення прихованої реклами в ефірі телеканалу АТВ із залученням усіх зацікавлених сторін та надати правову оцінку таким діям, розглянути на своєму засіданні питання щодо порушенням телеканалом ICTV рекламного законодавства в частині розміщення інформації про спонсора. Окрім того, Громадська рада рекомендувала доручити уповноваженому управлінню апарату Національної ради провести вибірковий моніторинг загальнонаціональних, регіональних та місцевих мовників на предмет дотримання законодавства про рекламу в частині дотримання вимог щодо спонсорства, розміщення реклами в новинах та неозначених рекламних сюжетів в ефірі телеканалів. В свою чергу Громадська рада прагнучи дотримання у своїй роботі принципів неупередженості і збалансованості доручила своїм членам продовжити вибірковий моніторинг телеканалів на предмет дотримання рекламного законодавства. Серед іншого, Громадська рада рекомендувала Національній раді України з телебачення і радіомовлення створити ефективну платформу комунікації з галузевими об'єднаннями. |
ІНСТИТУТ МЕДІА ПРАВА
Свобода слова в Інтернеті |
|
Шостого липня 2011 року у Києві відбулась Міжнародна конференція «Свобода слова в Інтернеті: між свободою слова та цензурою». Захід організував Інститут Медіа Права за підтримки представництва «Інтерньюз Нетворк». Участь у конференції взяли представники профільних об’єднань, медіа юристи та медіа експерти, представники ЗМІ та громадянського суспільства, а також представники органів державної влади. Питання регулювання суспільних відносин у всесвітній мережі останнім часом набуває широкого розголосу та дискусій. 16 травня цього року було ухвалено модельний закон СНД «Про засади регулювання інтернету», що пропонує запровадження державних регуляторів, а 26 травня питання регулювання Інтернету, як наймогутнішого засобу для забезпечення свободи висловлювань піднімалося на саміті Великої вісімки. Питання регулювання інтернету в Україні актуалізується як через періодичні спроби держави втрутитися до цієї сфери, у т. ч. запровадити реєстрацію інтернет-ЗМІ, так і у зв’язку з захистом позицій тих, хто стоїть на сторожі вільного інтернету. Під час конференції учасники з Росії, Таджикистану, Киргизстану, Азербайджану, Узбекистану та Казахстану презентували свої доповіді щодо правових засад регулювання Інтернету у своїх країнах. Також на заході було обговорили проблеми посилення регулювання Інтернету, запровадження реєстрації ЗМІ в Інтернеті, правового статусу громадських («соціальних») журналістів. Було піднято питання збору доказів щодо порушених майнових і немайнових прав, а також принципам ліцензування за умов конвергенції технологій доступу і поширення інформації. Захід відбувся за підтримки представництва "Інтерньюз Нетворк" та МГО "Міжнародна Підтримка Медіа" |
Обговорення законопроекту щодо суспільного мовлення |
|
14 липня 2011 року Інститут Медіа Права за підтримки «Інтерньюз Нетворк» та МГО «Міжнародна підтримка медіа» провів експертне обговорення проекту закону про суспільне телебачення і радіомовлення України. Протягом заходу фахівці медіа права обговорили текст законопроекту про суспільне телебачення і радіомовлення України, ухвалений 9 червня 2011 року на засіданні Кабінету Міністрів України. Участь у дискусії взяли Тарас Шевченко (директор Інституту Медіа Права), Любов Крохмальна (юрист Індустріального телевізійного комітету), Ольга Сєдова (координатор проекту Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі»), Оксана Майдан (Інтерньз Нетворк), Олександр Макарський (Громадська Рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення) та інші. Варто зазначити що даний проект, розроблений за ініціативою Президента, ще на етапі створення отримав масу критики від експертних кіл як такий, що не відповідає міжнародним стандартам побудови суспільного мовлення. В ході заходу було обговорено останню редакцію законопроекту, визначено сильні та слабкі сторони та напрацьовані рекомендації щодо його удосконалення. Захід відбувся за підтримки Представництва Інтерньюз-Нетворк в Україні та МГО «Міжнародна підтримка медіа». |
7-ма літня школа медіа права |
|
22 липня завершила роботу Сьома міжнародна літня школа медіа права. Протягом трьох тижнів 25 учасників з 8-ми країн вивчали питання регулювання телебачення та радіомовлення, захисту приватного життя та свободи висловлювання, доступу до інформації, практики розгляду спорів про дифамацію, регулювання поширення інформації в мережі Інтернет, регулювання передвиборної агітації, захисту суспільної моралі, авторських прав та багато інших. Серед учасників цьогорічної школи - юристи-практики (Українська асоціація видавців періодичної преси), журналісти (інформаційне агентство «АКИpress», ТОВ «Юридична газета»), адвокати (Адвокатська контора Висоцького, медіагрупа «Азія Плюс»), студенти-правники (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний університет «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого»), члени громадських фондів (Громадянська ініціатива Інтернет Політики) та інших організацій. Лекторами школи були співробітник з правових питань Артиклю 19 Габріель Гюлемін, юрист Європейського суду з прав людини (Страсбург) Олена Дмитренко, викладач Південно-Уральського Державного Університету, кандидат юридичних наук Алєксєй Мінбалеєв, консультативний експерт Харківської правозахисної групи, доцент Національної юридичної академії імені Ярослава , директор юридичних програм Координатора проектів ОБСЄ в Україні Станіслав Шевчук, Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко та інші експерти медіаправа. Окрім лекцій, учасники мали можливість відвідати тематичні заходи: міжнародну конференцію «Свобода слова в Інтернеті: між свободою слова та цензурою» (6 липня), а також експертне обговорення проекту закону про суспільне телебачення та радіомовлення України (14 липня). Сьома міжнародна літня школа медіа права 2011 року відбулася за підтримки МГО Міжнародна підтримка медіа. |
Конференція ОБСЄ з людського виміру |
|
Директор Інституту Медіа взяв участь у роботі додаткової наради ОБСЄ з людського виміру на тему: «Просування плюралізму в нових ЗМІ». Дводенна нарада, до участі в якій були запрошені представники держав – учасниць ОБСЄ, інститутів та структур ОБСЄ, представники міжнародних урядових організацій, а також неурядових організацій, проходила 7-8 липня у Відні. Метою наради було обговорення питань розвитку електронних медіа та їх вплив на дотримання принципів свободи ЗМ та плюралізму думок. На зустрічі обговорювалась низка питань, які стосуються нових медіа. Серед таких впровадження цифрових технологій та вільного потоку інформації і мережі Інтернет. Теми регулювання мережі Інтернет та свободи поширення у ній інформації стосувався і виступ Тараса Шевченка. Директор Інституту Медіа Права у своєму виступі наголосив на неприпустимості примусової реєстрації Інтернет видань під виглядом інформаційних агентств, а також поставив під сумнів відповідність стандартів свободи слова модельного закону Міжпарламентської асамблеї країн-учасниць СНД «Про засади регулювання Інтернету». Окрім Тараса Шевченка на нараді українську сторону на заході представляли також голова Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення Володимир Манжосов, а також його заступниця Лариса Мудрак. |
Експертиза Держкомтелерадіо |
|
Двадцять восьмого липня 2011 року відбулося засідання колегії Державного комітету телебачення і радіомовлення України. На цьому засіданні були розглянуті пропозиції Інституту Медіа Права за результатами громадської експертизи діяльності Держкомтелерадіо. Експерти дослідили роботу комітету за програмою «Українська книга» і запропонували шляхи покращення реалізації цієї програми. Під час засідання колегії орган влади окреслив своє бачення проблем у цій сфері. Представники колегії традиційно наголосили на проблемах несвоєчасного фінансування та виконання програми. Водночас, було зауважено, що Держкомтелерадіо надіслав до зацікавлених міністерств і відомств «Порядок формування державного замовлення на випуск видавничої продукції» та «Порядок розповсюдження видавничої продукції, випущеної за державним замовленням» з урахуванням зауважень, висновків та рекомендацій Інституту Медіа Права. Рішенням колегії також було ухвалено розробити заходи з покращення ефективності роботи Держкомтелерадіо у сфері його діяльності за програмою «Українська книга» з урахуванням пропозицій Інституту Медіа Права. Детальніше про хід громадської експертизи та про рекомендації експертів ви можете прочитати у відповідному розділі веб-сайту Інституту Медіа Права. |
Казахстан: юрист ІМП презентує український досвід |
|
11-12 серпня 2011 року в Астані відбулася міжнародна конференція «Актуальні проблеми медіа-законодавства: оцінки, прогнози, перспективи». Представники громадянського суспільства Казахстану мали на меті проаналізувати досвід держав Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу для вироблення пропозицій до власного національного медіа-законодавства. Ольга Сушко, юрист Інституту Медіа Права, розповіла про скасування кримінальної відповідальності за дифамацію в Україні у 2001 році та наголосила на важливості цього кроку для кожної демократичної держави. Пані Сушко також поділилася досвідом прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації» та першими результатами його застосування на практиці. Зазначені питання, а також проблеми правового регулювання Інтернету, видавничої діяльності та демонополізації ЗМІ, представниця Інституту Медіа Права обговорила із юристами та медіа-експертами з Казахстану, Росії, Киргизстану, Грузії та Канади. |
Ці та інші новини доступні на нашому сайті: http://medialaw. /news/ Наші заходи: http://medialaw. /events/ Освіта: http://medialaw. /education/ Законодавство: http://medialaw. /laws/laws_local/ |
© Інститут Медіа Права,
